Рішення

від 30.10.2024 по справі 574/291/24

БУРИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 574/291/24

Провадження №2/574/168/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2024 року м. Буринь

Буринський районний суд Сумської області в складі:

головуючого судді Гука Т.Р.,

з участю секретаря судового засідання Кошелєвої Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засідання в приміщенні Буринського районного суду Сумської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє вимог щодо предмета спору Буринський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Конотопському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання батьківства,

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа Буринський ВДРАЦС відділ у Конотопському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління МЮ про визнання батьківства, який мотивує тим, що у 2015 році він познайомився з ОСОБА_2 , після чого вони мали між собою відносини як чоловіка та жінки та тимчасово проживали разом. На той час відповідачка в зареєстрованому шлюбі не перебувала. Взимку 2018 року ОСОБА_2 повідомила його проте, що вона вагітна і вони почали чекати на народження дитини.

ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_2 у КНП Сумської обласної ради «Обласний перинатальний цент» народила дівчинку, якій вони дали ім`я ОСОБА_3 .

Після народження дитини відносини у них почали погіршуватися і вони перестали проживати разом, але ОСОБА_2 дозволяла йому бачитися з дитиною. Він вважав, що ОСОБА_3 фактично і юридично його дочка. Півтора роки тому ОСОБА_2 залишила дитину на свою матір і поїхала до Угорщини на заробітки, проте він постійно спілкується з дитиною, із дозволу матері відповідачки проводить з дитиною вільний час, а також періодично забирає дитину до себе до м. Києва.

Через деякий час відповідачка повідомила його про те, що в свідоцтві про народження дитини, він не записаний як батько, а актовий запис про батька внесений за її вказівкою відповідно до ст.135 СК України, що його здивувало, оскільки він вважав, що він записаний батьком Злати.

22.02.2024 року, коли дитину призвели до нього і вона гостювала в нього за місцем його проживання в квартирі АДРЕСА_1 , він разом з дитиною звернувся до ТОВ «Лабораторія Др. Рьодгера», що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Старонаводницька, буд.13, офіс 48 з метою проведення тесту на батьківство. 04.03.2024 року він отримав з лабораторії результат на батьківство, відповідно до якого він є біологічним батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

На підставі вищенаведеного просив суд визнати ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виключити з актового запису про народження ОСОБА_3 , відомості про батька та не внести зміни до актового запису про народження ОСОБА_3 , а саме: зазначити у графі «Батько» - « ОСОБА_5 », громадянин України, у графі «Прізвище» дитини - « ОСОБА_3 », у графі «По-батькові» - « ОСОБА_3 ».

Ухвалою судді Буринського районного суду Сумської області від 11.05.2024 року відкрито провадження у даній справі та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Буринського районного суду Сумської області від 04.07.2024 року закрито підготовче провадження у справі та призначено її до судового розгляду.

Сторони, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи в судове засідання жодного разу не з`явились та про причини неявки не повідомили.

Від представника позивача адвоката Бондаря А.В. надійшло клопотання про відкладення судового засідання в зв`язку із його участю в слідчих діях у кримінальному провадженні.

Представник третьої особи Буринського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Конотопському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції в судове засідання не з`явився, надав листа в якому повідомив наступне. В архіві відділу зберігається документ про народження ОСОБА_8 , складений Буринським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Конотопському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції 11.10.2018. Державна реєстрація народження дитини проведена з дотриманням вимог ч.1 ст.135 СК України із зазначенням відомостей про батька за вказівкою матері. Нормами ст.126 визначено походження дитини від батька за заявою жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою. Походження дитини від батька визначається за заявою жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою. Така заява може бути подана як до, так і після народження дитини до державного органу реєстрації актів цивільного стану. Станом на 14.05.2024 мати дитини та особа, яка визнає себе батьком дітей, до відділу не зверталися. Просила розглянути справу без присутності представника відділу.

З врахуванням положень ст.223 ЦПК України, підстави для задоволення клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи відсутні, оскільки жодних доказів на підтвердження неможливості його участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції ним не надано та про можливість надання таких доказів до наступного судового засідання в клопотанні не вказано, а тому суд визнав за можливе справу розглянути у відсутності учасників справи.

Оскільки сторони у судове засідання не з`явились, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України.

Дослідивши обставини справи, надані докази та надавши їм належну оцінку, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, ІНФОРМАЦІЯ_3 народилася ОСОБА_3 , батьком якої записаний ОСОБА_9 , матір`ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що вбачається з повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження (а.с.62-63).

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно частин 1-3 статті 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог та на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Статтею 51 Конституції України, частинами другою, третьою статті 5 Сімейного кодексу України передбачено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Держава має заохочувати та підтримувати материнство і батьківство та забезпечувати пріоритет сімейного виховання дитини. Отже, при регулюванні сімейних відносин держава має максимально враховувати інтереси дитини.

За змістом статті 121, частини 1 статті 122 СК України права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.

Згідно зі ст.7 Конвенції про права дитини, дитина, наскільки це можливо, має право знати своїх батьків.

Європейський суд з прав людини у справі «Савіни проти України» (заява N 39948/06 від 18 грудня 2008 року) вказує, що право батьків і дітей бути поряд один з одним становить основоположну складову сімейного життя і що заходи національних органів, спрямовані перешкодити цьому, є втручанням у права, гарантовані статтею 8 Конвенції (рішення у справі «МакМайкл проти Сполученого Королівства» від 24 лютого 1995 року).

Як висловився Європейський суд з прав людини в рішенні «М.Т. проти України» (заява №950/17) від 19.03.2019, біологічного батька не можна повністю виключати з життя дитини, якщо не існують відповідні підстави це зробити, які стосуються найкращих інтересів дитини.

У відповідності до ст.125 СК України, якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від матері визначається на підставі документа закладу охорони здоров`я про народження нею дитини. Якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається за заявою матері та батька дитини, за рішенням суду.

Відповідно до ч.1 ст.126 СК України походження дитини від батька визначається за заявою жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою. Така заява може бути подана як до, так і після народження дитини до органу державної реєстрації актів цивільного стану.

Згідно з ст.128 СК України за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України. Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений матір`ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття. Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений особою, яка вважає себе батьком дитини. Позов про визнання батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу.

Згідно із п.5 Постанови Пленуму Верховного суду України від 15.05.2006 №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», спір про походження дитини від осіб, які не перебувають у шлюбі між собою і не подали в державні органи реєстрації актів цивільного стану (далі-органи РАЦС) спільної заяви про реєстрацію їх як батьків, суд може вирішувати за заявою про визнання батьківства, поданою: одним із батьків; особою котра вважає себе батьком; опікуном (піклувальником) дитини; іншою особою, на утриманні якої вона перебуває; самою дитиною, яка досягла повноліття.

Пунктом 9 Постанови Пленуму Верховного суду України від 15.05.2006 №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», передбачено, що відповідно до статей 213, 215 ЦПК України, рішення щодо визнання батьківства (материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них, а його резолютивна частина містити всі відомості, необхідні для реєстрації батьківства (материнства) в органах РАЦС (прізвище, ім`я та по батькові матері й батька, число, місяць і рік їх народження, громадянство, а також номер актового запису про народження дитини, коли та яким органом його вчинено). Питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 травня 2018 року у справі №591/6441/14-ц (провадження №61-6030св18) зазначено, що: «доказами у такій справі можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів. Тобто при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності. Керуючись цим загальним правилом, встановлення батьківства на підставі частини другої статті 128 СК України можливо за наявності належних і обґрунтованих доказів (відомостей), які засвідчують походження дитини від певної особи. Підставою для категоричного висновку для визнання батьківства в судовому порядку може бути висновок судово-генетичної або судово-імунологічної експертизи. Судово-генетична та судово-імунологічна експертизи у цій справі не проведені, проте, встановлено з підтвердженням належними і допустимими доказами походження дитини від позивача: сумісне проживання відповідача разом із позивачем без реєстрації шлюбу до і на момент народження дитини у квартирі батьків позивача, визнання позивачем дитини своєю».

Відповідно до Рішення Європейського суду з прав людини від 07 травня 2009 року у справі «Калачова проти Російської Федерації» , на сьогодні ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства.

Верховний Суд у постановах від 23 жовтня 2019 року у справі №382/2559/15-ц, та від 19 вересня 2018 року у справі № 761/10732/16-ц, дійшов висновку про те, що тест ДНК (судово-медична (молекулярно-генетична) експертиза) станом на сьогоднішній день є єдиним методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини (точність позитивного результату ДНК-аналізу (тобто підтвердження батьківства) складає 99,999999 %). Доказова цінність такого тесту переважає будь-який інший доказ на підтвердження або оспорення кровного споріднення та має вирішальне значення у вирішенні спору даної категорії справ.

Відповідно до ст.ст. 263, 265 ЦПК України рішення щодо визнання батьківства (материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них, а його резолютивна частина - містити всі відомості, необхідні для реєстрації батьківства (материнства) в органах РАЦС (прізвище, ім`я та по батькові матері й батька, число, місяць і рік їх народження, громадянство, а також номер актового запису про народження дитини, коли та яким органом його вчинено).

Згідно ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч.1 ст.95 ЦПК України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Згідно ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Як вбачається з сертифікату про юридичне встановлення батьківства від 04.03.2024, виданого ТОВ "Лабораторія Др. Рьодгера" імовірність того, що ОСОБА_5 є біологічним батьком ОСОБА_3 99,9999% (а.с.13-14).

Відповідачка ОСОБА_2 правом на подачу відзиву на позовну заяву не скористалась, в судове засідання для викладу своїх заперечень щодо батьківства позивача відносно її дитини жодного разу не з`явилась та клопотань про призначення судово-генетичної або судово-імунологічної експертизи для спростування наданих ним доказів свого батьківства не заявляла.

За наведеного, суд приходить до висновку про наявність достатніх підстав вважати доведеним походження дитини відповідачки від позивача ОСОБА_5 , в зв`язку з чим позов в частині визнання його батьком дитини підлягає задоволенню.

Згідно з ст.134 CK України на підставі рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до актового запису про народження, складеного органами державної реєстрації актів цивільного стану України, та видає нове свідоцтво про народження.

Наказом Мінюсту України від 12.01.2011 №96/5, який зареєстровано в Мінюсті України 14.01.2011 за № 55/18793, затверджено Правила внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, згідно з п.1.7 яких зміни до актового запису цивільного стану вносяться відділом державної реєстрації актів цивільного стану за місцем зберігання відповідного актового запису.

Відповідно до п.2.13 Правил підставою для внесення змін в актові записи цивільного стану є в т.ч. рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану.

Відповідно до п.2.16.4. Розділу II Правил на підставі рішення суду про визнання батьківства (материнства) в актовому записі про народження змінюються відомості про батька та вносяться пов`язані з цим інші зміни згідно із зазначеними в рішенні суду.

Якщо в актовому записі про народження дитини батьком указаний чоловік заявниці або інша особа (за винятком випадків, передбачених статтею 135 Сімейного кодексу України), то в унесенні змін стосовно визнання батьківства має бути відмовлено до вирішення судом питання щодо виключення з актового запису про народження відомостей про батька (п.2.8 розділу II Правил).

За наведеного підстави для виключення з актового запису про народження дитини відомостей про батька, які були внесені відповідно до ч.1 ст.135 СК України, відсутні.

Згідно п.21 глави 1 розділу III Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених Наказом Мінюсту України від 18.10.2000 №52/5, якщо батьки мають спільне прізвище, це прізвище присвоюється і дітям. У разі різних прізвищ за згодою батьків, що підтверджується спільною заявою про державну реєстрацію народження, дитині присвоюється прізвище батька чи матері або подвійне прізвище, утворене шляхом з`єднання їхніх прізвищ, про що робиться відповідний запис у графі «Для відміток» актового запису про народження, який засвідчується підписами обох батьків, крім випадків, коли відповідно до цих Правил проведення такої реєстрації здійснюється без їх присутності. У разі присвоєння дитині подвійного прізвища батьки зазначають у заяві про державну реєстрацію народження, з якого прізвища (батька чи матері) має починатись прізвище дитини. У разі якщо мати та/або батько дитини не можуть подати спільну заяву про державну реєстрацію народження, заявником подається письмова згода батьків (одного з них) про присвоєння дитині прізвища, справжність підпису на якій засвідчується нотаріально. За відсутності згоди дитині присвоюється прізвище на підставі рішення органу опіки та піклування або суду.

Статтею 145 СК України встановлено, що прізвище дитини визначається за прізвищем батьків. Якщо мати, батько мають різні прізвища, прізвище дитини визначається за їхньою згодою. Батьки, які мають різні прізвища, можуть присвоїти дитині подвійне прізвище, утворене шляхом з`єднання їхніх прізвищ. Спір між батьками щодо прізвища дитини може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.

Згідно ч.5 ст.148 СК України у разі заперечення одним із батьків щодо зміни прізвища дитини спір між ними щодо такої зміни може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. При вирішенні спору беруться до уваги виконання батьками своїх обов`язків щодо дитини, а також інші обставини, які засвідчують відповідність зміни прізвища інтересам дитини.

Однак, позивач, заявляючи позовні вимоги про внесення змін до актового запису дитини в графі "Прізвище", не навів жодних обставин, які засвідчували б відповідність зміни прізвища інтересам дитини, а тому в цій частині позовних вимог також слід відмовити.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Керуючись ст.ст. 2, 10, 12, 13, 23, 247, 258, 259, 265, 268, 279, 354 ЦПК України, ст.ст. 125, 126, 128, 134 Сімейного кодексу суд -

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє вимог щодо предмета спору Буринський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Конотопському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання батьківства задовольнити частково.

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Внести зміни до актового запису №70, складеного 11.10.2018 року Буринським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Сумській області, про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зазначивши батьком дитини громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Успенка Буринського району Сумської області.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сумського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце проживання: АДРЕСА_3 .

Третя особа: Буринський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Конотопському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, місцезнаходження: 41700, Сумська область, м. Буринь, вул. Першотравнева,20, код ЄДРПОУ: 22598038.

Повне судове рішення складено 07.11.2024 року.

Суддя Т.Р. Гук