Ухвала

від 06.11.2024 по справі 260/3458/23

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

про залишення касаційної скарги без руху

06 листопада 2024 року

м. Київ

справа №260/3458/23

адміністративне провадження №К/990/40214/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Кравчука В.М., суддів Єзерова А.А., Стародуба О.П.,

перевіривши касаційну скаргу Великобийганської сільської ради Берегівського району Закарпатської області

на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05.01.2024 (колегія у складі: головуючого - судді Коваля Р.Й., суддів Кухтея Р. В., Ільчишин Н.В.)

у справі № 260/3458/23

за позовом ОСОБА_1

до Великобийганської сільської ради Берегівського району Закарпатської області

про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернулася до суду з позовом до Великобийганської сільської ради Берегівського району Закарпатської області (далі - Великобийганська сільська рада, відповідач, скаржник), в якому просила:

- визнати протиправним рішення Великобийганської сільської ради від 27.03.2023 № 1118 тридцятої сесії VIII-го скликання «Про повторний розгляд клопотання громадянки ОСОБА_1 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства з урахуванням висновків суду, викладених у рішенні суду № 260/703/22 від 21 квітня 2022 року»;

- зобов`язати Великобийганську сільську раду, ідентифікаційний код юридичної особи 04349082, прийняти рішення про надання ОСОБА_1 дозволу на розробку проектної документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею по 2.000 га, яка розташована на території Закарпатської області Берегівського району в адміністративно-територіальних межах Великобийганської сільської ради, за рахунок земель комунальної власності, які знаходяться у розпорядженні Великобийганської сільської ради.

Закарпатський окружний адміністративний суд рішенням від 11.07.2023 частково задовольнив позов. А саме:

- визнав протиправним та скасував рішення Великобийганської сільської ради від 27.03.2023 № 1118 про відмову у наданні ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства в адміністративно-територіальних межах Великобийганської сільської ради Берегівського району Закарпатської області;

- зобов`язав Великобийганську сільську раду повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку проектної документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею по 2.000 га, яка розташована на території Закарпатської області Берегівського району в адміністративно-територіальних межах Великобийганської сільської ради, за рахунок земель комунальної власності, які знаходяться у розпорядженні Великобийганської сільської ради Берегівського району Закарпатської області, в порядку і спосіб, передбачені статтею 118 Земельного кодексу України, з урахуванням висновків суду;

- у іншій частині позовних вимог відмовив та водночас вирішив про відстрочення виконання рішення суду у зобов`язальній частині до припинення (скасування) воєнного стану в Україні.

Восьмий апеляційний адміністративний суд постановою від 05.01.2024, задовольнивши частково апеляційну скаргу позивача, змінив рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 11.07.2023, виключивши у резолютивній частині цього рішення суду п`ятий абзац щодо відстрочення виконання рішення суду у зобов`язальній частині до припинення (скасування) воєнного стану в Україні.

21.10.2024 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Великобийганської сільської ради, в якій, з посиланням на неправильне застосування судом апеляційної інстанцій норм матеріального права, просить скасувати постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05.01.2024 та залишити без змін рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 11.07.2023.

Як на підставу касаційного оскарження покликається на пункт 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), мотивуючи це відсутністю на цей час висновку Верховного Суду з питання дотримання норми підпункту 5 пункту 27 розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України у подібних правовідносинах. У контексті наведеного також вказав на неправомірність висновку суду апеляційної інстанції щодо неправильного застосування судом першої інстанції приписів статті 378 КАС України при вирішенні питання щодо відстрочення виконання рішення від 11.07.2023 з огляду на наявність обставин, передбачених підпунктом 5 пункту 27 розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України.

Перевіряючи наявність підстав для відкриття касаційного провадження, Суд виходить з такого.

Відповідно до частини першої статті 328 КАС України, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Згідно з частиною першою, третьою статті 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника, крім випадку, встановленого частиною дев`ятою статті 266 цього Кодексу.

Юридична особа незалежно від порядку її створення, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб`єкта владних повноважень), або через представника.

Відповідно ж до пункту 1 частини першої статті 59 КАС України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами: довіреністю фізичної або юридичної особи.

Так, вказану електронну касаційну скаргу підписано ОСОБА_2 (із зазначенням у тексті касаційної скарги, що названа особа обіймає посаду першого заступника сільського голови).

Водночас за даними з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань особою, яку уповноважено вчиняти дії від імені юридичної особи (Великобийганської сільської ради), визначено лише ОСОБА_3 .

Враховуючи вищенаведене та відсутність у матеріалах касаційної скарги копій документів, що підтверджують повноваження ОСОБА_4 на підписання та подання цієї скарги до суду касаційної інстанції в порядку самопредставництва, Суд вважає за необхідне витребувати від Великобийганської сільської ради такі документи (зокрема, документи щодо призначення на посаду та закріплення за підписантом відповідних повноважень сільського голови).

Стаття 330 КАС України містить вимоги щодо форми та змісту касаційної скарги.

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

Зокрема, за правилами норм пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження) можуть бути оскарженні в касаційному порядку виключно у наступних випадках: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Оскаржуване судове рішення ухвалене у справі, що призначена та розглянута за правилами спрощеного позовного провадження.

Проте у поданій касаційній скарзі відсутні аргументовані покликання на існування обставин, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Крім того, статтею 329 КАС України передбачено, що касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів із дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п`ятою статті 333 цього Кодексу.

Згідно з усталеною практикою Верховного Суду, причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Разом з тим, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.

Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом. У свою чергу, поважною може бути визнано причину, яка має об`єктивний характер, та з обставин незалежних від позивача унеможливила звернення до суду з адміністративним позовом (постанова Верховного Суду від 27.11.2018 у справі № 473/2236/17).

Скаржник, звернувшись до Верховного Суду 04.10.2024, пропустив строк на касаційне оскарження, передбачений частиною першою статті 329 КАС України, оскільки оскаржувана постанова Восьмого апеляційного адміністративного суду ухвалена 05.01.2024, а тому строк на подання касаційної скарги закінчився 05.02.2024.

Відповідач клопоче поновити йому строк на касаційне оскарження. Клопотання обґрунтовує тим, що йому досі не вручено копію постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду ухвалена 05.01.2024. Натомість про зміст останньої Великобийганській сільській раді стало відомо після отримання запиту адвоката позивача від 30.08.2024 щодо добровільного виконання судового рішення.

Надаючи оцінку мотивам, з яких скаржник просить поновити йому пропущений строк на касаційне оскарження, Суд вказує на наступне.

Так, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації права щодо оскарження судових рішень у касаційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин.

Проте зазначені скаржником причини пропуску строку касаційного оскарження не можуть бути визнані поважними, оскільки, як свідчать дані матеріалів електронної справи № 260/3458/23 (провадження № А/857/14365/23), електронна копія постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05.01.2024 була доставлена до електронного кабінету Великобийганської сільської ради у підсистемі «Електронний суд» 05.01.2024 о 19:10. Однак із цією касаційною скаргою відповідач звернувся до суду касаційної інстанції на початку жовтня 2024 року.

За вказаних обставин, Суд визнає наведені скаржником у клопотанні підстави для поновлення строку на касаційне оскарження неповажними.

Згідно з частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, частиною другою якої передбачено залишення позовної заяви без руху із зазначенням її недоліків, способу та строку для їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно ж до частини третьої статті 332 КАС України касаційна скарга залишається також без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

У разі неподання заяви про поновлення строку на касаційне оскарження або якщо наведені підстави для поновлення строку будуть визнані Судом неповажними, у відкритті касаційного провадження буде відмовлено (пункт 4 частини першої статті 333 КАС України).

Керуючись статтями 330, 332 КАС України, Суд,-

УХВАЛИВ:

1. Визнати неповажними наведені Великобийганською сільською радою Берегівського району Закарпатської області причини пропуску строку на касаційне оскарження постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05.01.2024.

2. Касаційну скаргу Великобийганської сільської ради Берегівського району Закарпатської області на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05.01.2024 у справі № 260/3458/23 залишити без руху.

3. Надати Великобийганській сільській раді Берегівського району Закарпатської області строк для усунення недоліків касаційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали.

4. Встановлений судом строк може бути продовжений за заявою особи, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з дією воєнного стану.

5. Роз`яснити, що в разі неподання заяви про поновлення строку на касаційне оскарження або, якщо наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження будуть визнані судом неповажними - у відкритті касаційного провадження буде відмовлено.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та не може бути оскаржена.

Суддя В.М. Кравчук

Суддя А.А. Єзеров

Суддя О.П. Стародуб