Ухвала

від 08.11.2024 по справі 352/2834/24

ТИСМЕНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 352/2834/24

Провадження № 1-кп/352/301/24

УХВАЛА

08 листопада 2024 року м. Івано-Франківськ

Тисменицький районний суд Івано-Франківської області в складі

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю

секретаря судового засідання ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5

розглянувши в підготовчому судовому засіданні у кримінальному провадженні за обвинуваченням

ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Івано-Франківськ та зареєстрований в АДРЕСА_1 , до затримання фактично проживав в АДРЕСА_2

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частинами першою та другою статті 307 Кримінального кодексу України,

клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою, -

ВСТАНОВИВ:

1.Щодо призначення судового розгляду

рух провадження

31 жовтня 2024 року до Тисменицького районного суду Івано-Франківської області надійшов обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частинами першою та другою статті 307Кримінального кодексу України, розгляд якого у підготовчому судовому засіданні призначено на 04 листопада 2024 року.

Позиція сторін:

Прокурор просить призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта, зазначає, що підстави для закриття кримінального провадження відсутні, справа підсудна Тисменицькому районному суду Івано-Франківської області,.

Обвинувачений та його захисник висловили спільну думку, що не заперечують щодо призначення судового розгляду на підставі обвинувального акту.

Встановлені судом обставини

Обвинувальний акт відповідає вимог Кримінального процесуального кодексу України. Підстав для його повернення прокурору не вбачається.

Під час підготовчого судового засідання не виявлено підстав для закриття кримінального провадження.

Згідно тексту обвинувального акта події кримінального правопорушення відбулись в селі Старий Лисець Івано-Франківського району, яке у межах територіальної юрисдикції відноситься до Тисменицького районного суду Івано-Франківської області.

Підстави для призначення розгляду справи в закритому судовому засіданні згідно частини другої статті 27 Кримінального процесуального кодексу України відсутні.

2.щодо клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу

І. суть клопотання

04 листопада 2024 року прокурором надано до Суду клопотання про продовження Бунічу І запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою

Клопотання обгрунтовано наступним.

15 серпня 2024 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частинами першою та другою статті 307 Кримінального кодексу України.

Ухвалою слідчого судді від 15 серпня 2024 року щодо ОСОБА_4 застосовано запобіжних захід у виді тримання під вартою терміном до 12 жовтня 2024 року із правом внесення застави в межах 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 121120 гривень.

Ухвалою слідчого судді від 07 жовтня 2024 року продовжено обраний раніше запобіжний захід до 14 листопада 2024 року.

Причетність ОСОБА_4 до вчинення інкримінованих кримінальних правопорушень та обгрунтованість підозри повністю підтверджується зібраними в ході досудового розслідування доказами.

ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, за які передбачено безальтернативне максимальне покарання у виді позбавлення волі на строк до 10 років та усвідомлює неминучість покарання.

Прокурор посилається на практику Європейського суду з прав людини щодо суворості передбаченого покарання як суттєвого елементу оцінювання ризиків переховування або повторного вчинення злочинів, а також терміну обгрунтованості підозри, зокрема рішення Суду у справах «Ілійков проти України» та «Нечипорук і Йонкало проти України»

ОСОБА_4 відомі анкетні дані свідків, він не має міцних соціальних зв`язків, офіційно не працює, джерела його існування невідомі.

Наразі існують ризики переховування ОСОБА_4 від суду, знищення, приховування або спотворення будь-якої з речей чи документів, що мають істотне значення для справи, незаконного впливу на свідків в цьому провадженні, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, а також вчинення інших кримінальних правопорушень.

Звертає увагу, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення саме за місцем його проживання, а тому запобіжний захід у вигляді домашньому арешту не зможе запобігти ризику вчинення нового кримінального правопорушення.

ІІ. Позиція учасників провадження

Захисник ОСОБА_5 просив відмовити в задоволенні клопотання прокурора та застосувати стосовно ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту цілодобово за адресою: АДРЕСА_2 .

Доводи прокурора щодо наявності ризиків вважала необгрутованими оскільки:

-на цей час досудове розслідування завершено, всі докази зібрані, тож ризик знищення доказів відсутній;

-у кримінальному провадженні відсутні свідки, окрім легендованих, а тому ОСОБА_4 їх не знає та не може на них вплинути;

-стан здоров`я обвинуваченого погіршується під час тримання під вартою;

-вважає необгрунтовано завищеним розмір застави

Обвинувачений ОСОБА_4 підтримав позицію захисника та просив відмовити в клопотанні прокурора, а обрати йому запобіжний захід у вигляді домашнього арешту цілодобово.

ІІІ. Досліджені документи

Під час розгляду клопотання Судом досліджено наступні документи:

1.ухвала слідчого судді від 15 серпня 2024 року у справі № 344/15090.

Згідно мотивувальної частини ухвали фабула повідомлення про підозру є ідентичною фабулі кримінальних правопорушень, вказаній в обвинувальному акті

Слідчий суддя встановив наявність обгрунтованої підозри, а також достатність підстав вважати про наявність ризиків, а саме що ОСОБА_4 може переховуватись від органів досудового розслідування і суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється

Згідно резолютивної частини ухвали, до ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 12 жовтня 2024 року.

2.Ухвала колегії суддів Івано-Франківського апеляційного суду від 29 серпня 2024 року у справі № 344/15090/24, якою апеляційну скаргу захисника залишено без задоволення, а вищевказану ухвалу слідчого судді без змін

3.Ухвала слідчого судді від 07 жовтня 2024 року у справі № 344/18097/24, якою продовжено раніше обраний ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 14 листопада 2024 року.

4.Ухвала колегії суддів Івано-Франківського апеляційного суду від 24 жовтня 2024 року у справі № 344/18097/24, якою апеляційну скаргу захисника залишено без задоволення, а вищевказану ухвалу слідчого судді без змін.

IV. Фактичні обставини

Судом встановлено, що ОСОБА_4 обвинувачується, у вчиненні кримінальних правопорушень у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, передбачених частиною першою та другою статті 307 КК України, які згідно статті 12 КК України відносяться до тяжких та санкція передбачає максимальне покарання у вигляд позбавлення волі до 10 років із конфіскацією майна.

ОСОБА_4 раніше не судимий.

Обгрунтованість підозри за фабулою, яка є ідентичною фабулі обвинувального акту, перевірена двома різними слідчими суддями під час вирішення питання про обрання та продовження запобіжного заходу.

Законність цих ухвал слідчих суддів перевірена в апеляційному порядку різними колегіями суддів Івано-Франківського апеляційного суду.

Слідчим суддею встановлена наявність таких ризиків, як ймовірність переховуватись від органів досудового розслідування і суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється

Свідками в кримінальному провадженні вказано 6 осіб. Відомості про легендованість цих свідків суду не надані.

ОСОБА_4 до затримання проживав в АДРЕСА_2

ОСОБА_4 ніде не працевлаштований, офіційний дохід не отримує.

На цей час кримінальне провадження до судового розгляду не призначено та дослідження доказів, в тому числі допит свідків не здійснювався.

V. Висновки суду

Відповідно до частини третьої статті 315 Кримінального процесуального кодексу України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІцього Кодексу.

Відповідно до статті 177 Кримінального процесуального кодексу України, метою застосування запобіжного заходу є забезпеченнявиконання підозрюваним,обвинуваченим покладенихна ньогопроцесуальних обов`язків,а такожзапобігання спробам: 1)переховуватися відорганів досудовогорозслідування та/абосуду; 2)знищити,сховати абоспотворити будь-якуіз речейчи документів,які маютьістотне значеннядля встановленняобставин кримінальногоправопорушення;3)незаконно впливатина потерпілого,свідка,іншого підозрюваного,обвинуваченого,експерта,спеціаліста уцьому жкримінальному провадженні; 4)перешкоджати кримінальномупровадженню іншимчином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбаченічастиною першоюцієї статті.

Факт обгрунтованості підозри ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень двічі перевірено та підтверджено різними слідчими суддями під час вирішення питання про обрання запобіжного заходу, що підтверджується ухвалами суду (пункти ІІІ.1 та ІІІ.3 цієї Ухвали).

Законність цих ухвал перевірена двічі перевірена різними колегіями суддів апеляційного суду (пункти ІІІ.2 та ІІІ.4 цієї Ухвали).

Суд вважає, що прокурором доведено наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 3 та 5 статті 177 Кримінального процесуального кодексу України, а саме щодо переховування від суду, незаконного впливу на свідків, а також ризик вчинення іншого кримінального правопорушення.

Наявність вказаних ризиків встановлена під час обрання запобіжного заходу слідчим суддею, а також існує наразі, оскільки свідками в цьому провадженні, згідно до реєстру матеріалів досудового розслідування є 6 осіб. Суд критично ставиться до доводів захисника про легендованість цих осіб, оскільки будь-яких доказів цьому захисником не надано.

На наявність ризику вчинення інших кримінальних правопорушень вказує відсутність офіційного працевлаштування ОСОБА_6 , відсутність офіційних доходів, а також тривалий період та кількість вчинених правопорушень відповідно до обгрунтованої підозри.

На наявність ризику переховування від суду вказує проживання обвинуваченого не за місцем реєстрації, відсутність офіційного працевлаштування, а також віднесення кримінального правопорушення, в якому обвинувачується ОСОБА_4 до тяжких, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 10 років.

Суд не погоджується із доводами прокурора щодо наявності ризиків знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Так, на цей час досудове розслідування у кримінальному провадженні завершено. Прокурором не надано доказів існування в кримінальному провадженні доказів, що перебувають не в його володінні та стосовно які обвинувачений може знищити, сховати або спотворити або перешкодити кримінальному провадженню іншим чином.

Згідно статті 183 Кримінального процесуального кодексу України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177цього Кодексу, крім випадків, передбаченихчастинами шостоютавосьмоюстатті 176 цього Кодексу. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Таким чином, враховуючи наявність обгрунтованої підозри, наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені статтею 177 Кримінального процесуального кодексу України, а також недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, Суд вважає, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_4 має бути продовженим.

При вирішенні питання щодо визначення розміру застави Суд звертає увагу на наступне.

Відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 182 Кримінального процесуального кодексу України розмір застави щодо особи, обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину визначається у від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У виключних випадках, якщо суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Прокурор просить обрати розмір застави в межах, визначених пунктом 2 частини п`ятої статті 182 Кримінального процесуального кодексу України

В матеріалах провадження відсутні і стороною захисту не надано будь-яких доказів того, що визначений розмір є надмірним та неможливим для сплати обвинуваченим.

За таких обставин, Суд вважає обгрунтованим клопотання прокурора про визначення 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в розмірі застави ОСОБА_4

щодо посилання прокурора на практику Європейського Суду з прав людини

Окремо Суд вважає за необхідне зазначити, що не бере до уваги посилання прокурора на практику Європейського суду з прав людини з огляду на наступне.

Відповідно до частини п`ятої статті 9 Кримінального процесуального кодексу України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до статті 19 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція) Європейський суд з прав людини створено для забезпечення дотримання Високими Договірними Сторонами їхніх зобов`язань за Конвенцією та Протоколами.

Відповідно до статті 1 Конвенції Високі Договірні Сторони гарантують кожному, хто перебуває під їхньою юрисдикцією, права і свободи, визначені в розділі І цієї Конвенції.

Таким чином, урахування практики Європейського суду з прав людини в кримінальному процесуальному законодавстві може бути застосовано та скеровано на захист прав людини.

Прокурором в своєму клопотанні при посиланні на практику Європейського суду з прав людини не зазначено, на захист яких саме осіб в цьому кримінальному провадженні скерована відповідна практика.

При цьому в тому ж рішенні у справі «Ілійков проти Болгарії» Європейський Суд з прав людини після наведеної прокурором цитати продовжує свої висновки, що тяжкість обвинувачення сама по собі не може бути виправданням тривалих періодів запобіжного ув`язнення та прийшов до рішення про порушення Державою пункту 3 статті 5 Конвенції.

В рішенні у справі «Нечипорук та Йонкало проти України» Європейський Суд з прав людини продовжив процитовані прокурором висновки наступним: вимога, що підозра має ґрунтуватись на обґрунтованих підставах, є значною частиною гарантії недопущення свавільного затримання і тримання під вартою. Більше того, за відсутності обґрунтованої підозри особа не може бути за жодних обставин затримана або взята під варту з метою примушення її зізнатися у злочині, свідчити проти інших осіб або з метою отримання від неї фактів чи інформації, які можуть служити підставою для обґрунтованої підозри.

Тож Європейський Суд з прав людини звертає увагу на обгрунтованість підозри як гарантію недопущення свавільного затримання і триманні під вартою.

За таких обставин, Суд вважає не бере до уваги посилання прокурора на практику Європейського Суду з прав людини та не застосовує вказані висновки при постановленні цієї ухвали.

VI. щодо доводів сторони захисту стосовно обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту

Відповідно до статті 181 Кримінального процесуального кодексу України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.

Безумовно, вказаний запобіжний захід містить втручання в приватне життя власника житла.

Стороною захисту не надано Суду як доказів, що власник відповідного домоволодіння не заперечує щодо перебування в ньому ОСОБА_4 під час застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, так і взагалі не надано доказів кому саме належить це домоволодіння.

Суд також ставиться критично до доводів сторони захисту щодо стану здоров`я ОСОБА_4 оскільки , знов таки, будь-які докази звернень обвинуваченого до лікарів, в тому числі під час застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, Суду не надано. Більше того, Суду не надано навіть запит щодо отримання цієї інформації, на наявність якого посилався захисник в судовому засіданні.

Враховуючи викладене, а також висновки суду щодо доцільності продовження запобіжного заходу у вигляді саме тримання під вартою, Суд відхиляє доводи сторони захисту та вважає, що наразі запобіжний захід у вигляді домашнього арешту не зможе запобігти ризикам, передбаченимстаттею 177цього Кодексу

VII. щодо дії ухвали.

Згідно статті 197 Кримінального процесуального кодексу України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

Враховуючи стадіюсудового розгляду,а самепроведення підготовчогозасідання,значну кількістьдоказів,що плануєтьсясторонами надатиСуду длядослідження,Суд вважає,що запобіжнийзахід маєбути продовженийна максимальноможливий строк,а самена 60днів.

На підставі наведеного, керуючись ст.176-178,183-184,193,194,196,197,205,314,314-1,315,372 Кримінального процесуального кодексу України

ПОСТАНОВИВ:

Призначити судовий розгляд у відкритому судовому засіданні кримінального провадження відносно ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 та обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частинами першою та другою статті 307 Кримінального кодексу України, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03 липня 2024 року за № 12024090000000414 у приміщенні Тисменицького районного суду Івано-Франківської області (місто Івано-Франківськ, вулиця Незалежності, будинок 150) на 14 годину 45 хвилин 12 листопада 2024 року.

В судове засідання викликати обвинуваченого, захисника, прокурора, а також свідків згідно реєстру матеріалів досудового розслідування.

В задоволенні клопотання захисника ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу на домашній арешт відмовити.

Клопотання прокурора Івано-Франківської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частинами першою та другою статті 307 Кримінального кодексу України задовольнити.

Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 60 діб, тобто до 03 січня 2025 року включно.

Тримання під вартою ОСОБА_4 здійснювати в Івано-Франківській установі виконання покарань № 12.

Визначити заставув межах 40 (сорока) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі121 120 гривень 00 коп., яка може бути внесена, як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Івано-Франківського міського суду (одержувач: ТУ ДСА України в Івано-Франківській області, код: 26289647, банк: ДКСУ України, м. Київ, МФО: 820172, р/р: UA158 201 720 355 259 002 000 002 265).

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу в розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 на строк до 03 січня 2025 року включно обов`язки:

- прибувати за першим викликом до суду;

- прибувати до суду за першою вимогою;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

- утриматися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні;

та роз`яснити, що в разі невиконання таких обов`язків щодо нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і може бути накладено грошове стягнення від 0,25 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Роз`яснити ОСОБА_4 , що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі оригінал документу із відміткою банку має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення, яка після його отримання та перевірки має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово прокурора та суддю.

У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Івано-Франківської обласної прокуратури ОСОБА_3 .

Ухвала суду в частині вирішення питання щодо запобіжного заходу може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

В іншій частині ухвала окремому оскарженню не підлягає, заперечення проти цієї ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення, передбачене частиною першою статті 392 Кримінального процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали буде проголошений о 14 годині 20 хвилин 07 листопада 2024 року.

Суддя ОСОБА_7