Справа № 646/418/20
№ провадження 2/646/39/2024
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
08 листопада 2024 року м.Харків
Червонозаводський районний суд міста Харкова у складі: головуючого - судді Демченко І.М., за участю секретаря Разєнкової Т.О., розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у залі суду у місті Харкові в режимі відеоконференції цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання заповіту недійсним,
за участю представника позивача адвоката Бачіашвілі М.О., представника відповідача ОСОБА_3 ,
В С Т А Н О В И В :
У провадженні Червонозаводського районного суду м. Харкова знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 про визнання заповіту, складеного від імені ОСОБА_4 , який посвідчено 18 жовтня 2019 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Ємцем І.О. та зареєстровано в реєстрі за номером 6112, 6113, - недійсним.
Позовна заява обґрунтована тим, що на час посвідчення заповіту ОСОБА_4 не міг усвідомлювати зміст та значення своїх дій та керувати ними, оскільки внаслідок онкологічного захворювання самостійно не пересувався, не розмовляв, постійно знаходився під дією сильних наркотичних знеболювальних препаратів, які мали негативний вплив на його психічне здоров`я та волевиявлення.
Посилаючись на вищевикладені обставини, представник позивача подала до суду клопотання про призначення посмертної судово-психіатричної експертизи, на ви рішення якої поставити питання :
1.З урахуванням наявних захворювань ОСОБА_4 , а також його індивідуально-психологічних властивостей, чи могли вони мати своїм наслідком неможливість ним усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними станом на 18 жовтня 2019 року?
2.Чи міг ОСОБА_4 18 жовтня 2019 року під час складення заповіту усвідомлювати значення своїх дій, надавати їм належну оцінку та керувати ними? Проведення експертизи просить доручити експертам Комунальний заклад охорони здоров`я Харківське обласне бюро судово-медичної експертизи" (код ЄДРПОУ 02001937, 61052, м. Харків, вулиця Дмитрівська, 14).
У підготовчому судовому засідання представник позивача клопотання підтримала та просила його задовольнити.
Представник відповідача проти призначення експертизи заперечував, посилаючись на відсутність в матеріалах справи будь-яких об`єктивних даних, які б давали підстави вважати, що спадкодавець на момент посвідчення заповіту не міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. Крім того, на час посвідчення заповіту будь-яке майно, яке б належало спадкодавцеві на праві власності та яким би він міг розпорядитися, було відсутнє. Вважає клопотання представника позивача про призначення експертизи таким, що направлене для затягувався розгляду справи.
З матеріалів справи встановлено.
У період з серпня 2019 року по жовтень 2019 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проходив лікування у КНП «МП № 25» ХМР, у зв`язку раком передміхурової залози, де йому призначалися наркотичні препарати, зокрема морфін.
18.10.2019 від імені ОСОБА_4 посвідчено заповіт.
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 помер.
За положеннями статті 215ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.
Частиною другою статті 1257 ЦК України передбачено, що за позовом заінтересованої особи суд визнає заповіт недійсним, якщо буде встановлено, що волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі.
Пунктом 18 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року № 7 визначено, що за позовом заінтересованої особи суд визнає заповіт недійсним, якщо він був складений особою під впливом фізичного або психічного насильства, або особою, яка через стійкий розлад здоров`я не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними. Для встановлення психічного стану заповідача в момент складання заповіту, який давав би підставу припустити, що особа не розуміла значення своїх дій і (або) не могла керувати ними на момент складання заповіту, суд призначає посмертну судово-психіатричну експертизу.
Відповідно до статті 103Цивільного процесуальногокодексу України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.
Для з`ясування обставин справи необхідні спеціальні знання в медичній сфері.
Відповідно до ч. 5 ст. 12 ЦПК України, суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Цивільно-процесуальним Кодексом України.
Відповідно до ст. 7Закону України«Про судовуекспертизу» виключно державними спеціалізованими установами здійснюється судово-експертна діяльність, пов`язана з проведенням судово-медичних експертиз. Проведення відповідної судово-медичної експертизи може бути доручено експертам Комунального закладу «ХАРКІВСЬКЕ ОБЛАСНЕ БЮРО СУДОВО-МЕДИЧНОЇ ЕКСПЕРТИЗИ», за клопотанням представника позивача, заперечень щодо експертної установи від інших учасників не надійшло.
Відповідно до частини першої статті 2Цивільного процесуальногокодексу України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Пунктами 3 та 4 частини п`ятої статті 12 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до частини третьої статі 103Цивільного процесуальногокодексу України при призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. Суд з урахуванням обставин справи має право визначити експерта чи експертну установу самостійно.
З урахуванням обставин справи, суд дійшов висновку про задоволення клопотання представника позивача та призначення посмертної судово-психіатричної експертизи з метою встановлення психічного стану заповідача в момент складання заповіту.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 103, 105, 113, 252, 353, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд
П О С Т А Н О В И В:
Клопотання задовольнити.
Призначити посмертну судово-психіатричну експертизу.
Проведення експертизи доручити експертам КЗОЗ «ХАРКІВСЬКЕ ОБЛАСНЕ БЮРО СУДОВО-МЕДИЧНОЇ ЕКСПЕРТИЗИ» (місто Харків, вулиця Дмитрівська, 14), яких попередити про кримінальну відповідальність за статтями 384, 385 Кримінального кодексу України.
На вирішення експертів поставити питання :
1.З урахуванням наявних захворювань ОСОБА_4 , а також його індивідуально-психологічних властивостей, чи могли вони мати своїм наслідком неможливість ним усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними станом на 18 жовтня 2019 року?
2.Чи міг ОСОБА_4 18 жовтня 2019 року під час складення заповіту усвідомлювати значення своїх дій, надавати їм належну оцінку та керувати ними?
Попередити експертів про кримінальну відповідальність за ст. ст. 384, 385 КК України.
Оплату за проведення експертизи покласти на позивача ОСОБА_1 .
Надати в розпорядження експертів матеріали цивільної справи № 646/418/20 в двох томах, засвідчений Витяг з медичної карти амбулаторного хворого ОСОБА_4 за період його лікування з серпня 2019 року по жовтень 2019 року у КНП «МП № 25» ХМР, який знаходиться в матеріалах справи (т. 1 а.с. 198-250).
Провадження у справі зупинити на час проведення експертизи.
Ухвала може бути оскаржена повністю або частково учасниками справи, а також особами, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права, свободи, інтереси та (або) обов`язки до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 15 днів з дня її складення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Суддя Червонозаводського районного
суду містаХаркова І.М.Демченко
Суд | Червонозаводський районний суд м.Харкова |
Дата ухвалення рішення | 08.11.2024 |
Оприлюднено | 11.11.2024 |
Номер документу | 122885761 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із відносин спадкування, з них за заповітом |
Цивільне
Червонозаводський районний суд м.Харкова
Демченко І. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні