Постанова

від 06.11.2024 по справі 460/3199/24

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2024 рокуЛьвівСправа № 460/3199/24 пров. № А/857/17218/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Глушка І.В.

суддів: Довгої О.І., Запотічного І.І.,

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційні скарги Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України у м.Києві, Спеціалізованого Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 05 червня 2024 року, ухвалене суддею Друзенко Н.В. у м.Рівне у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження у справі №460/3199/24 за позовом ОСОБА_1 до Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України у м.Києві, Спеціалізованого Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинення певних дій, -

ВСТАНОВИВ:

25 березня 2024 року позивач - ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до відповідачів ІНФОРМАЦІЯ_1 , Спеціалізованого Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві, у якому просив визнати протиправною бездіяльність та зобов`язати нарахувати і виплати індексацію грошового забезпечення за періоди з 28.10.2022 по 31.12.2022 із застосуванням абз.4-6 п.5 постанови КМУ «Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення» від 17.07.2003 №1078, а саме в розмірі 4228,28 грн/міс; визнати протиправною бездіяльність та зобов`язати нарахувати і виплатити індексацію грошового забезпечення за періоди з 01.01.2023 по 27.10.2023 із застосуванням абз.4-6 п.5 постанови КМУ «Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення» від 17.07.2003 №1078, а саме в розмірі 4228,28 грн/міс.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 05 червня 2024 року позов задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м.Києві щодо неврахування вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003, при нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення в період з 28 жовтня 2020 року по 31 жовтня 2022 року.

Зобов`язано Аварійно-рятувальний загін спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м.Києві провести ОСОБА_1 перерахунок індексації грошового забезпечення за період з 28 жовтня 2020 року по 31 жовтня 2022 року із урахуванням вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003 та провести виплату такої індексації з урахуванням виплачених сум.

Визнано протиправною бездіяльність Спеціалізованого державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м.Києві щодо неврахування вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003, при нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення в період з 01 листопада 2022 року по 31 грудня 2022 року .

Зобов`язано Спеціалізований державний пожежно-рятувальний загін Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м.Києві провести ОСОБА_1 перерахунок індексації грошового забезпечення за період з 01 листопада 2022 року по 31 грудня 2022 року із урахуванням вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003 та провести виплату такої індексації з урахуванням виплачених сум.

В решті позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з вищевказаним судовим рішенням, відповідачі оскаржили його в апеляційному порядку. Вважають, що оскаржуване рішення ухвалене з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню з підстав, наведених у апеляційних скаргах. Просять скасувати оскаржуване судове рішення та ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити.

Позивач правом подання письмового відзиву на апеляційну скаргу не скористався, що в силу вимог ч. 4 ст. 304 КАС України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційних скарг, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню.

Так, судом першої інстанції достовірно встановлено та підтверджується матеріалами адміністративної справи, що ОСОБА_1 з 28.10.2020 по 31.10.2022 проходив службу у ІНФОРМАЦІЯ_1 , а з 01.11.2022 по 27.10.2023 в Спеціалізованому державному пожежно-рятувальному загоні Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві (а.с.18, 25-28).

Як видно з довідки-розрахунку про виплачену індексацію грошового забезпечення, починаючи з листопада 2020 року по листопад 2022 року позивачу нараховувалась індексація з урахуванням березня 2018 року як базового. За інформацією відповідачів позивачу виплачувалася така індексація грошового забезпечення: листопад 2020 року 255,49 грн, грудень 2020 року 233,81 грн, січень 2021 року 0 грн, лютий 2021 року травень 2021 року по 331,42 грн щомісячно, червень 2021 року 499,40 грн, липень 2021 року 415,41 грн, серпень 2021 року грудень 2021 року по 540,03 грн щомісячно, січень 2022 року лютий 2022 року по 563,19 грн щомісячно, березень 2022 року травень 2022 року по 672,35 грн щомісячно, червень 2022 року 913,01 грн, липень 2022 року 1017,23 грн, серпень 2022 року 1066,00 грн, вересень 2022 року листопад 2022 року по 1281,80 грн (а.с.26-28). Також нараховувалась індексація за листопад, грудень 2022 року по 1424,80 грн щомісячно, а за 2023 рік не нараховувалась взагалі (а.с.34-35),

ОСОБА_1 , вважаючи такі дії відповідачів щодо нарахування індексації грошового забезпечення у неналежних розмірах протиправними, звернувся до суду за захистом свого порушеного права.

Надаючи юридичну оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами у справі, суд апеляційної інстанції зазначає таке.

У справі, що розглядається, насамперед підлягає дослідженню питання дотримання позивачем строку звернення до суду з даним адміністративним позовом.

Під строком звернення до адміністративного суду розуміється строк, протягом якого особа має право звернутися з адміністративним позовом і розраховувати на одержання судового захисту. Дотримання цього строку є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах, яка дисциплінує учасників цих відносин, запобігає зловживанням, сприяє стабільності діяльності суб`єктів владних повноважень щодо виконання своїх функцій. Відсутність цієї умови приводила б до постійного збереження стану невизначеності та неостаточності у відносинах.

Тривалість строку звернення до суду визначено залежно від суті позову.

Змістом спірних правовідносин є невиплата індексації грошового забезпечення у належних розмірах за період з 28.10.2020 по 31.12.2022 та з 01.01.2023 по 27.10.2023.

Відповідно до пункту 8 розділу І Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року №260, грошове забезпечення виплачується в межах асигнувань, передбачених у кошторисі військової частини на грошове забезпечення військовослужбовців.

Грошове забезпечення виплачується: щомісячні основні та додаткові види - в поточному місяці за минулий; одноразові додаткові види - в місяці видання наказу про виплату або в наступному після місяця, в якому наказом оголошено про виплату (з урахуванням вимог Бюджетного кодексу України).

Грошове забезпечення виплачується за місцем перебування військовослужбовців на грошовому забезпеченні на підставі наказу командира (начальника, керівника) (далі - командир).

Процесуальна природа та призначення строків звернення до суду зумовлюють при вирішенні питання їх застосування до спірних правовідносин необхідність звертати увагу не лише на визначені в нормативних приписах відповідних статей загальні темпоральні характеристики умов реалізації права на судовий захист - строк звернення та момент обчислення його початку, але й природу спірних правовідносин щодо захисту прав, свобод та інтересів, у яких особа звертається до суду.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Ст.5 КАС України передбачає, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Право звернення до суду є невід`ємним особистим правом, яке реалізовується особою в порядку, встановленому КАС України. Способом реалізації цього права є звернення зацікавленої особи з позовом до суду.

У свою чергу, звернення до суду з позовом є підставою для виникнення процесуальних відносин, пов`язаних з вирішенням спору по суті. Звернення до суду і судове провадження повинно здійснюватися відповідно до вимог чинного законодавства, зокрема, процесуальних норм щодо порядку провадження в адміністративних справах.

За змістом ч.1 ст.45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Законодавець встановлює певні обмеження такого права, зокрема, шляхом встановлення строку звернення до адміністративного суду за захистом порушених прав.

Відповідно до ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (абзац перший).

Приписами частини третьої статті 122 КАС України визначено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

У силу норм частини п`ятої статті 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Отже, КАС України передбачає можливість встановлення цим Кодексом та іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду для захисту прав, свобод та інтересів особи.

Відповідно до ч.2 ст.233 КЗпП України (у редакції, що діяла до 19.07.2022), у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Законом України від 01.07.2022 №2352-IX Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин (далі - Закон №2352-IX), який набрав чинності з 19.07.2022, частини 1 і 2 ст.233 КЗпП України викладено в такій редакції:

Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.

Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).

Отже, до 19.07.2022 КЗпП України не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати. Після цієї дати строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.

Слід зазначити, що на момент звернення до суду із цим позовом частиною 2 статті 233 КЗпП України у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, встановлено тримісячний строк, який обчислюється з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні.

В той же час, відповідно до пункту 1 глави XIX Прикінцеві положення КЗпП України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Постановою Кабінету Міністрів України №651 від 27.06.2023 Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 р. на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Тобто, строки, передбачені статтею 233 КЗпП України, які продовжені на строк дії карантину, з 01.07.2023 відновили свою дію в частині присічного застосування.

Реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності відповідача, формування судової практики і таке інше. Нереалізація цього права зумовлена власною пасивною поведінкою позивача.

Слід зазначити, що наказом №1077 о/с від 26.10.2023 ОСОБА_1 звільнено зі служби цивільного захисту, однак вперше представник позивача звернувся до відповідачів щодо спірного питання зі спливом значного періоду часу, що не може бути визнано як розумний строк для пошуку шляхів захисту порушеного права.

Відтак, нереалізація позивачем права на вчасне звернення до суду з означеними позовними вимогами в даному випадку зумовлена його власною поведінкою та зазначає, що виявлення наміру отримати судовий захист порушеного права не надає права позивачу на пропуск строку звернення до адміністративного суду та не збільшує обсяг його процесуальних прав, встановлених законом.

Рішенням Конституційного Суду України № 17-рп/2011 від 13 грудня 2011 року визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків, обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.

Відповідно до частини 2 ст.6, частин 1, 2 ст.7 КАС України суд при вирішенні справи застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини, вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України.

Судом апеляційної інстанції також враховано, що адміністративний суд керуючись принципом верховенства права, має розглядати право не як закон чи систему нормативних актів, а як втілення справедливості. Суд має спрямовувати своє провадження на досягнення справедливості, що і є правосуддям.

Згідно із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права.

У справах Стаббігс та інші проти Великобританії, Девеер проти Бельгії Європейський суд з прав людини дійшов висновку, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.

Також прецедентна практика Європейського суду з прав людини у справах Осман проти Сполученого королівства та Круз проти Польщі виходить з того, що реалізуючи п.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободщодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.

Отже, обмеження права на звернення за захистом прав свобод та інтересів встановленням строків, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Частиною 1 статті 319 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню і позовна заява залишається без розгляду з підстав, встановлених статтею 240 цього Кодексу.

Згідно із пунктом 8 частини 1 статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами 3 та 4 статті 123 цього Кодексу.

Відповідно до частини 3 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду (частина 4 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України).

Судом апеляційної інстанції не встановлено наявності непереборних обставин, що перешкоджали позивачу реалізації права на вчасне звернення до суду із даними позовними вимогами, що знаходяться поза межами строку звернення до суду та щодо пропуску яких відсутні поважні причини, а тому приходить до висновку про застосування правових наслідків, передбачених п.8 ч.1 ст. 240 Кодексу адміністративного судочинства України.

Колегія суддів суду апеляційної інстанції також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі Серявін та інші проти України (№4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torijav. Spain) № 303-A, пункт 29).

Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості в межах відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду.

Відповідно до частини першої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Суд першої інстанції не виконав вказані вимоги процесуального закону, оскільки до спірних правовідносин не вірно застосував норми матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного рішення, яке підлягає скасуванню.

Судові витрати розподілу не підлягають з огляду результат вирішення апеляційних скарг, характер спірних правовідносин та виходячи з вимог ст. 139 КАС України.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу розглянуто судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження).

Керуючись статтями 139, 240, 242, 308, 309, 311, 315, 319, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України у м.Києві та Спеціалізованого Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві задовольнити частково, а рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 05 червня 2024 року у справі №460/3199/24 скасувати.

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України у м.Києві, Спеціалізованого Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинення певних дій залишити без розгляду.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя І. В. Глушко судді О. І. Довга І. І. Запотічний