Постанова

від 07.11.2024 по справі 400/5854/24

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 листопада 2024 р.м. ОдесаСправа № 400/5854/24Перша інстанція: суддя Птичкіна В.В.

Судова колегія П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого: Градовського Ю.М.

суддів: Турецької І.О.,

Шеметенко Л.П.

розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 4 вересня 2024р. по справі за адміністративним позовом Військової частини НОМЕР_1 до Першого відділу державної виконавчої служби у Первомайському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про визнання протиправною та скасування постанови у виконавчому провадженні,-

В С Т А Н О В И Л А:

У червні 2024р. ВЧ НОМЕР_1 звернулася до суду із позовом до Першого відділу ДВС у Первомайському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), у якому просила:

- визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Першого відділу державної виконавчої служби у Первомайському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Чувашової А.Ф. від 23.05.2024 у виконавчому провадженні №75103014 про стягнення з ВЧ НОМЕР_1 виконавчого збору у розмірі 32 000грн..

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що на виконання виконавчого листа від 7.05.2024р. виданого Миколаївським окружним адміністративним судом по справі за №400/9027/23, 23.05.2024р. державним виконавцем було прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №75103014 з виконання Рішення суду, та п.3 зазначеної постанови, з боржника (В/ч) вирішено стягнути виконавчий збір в розмірі 32 000грн..Позивач вважає, що рішення, за яким було відкрито виконавче провадження, є рішенням майнового характеру, а тому стягнення виконавчого збору в сумі 32 000грн. (при тому, що у рішенні суду міститься сума, яку В/ч має нарахувати та сплатити, 23 344,26грн.) є незаконним та протиправним.

Посилаючись на вказане просив позов задовольнити та скасувати оскаржувану постанову про стягнення виконавчого збору.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 4 вересня 2024р. у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

В апеляційній скарзі апелянт просить рішення суду скасувати та прийняти нову постанову, якою задовольнити адміністративний позов у повному обсязі, посилаючись на порушення норм права.

Судова колегія вважає, що у відповідності до п.1 ч.1 ст.311 КАС України, апеляційну скаргу можливо розглянути в порядку письмового провадження, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення справи по суті.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку про задоволення скарги, скасування рішення суду та прийняття по справі нової постанови про задоволення адміністративного позову в повному обсязі, виходячи з наступного.

Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що державний виконавець приймаючи оскаржувану постанову про стягнення з УМВС виконавчого збору діяв в межах та на підставі чинних норм законодавства, оскільки в даному випадку відбувається примусове виконання рішення немайнового характеру, а тому в даному випадку виконавчий збір стягується у розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи.

Проте, з таким висновком суду першої інстанції не може погодитись судова колегія, оскільки вказаного висновку суд дійшов без належного з`ясування обставин по справі, перевірки доказів, у зв`язку з чим допустив невірне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

За правилами ст.242 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Судова колегія вважає, що вказані порушення норм права призвели до неправильного вирішення справи по суті, а тому апеляційний суд на підставі ст.315 КАС України, рішення суду скасовує та приймає по справі нову постанову про задоволення позовних вимог, з наступних підстав.

Так, апеляційним судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що постановою від 18.03.2024р. у справі №400/9027/23 (надалі Рішення суду) П`ятий апеляційний адміністративний суд зобов`язав В/ч нарахувати і виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення у фіксованій величині за період з 1.03.2018р. до 18.09.2018р. відповідно до приписів абз.4,6 п.5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою КМУ від 17.07.2003р. за №1078, у розмірі 23 344,26грн..

7.05.2024р. Миколаївський окружний адміністративний суд видав виконавчий лист у справі №400/9027/23.

23.05.2024р. старшим державним виконавцем ДВС Чувашовою А.Ф. прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №75103014 з виконання Рішення суду. Відповідно до п.3 зазначеної постанови, з боржника (В/ч) вирішено стягнути виконавчий збір у розмірі 32 000грн..Не погоджуючись із прийнято постановою від 23.05.2024р. у виконавчому провадженні №75103014 про стягнення виконавчого збору у сумі 32 000грн. ВЧ НОМЕР_1 звернулося в суд із даним позовом.

Перевіряючи правомірність оскаржуваних дій та рішень державного виконавця, з урахування підстав, за якими позивач пов`язує їх протиправність та скасування, судова колегія виходить з наступного.

У відповідності до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Приписами ст.1 ЗУ «Про виконавче провадження» визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Положеннями ч.1 ст.5 ЗУ «Про виконавче провадження» встановлено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються ЗУ "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у ст.3 цього Закону: за заявою стягувача про примусове виконання рішення; за заявою прокурора у разі представництва інтересів громадянина або держави в суді; якщо виконавчий документ надійшов від суду у випадках, передбачених законом.

Пунктом 1 ч.1 ст.3 ЗУ «Про виконавче провадження» визначено, що підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Положеннями ст.40 ЗУ «Про виконавче провадження» передбачено порядок винесення постанови про стягнення виконавчого збору, зокрема у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених п.1, 3, 4, 6 ч.1 ст.37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених п.1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого ч.9 ст.27 цього Закону), 11, 14 і 15 ч.1 ст.39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.

Приписами ст.27 ЗУ «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України. Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.

За правилами ч.5,6 ст.26 ЗУ «Про виконавче провадження», виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

За рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом десяти робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).

За примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи.

Державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).

Отже, стягнення виконавчого збору є безумовною дією, яку здійснює державний виконавець у межах виконавчого провадження незалежно від здійснених дій, і є встановленою державою складовою процедури виконавчого провадження, що гарантує ефективне здійснення виконання рішення суду боржником за допомогою стимулювання боржника до намагання виконати виконавчий документ самостійно до відкриття виконавчого провадження у зв`язку з імовірністю стягнення відповідної суми у випадку примусового виконання.

Стягнення виконавчого збору (крім визначених законом випадків, коли виконавчий збір не стягується) пов`язується з початком примусового виконання. Примусове виконання рішення розпочинається з моменту прийняття державним виконавцем постанови про відкриття виконавчого провадження, тому одночасно з відкриттям виконавчого провадження повинен вирішити питання про стягнення виконавчого збору. При цьому, стягнення з боржника виконавчого збору в постанові про відкриття виконавчого провадження є обов`язком державного виконавця.

Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 28.04.2020р. в справі за №480/3452/19.

Як вбачається із матеріалів справи, що на виконанні Першого відділу державної виконавчої служби у Первомайському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) перебуває виконавчий лист, виданий на виконання рішення суду у справі №400/9027/23. Так, судом було зобов`язано ВЧ НОМЕР_1 нарахувати і виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення у фіксованій величині за період з 1.03.2018р. до 18.09.2018р. відповідно до приписів абз.4,6 п.5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою КМУ від 17.07.2003р. за №1078, у розмірі 23 344,26грн..

Розмір виконавчого збору згідно положень ч.2 та 3 ст.27 ЗУ «Про виконавче провадження» визначається виходячи з характеру вимог, за якими ухвалено судове рішення та яке підлягає виконанню за виконавчим документом.

Аналізуючи вищевказане, судова колегія зазначає, що, якщо це рішення «майнового характеру», то розмір виконавчого збору становить 10% суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом. А якщо ж виконується рішення немайнового характеру, то виконавчий збір з боржника - юридичної особи стягується в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати.

При цьому, судова колегія зазначає, що майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об`єктом якої є благо, що підлягає грошовій оцінці. Будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми його використання.

При цьому, до позовних заяв немайнового характеру належать вимоги, які не підлягають вартісній оцінці.

Під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об`єктом якої є благо, що не піддається грошовій оцінці.

Дослідивши матеріали справи у контексті вищезазначених правових норм, судова колегія зазначає, що в даному випадку судом у справі за №400/9027/23 вирішена позовна вимога ОСОБА_1 про захист права, що підлягає грошовій оцінці, а отже спір мав майновий характер.

Як вбачається із матеріалів справи, що оскаржуваною у даній справі постановою державного виконавця вирішено стягнути із ВЧ НОМЕР_1 виконавчий збір у розмірі 32 000грн., тобто в розмірі 4-х мінімальних розмірів заробітної плати, виходячи з того, що рішення яке підлягає примусовому виконанню, має немайновий характер.

При цьому, апеляційний суд зазначає, що вимоги щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення у фіксованій величині, а саме у розмірі 23 344,26грн. є майновими позовними вимогами, оскільки їх об`єктом виступає благо, яке підлягає грошовій оцінці, відповідно розмір виконавчого збору у даному випадку мав би обраховуватися з урахуванням суми індексації грошового забезпечення, яку рішенням суду зобов`язано нарахувати та виплатити, тобто як зі спору майнового характеру.

Вказані висновки узгоджуються з правовою позицією, викладеною Верховним Судом у постанові від 14.09.2022р. по справі за №280/9443/21 у схожих спірних правовідносинах.

Враховуючи вищевказане, судова колегія вважає висновки суду першої інстанції про те, що спір, вирішений постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 18.03.2024р. по справі за №400/9027/23, мав немайновий характер, а отже відповідачем вірно проведено розрахунок суми виконавчого збору, що підлягає стягненню, є хибними.

Виходячи з наведеного, судова колегія дійшла висновку, що вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції на ці обставини уваги не звернув, належної оцінки не дав, та дійшов помилкового висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, а тому вважає за необхідне рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти по справі нову постанову про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.246,315,317 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 задовольнити.

Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 4 вересня 2024р. - скасувати.

Прийняти по справі нову постанову, якою адміністративний позов Військової частини НОМЕР_1 до Першого відділу державної виконавчої служби у Первомайському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про визнання протиправною та скасування постанови у виконавчому провадженні - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Першого відділу державної виконавчої служби у Первомайському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Чувашової А.Ф. від 23.05.2024р. у виконавчому провадженні №75103014 про стягнення з Військової частини НОМЕР_1 виконавчого збору у розмірі 32 000грн.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків встановлених п.2 ч.5 ст.328 КАС України.

Головуючий: Ю.М. Градовський

Судді: І.О. Турецька

Л.П. Шеметенко