Ухвала

від 07.11.2024 по справі 160/5781/22

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

07 листопада 2024 року

м. Київ

справа №160/5781/22

адміністративне провадження № К/990/41165/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Стрелець Т.Г.,

суддів: Тацій Л.В., Стеценка С.Г.,

перевіривши касаційну скаргу Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 червня 2022 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 27 вересня 2024 року у справі № 160/5781/22 за позовом Державного вищого навчального закладу «Придніпровська державна академія будівництва та архітектури» до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування постанови

УСТАНОВИВ:

Державний вищий навчальний заклад «Придніпровська державна академія будівництва та архітектури» звернувся до суду з позовом до Головного управління Держпраці в Дніпропетровській області (правонаступник - Південно-Східне міжрегіонального управління Державної служби з питань праці), в якому просив суд визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу (у розмірі 19 500,00 грн.) за порушення законодавства про працю та зайнятість населення № 363/4.1-1004-ФС/01 від 24 січня 2022 року.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 червня 2022 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 27 вересня 2024 року позов задоволено.

Визнано протиправною та скасовано постанову Головного управління Держпраці в Дніпропетровській області № 363/4.1-1004-ФС/01 від 24 січня 2022 року про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення.

Не погодившись з судовими рішеннями першої та апеляційної інстанцій, скаржник направив до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 червня 2022 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 27 вересня 2024 року у справі № 160/5781/22 та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

У касаційній скарзі скаржник зазначає, що винесенні рішення судів першої та апеляційної інстанцій прийняті з невірним застосуванням норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Як вбачається зі змісту оскаржуваних судових рішень, суд першої інстанції (рішення якого залишено без змін судом апеляційної інстанції), задовольняючи позовну заяву Державного вищого навчального закладу «Придніпровська державна академія будівництва та архітектури», виходив з того, що позивачем було виконано вимогу, а саме надано пояснення що припис від 31 серпня 2021 року № 143/4.1-1004/П-58 не виконується, оскільки оскаржується в судовому порядку.

За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Перевіривши зміст оскаржуваних судових рішень, доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для відмови у відкритті касаційного провадження з огляду на наступне.

Відповідно до статті 129 Конституції України до основних засад судочинства належить забезпечення апеляційного перегляду справи. Касаційне оскарження судового рішення допускається лише у визначених законом випадках.

Частиною першою статті 13 КАС України визначено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Згідно частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Доведення вищезазначених обставин та, відповідно, права на касаційне оскарження судових рішень у справах незначної складності, покладається на особу, яка подає касаційну скаргу.

У вказаній справі суд першої інстанції, врахувавши вимоги частин третьої та четвертої статті 257 КАС України, розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження.

Південно-Східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці зазначає, що рішення судів попередніх інстанцій суперечить правовій позиції, викладеній у постановах Верховного Суду у справі № 804/1234/20, у справі № 810/5678/21, у справі № 520/4712/19 від 05 лютого 2020 року та у справі № 380/4273/21.

Крім того, в обґрунтування права на касаційне оскарження скаржник зазначає, що справа становить значний суспільний інтерес та має виняткове значення для заявника.

Втім, колегія суддів вважає, що посилання скаржника на те, що справа становить значний суспільний інтерес та має для нього виняткове значення є необґрунтованим, оскільки такі посилання з означеним у скарзі предметом спору не містять обґрунтованих фактичних передумов для віднесення справи до категорії суспільно або винятково значимих.

Касаційна скарга в частині наведених у ній обґрунтувань вимог до суду касаційної інстанції містить лише детальний виклад фактичних обставин справи, цитування норм права, що регулюють спірні правовідносини та посилання на підстави непогодження з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій щодо встановлених обставин справи та застосування нормативно-правових актів.

Верховний Суд звертає увагу на те, що можливість відкриття касаційного провадження у малозначних справах залежить виключно від обставин конкретної справи: її значення для формування єдиної правозастосовчої практики; неможливості спростування особою, яка подає касаційну скаргу, обставин, встановлених оскаржуваним судовим рішенням, при розгляді іншої справи; значного суспільного інтересу справи чи її виняткового значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; помилкового віднесення судом справи до категорії справ незначної складності.

Таким чином, оскільки оскаржуване судове рішення прийняте у справі незначної складності, а передбачені пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України виняткові обставини відсутні і належні обґрунтування щодо їх наявності не наведено, тому у відкритті касаційного провадження у даній справі слід відмовити.

Посилання скаржника на неврахування висновків Верховного Суду, які викладено в постанові від 05 лютого 2020 року у справі № 520/4712/19 колегія суддів не приймає, оскільки вони не є релевантними до спірних правовідносин та ухвалені за інших обставин справи.

Щодо постанов у справах № 804/1234/20 та № 810/5678/21 про які скаржник зазначає у касаційній скарзі, слід зазначити, що вказані рішення відсутні у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Також Суд зауважує, що вказана скаржником постанова у справі № 380/4273/21 та оскаржувані судові рішення прийняті хоч і у подібних правовідносинах, проте за різних фактичних обставин справи, з урахуванням різної нормативної бази, що у своїй сукупності не дозволяє аналогічно застосувати ті ж самі положення законодавства та, відповідно, правові позиції у справі № 160/5781/22.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.

На підставі вищенаведеного та з урахуванням того, що оскаржувані судові рішення прийняті у справі незначної складності, а виключних підстав для касаційного оскарження судових рішень у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження, передбачених частиною п`ятою статті 328 КАС України скаржником у касаційній скарзі належним чином не обґрунтовано, суд дійшов висновку, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити.

На підставі наведеного та керуючись статтями 328, 333, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 червня 2022 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 27 вересня 2024 року у справі № 160/5781/22 за позовом Державного вищого навчального закладу «Придніпровська державна академія будівництва та архітектури» до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування постанови.

Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала у спосіб її надсилання до суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.

Суддя-доповідач Т. Г. Стрелець

Судді С.Г. Стеценко

Л.В. Тацій