Рішення

від 03.12.2024 по справі 916/897/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

"03" грудня 2024 р.м. Одеса Справа № 916/897/24

Господарський суд Одеської області у складі судді Пінтеліної Т.Г. при секретарі судового засідання Боднарук І.В., розглянувши заяву від 12.09.2024р. за вх.№ 2-1461/24 Фізичної особи-підприємця Шевчук Тамари Анатоліївни про стягнення судових витрат по справі № 916/897/24 за позовом: Фізичної особи-підприємця Шевчук Тамари Анатоліївни до відповідача: Приватного сільськогосподарського підприємства Дружба народів про стягнення та за зустрічним позовом: Приватного сільськогосподарського підприємства Дружба народів до відповідача: Фізичної особи-підприємця Шевчук Тамари Анатоліївни про визнання недійсним договору

Представники сторін:

від позивача - Мельниченко С.В.;

від відповідача - не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Одеської області від 05.08.2024 року було задоволено повністю позовні вимоги Фізичної особи-підприємця Шевчук Тамари Анатоліївни. Ухвалою Господарського суду Одеської області від 05.08.2024 року зустрічний позов Приватного сільськогосподарського підприємства Дружба народів було залишено без розгляду.

12.09.2024р. до суду від Фізичної особи-підприємця Шевчук Тамари Анатоліївни надійшла заява про розподіл судових витрат по справі № 916/897/24 (вх. № 2-1461/24).

04.09.2024р. до Господарського суду Одеської області надійшов запит Південно-західного апеляційного господарського суду про надання матеріалів справи до Південно-західного апеляційного господарського суду, у зв`язку надходження апеляційної скарги Приватного сільськогосподарського підприємства "ДРУЖБА НАРОДІВ" на рішення господарського суду Одеської області від 05.08.24р. по справі № 916/897/24 за позовною заявою Фізична особа-підприємець Шевчук Тамара Анатоліївна; до Приватне сільськогосподарське підприємство "ДРУЖБА НАРОДІВ" про стягнення 626407,65грн.

Листом від 19.09.2024 року було повідомлено, що враховуючи відсутність матеріалів справи (відправку матеріалів справи до Південно-західного апеляційного господарського суду), розгляд заяви (вх.№ 2-1461/24 від 12.09.2024) відкладається до повернення матеріалів справи з апеляційної інстанції.

Постановою Південно-західного апеляційного суду від 04.11.2024 року рішення Господарського суду Одеської області від 05.08.2024 року було залишено без змін.

Частинами 2,3 ст.221 ГПК України, передбачено, що для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.

За таких обставин, заява Фізичної особи-підприємця Шевчук Тамари Анатоліївни від 12.09.2024р. за вх.№ 2-1461/24 ухвалою призначена до розгляду у судовому засіданні на 03.12.2024р.

Суд запропонував відповідачу надати суду письмові пояснення по суті поданої позивачем заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в сумі 25 104 грн.

02.12.2024 року до суду надійшли письмові пояснення представника відповідача, згідно яких просить відмовити в задоволенні заяви.

Так, щодо послуг зазначених у акті приймання-передачі виконаних робіт від 29.02.2024р., представник відповідача надав заперечення :

- стягнення 1000,00 грн., за проведену консультацію та 2000,00 грн., за підготовку та направлення претензії, Відповідач заявляє, що не вбачає необхідності та значення для справи у проведенні вказаних заходів а тим більше стягнення коштів за них.

- стягнення 10000,00 грн., за складення позовної заяви відповідач вважає вказану суму такою що не відповідає складності справи.

- вказання у акті приймання-передачі виконаних робіт від 29.02.2024 року, послуг, щодо представництва інтересів у 2-х судових засіданнях у тому числі з врахуванням часу на проїзд м. Умань - м. Одеса, на суму 6000,00 грн., відповідач вважає передчасним, а послуги такими, що не були фактично надані.

- стягнення вартості використання особистого транспорту та витрат на пальне (28л.*54,50 грн=1512,00 грн.) в загальному заявлено 6104,00 грн., відповідач вважає передчасним а послуги такими, що не були фактично надані.

Відповідач наголошує, що відповідно до ч.4 ст.126 Господарського процесуального кодексу України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом

вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням

іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката,

які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ч.3 ст.126 Господарського процесуального кодексу України, для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно ч. 5 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обгрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

У заяві позивач посилається на здійснення витрат на правничу допомогу а саме:

1000 грн., консультація; 2000 грн., підготовка претензії; 10000 грн., підготовлення позовної заяви; 12104,00 грн., участь у судових засіданнях та паливні матеріали, які оплачені попередньо.

Також в заяві від 12.09.2024 року вказується про участь у 4-х засіданнях, що вартує 6000,00 грн., з розрахунку по 1500,00 грн., підготовку заяви про зміну позовних вимог на 2000,00 грн, та підготовку відзиву за 4000,00 грн.

Відповідач, користуючись своїм правом, визначеним ч. 5 ст. 126 Господарського роцесуального кодексу України просить суд зменшити розмір витрат позивача на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, відповідно до статті 233 Господарського процесуального кодексу України, дослідивши надані позивачем докази на підтвердження факту понесення витрат на професійну правничу допомогу, суд дійшов висновку про таке:

Відповідно до ст.221 ГПК України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.

У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.

Згідно зі ст.244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви. Додаткове рішення або ухвала про відмову в прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.

Відповідно до положень ст.26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Згідно з положеннями пункту 4 статті 1, частини третьої статті 27 Закону "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

З огляду на предмет договору про надання правової допомоги, об`єктом оплати за договором є надані адвокатом юридичні послуги, зокрема, у зв`язку із вирішенням спору в суді.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).

Разом із тим, згідно зі статтею 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 Господарського процесуального кодексу України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 зазначеного Кодексу).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.

3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно зі статтею 123 зазначеного Кодексу судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до частин 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 цього Кодексу).

У відповідності до ч.1 ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до п.1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ч.ч.1-2 ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Як встановлено судом, 15.01.2024 між позивачем та адвокатом Мельниченко Сергієм Вікторовичем було укладено Договір про надання правової допомоги №2, згідно з яким предметом даного договору є надання правової допомоги та представництво адвокатом інтересів клієнтів у справах, пов`язаних з його інтересами в організаціях, підприємствах, установах усіх форм власностей, судах незалежно від юрисдикції.

Згідно з Актом приймання-передачі виконаних робіт від 29.02.2024 адвокатом надано позивачу послуги правничої допомоги на загальну суму 25 104 грн, а саме:

1) 15.01.2024 року проведено усну консультацію Замовника за предметом звернення та спору (1 година - 1 000 грн.);

2) 05.02.2024 підготовлено претензію боржнику про невиконання умов договору на виконання робіт по збиранню врожаю №4 від 13.06.2023 року від імені замовника. Направлено замовнику для подальшого направлення боржнику (2 години - 2 000 грн.);

3) 29.02.2024 - 01.03.2024 складено позовну заяву за предметом позову з проведенням аналізу та застосування відповідних правових норм, судової практики в подібних спорах (їх вивчення та можливість застосування). Підготовлено копії документів, які додаються до позовної заяви (10 годин - 10 000 грн.);

4) Представництво адвокатом в господарському суді інтересів Позивача. Участь у 2-х судових засіданнях (6 000 грн.);

5. Вартість використання особистого транспорту Виконавця при наданні послуг в Господарському суді Одеської області при представництві інтересів Замовника у 2-х засіданнях (підготовче засідання та судове засідання) становить 6 104,00 грн. Відстань від м. Умань, Черкаської обл. до м. Одеси становить 280 км. При середньому розході палива 10л на 100 км в одну сторону складає 28 л бензину за ціною 54 грн. 50 коп.

За змістом частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

В силу приписів наведених вище норм, для вирішення питання про розподіл судових витрат суд має враховувати: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.

Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц звернула увагу не те, що: 1) при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін; 2) розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини. Разом із тим, чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу; 3) саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони

Згідно з рішеннями Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) від 26.02.2015 у справі Баришевський проти України (пункт 95), від 26.02.2015 у справі Двойних проти України (пункт 80), заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

У постанові від 03.10.2019 року у справі № 922/445/19 Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду сформулювала висновок щодо застосування норм права при вирішенні питання про розподіл судових витрат на правову допомогу, зокрема, зазначивши, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені ч. 5-7, 9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись ч.5-7, 9 ст.129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.

При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення.

Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Дослідивши заяву позивача про розподіл судових витрат, проаналізувавши Акт приймання-передачі виконаних робіт від 29.02.2024, застосовуючи зазначені вище критерії розумності розміру заявлених позивачем до відшкодування витрат на оплату послуг адвоката, їх необхідності та співмірності зі складністю справи і виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), обсягом наданих адвокатом послуг, враховуючи всі аспекти та характер спірних правовідносин у справі та виходячи із загальних засад господарського законодавства щодо принципів диспозитивності, змагальності сторін, рівності усіх учасників, господарський суд з урахуванням критерію реальності, дійсності, необхідності, розумності їх розміру, суд дійшов висновку, що витрати позивача на професійну правничу допомогу є необґрунтованими.

Так суд вказує, що вказані в пункті 5 акту, вартість використання особистого транспорту Виконавця при наданні послуг в Господарському суді Одеської області при представництві інтересів Замовника в сумі 6 104,00 грн. не підлягає задоволенню з урахуванням того, що представник позивача приймав участь в судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами зали судових засідань.

Суд не заперечує, що під час розгляду даної справи представник позивача вчиняв інші дії в інтересах позивача ( зокрема, підготовка та подання процесуальних заяв під час розгляду справи в суді першої та апеляційної інстанції). Проте зазначені витрати позивачем не заявлялись до стягнення.

Разом з тим, відповідно до ст.13 Господарського процесуального кодексу України . (Змагальність сторін) судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно ст.14 Господарського процесуального кодексу України ( Диспозитивність господарського судочинства) суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідно до ст.15 Господарського процесуального кодексу України ( Пропорційність у господарському судочинстві) суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Враховуючи вищевикладене, розглянувши заяву представника позивача про розподіл судових витрат, оцінивши додані до заяви докази, враховуючи принципи співмірності розміру витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи, обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, з урахуванням принципу справедливості, верховенства права та встановлення, необгрунтованість щодо деяких послуг, та те, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи, суд приходить до висновку про часткове задоволення заяви та стягнення з відповідача на користь позивача суми витрат на професійну правничу допомогу.

Розрахунок задоволеної суми :

- позивачем заявлено до стягнення послуги правничої допомоги на загальну суму 25 104 грн,

- вартість використання особистого транспорту Виконавця при наданні послуг в Господарському суді Одеської області при представництві інтересів Замовника в сумі 6 104,00 грн. не підлягає задоволенню з урахуванням того, що представник позивача приймав участь в судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами зали судових засідань.

25104грн. - 6104 грн. = 19 000 грн.

Керуючись ст.ст.129,244,254-255 Господарського процесуального кодексу України суд

ВИРІШИВ:

1. Заяву позивача Фізичної особи-підприємця Шевчук Тамари Анатоліївни від 12.09.2024р. за вх.№ 2-1461/24 про прийняття додаткового рішення щодо стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу по справі № 916/897/24 задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного сільськогосподарського підприємства Дружба народів (67211, Одеська область, Іванівський р-н, с.Червонознамянка, вул.Генерала Плієва,12, код ЄДРПОУ 03769215) на користь Фізичної особи-підприємця Шевчук Тамари Анатоліївни ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) витрати на правову допомогу в сумі 19 000 ( Дев"ятнадцять тисяч) грн.

3. В іншій частині відмовити.

Додаткове рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

Наказ видати після набрання додатковим рішенням законної сили.

Відповідно до ст. ст. 254, 256 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції до Південно-Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складання повного тексту рішення суду.

Повне додаткове рішення складено 09.12.2024р..

Суддя Т.Г. Пінтеліна