Ухвала

від 04.11.2024 по справі 922/3782/23

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

УХВАЛА

про закриття апеляційного провадження

04 листопада 2024 року м. Харків Справа №922/3782/23

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Хачатрян В.С., суддя Гетьман Р.А., суддя Склярук О.І.,

за участю секретаря судового засідання Ярош В.В.,

за участю представників:

апелянта Ободовська Н.С. (адвокат), ордер серія ВІ№1244436 від 18.09.2024 року, свідоцтво серія ПТ№1407 від 21.03.2014 року;

позивача Швець Р.П. (адвокат), посвідчення №3182 від 05.11.2019 року, довіреність від 19.04.2023 року;

відповідача Бережний О.Л. (адвокат), ордер серія АХ№1169908 від 16.09.2024 року, свідоцтво №1306 від 02.03.2012 року;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду матеріали справи та апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Бриан» (вх.№2081Х/1) на рішення Господарського суду Харківської області від 12.12.2023 року у справі №922/3782/23,

за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ),

до Виробничо-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю «Солли» (62441, Харківська обл., с. Циркуни, відділення Кутузівка, б. 28),

про визнання недійсним та скасування рішення, визнання недійсним договору,-

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2023 року позивач - ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до Виробничо-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю «Солли», в якому просило суд:

- визнати недійсним та скасувати рішення Правління Виробничо-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю «Солли», оформлене протоколом засідання Правління від 09.11.2012 року з моменту його прийняття;

- визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки від 09.11.2012 року, укладений між Виробничо-комерційним товариством з обмеженою відповідальністю «Солли» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Безант» посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Золотоус-Жидковою О.О., зареєстрований в реєстрі за №2804;

- визнати недійсним договір купівлі-продажу від 09.11.2012 року, укладений між Виробничо-комерційним товариством з обмеженою відповідальністю «Солли» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Безант», посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Золотоус-Жидковою О.О., зареєстрований в реєстрі за №2795.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 28.11.2023 року у справі №922/3782/23 прийнято відмову позивача від частини позовних вимог (вх.№31484 від 16.11.2023 року) та закрито провадження у справі в частині позовних вимог про визнання недійним договору купівлі-продажу від 09.11.2012 року, укладений між Виробничо-комерційним товариством з обмеженою відповідальністю «Солли» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Безант», посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Золотоус-Жидковою О.О., зареєстрований в реєстрі за №2795, на підставі п.4 ч.1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 12.12.2023 року у справі №922/3782/23 (повний текст складено 22.12.2023 року, суддя Жиляєв Є.М.) позов задоволено повністю.

Визнано недійсним та скасовано рішення Правління Виробничо-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю «Солли» (код ЄДРПОУ 21186724), оформлене протоколом засідання Правління від 09.11.2012 року з моменту його прийняття.

Визнано недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки від 09.11.2012 року, укладений між Виробничо-комерційним товариством з обмеженою відповідальністю «Солли» (код ЄДРПОУ 21186724) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Безант» (код ЄДРПОУ 38384585), посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Золотоус-Жидковою О.О., зареєстрований в реєстрі за №2804.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Бриан» з вказаним рішенням суду першої інстанції не погодилося та звернулося до суду апеляційної інстанції зі скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм права, на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, а також на невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 12.12.2023 року по справі №922/3782/23 та прийняти нове судове рішення, яким відмовити у позові в повному обсязі.

Апелянт вказує, що учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Так, ТОВ «Бриан» на теперішній час є власником землі, договір купівлі-продажу якої оскаржуваним рішенням визнано недійним. 09.11.2012 року ТОВ «Безант» придбало у ВКТОВ «Солли» спірну земельну ділянку, а ТОВ «Бриан» придбало у ТОВ «Поліфарм» на підставі договорів купівлі-продажу земельної ділянки від 05.10.2017 року, посвідчених приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Малаховою Г.І., зареєстрованих в реєстрі за №2565 та №2567. Таким чином, апелянт наполягає на тому, що оскаржуване рішення стосується його прав та обов`язків.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 02.09.2024 року відкрито апеляційне провадження за скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Бриан» на рішення Господарського суду Харківської області від 12.12.2023 року у справі №922/3782/23. Встановлено учасникам справи строк на протязі якого вони мають право подати до суду відзиви на апеляційну скаргу, а також встановлено строк на протязі якого учасники справи мають право подати до суду клопотання, заяви, документи та докази в обґрунтування своєї позиції по справі. Справу призначено до розгляду в судове засідання і роз`яснено шляхи реалізації права учасників справи на участь у судовому засіданні, а також шляхи реалізації права учасників справи на подання документів до суду засобами електронного зв`язку через підсистему електронний суд. Витребувано з Господарського суду Харківської області матеріали справи №922/3782/23.

Вказана ухвала була направлена зареєстрованим учасникам справи до електронного кабінету користувача у підсистемі електронний суд і доставлена їм 03.09.2024 року. Не зареєстрованим учасникам справи у електронному суді - позивачу, копія ухвали суду направлена засобами поштового зв`язку.

04.09.2024 року матеріали справи №922/3782/23 на вимогу надійшли до Східного апеляційного господарського суду.

Від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№11961 від 16.09.2024 року), в якому просить закрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Бриан» на рішення господарського суду Харківської області від 12.12.2023 року у справі №922/3782/23 за позовом ОСОБА_1 до Виробничо-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю «Солли» про визнання недійсним та скасування рішення, визнання недійсним договору. Як вказує позивач, апелянт не зазначив в якій частині оскаржуваного ним судового рішення (в мотивувальній та/або резолютивній) прямо вказано про його права, інтереси та (або) обов`язки, і звертає увагу про відсутність таких висновків і фактів у рішенні.

17.09.2024 року від відповідача надійшла заява (вх.№11999), в якій просить суд відкласти розгляд справи №922/3782/23 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Бриан» на рішення Господарського суду Харківської області від 12.12.2023 року та надати відповідачу додатковий строк для подання до суду відзиву на апеляційну скаргу, відповідних доказів, заяв і клопотань до 10.10.2024 року.

У той час апелянт надав додаткові пояснення (вх.№12090 від 18.09.2024 року), в яких виклав заперечення щодо надання відповідачу додаткового часу для надання відзиву та відкладення розгляду справи.

У судовому засіданні 19.09.2024 року після заслуховування позиції апелянта щодо того, що він є особою щодо прав та інтересів якого прийнято оскаржуване рішення, з метою дотримання принципів судочинства в господарському процесі, забезпечення повного і всебічного розгляду справи по суті, враховуючи неможливість закінчення розгляду справи в даному судовому засіданні, з огляду на необхідні з`ясування позиції відповідача у даній справі, керуючись приписами ст. 216 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву у розгляді справи.

10.10.2024 року від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№13019), в кому вказано, що правова позиція відповідача у цій справі була визначена на загальних зборах учасників товариства, які відбулися 03.10.2024 року та полягає у тому, що рішенням суду першої інстанції у повній мірі, об`єктивно та неупереджено встановлено всі обставини справи, досліджено події, які передували відчуженню нерухомого майна товариства, їм надана відповідна правова оцінка, а тому вищий орган ВКТОВ «Солли» не вбачає підстав за яких рішення Господарського суду Харківської області від 12.12.2023 року у справі №922/3782/23 може бути визнано незаконним або необгрунтованим. Відповідач звертає увагу суду апеляційної інстанції, що рішенням суду першої інстанції, не були вирішені будь-які питання про права, інтереси та обов`язки Товариства з обмеженою відповідальністю «Бриан», яке було зареєстроване у травні 2017 року та не має ніякого правового зв`язку зі сторонами спору. У якості додатків до відзиву надано протокол загальних зборів учасників ВКТОВ «Солли» від 03.10.2024 року.

Вказані документи долучено до матеріалів справи.

У подальшому відповідач надав додаткові письмові пояснення у справі (вх.№13835), в яких вказує, що оскільки доводи апеляційної скарги виходять за межи правовідносин які розглядалися судом першої інстанції, правового зв`язку між скаржником та сторонами у справі не доведено, вимоги апелянта не можуть бути визнані такими, що мають розглядатися у цьому судовому процесі, а відтак, вимоги особи, що подала скаргу спрямовані на будь-що поза предметом спору між позивачем та відповідачем, не може бути визнані вимогами третьої особи щодо предмету спору, що є, на думку керівництва ВКТОВ «Солли», підставою для закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ТОВ «Бриан» на рішення Господарського суду Харківської області від 12.12.2023 року у справі №922/3782/23

Позивач також надав додаткові письмові пояснення (вх.№13896 від 30.10.2024 року), в яких дотримується тотожної позиції що і відповідач та просить закрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Бриан» на рішення Господарського суду Харківської області від 12.12.2023 року у справі №922/3782/23 за позовом ОСОБА_1 до Виробничо-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю «Солли» про визнання недійсним та скасування рішення, визнання недійсним договору.

У судовому засіданні неодноразово оголошувалась протокольні перерви.

До початку судового засідання 04.11.2024 року від апелянта надійшли додаткові письмові пояснення (вх.№14025), в яких викладену інформацію відносно прав власності на земельну ділянку, яка є предметом договору купівлі-продажу від 09.11.2012 року, що визнаний рішенням Господарського суду Харківської області від 12.12.2023 року недійсним. Суд відмічає, що з наданих пояснень та доказів на їх підтвердження вбачається, що предмет договору земельна ділянка був неодноразово поділений, а також скасовано кадастровий номер земельної ділянки та присвоєно нові новоутвореним земельним ділянкам.

У судовому засіданні 04.11.2024 року представник апелянта наполягав на тому, що оскаржуване рішення зачіпає його права та інтереси, просив розглянути його апеляційну скаргу і задовольнити її.

Представники позивача та відповідача проти позиції апелянта заперечували.

Перевіривши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі, відзиві та додаткових письмових поясненнях доводи, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, заявник апеляційної скарги Товариство з обмеженою відповідальністю «Бриан» не було учасником справи під час її розгляду.

Так, ст.17 Господарського процесуального кодексу України надано право учасникам справи, а також особам, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Приписами ч.1 ст.254 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Таким чином, положеннями господарського процесуального законодавства визначено право особи подати апеляційну скаргу на рішення, яким розглянуто і вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких є скаржник, або містяться судження про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи у відповідних правовідносинах, виходячи з предмету та підстав позову.

У контексті зазначеного, за приписами процесуального законодавства, судове рішення, оскаржуване особою, яка не брала участі у справі, повинно безпосередньо стосуватися прав та обов`язків цієї особи, що випливають із сформульованого в п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов`язків.

Слід враховувати, що судове рішення, оскаржуване не залученою особою, повинно безпосередньо стосуватися прав та обов`язків цієї особи, тобто, судом має бути розглянуто і вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на час розгляду справи та прийняття рішення господарським судом першої інстанції є скаржник, або міститься судження про права та обов`язки цієї особи у відповідних правовідносинах.

Якщо скаржник лише зазначає про те, що оскаржуване рішення може вплинути на його права та/або інтереси, та/або обов`язки, або лише зазначає (констатує), що рішенням вирішено про його права та/або обов`язки чи інтереси, то такі посилання, виходячи з вищенаведеного, не можуть бути достатньою та належною підставою для розгляду, зокрема апеляційної скарги.

З огляду на наведене, особа, яка звертається з апеляційною скаргою в порядку ст.254 Господарського процесуального кодексу України, повинна довести, що оскаржуване судове рішення прийнято про її права, інтереси та (або) обов`язки і такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним, що означає, що скаржник в апеляційній скарзі має чітко зазначити, в якій частині оскаржуваного ним судового рішення (в мотивувальній та/або резолютивній) прямо вказано про його права, інтереси та (або) обов`язки, та про які саме

Рішення є таким, що прийнято про права та обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення наявні висновки суду про права та обов`язки цієї особи або у резолютивній частині рішення суд прямо зазначив про права та обов`язки цієї особи. В такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в п.1 ст.6 Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд. Будь-який інший правовий зв`язок між скаржником і сторонами спору не приймається до уваги.

Після прийняття апеляційної скарги особи, яка не брала участі у справі, суд апеляційної інстанції повинен з`ясувати, чи прийнято оскаржуване судове рішення безпосередньо про права, інтереси та (або) обов`язки скаржника і які конкретно. Встановивши такі обставини, суд вирішує питання про залучення скаржника до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору та, як наслідок, скасування судового рішення на підставі п.4 ч.3 ст.277 Господарського процесуального кодексу України, оскільки таке порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду, якщо господарський суд прийняв судове рішення про права, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі.

Зазначені правові висновки викладені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 15.05.2020 року у справі №904/897/19, постановах Верховного Суду від 26.06.2020 року у справі №910/3438/17, від 01.12.2020 року у справі №910/5511/19 та від 11.01.2021 року у справі №925/1600/16).

Якщо скаржник лише робить припущення, що оскаржуване рішення може вплинути на його права, інтереси, та/або обов`язки, або лише зазначає (констатує), що оскаржуваним рішенням вирішено його права, інтереси та/або обов`язки, то такі посилання не можуть бути достатньою та належною підставою для розгляду апеляційної скарги (п. 20 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 року у справі №921/730/13-г/3).

Отже, першочергово необхідно з`ясувати, чи зачіпає оскаржуване судове рішення безпосередньо права, обов`язки та інтереси скаржника, а у випадку встановлення, що права апелянта оскаржуваним судовим рішенням не порушені та питання про його права і обов`язки стосовно сторін у справі судом першої інстанції не вирішувалися закрити апеляційне провадження, оскільки в останньому випадку така особа не має права на апеляційне оскарження рішення суду.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 10.05.2018 року у справі №910/22354/15, від 17.05.2018 року у справі №904/5618/17, від 19.06.2018 року у справі №910/18705/17, від 11.07.2018 року у справі №911/2635/17, від 11.07.2018 року у справі №5023/4734/12, від 21.09.2018 року у справі №909/68/18, від 04.10.2018 року у справі №5017/461/2012, від 29.11.2018 року у справі №918/115/16, від 06.12.2018 року у справі №910/22354/15, від 11.12.2018 року у справі №916/2878/14, від 18.12.2018 року у справі №911/1316/17, від 15.01.2019 року у справі №7/74, від 27.02.2019 року у справі №903/825/18, від 11.04.2019 року у справі №8/71-НМ, від 03.06.2019 року у справі №910/6767/17, від 09.07.2019 року у справі №905/257/18, від 22.07.2019 року у справі №911/2635/17, від 12.09.2019 року у справі №905/946/18, від 12.09.2019 року у справі №905/947/18, від 25.10.2019 року у справі №910/16430/14, від 05.05.2020 року у справі №910/9254/18.

Особа, яка звертається з апеляційною скаргою в порядку статей 17, 254 Господарського процесуального кодексу України, повинна довести, що оскаржуване судове рішення прийнято про її права, інтереси та (або) обов`язки і такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним, що означає, що скаржник в апеляційній скарзі має чітко зазначити, в якій частині оскаржуваного ним судового рішення (в мотивувальній та/або резолютивній) прямо вказано про його права, інтереси та (або) обов`язки, та про які саме.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21.09.2020 року у справі №910/13119/17.

Звертаючись до суду, позивач у позовній заяві викладає зміст (предмет) і підставу позову.

Предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить ухвалити судове рішення. Підстава позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Такі обставини складають юридичні факти, що тягнуть за собою певні правові наслідки.

У даній справі, яка розглядалась судом, предметом спору є, зокрема, визнання недійсним та скасувати рішення Правління Виробничо-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю «Солли», оформлене протоколом засідання Правління від 09.11.2012 року з моменту його прийняття. Підставою для такої позовної вимоги позивачем визначено порушення порядку проведення засідання Правління та прийняття рішення за відсутності кворуму.

Під час розгляду справи, судом першої інстанції досліджувалось за вказаною вимогою питання порядку скликання та проведення Виробничо-комерційним товариством з обмеженою відповідальністю «Солли» засідання Правління та наявність кворуму на засіданні від 09.11.2012 року.

Однак, ТОВ Бриан» не є учасником Виробничо-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю «Солли» і не має жодних корпоративних прав у відношенні такого товариства. Тобто, розглядаючи вимогу про визнання недійсним та скасування рішення Правління Виробничо-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю «Солли» суд першої інстанції жодним чином не розглядав та вирішував будь-які права та інтереси ТОВ «Бриан».

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 28.11.2023 року у справі №922/3782/23 прийнято відмову позивача від частини позовних вимог (вх.№31484 від 16.11.2023 року) та закрито провадження у справі в частині позовних вимог про визнання недійним договору купівлі-продажу від 09.11.2012 року, укладений між Виробничо-комерційним товариством з обмеженою відповідальністю «Солли» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Безант», посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Золотоус-Жидковою О.О., зареєстрований в реєстрі за №2795, на підставі п.4 ч.1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України.

Позовна заява містила ще одну позовну вимогу, а саме про визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки від 09.11.2012 року, укладеного між Виробничо-комерційним товариством з обмеженою відповідальністю «Солли» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Безант», посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Золотоус-Жидковою О.О., зареєстровано в реєстрі за №2804.

Задовольняючи вказану позовну вимогу суд першої інстанції встановив, що договір купівлі-продажу земельної ділянки від 09.11.2012 року, укладений між Виробничо-комерційним товариством з обмеженою відповідальністю «Солли» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Безант», посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Золотоус-Жидковою О.О., зареєстрований в реєстрі за №2804 було укладено на підставі рішення правління, яке було прийняте за відсутністю кворуму на його засіданні. При цьому, обставини справи свідчать про те, що оспорюваний договір було укладено всупереч інтересам товариства, без будь-якого економічного інтересу для товариства та фактично направлений на позбавлення товариства нерухомого майна, про що було відомо обом сторонам цих правочинів, з огляду на що, вказане, спірний договір купівлі-продажу земельної ділянки від 09.11.2012 року є недійсним в силу приписів ч. 2 ст. 203, ст. 215, ст. 232, ст. 234 та ст. 241 Цивільного кодексу України.

За змістом ст.ст.626, 629 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Саме зазначений договір є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків у сторін спору.

Однак, ТОВ «Бриан» не є стороною договору купівлі-продажу земельної ділянки від 09.11.2012 року. При цьому, з аналізу умов цього договору, з урахуванням вимог ст.ст. 627, 628 Цивільного кодексу України, не вбачається, що на ТОВ «Бриан» було покладено певні права та обов`язки. Крім того, ні мотивувальна, ні резолютивна частина рішення Господарського суду Харківської області від 12.12.2023 року по справі №922/3782/23 не містить жодних суджень чи висновків саме про права та обов`язки скаржника - ТОВ «Бриан».

Враховуючи викладене колегія суддів вважає, що оскаржуваним рішенням не вирішувались питання про права, інтереси та (або) обов`язки ТОВ «Бриан», а, на підставі доказів, що відносяться до предмету доказування, здійснювалось дослідження обставин із господарських правовідносин, які склалися між позивачем та відповідачем у сфері корпоративних відносин та за договором про купівлю-продаж, стороною якого апелянт не є.

Відповідно до приписів ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Колегія суддів наразі вважає, що апелянтом всупереч приписів ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, при зверненні з апеляційною скаргою, не доведено, що суд ухвалив рішення про його права, інтереси та (або) обов`язки.

Згідно п.3 ч.1 ст.264 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.

При цьому, слід зазначити, що закриття апеляційного провадження не може тлумачитися як порушення права на судовий захист та доступ до правосуддя, враховуючи процесуальні фільтри, встановлені процесуальним законодавством, які відповідають висновкам Європейського Суду з прав людини у рішеннях «Філіс проти Греції», «Де Жуфр де ла Прадель проти Франції» і «Станєв проти Болгарії».

Враховуючи, що рішенням у справі №922/3782/23 питання про права, інтереси та (або) обов`язки ТОВ «Бриан» не вирішувалось, апеляційне провадження підлягає закриттю на підставі п.3 ч.1 ст. 264 Господарського процесуального кодексу України, оскільки, в даному випадку ТОВ «Бриан» не має права на апеляційне оскарження рішення суду.

Керуючись ст. 234, п.3 ч.1 ст. 264 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд,-

УХВАЛИВ:

Закрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Бриан» на рішення Господарського суду Харківської області від 12.12.2023 року у справі №922/3782/23.

Дана ухвала набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки її оскарження передбачено ст. 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст складено 07.11.2024 року

Головуючий суддя В.С. Хачатрян

Суддя Р.А. Гетьман

Суддя О.І. Склярук