Постанова

від 04.11.2024 по справі 916/897/24

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2024 рокум. ОдесаСправа № 916/897/24Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Діброви Г.І.

суддів: Принцевської Н.М., Ярош А.І.

секретар судового засідання Ісмаілова А.Н.

за участю представників учасників справи:

від Фізичної особи-підприємця Шевчук Тамари Анатоліївни, м. Умань, Черкаська область - Мельниченко С.В. на підставі ордеру;

від ПРИВАТНОГО СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ПІДПРИЄМСТВА «ДРУЖБА НАРОДІВ» с. Червонознам`янка Одеської області не з`явився.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу ПРИВАТНОГО СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ПІДПРИЄМСТВА «ДРУЖБА НАРОДІВ», с. Червонознам`янка Одеської області,

на рішення Господарського суду Одеської області від 05.08.2024 року, м. Одеса, суддя першої інстанції Пінтеліна Т.Г., повний текст рішення складено 14.08.2024 року

у справі № 916/897/24

за позовом: Фізичної особи-підприємця Шевчук Тамари Анатоліївни, м. Умань Черкаської област

до відповідача: ПРИВАТНОГО СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ПІДПРИЄМСТВА «ДРУЖБА НАРОДІВ», с. Червонознам`янка Одеської області,

про: стягнення 626 407 грн.65 коп.

та за зустрічним позовом: ПРИВАТНОГО СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ПІДПРИЄМСТВА «ДРУЖБА НАРОДІВ», с. Червонознам`янка Одеської області

до відповідача: Фізичної особи-підприємця Шевчук Тамари Анатоліївни м. Умань Черкаської області

про: визнання недійсним договору

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог та рішення суду першої інстанції.

У березні 2024 року Фізична особа-підприємець Шевчук Тамари Анатоліївни, м. Умань Черкаської області звернулась до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до ПРИВАТНОГО СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ПІДПРИЄМСТВА «ДРУЖБА НАРОДІВ», с. Червонознам`янка Одеської області, в якій просила суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за договором про надання послуг по збиранню врожаю № 4 від 13.06.2023 року у розмірі 626 407 грн. 65 коп., з яких: сума основного боргу 601 837 грн., 3% річних в сумі 9 252 грн. 62 коп., інфляційні втрати в сумі 16 508 грн. 50 коп., а також вирішити питання про стягнення вартості послуг поштового зв`язку за надсилання претензії в сумі 131 грн. та відшкодування позивачу за рахунок відповідача судових витрат у справі за подання позовної заяви в сумі 9 396 грн.10 коп., та на професійну правничу допомогу у сумі 25 104 грн.

Зокрема, позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем, всупереч умовам укладеного між ним та позивачем договору про надання послуг по збиранню врожаю № 4 від 13.06.2023 року, належним чином зобов`язання з оплати послуг по збиранню врожаю в повному обсязі та в строки не виконано, внаслідок чого позивачем, крім основної заборгованості за договором, нараховано 3% річних та інфляційні втрати у вищезазначеному розмірі.

31.05.2024 року через підсистему Електронний суд від Фізичної особи-підприємця Шевчук Тамари Анатоліївни, м. Умань, Черкаська область надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог у зв`язку із сплатою відповідачем частини загального боргу, якою зазначено, що розмір заборгованості відповідача становить 491 837 грн.

Кім того, 27.03.2024 року ПРИВАТНЕ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКЕ ПІДПРИЄМСТВО «ДРУЖБА НАРОДІВ», с. Червонознам`янка Одеської області звернулось до Господарського суду Одеської області з зустрічним позовом до Фізичної особи-підприємця Шевчук Тамари Анатоліївни, м. Умань,Черкаської області про визнання договору недійсним.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 05 серпня 2024 року зустрічний позов Приватного сільськогосподарського підприємства «Дружба народів», с. Червонознам`янка Одеської області залишено без розгляду з мотивів повторного нез`явлення в судове засідання 05.08.2024 року представника позивача за зустрічним позовом та без повідомлення позивачем суду поважності причин такої неявки. Цією ж ухвалою суд задовольнив заяву позивача про зменшення суми позову.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 05.08.2024 року у справі №916/897/24 позовні вимоги Фізичної особи-підприємця Шевчук Тамари Анатоліївни, м. Умань Черкаської області задоволено повністю. Стягнуто з відповідача - ПРИВАТНОГО СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ПІДПРИЄМСТВА «ДРУЖБА НАРОДІВ», с. Червонознам`янка Одеської області на користь позивача - Фізичної особи-підприємця Шевчук Тамари Анатоліївни, м. Умань Черкаської області суми основного боргу 491 837 грн. 58 коп., 3% річних в розмірі 9 252 грн. 62 коп., інфляційних втрат в розмірі 16 508 грн. 50 коп., вартість послуг поштового зв`язку за пересилання претензії в сумі 131 грн., та відшкодовано судовий збір у розмірі 7 765 грн. 94 коп. В іншій частині позову відмовлено.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що позивачем у даній справі належними та допустимими доказами доведено факт невиконання ПРИВАТНИМ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИМ ПІДПРИЄМСТВОМ «ДРУЖБА НАРОДІВ», с. Червонознам`янка Одеської області умов договору про надання послуг по збиранню врожаю № 4 від 13.06.2023 року в частині повної оплати за надані послуги, з огляду на що позовні вимоги позивача в цій частині визнав обґрунтованими. Крім того, суд першої інстанції врахувавши порушення відповідачем щодо строків сплати вартості наданих послуг, зазначив, що позивачем цілком правомірно нараховано 3% річних та інфляційних втрат за період прострочки виконання ним його грошового договірного зобов`язання.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу, узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи.

ПРИВАТНЕ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКЕ ПІДПРИЄМСТВО «ДРУЖБА НАРОДІВ», с. Червонознам`янка Одеської області з рішенням суду першої інстанції не погодилось, тому звернулось до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просило суд рішення Господарського суду Одеської області від 05.08.2024 року у справі № 916/897/24 скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог Фізичної особи-підприємця Шевчук Тамари Анатоліївни, м. Умань Черкаської області відмовити в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована порушенням місцевим господарським судом норм матеріального і процесуального права, а також неповним з`ясуванням обставин справи.

Зокрема, скаржник вказує, що у відзиві на позовну заяву відповідач зазначав, що договір № 4 від 13.06.2023 року, додаток № 1 до договору, додаткову угоду від 13.06.2023 року та акт № 4 прийому-передачі виконаних робіт від 01.08.2023 року не підписувався повноважним представником ПРИВАТНОГО СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ПІДПРИЄМСТВО «ДРУЖБА НАРОДІВ», с. Червонознам`янка Одеської області. Підпис, вчинений в наданих Фізичною особою-підприємцеи Шевчук Тамарою Анатоліївною, м. Умань Черкаської області договорі з додатками та акті не належить директору ПРИВАТНОГО СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ПІДПРИЄМСТВО «ДРУЖБА НАРОДІВ», с. Червонознам`янка Одеської області.

Крім того, зауважує, що відповідачем було заявлено клопотання про призначення у справі судово-почеркознавчої експертизи, проте судом першої інстанції, всупереч вимогам ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, не було призначено експертизу.

Інших доводів апеляційна скарга відповідача не містить.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 23.09.2024 року у справі №916/897/24 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ПРИВАТНОГО СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ПІДПРИЄМСТВО «ДРУЖБА НАРОДІВ», с. Червонознам`янка Одеської області на рішення Господарського суду Одеської області від 05.08.2024 року у справі № 916/897/24, справу призначено до судового розгляду.

25 вересня до Південно-західного апеляційного господарського суду підсистему «Електронний суд» від Фізичної особи-підприємця Шевчук Тамари Анатоліївни, м. Умань Черкаської області надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач просив суд апеляційну скаргу ПРИВАТНОГО СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ПІДПРИЄМСТВО «ДРУЖБА НАРОДІВ», с. Червонознам`янка Одеської області залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Одеської області від 05.08.2024 року у справі № 916/897/24 залишити без змін. Судовою колегією відзив долучено до матеріалів справи.

Зокрема, за доводами відзиву, позивач, посилаючись на обставини справи, наголосив, що відповідачем було подано клопотання про проведення почеркознавчої експертизи без будь-якого належного обґрунтування необхідності її проведення, а також доказів того, що підписи виконані не виконуючим обов`язки директора - Пославським М.П., а іншою особою.

Крім того, позивач вказує, що не надав свідчення Пославський М. П. про те, що виконані підписи на договорі на виконання робіт по збиранню врожаю №4 від 13 червня 2023 року, додатку №1 до договору, додатковій угоді від 13.06.2023 року та акті №4 прийому- передачі виконаних робіт від 01.08.2023 - йому не належать. Питання, які підлягають вирішенню при проведенні почеркознавчої експертизи в клопотанні відповідач не зазначив.

В судовому засіданні представник позивача просив суд апеляційної інстанції апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції без змін з мотивів, викладених письмово у відзиві.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчать наявні у матеріалах справи звіти про електронну відправку ухвали суду апеляційної інстанції про відкриття провадження у справі. Про причини своєї неявки апеляційному господарському суду не повідомив, будь-яких клопотань не надав.

Згідно із нормами ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до положень п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Також, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Отже, у зв`язку із тим, що судом апеляційної інстанції створено всі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, вжито заходи для належного повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, враховуючи, що участь в засіданні суду є правом, а не обов`язком сторін, явка учасників судового процесу ухвалою суду не визнана обов`язковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача.

Суд апеляційної інстанції, у відповідності до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Заслухавши пояснення представника позивача, обговоривши доводи та вимоги апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права України, фактичні обставини справи, оцінивши докази на їх підтвердження в межах доводів апеляційної скарги, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі перегляду справи, правових норм, які підлягають застосуванню, та матеріалів справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга ПРИВАТНОГО СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ПІДПРИЄМСТВО «ДРУЖБА НАРОДІВ» с. Червонознам`янка Одеської області не потребує задоволення, а рішення Господарського суду Одеської області від 05.08.2024 року у справі №916/897/24 є законним та обґрунтованим, виходячи з наступного.

Господарським судом Одеської області та Південно-західним апеляційним господарським судом було встановлено та неоспорено учасниками справи наступні обставини.

13 червня 2023 року між Фізичною особою-підприємцем Шевчук Тамара Анатоліївна м. Умань Черкаської області (виконавець) та ПРИВАТНИМ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИМ ПІДПРИЄМСТВОМ «ДРУЖБА НАРОДІВ» с. Червонознам`янка Одеської області (Замовник) було укладено договір на виконання робіт по збиранню врожаю №4, відповідно до п. 1.1. якого виконавець взяв на себе зобов`язання на території сільгоспугідь замовника виконати сільськогосподарські роботи по збиранню врожаю зернових, використовуючи паливо замовника - за кількістю, якістю, в строки та на умовах, що наведені в договорі, а замовник зобов`язувався прийняти та оплатити виконані роботи.

Згідно п.3.3. договору, оплата виконаних робіт замовником здійснюється шляхом перерахуванням грошових коштів на поточний рахунок виконавця на підставі підписаних сторонами актів приймання - передачі виконаних робіт в наступному порядку:

20% від загальної вартості виконаних робіт - через 10 календарних днів після підписання сторонами акту приймання-передачі виконаних робіт; 30% від загальної вартості виконаних робіт - до 30 серпня 2023 року; 50% від загальної вартості виконаних робіт - до 30 вересня 2023 року. Кінцева дата проведення повного розрахунку згідно договору - 30.09.2023.

Додатковою угодою до договору на виконання робіт по збиранню врожаю №4 від 13 червня 2023 року сторони погодили, що ціна робіт за 1 гектар складає 1 497 грн. 99 коп., без ПДВ. Кінцева загальна вартість виконаних робіт зазначається у відповідному акту приймання-передачі виконаних робіт.

На виконання взятих на себе зобов`язань згідно умов договору, виконавцем було виконано відповідні роботи зі збору врожаю зернових на площі 722,19 га. Вартість виконаних робіт складала 1 081 837 грн., що підтверджується актом №4 від 01.08.2023 року прийому-передачі виконаних робіт згідно договору про збирання зерна врожаю 2023 року від 13.06.2023.

Свої зобов`язання за договором позивач виконав своєчасно та в повному обсязі.

З урахуванням проведеного часткового розрахунку замовником за виконані роботи, станом на 30.08.2023 заборгованість з оплати виконаних виконавцем робіт складала 681 837 грн. Дана обставина підтверджується доказом - актом звірки взаємних розрахунків за період: 01.06.2023 - 30.08.2023.

05.02.2024 позивачем на адресу відповідача було направлено претензію про невиконання останнім своїх зобов`язань щодо оплати виконаної позивачем роботи по збиранню врожаю та з вимогою терміново провести оплату вартості виконаних робіт згідно договору в сумі 681 837 грн.

Після отримання претензії відповідачем частково було проведено перерахування коштів, зокрема:

20.02.2024 року в сумі 40 000 грн; 22.02.2024 року 10 000 грн; 23.02.2024 року в сумі 10 000 грн; 27.02.2024 року 20 000 грн. Всього на загальну суму 80 000 грн.

Отже, з урахуванням часткового погашення заборгованості за вищезазначеним договором сума загального боргу станом на 29.02.2024 року складала 601 837 грн.

У зв`язку із невиконанням відповідачем обов`язку за договором про виконання робіт по збиранню врожаю№4 від 13.06.2023 року в частині здійснення своєчасної оплати за виконані послуги, у останнього виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 601 837 грн., на яку позивач нарахував до стягнення з відповідача інфляційні втратив розмірі 16 508 грн. 50 коп. та 3% річних в розмірі 9 252 грн. 62 коп. і звернувся до суду з вимогами про їх стягнення.

Разом з тим, 31.05.2024 через підсистему Електронний Суд надійшла заява представника позивача про зменшення розміру позовних вимог у зв`язку із сплатою відповідачем частини загального боргу після відкриття провадження у справі, якою позивач повідомив суду, що розмір заборгованості зменшився та становить 491 837 грн.

Відтак, з урахуванням часткового погашення заборгованості за договором про виконання робіт по збиранню врожаю№4 від 13.06.2023 року сума загального боргу відповідача перед позивачем, яка була предметом розгляду суду першої інстанції, склала 491 837 грн.

Інших належних та допустимих письмових доказів стосовно наявних між сторонами спірних правовідносин матеріали господарської справи не містять.

Предметом спору у даній справі є встановлення обставин на підтвердження або спростування підстав для стягнення з відповідача на користь позивача суми основної заборгованості за договором надання послуг та нарахованих позивачем у зв`язку із неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань 3% річних та інфляційних втрат.

Норми права, які регулюють спірні правовідносини, доводи та мотиви відхилення аргументів, викладених скаржником в апеляційній скарзі, за якими суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції.

За загальними положеннями цивільного законодавства, зобов`язання виникають з підстав, зазначених у ст. 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї ж статті підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

За змістом ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно з ч. 1 ст. 175 Господарського Кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до вимог ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Зобов`язана сторона має право відмовитися від виконання зобов`язання у разі неналежного виконання другою стороною обов`язків, що є необхідною умовою виконання.

Статтями 525, 526 і 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами, а зобов`язання за ним має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 Цивільного кодексу України).

У відповідності до приписів ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. ст. 610, 612 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), а боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом та якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов`язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

За змістом статей 524, 533-535 і 625 Цивільного кодексу України грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов`язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Тобто, грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов`язок боржника з такої сплати.

Нормами статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних не є фінансовими санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів (девальвації грошової одиниці України) та отриманні компенсації від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ця міра відповідальності нараховуються незалежно від наявності вини боржника, оскільки передбачена законом і є частиною грошового зобов`язання боржника до моменту його припинення згідно норм матеріального права України.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України). При цьому, законодавець передбачив, що спрямування сторін договору має презюмувати беззаперечне виконання договірних зобов`язань.

Переглядаючи справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги ПРИВАТНОГО СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ПІДПРИЄМСТВА «ДРУЖБА НАРОДІВ» с. Червонознам`янка Одеської області колегією суддів встановлено, що 13.06.2023 між Фізичною особою-підприємцем Шевчук Тамарою Анатоліївною (виконавець) та ПРИВАТНИМ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИМ ПІДПРИЄМСТВАМ «ДРУЖБА НАРОДІВ» (замовник) було укладено договір №4, предметом якого є надання виконавцем послуг по збиранню врожаю зернових (п. 1.1. договору).

Як вже було зазначено вище за текстом постанови, сторони узгодили в договорі належним чином порядок оформлення виконання наданих послуг та сплату їх у визначені строки.

Тобто, з матеріалів справи вбачається, що між позивачем та відповідачем, в рамках договору про надання послуг по збиранню врожаю зернових №4 від 13.06.2023 року існували господарські правовідносини, за якими позивач надавав послуги, а відповідач прийняв послуги зі збирання врожаю 2023 року на загальну суму 1 081 837 грн., про що свідчить наявна копія акту виконаних робіт, який підписаний сторонами в добровільному порядку, без заперечень та зауважень, що також підтверджено сторонами по справі.

Крім того, належних та допустимих доказів оплати позивачу у повному обсязі за надані послуги відповідачем ані суду першої інстанції, ані суду апеляційної інстанції надано не було, що останнім при розгляді справи Господарським судом Одеської області не заперечувалось.

Відтак, у зв`язку з невиконанням своїх господарських зобов`язань у повному обсязі відповідачем, позивачем правомірно нараховано суму загальної заборгованості за договором.

При цьому, договір надання послуг, що визначений позивачем в якості підстави позову, з додатком та додатковою угодою такою підписаний відповідачем в добровільному порядку, без заперечень та зауважень.

З огляду на наявні у матеріалах справи належні та допустимі письмові докази у їх сукупності, колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду вважає правомірним висновок Господарського суду Одеської області, викладений в оскаржуваному рішенні від 05.08.2024 року щодо наявності підстав для стягнення з ПРИВАТНОГО СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ПІДПРИЄМСТВА «ДРУЖБА НАРОДІВ» с. Червонознам`янка Одеської області на користь позивача основного боргу у розмірі 491 837 грн. у зв`язку з невиконанням відповідачем належним чином взятих на себе господарських зобов`язань за договором про надання послуг по збору врожаю щодо їх оплати у повному обсязі в строки, встановлені договором.

Оскільки матеріалами справи підтверджується факт прострочення відповідачем виконання грошового договірного зобов`язання, колегія суддів апеляційного господарського суду, перевіривши розрахунок сум 3% річних та інфляційних втрат, зроблений позивачем, погоджується із висновками суду першої інстанції про те, що суми нарахованих 3% річних у розмірі 9 252 грн. 62 коп., та інфляційних втрат у розмірі 16 508 грн. 50 коп., за період прострочки з 30.09.2023 по 20.02.2024 є арифметично правильними та такими, що підлягають стягненню з відповідача.

Відтак, зважаючи на відсутність оплати у повному обсязі з боку відповідача за надані послуги по збору врожаю за спірним договором , колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції, викладеною у оскаржуваному рішенні по справі №916/897/24 про стягнення з відповідача на користь позивача як залишку суми боргу, так і нарахованих Фізичною особою-підприємствам Шевчук Тамари Анатоліївни 3% річних та інфляційних у визначеному позивачем розмірі, оскільки, уклавши в добровільному порядку, без заперечень та зауважень договір про надання послуг по збору врожаю, виходячи з принципу свободи договору, зазначеному вище, сторони у справі прийняли на себе передбачені зазначеним договором зобов`язання як щодо порядку надання послуг, так і щодо умов оплати за надані послуги.

Щодо доводів апелянта про те, що судом першої інстанції було відмовлено відповідачу у проведенні судом почеркознавчої експертизи, колегія суддів зазначає таке.

Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи. Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення.

Разом з тим, як вбачається з поданого клопотання відповідача, останнім лише зазначено те, що договір на виконання робіт по збиранню врожаю №4 від 13.06.2023 року з додатком та додатковою угодою та акт прийому-передачі виконаних робіт №4 від 01.08.2023 року нібито не підсувався повноважним представником ПРИВАТНОГО СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ПІДПРИЄМСТВА «ДРУЖБА НАРОДІВ». При цьому у клопотанні відсутнє посилання на будь-які належні докази, які підтверджують зазначену обставину та до клопотання їх не було додано. Також, у клопотанні про призначення експертизи відсутні питання, які підлягають вирішенню при проведенні почеркознавчої експертизи. До того ж, до судового засідання взагалі не з`явилися ані представник відповідача, ані його попередній керівник, який і підписував вищевказані документи, не було підтримане таке клопотання з наданням необхідних в такому випадку експериментальних та вільних зразків підпису тощо, що унеможливлює взагалі можливість розгляду судом питання щодо призначення по справі такої експертизи.

Отже, судова колегія Південно-західного апеляційного господарського суду зазначає, що клопотання про призначення почеркознавчої експертизи в даному випадку не відповідає вимогам процесуального законодавства, у зв`язку з чим апеляційний суд погоджується із висновками суду першої інстанції про відмову у його задоволенні, а доводи скаржника в цій частині є хибними та такими, що не відповідають обставинам справи.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Змагальність сторін є одним із основних принципів господарського судочинства, зміст якого полягає у тому, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, тоді як суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, зобов`язаний вирішити спір, керуючись принципом верховенства права.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст. 76 Господарського процесуального кодексу України).

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України).

Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи (ст. 78 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надання достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надання саме тієї кількості, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Тлумачення змісту ст.79 Господарського процесуального кодексу України свідчить про те, що ця стаття покладає на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Аналогічний висновок Верховного Суду викладений у постанові від 16.02.2021 у справі №927/645/19.

Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови ВС від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 04.12.2019 у справі №917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосований Великою Палатою ВС у постанові від 18.03.2020 у справі №129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

Зазначений підхід узгоджується і з судовою практикою Європейського суду з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (п.1 ст.32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".

Як вже зазначалося раніше за текстом постанови, надаючи оцінку всім доказам та доводам позивача у їх сукупності із застосуванням стандарту доказування «вірогідності доказів», судова колегія доходить висновку про те, що докази, надані позивачем на підтвердження обставини несплати відповідачем за надані позивачем послуги є такими, що відповідають таким стандартам.

Тому колегія суддів вважає, що у даному випадку суд першої інстанції, ухвалюючи рішення, вірно застосував положення національного законодавства, надав вірну оцінку спірним правовідносинам у контексті зазначених норм, у зв`язку із чим оскаржуване рішення, яке переглядається в апеляційному порядку, є правомірним, а доводи апелянта, зазначені ним в апеляційній скарзі, є такими, що фактично зводяться лише до незгоди з судовим рішенням, що не може бути обґрунтованою підставою для його скасування або зміни.

Відповідно до ст. 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

За таких обставин судова колегія вважає, що апеляційна скарга ПРИВАТНОГО СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ПІДПРИЄМСТВА «ДРУЖБА НАРОДІВ» с. Червонознам`янка, Одеської області не потребує задоволення, а рішення Господарського суду Одеської області від 05.08.2024 року у справі № 916/897/24 відповідає обставинам справи та вимогам закону і достатніх правових підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за апеляційний перегляд судового рішення покладаються на скаржника.

Керуючись ст. 129, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ПРИВАТНОГО СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ПІДПРИЄМСТВА «ДРУЖБА НАРОДІВ», с. Червонознам`янка, Одеської області на рішення Господарського суду Одеської області від 05.08.2024 року у справі №916/897/24 залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Одеської області від 05.08.2024 року у справі №916/897/24 залишити без змін.

Постанова суду є остаточною і не підлягає оскарженню, крім випадків, передбачених у п.2 ч. 3 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.

Вступна і резолютивна частина постанови проголошені в судовому засіданні 04.11.2024 року.

Повний текст постанови складено та підписано 06.11.2024 року.

Головуючий суддя Г.І. Діброва

Судді Н.М. Принцевська

А.І. Ярош