Постанова

від 07.11.2024 по справі 260/778/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 листопада 2024 рокуЛьвівСправа № 260/778/23 пров. № А/857/24275/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Гудима Л.Я.,

суддів: Курильця А.Р., Кузьмича С.М.,

за участю секретаря судового засідання: Кулабухової М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції у м. Львові апеляційну скаргу Державного спеціалізованого господарського підприємства Ліси України в особі філії Свалявське лісове господарство на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2024 року, головуючий суддя Скраль Т.В., ухвалене о 12:24 год. у м. Ужгород, повний текст якого складено 26.08.2024 року, у справі за адміністративним позовом Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» в особі філії Свалявське лісове господарство до Головного управління ДПС у Закарпатській області, третя особа - Державне підприємство «Свалявське лісове господарство», про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,-

ВС ТА Н О В И В :

Позивач ДСГП «Ліси України» в особі філії Свалявське лісове господарство звернулося в суд з позовом до ГУ ДПС у Закарпатській області, третя особа ДП «Свалявське лісове господарство», в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Закарпатській області за №000/367/07-16-07-01-10 від 20 січня 2023 року; визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Закарпатській області за №000/368/07-16-07-01-10 від 20 січня 2023 року; визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Закарпатській області за №000/369/07-16-07-01-10 від 20 січня 2023 року; визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Закарпатській області за №000/370/07-16-07-01-10 від 20 січня 2023 року; визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Закарпатській області за № №000/371/07-16-07-01-10 від 20 січня 2023 року; визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Закарпатській області за №000/372/07-16-07-01-10 від 20 січня 2023 року; визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Закарпатській області за №000/373/07-16-07-01-10 від 20 січня 2023 року; визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Закарпатській області за №000/374/07-16-07-01-10 від 20 січня 2023 року; визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Закарпатській області за №000/375/07-16-07-01-10 від 20 січня 2023 року; визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Закарпатській області за №000/376/07-16-24-06/22114626 від 20 січня 2023 року; визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Закарпатській області за №000/377/07-16-24-06/22114626 від 20 січня 2023 року.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що в бухгалтерському обліку відображення по дебету 948 «Визнанні штрафи, пені, неустойки» визнаних економічних (фінансових) санкцій у вигляді донарахованого та сплаченого грошового зобов`язання з податку на прибуток та їх віднесення до складі операційних витрат по рядку «Інші операційні витрати» у фінансовій звітності чинним законодавством прямо не заборонено, точніше не передбачено. Враховуючи відсутність у чинному законодавстві та методиці ведення бухгалтерського обліку узгодженості щодо питання коригування на суми донарахованих (сплачених) податків та зборів (штрафних санкцій), віднесення у бухгалтерському Державне підприємство «Свалявське лісове господарство» за Дт948 «Визнані штрафи, пені, неустойки» суми нарахованого та сплаченого у 2018 році зобов`язання з штрафних санкцій в розмірі 109 942,51 грн згідно попереднього акту перевірки Державне підприємство «Свалявське лісове господарство» від 08.12.2017 року не призводить до завищення інших операційних витрат. Об`єкт оподаткування не змінився: нових земельних ділянок не додалося. Немає змін і в базі оподаткування: площа ділянок не змінилася, нормативну грошову оцінку таких земель теж не було уточнено, тому твердження викладені контролюючим органом в описовій частині Акту перевірки розділ 3.1.4.7 Земельний податок щодо виникнення у ДП «Свалявське лісове господарство» обов`язку подачі податкових декларацій не пізніше 20 вересня поточного року за період з 15.08.2018 року по 31.12.2018 року є безпідставними. З огляду на викладене, вважало, що в ДП «Свалявське лісове господарство» були відсутні підстави для подачі декларації з земельного податку за 2018 рік, а тому твердження щодо порушення пункту 286.4 статті 286 Податкового кодексу України є безпідставними. Податкове зобов`язання щодо плати за землю самостійно визначається платником у податковій декларації на поточний рік. Станом на період подачі такої декларації в Податковому кодексі був відсутній податок на лісові землі тому ДП «Свалявське лісове господарство» не було підстав для визначення такого податкового зобов`язання. Оскільки, відсутні відомості про оприлюднення рішень місцевих рад на дошці оголошень відповідної ради або інших достовірних відомостей із офіційного сайту ДФС України та/або ДПС України щодо оприлюднених ставок податку на майно у 2018 році з огляду на акт перевірки від 23.12.2022 року №7229/07-16-07-01-16/22114626, де не йдеться про офіційні сайти міських рад та оприлюднення рішень про податок на майно на 2018 рік, відсутні підстави стверджувати про набуття чинності такими в 2018 році, а відтак породження на їх підставі прав та обов`язків. Крім того, Факт реєстрації податкових накладних з порушенням граничного терміну не заперечується позивачем, проте такі дії виникли не з вини посадових осіб підприємства, а внаслідок сукупності обставин, які унеможливлювали своєчасне виконання таких зобов`язань. В свою чергу, відповідно до п.20 П(С)БО 16 «Витрати» визнанні штрафи, пені, неустойка обліковуються на субрахунку 948 «Визнанні штрафи, пені, неустойки» та включаються до складу інших операційних витрат. Застосований підприємством проведення, що відображено на субрахунку 948 «Визнані штрафи, пені, неустойки» не суперечить вимогам Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку, кореспонденція яких нею передбачена. в бухгалтерському обліку відображення по дебету 948 «Визнанні штрафи, нені, неустойки» визнаних економічних (фінансових) санкцій у вигляді донарахованого та сплаченого грошового зобов`язання з податку на прибуток та їх віднесення до складі операційних витрат по рядку «Інші операційні витрати» у фінансовій звітності чинним законодавством прямо не заборонено, точніше не передбачено. Вважають, що акт перевірки не підтверджує факт порушення позивачем .187.1 ст. 187, пп. 192.1 п. 192 розділу V «Податок на додану вартість» Податкового кодексу України та заниження податку на додану вартість на 54 406 грн в операціях, містить лише загальні описи порушень, в яких відсутні посилання на конкретні докази та обставини, якими підтверджується наявність таких порушень.

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2024 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням суду першої інстанції, ДСГП «Ліси України» в особі філії Свалявське лісове господарство оскаржило його в апеляційному порядку, яке, покликаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, не надано належної правової оцінки наявним доказам, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове судове рішення, яким адміністративний позов задовольнити.

Свою апеляційну скаргу обґрунтовує тими ж доводами, що наводились ним у поданому адміністративному позові, однак безпідставно не взяті до уваги судом попередньої інстанції.

В судовому засіданні представник відповідача заперечив проти апеляційної скарги, вважає оскаржене рішення суду законним та обґрунтованим та просив апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла переконання, що подана апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, Головним управлінням ДПС у Закарпатській області за наслідками проведеної документальної позапланової виїзної перевірки податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи Державне підприємство «Свалявське лісове господарство», код за ЄДРПОУ 22114626 складено акт від 23 грудня 2022 року №7229/07-16-07-01-16/22114626 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки Державне підприємство «Свалявське лісове господарство», код за ЄДРПОУ 22114626», який отримано 23 грудня 2022 року головою Комісії з припинення ДП «Свалявське ЛГ».

Відповідно до висновків акту перевірки встановлено порушення вимог чинного законодавства, а саме:

1. п.5, п.6, п.9.4, п.9.5 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», який затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 року №318 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 року №27/4248 із змінами та доповненнями; п.1.2 ст.1, п.2.1. ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 та зареєстровано в Міністерстві юстиції У країни від 05.06.1995 №168/704; п.п. 134.1.1 п.134.1 ст.134, пп.140.5.11 п.140 розділу ІІІ «Податок на прибуток підприємств» Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями в результаті чого встановлено заниження суми податку на прибуток підприємств на загальну суму 373 693 грн, в тому числі за 2018 рік в сумі 32 750 грн, за 2021 рік в сумі 3 218 грн, за три квартали 2022 року в сумі 337 725 грн;

2. п.5, п.6, п.9.4, п.9.5 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», який затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 року №318 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 №27/4248 із змінами та доповненнями; п.1.2 ст.1, п.2.1. ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 року №168/704; п.3 «Порядку відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями», затвердженого постановою. Кабінету Міністрів України від 23.02.2011 року №138 із змінами та доповненнями; п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст.134 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями в результаті чого встановлено заниження частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до бюджету всього в сумі 112 126 грн, в тому числі за 2017 рік в сумі 206 грн, за 2018 рік в сумі 111 920 грн;

3. п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755- VI із змінами та доповненнями несвоєчасно проведено реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму ПДВ 1 490 695,52 грн, в тому числі за червень 2022 року в сумі 8 023,14 грн; за вересень 2022 року в сумі 954 грн; за жовтень 2022 року в сумі 1 481 718,38 грн;

4. п. 187.1 ст.187, пп. 192.1.1 п.192.1 статті 192 розділ V «Податок на додану вартість» Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755 VІ із змінами та доповненнями в результаті чого встановлено заниження суми ПДВ до сплати на загальну суму 54 406 грн, в тому числі за травень 2018 року на загальну суму 16 632 грн; за листопад 2018 року на загальну суму 1 760 грн; за грудень 2019 року на загальну суму 16 632 грн; за листопад 2018 року на загальну суму 1 760 грн за грудень 2019 року на загальну суму 1 305 грн; за травень 2021 року на загальну суму 1 909 грн; за червень 2021 року на загальну суму 13 398 грн; за серпень 2021 року на загальну суму 8 537 грн; за жовтень 2021 року на загальну суму 10 865 грн;

5. п. 286.4 ст.286 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755- VI із змінами та доповненнями не подано декларацію з земельного податку за 2018 рік із плати за землю по лісових землях розташованих на території Солочинської сільської ради Свалявського району та Сусківської сільської ради Свалявського району;

6. п.273.1 ст.273, п.277.1 ст. 277 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI із змінами та доповненнями занижено суму плати за землю по земельним ділянкам лісогосподарського призначення на загальну суму 3 800 921,23 грн, в тому числі за 2018 рік в сумі 3 800 921,23 грн;

7. п.п.168.1.1, пп.168.1.2. пп.168.1.4 п.168.1 ст. 168 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями перевіркою встановлено несвоєчасну сплату податку на доходи фізичних осіб, утриманого із заробітної плати в сумі 3 706 486,75 грн. в тому числі: за липень 2017 року в сумі 14500,00 грн, за серпень 2017 року в сумі 27 815,55 грн, за вересень 2017 року в сумі 11 120,64 грн, жовтень 2017 року в сумі 10 738,05 грн, за листопад 2017 року в сумі 7 697,32 грн, за грудень 2017 року в сумі 20 449,97 грн, за січень 2018 року в сумі 166 722,05 грн, за лютий 2018 року в сумі 67 909,33 грн, за березень 2018 року в сумі 100 803,02 грн, за квітень 2018 року в, сумі 27 244,15 грн, за травень 2018 року в сумі 153 937,19 грн, за червень 2018 року в сумі в сумі 5620,28 грн, за липень 2018 року в сумі 164 175,62 грн; за серпень 2018 року в сумі 71 387,35 грн, за вересень 2018 року в сумі 121 832,09 грн, за жовтень 2018 року в сумі 19 272,90 грн, за листопад 2018 року в сумі 176 902,10 грн, за грудень 2018 року в сумі 28 910,21 грн. за січень 2019 року в сумі 190 752,75 грн, за лютий 2019 року в сумі 260 515,36 грн. за березень 2019 року в сумі в сумі 225 313,14 грн, за квітень 2019 року в сумі 278 250,42 грн, за травень 2019 року в сумі 231 517,46 грн, за червень 2019 року в сумі 260 038,15 грн, за липень 2019 року в сумі 32 979,64 грн, за серпень 2019 року в сумі 176 974,65 грн, за вересень 2019 року в сумі 276977,61 грн, за жовтень 2019 року в сумі 197 057,99 грн, за листопад 2019 року в сумі 141 331,76 грн, за грудень 2019 року в сумі 16 152,17 грн, за січень 2020 року в сумі 221 587,83 грн;

8. п.п.168.1.1, пп.168.1.2, пп.168,1.4 п.168.1 ст.168, п.п.1.3 п 16 прим.1 підрозділу 10 Розділу XX Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями, внаслідок чого перевіркою встановлено несвоєчасну сплату до бюджету військового збору в загальній сумі 242 067,40 грн, в тому числі: за серпень 2017 року в сумі 1 034,52 грн, за грудень 2017 року в сумі 280,89 грн, за січень 2018 року в сумі 10 075,54 грн, за березень 2018 року в сумі 1 872,06 грн, за квітень 2018 року в сумі 1 621,97 грн, за липень 2018 року в сумі 1 195,91 грн, за серпень 2018 року 15 419,96 грн, за вересень 2018 року в сумі 19 078,65 грн, за листопад 2018 року в сумі 1 351,59 грн; за грудень 2018 року в сумі 1 043,50 грн, за січень 2019 року в сумі 14 649,24 грн, за лютий 2019 року в сумі 21 911,33 грн, за березень 2019 року в сумі 16 784,32 грн, за квітень 2019 року в сумі 24 317,35 грн, за травень 2019 року в сумі 17 270, 08 грн, за червень 2019 року в сумі 24 106,43 грн, за липень 2019 року в сумі 3 354,28 грн, за серпень 2019 року в сумі 11 342,25 грн, за вересень 2019 року в сумі 26 762,34 грн, за жовтень 2019 року в сумі 15 093,56 грн, за листопад 2019 року в сумі 9 202,87 грн, за грудень 2019 року в сумі 1 207,05 грн, за січень 2020 року в сумі 3 091,71 грн;

9. пп. «б» п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755- VI із змінами та доповненнями, в частині подання з недостовірними відомостями Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб за ознаками доходу «101» та «102», і сум утриманого з них податку (ф.І-ДФ) за 4 квартал 2017 року, за 3 квартал 2017 року, за 2 квартал 2018 року, та за 3 квартал 2019 року;

10. п.50.1 ст.50 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями в результаті чого підприємством самостійно ненараховано суму штрафної санкції по поданих уточнюючих розрахунках податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок на загальну суму ПДВ 111 150 грн

На підставі акта перевірки Головного управління ДПС у Закарпатській області прийнято податкові повідомлення-рішення від 20 січня 2023 року:

- №000/367/07-16-07-01-10 відносно Державного підприємства «Свалявське лісове господарство», яким контролюючим органом на підставі підпункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 та пункту 58.1 статті 58, пункту 123.1 статті 123 ПК України збільшено суму грошового зобов`язання за платежем: 21010100 «Частина чистого прибутку (доходу) господарський організацій (державних унітарних підприємств та їх об`єднань), що вилучається до державного бюджету відповідно до закону» на суму 123 338,60 грн;

- №000/368/07-16-07-01-10 відносно Державного підприємства «Свалявське лісове господарство», яким контролюючим органом на підставі підпункту 54.3.1 пункту 54.3 статті 54 та пункту 58.1 статті 58, пункту 120.1 статті 120 ПК України застосовано штрафні санкції у сумі 680,00 грн за платежем: 18010500 «Земельний податок з юридичних осіб»;

- №000/369/07-16-07-01-10 відносно Державного підприємства «Свалявське лісове господарство», яким контролюючим органом на підставі підпункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 та пункту 58.1 статті 58, пункту 123.1 статті 123 ПК України збільшено суму грошового зобов`язання за платежем: 14010100 «Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 59 846,60 грн;

- №000/370/07-16-07-01-10 відносно Державного підприємства «Свалявське лісове господарство», яким контролюючим органом на підставі підпункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 ПК України застосовано штрафні санкції у сумі 151 667,49 грн за платежем: 3014060100 «Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг);

- №000/371/07-16-07-01-10 відносно Державного підприємства «Свалявське лісове господарство», яким контролюючим органом на підставі підпункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 та пункту 58.1 статті 58, пункту 123.1 статті 123 ПК України збільшено суму грошового зобов`язання за платежем: 11020100 «Податок на прибуток підприємств організацій, що перебувають у державній власності» на суму 410 740,50 грн;

- №000/372/07-16-07-01-10 відносно Державного підприємства «Свалявське лісове господарство», яким контролюючим органом на підставі підпункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 та пункту 58.1 статті 58, пункту 123.1 статті 123 ПК України збільшено суму грошового зобов`язання за платежем: 18010500 «Земельний податок з юридичних осіб» на суму 910 543,76 грн;

- №000/373/07-16-07-01-10 відносно Державного підприємства «Свалявське лісове господарство», яким контролюючим органом на підставі підпункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 та пункту 58.1 статті 58, пункту 123.1 статті 123 ПК України збільшено суму грошового зобов`язання за платежем: 18010500 «Земельний податок з юридичних осіб» на суму 1 054 190, 51 грн;

- №000/374/07-16-07-01-10 відносно Державного підприємства «Свалявське лісове господарство», яким контролюючим органом на підставі підпункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 та пункту 58.1 статті 58, пункту 123.1 статті 123 ПК України збільшено суму грошового зобов`язання за платежем: 18010500 «Земельний податок з юридичних осіб» на суму 1 071 798, 31 грн;

- №000/375/07-16-07-01-10 відносно Державного підприємства «Свалявське лісове господарство», яким контролюючим органом на підставі підпункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 та пункту 58.1 статті 58, пункту 123.1 статті 123 ПК України збільшено суму грошового зобов`язання за платежем: 18010500 «Земельний податок з юридичних осіб» на суму 1 144 480, 77 грн;

- №000/376/07-16-24-06/22114626 відносно Державного підприємства «Свалявське лісове господарство», яким контролюючим органом на підставі підпункту 54.3.5 пункту 54.3 статті 54, статті 58 та пункту 124.1 статті 124, пункту 125-1 статті 125-1 ПК України збільшено суму грошового зобов`язання за платежем: 11010100 на суму 232 629,73 грн.

Не погоджуючись із податковими повідомленнями - рішеннями відповідача позивач звернувся із даним позовом до суду.

Відмовляючи в задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з правомірності прийняття відповідачем оспорюваних податкових повідомлень-рішень від 20 січня 2023 року №000/367/07-16-07-01-10, №000/368/07-16-07-01-10, №000/369/07-16-07-01-10, №000/370/07-16-07-01-10, №000/371/07-16-07-01-10, №000/372/07-16-07-01-10, №000/373/07-16-07-01-10, №000/374/07-16-07-01-10, №000/375/07-16-07-01-10, №000/376/07-16-24-06/22114626, №000/377/07-16-24-06/22114626.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та такими, що відповідають нормам матеріального та процесуального права, а також фактичним обставинам справи з огляду на наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює ПК України.

Відповідно до пункту 1.2 та пункт 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88 у цьому Положенні терміни вживаються в таких значеннях: первинні документи - це документи, створені у паперовій або в електронній формі, які містять відомості про господарські операції; регістри бухгалтерського обліку (облікові регістри) - це носії інформації, складені у паперовій або в електронній формі, призначені для хронологічного, систематичного або комбінованого накопичення, групування та узагальнення інформації з первинних документів, що прийняті до обліку. Регістри бухгалтерського обліку (облікові регістри) можуть бути у вигляді відомостей, ордерів, книг, журналів тощо.

Інші терміни у цьому Положенні використовуються у значеннях, визначених Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку в державному секторі та міжнародними стандартами фінансової звітності.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи (далі первинні документи).

Відрахування державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) здійснюється відповідно до «Порядку відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2011 року №138 із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ України, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин.

Пунктом 3 Порядку передбачено, що частина чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету, визначається державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями відповідно до форми розрахунку, встановленої Державною податковою службою, та зазначається у декларації з податку на прибуток підприємства.

Розрахунок частини чистого прибутку (доходу) разом з фінансовою звітністю, складеною відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку, подається державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями до органів державної податкової служби у строк, передбачений для подання декларації з податку на прибуток підприємств.

Матеріалами справи підтверджено, що на підставі акта встановлено порушення п. 5, п. 6, п. 9.4, п. 9.5 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», який затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 року №318; п.1.2 ст.1, п.2.1. ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88; п.3 «Порядку відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2011 року №138; п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст.134 Податкового кодексу України.

Контролюючим органом на підставі підпункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 та пункту 58.1 статті 58, пункту 123.1 статті 123 ПК України збільшено суму грошового зобов`язання за платежем: 21010100 «Частина чистого прибутку (доходу) господарський організацій (державних унітарних підприємств та їх об`єднань), що вилучається до державного бюджету відповідно до закону» на суму 123 338,60 грн.

Заступником головного бухгалтера (в.о. головного бухгалтера ДП «Свалявське лісове господарство») надано письмові пояснення щодо встановлених перевіркою порушень, відповідно до яких підприємство погоджується з встановленими перевіркою порушеннями податкового законодавства: заниження частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до бюджету за 2017 рік у зв`язку з невірним перенесенням показників чистого доходу з декларації з податку на прибуток до Розрахунку частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями: заниження частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до бюджету за 2018 рік у зв`язку з невірним перенесенням показників чистого доходу з декларації з податку на прибуток до Розрахунку частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями, а також у зв`язку з заниженням фінансового результату в наслідок відображення в складі витрат основних платежів по винесених податкових повідомлень рішень контролюючого органу та заниженням фінансового результату внаслідок відображення не підтверджених первинними документами у зв`язку з проведенням ручного коригування показника інших операційних витрат в бухгалтерському обліку. Надати ґрунтовних пояснень у посадових осіб не було можливості, так як в період встановлення правопорушення відповідальними з фінансово-господарської діяльності були особи, які на момент проведення перевірки не працюють на підприємстві.

Так, Державне підприємство «Свалявський ЛГ» є державним унітарним підприємством.

Проведеною перевіркою відображеного показника у рядку 01 Розрахунку «Чистий прибуток (дохід)» показників за період з 01.07.2017 року по 27.11.2022 року, встановлено заниження задекларованих суб`єктом господарювання показників у рядку 01 Розрахунку «Чистий прибуток (дохід)» у сумі 149 501 грн, в тому числі за 2017 рік в сумі 275 грн, за 2018 рік в сумі 149 226 грн.

Порушення вимог законодавства за 2017 рік виникло у зв`язку з невірним перенесенням показників чистого доходу з декларації з податку на прибуток до Розрахунку частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями.

Порушення вимог законодавства за 2018 рік виникло у зв`язку з невірним перенесенням показників чистого доходу з декларації з податку на прибуток до Розрахунку частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями та порушеннями, які встановлені під час перевірки правильності декларування розміру податку на прибуток.

Таким чином, позивачем не доведено протиправності оскарженого податкового повідомлення рішення № 000/367/07-16-07-01-10, підстави для його скасування відсутні.

Крім цього, на підставі акта перевірки встановлено порушення пункту 286.4 статті 286 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року, оскільки підприємством не подано податкову декларацію з земельного податку за 2018 рік із плати за землю по лісових землях розташованих на території Солочинської сільської ради Свалявського району та Сусківської сільської ради Свалявського району за 2018 рік.

Як передбачено пункту 286.4 статті 286 ПК України за нововідведені земельні ділянки або за новоукладеними договорами оренди землі платник плати за землю подає податкову декларацію протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним.

Заперечуючи вказані висновки податкового органу позивач зазначає, що у нього не змінився ні об`єкт ні база оподаткування земельним податком, відтак на нього не поширюються вимоги пункту 286.4 статті 286 Податкового кодексу України.

Станом на 01 січня 2018 року відповідно до пункту 273.1 статті 273 ПК України податок за лісові землі справляється як складова рентної плати, що визначається податковим законодавством.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо стимулювання утворення та діяльності сімейних фермерських господарств» № 2497-VIII від 10.07.2018 пункту 273.1 статті 273 ПК України було викладено у наступній редакції: «273.1. Податок за лісові землі складається із земельного податку та рентної плати, що визначається податковим законодавством.»

Як вірно зазначив суд попередньої інстанції, з цієї дати, з врахуванням дати прийняття органами місцевого самоврядування за місцем розташування земельних ділянок рішень про розмір ставки земельного податку за лісові землі, у Державного підприємства «Свалявське лісове господарство» виник новий об`єкт оподаткування земельним податком, а саме лісові землі.

Відтак, вперше декларування земельного податку за лісові землі, що використовуються для ведення лісового господарства, юридичні особи повинні здійснити шляхом подання податкових декларацій не пізніше 20 вересня поточного року за період з 15 серпня 2018 року по 31 грудня 2018 року.

Також, підставі акта перевірки встановлено порушення пункту 187.1 статті 187, підпункту 192.1.1 пункту 192.1 статті 192 розділ V «Податок на додану вартість» Податкового кодексу України, в результаті чого податковим органом встановлено заниження суми податкових зобов`язань у зв`язку з включенням розрахунків коригування, реєстрація яких відсутня в ЄРПН та заниження суми податкових зобов`язань у зв`язку з реалізацією лісопродукції, складені податкові накладні зареєстровані в ЄРПН, але не відображені в деклараціях з ПДВ.

Контролюючим органом на підставі підпункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 та пункту 58.1 статті 58, пункту 123.1 статті 123 ПК України збільшено суму грошового зобов`язання за платежем: 14010100 «Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 59 846,60 грн.

Колегія суддів вважає безпідставними покликання позивача про те, що в акті перевірки відсутні посилання на конкретні докази та обставини, якими підтверджується наявність порушень, оскільки в акті перевірки наведено чіткий перелік первинних документів, на підставі яких встановлено порушення.

Жодних інших обґрунтувань протиправності податкового повідомлення-рішення від 20.01.2023 року №000369/07-16-07-01-10 позивачем не наведено.

Також, перевіркою встановлено несвоєчасно проведену реєстрацію податкових накладних в ЄДРПН на суму ПДВ 1490695,52 грн., в тому числі за червень 2022 року у сумі 8023,14 грн, за вересень 2022 року в сумі 954 грн, за жовтень 2022 року в сумі 1 481 718,38 грн за період фінансового господарської діяльності платника податків при здійсненні якої вчинено порушення 06.2022 року, 09.2022 року, 10.2022 року.

При цьому, факт реєстрації податкових накладних з порушенням граничного терміну реєстрації не заперечується позивачем.

Натомість, позивач вказує, що несвоєчасна реєстрація податкових накладних відбулася у зв`язку з відсутністю доступу до Єдиного реєстру податкових накладних внаслідок скасування 04 листопада 2022 року кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів директора і головного бухгалтера, після їх звільнення. А нові кваліфіковані сертифікати відкритих ключів отримано 15 листопада 2022 року.

З матеріалів справи слідує, що останній день реєстрації податкових накладних №830-834 - 15 липня 2022 року, №784 - 30 вересня 2022 року, в даний період у директора та головного бухгалтера, які в подальшому були звільнені, кваліфіковані сертифікати відкритих ключів були дійсні.

Інших податкових накладних останній день реєстрації 15 листопада 2022 року.

Однак, переважна більшість таких накладних зареєстрована 16 листопада 2022 року та 17 листопада 2022 року.

Позивачем не доведено, що зміни до складу комісії з припинення Державного підприємства «Свалявське ЛГ» внесено 08 листопада 2022 року, а кваліфіковані сертифікати відкритих ключів згенеровано тільки 15 листопада 2022 року вплинули на несвоєчасну реєстрацію податкових накладних, а така реєстрація відбулась з незалежних від позивача причин.

Крім цього, перевіркою встановлено порушення пунктів 5, 6, 9.4, 9.5 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», який затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 року №318; пункту 1.2 статті 1, пункту 2.1. статті 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88; підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, підпункту140.5.11 пункту 140 розділу ІІІ «Податок на прибуток підприємств» Податкового кодексу України.

Перевіркою встановлено:

1) занижено фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток), визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності внаслідок відображення в складі витрат основних платежів по винесених податкових повідомлень рішень контролюючого органу;

2) підприємством занижено значення показника ряд. 3.1.11. «Сума витрат від визнаних штрафів, пені, неустойок, нарахованих відповідно до цивільного законодавства та цивільно-правових договорів на користь осіб, що не є платниками податку , які оподатковуються за ставкою 0 відсотків відповідно до пункту 44 підрозділу 4 розділу 10 ПК України (підпункт 140.5.11 пункту 140.5 статті 140 розділу 3 ПК України)» розділу 3 «Різниці, які виникають при здійсненні фінансових операції (статті 140 розділу 3 ПК України)» у зв`язку з не відображенням сум нарахованих штрафів ГУ ДПС у Закарпатській області в податковій звітності;

3) занижено фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток), визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності внаслідок відображення витрат не підтверджених первинними документами у зв`язку з проведенням ручного коригування показника інших операційних витрат в бухгалтерському обліку.

Перевіркою встановлено, що на субрахунку 948 «Визнані штрафи, пені, неустойки» у 2018 році Державним підприємством «Свалявське ЛГ» відображено суми податкових зобов`язань визначених податковими повідомленнями - рішеннями від 22 грудня 2017 року та 20 грудня 2017 року, прийнятих за наслідками проведеної документальної планової перевірки, та якими донараховано податкові зобов`язання з податку на прибуток, податку на додану вартість, податку на доходи фізичних осіб та військового збору на загальну суму 109 942,51 грн.

Підприємством занижено фінансовий результат до оподаткування (прибуток чи збиток) визнаний у фінансовій звітності, в тому числі за 2018 рік на загальну суму 109 942, 51 гр, що суперечить правилам бухгалтерського обліку та зокрема ст. пп.14.1.39 п.14.1 ст. 14 ПК України та пп.134.1.1. п.1.134.1 ст.134 ПК України.

Пунктами 6, 9.4, 9.5 та 20 Положення встановлено, що витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов`язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені. Не визнаються витратами інші зменшення активів або збільшення зобов`язань, що не відповідають ознакам, наведеним у пункті 6 цього Положення (стандарту). Не визнаються витратами й не включаються до звіту про фінансові результати, зокрема витрати, які відображаються зменшенням власного капіталу відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку. До інших операційних витрат включаються, зокрема, визнані штрафи, пеня, неустойка.

Суд зазначає, що суми податку на прибуток та податку на додану вартість (основний платіж), донараховані за результатами перевірок не є штрафом, пенею чи неустойокою.

Як передбачено статтею 163 ПК України об`єктом оподаткування податком на доходи фізичної особи резидента є: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи, доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

Відповідно до підпункту 168.1.1 пункту 168.1 статті 168 ПК України податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

Відтак, податкові зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб та військового збору не є витратами Державного підприємства «Свалявське ЛГ».

Також перевіркою встановлено, що Державним підприємством «Свалявське ЛГ» проведено відображення витрат по рахунку бухгалтерського обліку 949 «Інші витрати операційної діяльності» 31 грудня 2018 року в сумі 72 000,00 грн. шляхом проведення ручного коригування бухгалтерських проводок, а саме: Дт 949 Кт 791.

Однак позивачем не надано підтверджуючих документів, які могли б ідентифікувати вказану операцію, а саме у 2018 році, Державним підприємством «Свалявське ЛГ» не надано.

Натомість, перевіркою встановлено, що платником проведено коригування даної суми, але в іншому звітному періоді, а саме: 31 січня 2019 року Дт949 Кт 791 -72 000,00 грн.

Також перевіркою встановлено, відображення підприємством визнаних штрафних санкцій у 2021 році та за три квартали 2022 року, що відображено на субрахунку 948 «Визнані штрафи, пені, неустойки», на загальну суму 17 877,80 грн. та за три квартали 2022 року 1 876 249,42 грн.

Основна частина штрафних санкцій сплачена платником в результаті приєднання до ДП «Свалявське ЛГ» ДП «Воловецьке ЛГ», код за ЄДРПОУ 22114566.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що вказані витрати правомірно включено платником, але підприємством не скориговано фінансовий результат, оскільки фінансовий результат збільшується на суму витрат від визнаних штрафів,

Вказані обставини позивачем у позовній заяві не спростовано.

Також, місцевими радами Свалявського району Закарпатської області за місцем розташування лісових земель Державного підприємства «Свалявське лісове господарство» на 2018 рік були встановлені ставки у наступних розмірах: Полянська сільська рада Свалявського району 1% від нормативної грошової оцінки площі ріллі, рішення від 19.09.2018 року; Голубинська сільська рада Свалявського району 3% від нормативної грошової оцінки площі ріллі, рішення від 19.09.2018 року; Ганьковицька сільська рада Свалявського району 3% від нормативної грошової оцінки площі ріллі, рішення від 18.09.2018 року; Тибавська сільська рада Свалявського району 0,1% від нормативної грошової оцінки площі ріллі, рішення від 14.09.2018 року; Дусинська сільська рада Свалявського району 3% від нормативної грошової оцінки площі ріллі, рішення від 18.09.2018 року; Керецьківська сільська рада Свалявського району 3% від нормативної грошової оцінки площі ріллі, рішення від 18.09.2018 року; Березниківська сільська рада Свалявського району 0,5% від нормативної грошової оцінки площі ріллі, рішення від 18.09.2018 року; Солочинська сільська рада Свалявського району 3 % від нормативної грошової оцінки площі ріллі, рішення від 19.09.2018 року; Сусківська сільська рада Свалявського району 0,1 % від нормативної грошової оцінки площі ріллі, рішення від 18.09.2018 року.

Інформація про встановлення ставок земель лісогосподарського призначення на 2018 рік у Свалявському районі Закарпатської області відсутня по наступних сільських радах: Плосківська сільська рада; Родниківська сільська рада; Неліпинська сільська рада; Свалявська міська рада; Стройненська сільська рада.

Податкові повідомлення-рішення відповідача №000/372/07-16-07-01-10, №000/373/07-16-07-01-10, №000/374/07-16-07-01-10 та №000/375/07-16-07-01-10 прийняті на виконання своїх функцій шляхом реалізації повноважень, передбачених підпунктом 20.1.18 пункту 20.1 статті 20 ПК України щодо визначення грошових зобов`язань.

Рішення сільських рад, якими керувався відповідач, приймаючи оскарженні податкові повідомлення - рішення, є нормативно-правовими актами, приписи яких змінюють для позивача права та обов`язки, є способом реалізації владних управлінських функцій радою як суб`єктом владних повноважень. Такі рішення не скасовані в судовому або іншому порядку, внаслідок чого є обов`язковими.

Враховуючи те, що встановлення місцевих податків і зборів входить до компетенції органів місцевого самоврядування, податковий орган наділений повноваженнями по застосуванню в межах своєї компетенції вже прийнятих нормативно-правових актів, в тому числі рішень органів місцевого самоврядування, норми яких є чинними на час їх застосування та обов`язковими.

Відтак доводи щодо протиправності оскаржених податкових повідомлень-рішень №000/372/07-16-07-01-10, №000/373/07-16-07-01-10, №000/374/07-16-07-01-10 та №000/375/07-16-07-01-10 не знайшли свого підтвердження в ході розгляду даної справи.

Також, перевіркою встановлено порушення підпунктів 168.1.1, 168.1.2, 168.1.4 пункту 168.1 статті 168 ПК України за несвоєчасну сплату податку на доходи фізичних осіб, утриманого із заробітної плати в сумі 3 706 486,75 грн, в тому числі: за липень 2017 року в сумі 14 500 грн, за серпень 2017 року в сумі 27 815,55 грн, за вересень 2017 року в сумі 11 120,64 грн, жовтень 2017 року в сумі 10 738,05 грн, за листопад 2017 року в сумі 7 697,32 грн, за грудень 2017 року в сумі 20 449,97 грн, за січень 2018 року в сумі 166 722,05 грн, за лютий 2018 року в сумі 67 909,33 грн, за березень 2018 року в сумі 100 803,02 грн, за квітень 2018 року в, сумі 27 244,15 грн, за травень 2018 року в сумі 153 937,19 грн, за червень 2018 року в сумі в сумі 5620,28 грн, за липень 2018 року в сумі 164 175,62 грн; за серпень 2018 року в сумі 71 387,35 грн, за вересень 2018 року в сумі 121 832,09 грн, за жовтень 2018 року в сумі 19 272,90 грн, за листопад 2018 року в сумі 176 902,10 грн, за грудень 2018 року в сумі 28 910,21 грн. за січень 2019 року в сумі 190 752,75 грн, за лютий 2019 року в сумі 260 515,36 грн, за березень 2019 року в сумі в сумі 225 313,14 грн, за квітень 2019 року в сумі 278 250,42 грн, за травень 2019 року в сумі 231 517,46 грн, за червень 2019 року в сумі 260 038,15 грн, за липень 2019 року в сумі 32 979,64 грн, за серпень 2019 року в сумі 176 974,65 грн, за вересень 2019 року в сумі 276977,61 грн, за жовтень 2019 року в сумі 197 057,99 грн, за листопад 2019 року в сумі 141 331,76 грн, за грудень 2019 року в сумі 16 152,17 грн, за січень 2020 року в сумі 221 587,83 грн.

Внаслідок цього, контролюючим органом, на підставі підпункту 54.3.5 пункту 54.3 статті 54, статті 58 та пункту 124.1 статті 124, пункту 125-1 статті 125-1 ПК України збільшено суму грошового зобов`язання за платежем: 11010100 на суму 232 629,73 грн.

При цьому, позивачем не заперечується факт несвоєчасної сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору.

Доводи позивача щодо протиправності вказаного порушення зводяться до того, що контролюючим органом під час перевірки не доведено його вини, тобто не встановлено чи могла особа дотримуватися правил та норм, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання; не доведено того, що вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачена відповідальність, платник податків діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності.

При цьому, на обґрунтування вказаних доводів позивачем не надано жодного доказу, який підтверджував чи вживалися ним достатні заходи для дотримання своєчасної сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору.

Аналізуючи наведене, колегія суддів вважає вірним висновок суду попередньої інстанції про правомірність оспорюваних податкових повідомлень-рішень від 20 січня 2023 року №000/367/07-16-07-01-10, №000/368/07-16-07-01-10, №000/369/07-16-07-01-10, №000/370/07-16-07-01-10, №000/371/07-16-07-01-10, №000/372/07-16-07-01-10, №000/373/07-16-07-01-10, №000/374/07-16-07-01-10, №000/375/07-16-07-01-10, №000/376/07-16-24-06/22114626, №000/377/07-16-24-06/22114626, через що позовні вимоги є безпідставними та необґрунтованими, відтак задоволення не підлягають.

При цьому, колегія суддів враховує, що відповідно до ч. 1ст. 77 КАС Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу.

В частині решти доводів апеляційної скарги колегія суддів враховує, що, оцінюючи наведені сторонами доводи, апеляційний суд виходить з того, що всі конкретні, доречні та важливі доводи, наведені сторонами, були перевірені та проаналізовані судом першої інстанції, та їм було надано належну правову оцінку.

Право на вмотивованість судового рішення є складовою права на справедливий суд, гарантованогост.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого у Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії», параграфи 29 - 30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх.

У рішенні «Петриченко проти України» (параграф 13) Європейський суд з прав людини вказував на те, що національні суди не надали достатнього обґрунтування своїх рішень, та не розглянули відповідні доводи заявника, навіть коли ці доводи були конкретними, доречними та важливими.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи сторін у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду.

Інші зазначені в апеляційній скарзі обставини, окрім вищеописаних обставин, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді.

З огляду на наведене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування рішення колегія суддів не знаходить і вважає, що апеляційну скаргу на нього слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст. 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» в особі філії Свалявське лісове господарство залишити без задоволення, а рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2024 року у справі №260/778/23 без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку, виключно у випадках передбачених частиною 4 статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Л. Я. Гудим судді А. Р. Курилець С. М. Кузьмич Повний текст постанови складено 07.11.2024 року.