Ухвала

від 07.11.2024 по справі 354/678/15-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

07 листопада 2024 року

м. Київ

справа № 354/678/15-ц

провадження № 61-8410св24

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., Осіяна О. М.

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження справу за позовом першого заступника прокурора Івано-Франківської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Державного агентства лісових ресурсів України до Поляницької сільської ради Надвірнянського району Івано-Франківської області, ОСОБА_1 , Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Національний Банк України, Державне підприємство «Ворохтянське лісове господарство», про визнання недійсним державного акта, витребування земельної ділянки, за касаційною скаргою заступника керівника Івано-Франківської обласної прокуратури на ухвалу Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 06 березня 2024 року, рішення Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 06 березня 2024 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 16 травня 2024 року та касаційною скаргою представника Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» - адвоката Іващенко Анастасії Олександрівни, на рішення Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 06 березня 2024 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 16 травня 2024 року,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2015 року перший заступник прокурора Івано-Франківської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Державного агентства лісових ресурсів України звернувся до суду з позовом, в якому просив:

визнати недійсним державний акт на право приватної власності на земельну ділянку від 22 вересня 2002 року, серії IV-ІФ № 028020, площею 0,2110 га;

витребувати у Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (далі - АТ КБ «ПриватБанк») спірну земельну ділянку, яка складає частину земельної ділянки, площею 0,6342 га, кадастровий номер 2611092001:22:002:0782, яка розташована на ділянці «Вишня» в с. Поляниця з чужого незаконного володіння у власність держави в особі Державного підприємства «Ворохтянське лісове господарство».

Ухвалою Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 06 березня 2024 року провадження у справі за позовом першого заступника прокурора Івано-Франківської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Державного агентства лісових ресурсів України в частині позовних вимог про витребування земельної ділянки, площею 0,2110 га, яка складає частину земельної ділянки площею 0,6342 га, кадастровий номер 2611092001:22:002:0782, яка розташована на ділянці «Вишня» у с. Поляниця Надвірнянського району Івано-Франківської області з чужого незаконного володіння закрито, роз`яснено, що розгляд зазначених вимог віднесений до юрисдикції господарського суду.

Рішенням Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 06 березня 2024 року в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 16 травня 2024 року апеляційні скарги заступника керівника Івано-Франківської обласної прокуратури та АТ КБ «ПриватБанк» залишено без задоволення.

Ухвалу Яремчанського міського суду від 06 березня 2024 року та рішення цього ж суду від 06 березня 2024 року залишено без змін.

У червні 2024 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга заступника керівника Івано-Франківської обласної прокуратури на ухвалу Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 06 березня 2024 року, рішення Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 06 березня 2024 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 16 травня 2024 року.

У червні 2024 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга представника АТ КБ «ПриватБанк» - адвоката Іващенко А. О., на рішення Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 06 березня 2024 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 16 травня 2024 року.

У касаційній скарзі заступник керівника Івано-Франківської обласної прокуратури, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення місцевого суду та постанову апеляційного суду в частині відмови в задоволенні позову, ухвалити нове судове рішення про задоволення позову, а також скасувати ухвалу суду першої інстанції та постанову апеляційного суду в частині закриття провадження у справі, справу в цій частині направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Підставою касаційного оскарження заявник зазначає неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі № 904/1083/18, від 01 жовтня 2019 року у справі № 911/3749/17, від 15 жовтня 2019 року у справі № 911/3749/17, від 21 січня 2020 року у справі № 922/807/19, від 22 січня 2020 року у справі № 910/1809/18, від 23 червня 2021 року у справі № 917/1372/20, від 22 червня 2022 року у справі № 545/1575/21, від 29 червня 2022 року у справі № 466/3737/18, від 20 липня 2022 року у справі № 683/2422/19, від 02 травня 2023 року у справі № 920/225/22, від 10 травня 2023 року у справі № 920/343/22 та справі № 920/155/22, від 23 травня 2023 року у справі № 925/352/22, від 06 червня 2023 року у справі № 920/277/22, від 12 червня 2023 року у справі № 388/1347/20, від 03 серпня 2023 року у справі № 910/13049/22, від 12 вересня 2023 року у справі № 904/2720/22, від 24 лютого 2024 року у справі № 1308/1048/2012 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).

Також, підставою касаційного оскарження заявник зазначає порушення норм процесуального права, а саме: суд першої інстанції з яким погодився апеляційний суд, закрив провадження у справі з порушенням правил інстанційної юрисдикції (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України)

У касаційній скарзі АТ КБ «ПриватБанк», посилаючись на порушення норм процесуального права, просить змінити мотиви судових рішень першої та апеляційної інстанцій, виключивши висновки щодо обставин набуття ОСОБА_1 права власності на спірну земельну ділянку та подальшого її відчуження.

Підставою касаційного оскарження заявник зазначає порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 03 липня 2018 року у справі № 917/1345/17, від 02 жовтня 2018 року у справі № 910/18036/17, від 23 жовтня 2019 року у справі № 917/1307/18, від 18 листопада 2019 року у справі № 902/761/18, від 04 грудня 2019 року у справі № 917/2101/17, від 26 лютого 2020 року у справі № 141/714/17, від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13, від 14 липня 2020 року у справі № 904/6379/16, від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19, від 02 лютого 2021 року у справі № 925/642/19, від 16 грудня 2021 року у справі № 428/9103/18, від 11 травня 2023 року у справі № 904/1043/22 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).

Заслухавши доповідь судді-доповідача, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що справа підлягає призначенню до судового розгляду, оскільки доводи касаційної скарги викликають необхідність перевірки матеріалів справи.

Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Згідно із частиною першою статті 7 ЦПК України розгляд справ у судах проводиться усно і відкрито, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Такий випадок передбачено у частині тринадцятій статті 7 ЦПК України, згідно з якою розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Оскільки колегією суддів не приймалось рішення про виклик учасників справи для надання пояснень у справі, то справа розглядатиметься в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами (у письмовому провадженні), а копія судового рішення у такому разі надсилається у порядку, передбаченому частиною п`ятою статті 272 ЦПК України.

Ураховуючи, що згідно із частиною першою статті 8 ЦПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи, колегія суддів інформує учасників справи про те, що зазначена інформація оприлюднюється на офіційному веб-порталі судової влади України.

Відповідно до частини одинадцятої статті 34 ЦПК України, з урахуванням категорії і складності справи, справу розглянути колегією у складі п`яти суддів.

Керуючись частиною тринадцятою статті 7, частиною одинадцятою статті 34, частиною першою статті 401, частиною першою статті 402 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Справу за позовом першого заступника прокурора Івано-Франківської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Державного агентства лісових ресурсів України до Поляницької сільської ради Надвірнянського району Івано-Франківської області, ОСОБА_1 , Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Національний Банк України, Державне підприємство «Ворохтянське лісове господарство», про визнання недійсним державного акта, витребування земельної ділянки призначити до розгляду в складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами. Інформацію про дату розгляду справи оприлюднити на офіційному веб-порталі судової влади України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді Н. Ю. Сакара

О. В. Білоконь

О. М. Осіян