Ухвала

від 07.11.2024 по справі 332/534/22

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

07 листопада 2024 року

м. Київ

справа № 332/534/22

провадження № 61-14827ск24

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Коломієць Г. В. розглянув касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Грекова Дмитра Валерійовича на постанову Запорізького апеляційного суду

від 24 вересня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про визнання правочину удаваним, визнання договору купівлі-продажу укладеним та визнання права власності,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2022 року ОСОБА_2 звернувся до суду з вищевказаним позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , в якому просив суд:

- визнати договір дарування 1/2 частки житлового будинку

АДРЕСА_1 , посвідчений 24 вересня 2010 року приватним нотаріусом ЗМНО Пянтковською О. Г., зареєстрований у реєстрі за № 4588, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , удаваним правочином;

- визнати, що між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 24 вересня 2010 року був укладений договір купівлі-продажу, відповідно до умов якого ОСОБА_3 передала у власність ОСОБА_1 1/2 частку житлового будинку

АДРЕСА_1 , а ОСОБА_1 прийняла зазначене майно та сплатила за нього кошти в розмірі 59 625,00 грн, що було еквівалентно 7 500,00 доларів США;

- визнати за ОСОБА_2 у порядку поділу спільного сумісного майна подружжя право власності на 1/4 частку житлового будинку

АДРЕСА_1 .

Рішенням Заводського районного суду м. Запоріжжя від 30 січня 2024 року

у задоволені позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про визнання правочину удаваним, визнання договору купівлі-продажу укладеним та визнання права власності відмовлено.

Постановою Запорізького апеляційного суду від 24 вересня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено.

Рішення Заводського районного суду м. Запоріжжя від 30 січня 2024 року скасовано. Прийнято у цій справі нову постанову, якою:

«Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про визнання правочину удаваним, визнання договору купівлі-продажу укладеним та визнання права власності - задовольнити.

Визнати договір дарування 1/2 частки житлового будинку

АДРЕСА_1 , посвідчений 24 вересня 2010 року приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Пянтковською О. Г., зареєстрований в реєстрі за № 4588, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , удаваним правочином.

Визнати, що між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 24 вересня 2010 року був укладений договір купівлі-продажу, відповідно до умов якого ОСОБА_3 передала у власність ОСОБА_1 1/2 частку житлового будинку АДРЕСА_1 , а ОСОБА_1 прийняла зазначене майно та сплатила за нього кошти в розмірі 59 625,00 грн, що було еквівалентно 7 500 доларів США.

Визнати за ОСОБА_2 у порядку поділу спільного сумісного майна подружжя право власності на 1/4 частку житлового будинку АДРЕСА_1 ».

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати зі сплати судового збору в розмірі 3 466,45 грн.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 витрати зі сплати судового збору

в розмірі 3 466,45 грн.

01 листопада 2024 року представник ОСОБА_1 - адвокат Греков Д. В. засобами поштового зв`язку звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Запорізького апеляційного суду від 24 вересня 2024 року (повний текст постанови виготовлено 04 жовтня 2024 року, касаційна скарга надійшла до суду 06 листопада 2024 року), у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати оскаржуване судове рішення, залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження з огляду на наступне.

У порушення пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги доданий документ, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 6 468,80 грн, однак це не підтверджує сплату судового збору у повному розмірі.

Згідно зі статтею 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги справляється судовий збір, який відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої цієї статті становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви в розмірі оспорюваної суми.

Підпунктом 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір»

(у редакції, чинній на день звернення до суду з цим позовом) передбачено, що за подання позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою-підприємцем ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до підпункту 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою-підприємцем ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною четвертою статті 6 Закону України «Про судовий збір» передбачено, якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення

в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум).

Зі змісту положень пункту 2 частини першої статті 176 ЦПК України вбачається, що

у позовах про визнання права власності на майно або його витребування ціна позову визначається вартістю майна.

ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом у 2022 році та заявляв дві позовні вимоги немайнового характеру та позовну вимогу майнового характеру (визнання права власності на житловий будинок).

Станом на 01 січня 2022 року прожитковий мінімум для працездатних осіб був встановлений у розмірі 2 481,00 грн (0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 992,40 грн, 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 12 405,00 грн).

Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір».

При цьому суд звертає увагу представника заявника на те, що відповідно до вимог Закону України «Про судовий збір» розрахунок розміру судового збору за подання касаційної скарги слід здійснювати, виходячи зі ставки, яка підлягала сплаті при поданні позовної заяви, а не з тієї суми, яка фактично була сплачена позивачем.

Оскільки із поданої касаційної скарги та копій судових рішень не вбачається ціни позову станом на день його подання (невідома вартість житлового будинку), тому неможливо визначити розмір судового збору, який підлягав сплаті при поданні позовної заяви за вимогу майнового характеру, у зв`язку з чим заявник при сплаті судового збору має підтвердити відповідність такої сплати належними доказами (позовна заява з визначеною ціною позову, висновок про оцінку майна або інші належні докази).

Отже, заявнику необхідно сплатити судовий збір за подачу касаційної скарги за позовну вимогу майнового характеру (у розмірі 1 % від ціни спірного майна помноженого на 200 %) та судовий збір за подачу касаційної скарги за позовну вимогу немайнового характеру ((992,40*2)*200%= 3 969,60).

Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у м. Києві/Печерс.р-н/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007, код банку отримувача (МФО): 899998, код класифікації доходів бюджету: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».

На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату в повному обсязі.

Відповідно до вимог частин другої, третьої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення їх недоліків.

Керуючись статтями 185, 389, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Грекова Дмитра Валерійовича на постанову Запорізького апеляційного суду

від 24 вересня 2024року залишити без руху та надати строк для виконання вимог ухвали, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали настануть наслідки, передбачені законом.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Г. В. Коломієць