Рішення

від 22.10.2024 по справі 910/1927/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.10.2024Справа № 910/1927/23

За позовом Акціонерного товариства "Укргазвидобування"

до Акціонерного товариства "Банк Січ" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Банк Січ"

третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "Нафтогазхім Сервіс"

про стягнення 1 254 000,00 грн.

Суддя Борисенко І. І.

Секретар судового засідання Шилін Є. О.

представники учасників справи: згідно протоколу судового засідання

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

До Господарського суду міста Києва з позовом звернулось Акціонерне товариство "Укргазвидобування" (далі - АТ "Укргазвидобування", позивач) до Акціонерного товариства "Банк Січ" (далі - АТ "Банк Січ", відповідач) про стягнення 1 254 000,00 грн.

У обґрунтування позову АТ "Укргазвидобування" зазначило, що відповідачем були порушені взяті на себе гарантійні зобов`язання (якими забезпечувалось виконання договору поставки № 21Т-114 від 14.09.2021, укладеного позивачем з ТОВ "Нафтогазхім Сервіс"), в частині виплати суми гарантії, обумовленої сторонами у банківській гарантії.

У позові АТ "Укргазвидобування" просить стягнути з відповідача банківську гарантію у сумі 1 254 000,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.02.2023 вказана позовна заява була прийнята до розгляду, справу вирішено розглядати в порядку загального позовного провадження, сторонам надана можливість реалізувати свої процесуальні права та обов`язки. Цією ж ухвалою до участі у справі в якості третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача було залучене Товариство з обмеженою відповідальністю "Нафтогазхім Сервіс" (далі - ТОВ "Нафтогазхім Сервіс", третя особа).

08.03.2023 від третьої особи надійшли письмові пояснення по справі, у яких ТОВ "Нафтогазхім Сервіс" вважало, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, оскільки порушення зобов`язання принципала було зумовлене настанням обставин непереборної сили, зокрема, виробником товару, що підлягав поставці, є суб`єкт господарювання з російської федерації, а відтак, ТОВ "Нафтогазхім Сервіс" не має можливості виконати зобов`язання з поставки товару позивачу, та звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання.

14.03.2023 від відповідача надійшов відзив на позов, у якому банк повідомив, що з 10.10.2022 року було відкликано банківську ліцензію АТ "Банк Січ" та розпочато процедуру ліквідації, тому згідно з ч. 3 ст. 46 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" під час здійснення ліквідації банку у нього не виникає жодних додаткових зобов`язань, у зв`язку з чим підстав для сплати коштів за банківською гарантією немає.

09.03.2024 від позивача надійшли заперечення на пояснення третьої особи, а 15.03.2024 - відповідь на відзив, у яких останній заперечив проти доводів третьої особи та відповідача, викладені у поясненнях та відзиві, вважав їх необґрунтованими.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.04.2023 закрито підготовче провадження у справі № 910/1927/23, призначено справу до судового розгляду по суті.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.06.2023 за клопотанням ТОВ "Нафтогазхім Сервіс" зупинено провадження у справі № 910/1927/23 до набрання законної сили рішеннями у справах № 910/11302/22 та № 910/6921/23.

Так, рішенням Господарського суду міста Києва від 02.02.2023 у справі № 910/11302/22 позов АТ "Укргазвидобування" було задоволено, стягнуто з ТОВ "Нафтогазхім Сервіс" пеню в сумі 1 605 120, 00 грн, штраф у сумі 1 755 600, 00 грн та витрати зі сплати судового збору в сумі 50 410 грн 80 коп.

Проте, постановою Північного апеляційного господарського суду від 02.08.2023, залишеною без змін постановою Верховного Суду від 07.11.2023, рішення Господарського суду міста Києва від 02.02.2023 у справі № 910/11302/22 скасовано, ухвалено нове рішення, яким у позові АТ "Укргазвидобування" відмовлено повністю.

Також, оскільки рішенням Господарського суду міста Києва від 22.08.2023 у справі № 910/6921/23, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 21.02.2024, було відмовлено в задоволенні позовних вимог ТОВ "Нафтогазхім Сервіс" про визнання договору поставки № 21Т-114 від 14.09.2021 недійсним, ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.09.2024 провадження у даній справі було поновлене, призначене судове засідання.

02.10.2024 від відповідача надійшли додаткові пояснення по справі з урахуванням висновків суду у справі № 910/11302/22.

У судовому засіданні під час розгляду справи по суті представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечив, з підстав, викладених у відзиві на позов та інших заявах про суті позову, просив відмовити у задоволенні позову.

Представник третьої особи вважав, що позов задоволенню не підлягає, з підстав, зазначених у своїх письмових поясненнях.

За наслідком дослідження матеріалів справи, суд дійшов до висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення.

У судовому засідання 22 жовтня 2024 року було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення проти позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

АТ "Укргазвидобування", відповідно до Закону України "Про публічні закупівлі" провело публічну закупівлю № UA-2021-05-25-009412-b - Великовантажні мототранспортні засоби (компресор пересувний азотний)" (код за ДК 021:2015 - 34140000-0 - Великовантажні мототранспортні засоби), за результатами якої переможцем було визначено ТОВ "Нафтогазхім Сервіс".

14.09.2021 року між АТ "Укргазвидобування" (покупець) та ТОВ "Нафтогазхім Сервіс" (постачальник) був укладений договір поставки № 21Т-114 (далі - договір), відповідно до умов якого постачальник зобов`язується поставити покупцеві станції компресорні азотні пересувні ТГА-15/120 С90 на шасі вантаженого автомобіля МАЗ 631724-571-001 (далі - товар, зазначений в специфікації, що додається до договору і є його невід`ємною частиною), а покупець - прийняти і оплатити такий товар (п. 1.1).

Відповідно до п. 1.2 договору найменування/асортимент товару, одиниця виміру, кількість, ціна за одиницю товару та загальна ціна договору вказується у специфікації, яка є додатком №1 до договору та є його невід`ємною частиною. Строк поставки товару визначається графіком поставки товару, який є додатком № 3 до договору та є його невід`ємною частиною.

Ціна цього договору вказується у специфікації/-ях в гривнях з урахуванням ПДВ або в іноземній валюті без урахування ПДВ (п. 3.1 договору).

Розрахунки проводяться шляхом оплати покупцем після пред`явлення постачальником рахунку на оплату (інвойсу) та підписаного сторонами акту приймання-передачі товару або видаткової накладної, шляхом перерахування на рахунок постачальника, на умовах зазначених у специфікаціях до цього договору (п. 4.1 договору).

Згідно з п. 5.1 договору строк поставки, умови та місце поставки товару, інформація про вантажовідправників і вантажоотримувачів вказується в специфікації/-ях та графіку поставки товару до цього договору.

Датою поставки товару є дата підписання уповноваженими представниками сторін акту приймання-передачі товару, форма якого наведена в додатку № 4 до цього договору, який є його невід`ємною частиною (застосовується, якщо постачальник не є резидентом України), або видаткової накладної. Право власності на товар переходить від постачальника до покупця з дати підписання сторонами акту приймання-передачі товару або видаткової накладної (при наявності двох дат, датою підписання акту приймання-передачі товару або видаткової накладної вважається дата підписання покупцем) (п. 5.2 договору).

Договір набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками сторін (за наявності), за умови надання постачальником забезпечення виконання своїх зобов`язань по договору, які відповідають вимогам, вказаним у п. 10.2 цього договору, і до 31.12.2022 (п. 10.1).

У специфікації від 14.09.2021 №1 (додаток № 1 до договору) сторони погодили найменування товару - станція компресорна азотна пересувна ТГА-15/120 С90 на шасі вантаженого автомобіля МАЗ 631724-571-001 у кількості 2 одиниці, загальною вартістю 25 080 000,00 грн. Також було погоджено: умови поставки товару: DDP-станція (склад) призначення для резидентів; строк поставки товару: відповідно до графіка поставки товару; виробник товару: щодо станції - російська федерація, а щодо шасі - Україна.

Додатком № 3 до договору сторони передбачили графік поставки товару - 280 календарних днів після укладення договору, із правом дострокової поставки.

Відповідно до п. 10.2 договору вимоги забезпечення виконання зобов`язань по договору постачальником здійснюються, зокрема, у спосіб надання банківської гаранті.

Так, 03.09.2021 АТ "Банк Січ" (гарант) надало ТОВ "Нафтогазхім Сервіс" (принципал) банківську гарантію № 205791/55-14, відповідно до якої гарант зобов`язується безвідклично, безумовно та без заперечень виплатити бенефіціару на вимогу будь-яку суму вказану у вимозі бенефіціара, що не перевищує 1 254 000,00 грн., не пізніше 5 робочих днів із дати отримання вимоги бенефіціара, що містить вказівку про те, в чому полягає порушення принципалом зобов`язань, в забезпечення якого видана ця банківська гарантія, та без необхідності подання будь-яких інших документів або виконання будь-яких інших умов, надання додаткових обґрунтувань.

Форма представлення: - у паперовій формі - рекомендованим листом або кур`єром та/або - в електронній форми: ключовим SWIFT повідомленням.

Місце представлення: - у паперовій формі - рекомендованим листом або кур`єром: вул. Володимирська, 63, м. Київ, 01033; в електронній формі: ключовим повідомленням: SWIFT-адреса: SICHUAUK.

Банківська гарантія набирає чинності з дати видачі та діє по 13.04.2023 включно.

Із матеріалів справи вбачається, що 02.01.2023 AT "Укргазвидобування" через свій обслуговуючий банк - AT "Укрексімбанк" направило до АТ "Банк Січ" електронне повідомлення SWIFT № 44.2.2-011-14 від 02.01.2023, у якому бенефіціар повідомив гаранта про неналежне виконання принципалом (ТОВ "Нафтогазхім Сервіс") своїх зобов`язань за договором № 21Т-114 від 14.09.2021, а саме - про непоставку у повному обсязі та у визначені договором строки товару, у зв`язку з чим просив сплатити АТ "Банк Січ" гарантійне забезпечення у сумі 1 254 000,00 грн.

У відповідь на вказану вимогу АТ "Банк Січ" листом № 71/04-2-л від 17.01.2023 повідомило банк позивача (AT "Укрексімбанк"), що відповідно до постанови Правління Національного банку України від 06.10.2022 № 495-рш "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію АТ "Банк Січ" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб було прийнято рішення від 07 жовтня 2022 року № 803 «Про початок процедури ліквідації АТ "Банк Січ" та делегування повноважень ліквідатора банку». Тому, з моменту запровадження у АТ "Банк Січ" процедури ліквідації, відкликання банківської ліцензії, банк не може здійснювати банківську діяльність, у тому числі виконувати зобов`язання за раніше виданими банківськими гарантіями.

Указані обставини встановлені судом та учасниками справи не заперечувались. Спір між сторонами виник з приводу наявності (відсутності) підстав для сплати відповідачем суми банківської гарантії на користь позивача у правовідносинах за договором банківської гарантії.

За змістом частини першої статті 546 ЦК України гарантія є видом забезпечення виконання зобов`язання. Згідно зі ст. 560 ЦК України за гарантією банк, інша фінансова установа, страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов`язку. Гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 ГК України гарантія є специфічним засобом забезпечення виконання господарських зобов`язань шляхом письмового підтвердження (гарантійного листа) банком, іншою кредитною установою, страховою організацією (банківська гарантія) про задоволення вимог управненої сторони у розмірі повної грошової суми, зазначеної у письмовому підтвердженні, якщо третя особа (зобов`язана сторона) не виконає вказане у ньому певне зобов`язання, або настануть інші умови, передбачені у відповідному підтвердженні.

Загальний порядок, умови надання та отримання банками гарантій/контргарантій та їх виконання урегульований Положенням про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах, затвердженим постановою Правління Національного банку України № 639 від 15 грудня 2004 року (далі - Положення).

Відповідно до підпункту 9 п. 3 Розділу І вказаного Положення гарантія - це спосіб забезпечення виконання зобов`язань, відповідно до якого банк-гарант бере на себе грошове зобов`язання перед бенефіціаром сплатити кошти в разі настання гарантійного випадку. Гарантійний випадок - це одержання банком-гарантом/банком-контргарантом вимоги бенефіціара, що становить належне представлення, протягом строку дії або до дати закінчення дії гарантії/контргарантії, що свідчить про порушення принципалом базових відносин.

Гарантія може бути відкличною або безвідкличною. Безвідклична гарантія - це гарантія, умови якої не можуть бути змінені і вона не може бути припинена банком-гарантом згідно із заявою принципала без згоди та погодження з бенефіціаром. Безумовна гарантія - гарантія, за якою банк-гарант у разі порушення принципалом свого зобов`язання, забезпеченого гарантією, сплачує кошти бенефіціару за першою його вимогою без подання будь-яких інших документів або виконання будь-яких інших умов (пункт 2 Положення).

За змістом ст. 561 ЦК України, п. 27 Положення гарантія діє протягом строку, на який вона видана. Гарантія є чинною від дня її видачі, якщо в ній не встановлено інше. Гарантія не може бути відкликана гарантом, якщо в ній не встановлено інше.

Згідно з п. 62 Положення бенефіціар для отримання платежу за гарантією подає до банку-гаранта безпосередньо або через банк бенефіціара (залежно від того, як це визначено умовами гарантії) вимогу за гарантією, а також усі документи, передбачені умовами гарантії (якщо таке подання в ній передбачено). Банк бенефіціара (резидент) після отримання від банку-гаранта платежу за гарантією:

1) зараховує кошти на поточний або розподільчий рахунок бенефіціара, якщо в банку відкрито рахунок, або

2) здійснює переказ коштів за реквізитами, отриманими від бенефіціара, або банку бенефіціара, або іншого авізуючого банку, якщо бенефіціару відкрито рахунок в іншому банку (п. 67 Положення).

Відповідно до п. 11, 12 Положення представлення - означає доставку документа за гарантією/контргарантією банку-гаранту/банку-контргаранту. Положенням також надано визначення належному представленню - представлення документів за гарантією/контргарантією, яке відповідає вимогам і умовам такої гарантії/контргарантії; вимогам правил, яким підпорядковується гарантія/контргарантія.

Як було зазначено Верховним Судом у постанові від 02.10.2020 у справі № 904/1156/19, відповідно до ч. 3 ст. 563 ЦК України у вимозі до гаранта або у доданих до неї документах кредитор повинен вказати, у чому полягає порушення боржником основного зобов`язання, забезпеченого гарантією. Гарант здійснює платіж по гарантії лише у випадку невиконання чи неналежного виконання принципалом основного зобов`язання (в залежності від умов гарантії).

Також відповідно до постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі № 910/17942/19 від 31.03.2021 при вирішенні спору про наявність обов`язку гаранта сплатити за гарантійні кошти в предмет доказування входить дослідження наявності чи відсутності виникнення відповідного обов`язку - гарантійного випадку (порушення боржником зобов`язання, забезпеченого гарантією), а не формальне дослідження виключно наявності заяви про сплату за гарантією.

Досліджуючи обставини настання гарантійного випадку, про які вказував бенефіціар, суд приймає до уваги, що у провадженні Господарського суду міста Києва знаходилась справа АТ "Укргазвидобування" до ТОВ "Нафтогазхім Сервіс" про стягнення 1 605 120,00 пені та 1 755 600,00 грн штрафу, у зв`язку з порушенням ТОВ "Нафтогазхім Сервіс" зобов`язань за договором поставки від 14.09.2021 № 21Т-114 в частині передачі обумовленого договором товару АТ "Укргазвидобування".

Рішенням Господарського суду міста Києва від 02.02.2023 у справі № 910/11302/22 позов АТ "Укргазвидобування" було задоволено, стягнуто з ТОВ "Нафтогазхім Сервіс" вказані суми пені та штрафу.

Проте, постановою Північного апеляційного господарського суду від 02.08.2023, залишеною без змін постановою Верховного Суду від 07.11.2023, рішення Господарського суду міста Києва від 02.02.2023 у справі № 910/11302/22 скасовано, ухвалене нове рішення, яким у задоволенні позову АТ "Укргазвидобування" було відмовлено.

Так, апеляційним судом у справі № 910/11302/22, з висновками якого погодився Верховний Суд, було встановлено, що відповідно до специфікації № 1 від 14.09.2021 до договору виробником основної частини товару - компресорної азотної пересувної станції є ТОВ "Новая Сервисная Компания" (російська федерація), а виробником шасі - ДП "АвтоМАЗ-Україна" (Україна, м. Київ).

Отже, існує прямий взаємозв`язок між наявністю форс-мажорних обставин та неможливістю ТОВ "Нафтогазхім Сервіс" виконати свої зобов`язання за договором в частині поставки товару, виробником якого є країна-агресор.

При цьому, про наявність об`єктивних перешкод - форс мажорних обставин у постачанні ТОВ "Нафтогазхім Сервіс" обумовленого договором товару покупцю було відомо, в тому числі, і з постанови Кабміну від 09.04.2022 № 426 щодо заборони ввезення імпорту товару з території білорусі та росії, на яку він сам посилався у листі, адресованому відповідачу від 09.06.2022 № ШГВ1697/003.1.1-05.

За таких обставин, судами у справі № 910/11302/22 були встановлені обставини, що належне виконання зобов`язання з боку постачальника виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності, що робить неможливим виконання ТОВ "Нафтогазхім Сервіс" зобов`язання за договором в принципі.

Отже, постановою Північного апеляційного господарського суду від 02.08.2023, залишеною без змін постановою Верховного Суду від 07.11.2023, був встановлений факт неможливості, внаслідок дії непереборної сили, виконання зобов`язань ТОВ "Нафтогазхім Сервіс" за договором поставки від 14.09.2021 № 21Т-114, а саме - здійснення поставки товару у повному обсязі та у визначені договором строки.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

З урахуванням викладеного суд вважає, що позивач належними та достовірними доказами не довів факт порушення принципалом (ТОВ "Нафтогазхім Сервіс") умов договору поставки № 21Т-114 від 14.09.2021 та настання гарантійного випадку.

Отже, у АТ "Укргазвидобування" відсутні підстави для стягнення з відповідача коштів за банківською гарантією № 205791/55-14 від 03.09.2021 у сумі 1 254 000,00 грн.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що на підставі рішення Правління НБУ від 09.08.2022 року № 405-рш/БТ "Про віднесення АТ "Банк Січ" до категорії неплатоспроможних", виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 09.08.2022 року № 579, яким розпочато процедуру виведення банку з ринку та призначено уповноваженою особою Фонду і делеговано всі повноваження тимчасового адміністратора Банку Степанець В. С.

На підставі рішення Правління Національного банку України від 06.10.2022 року №495-рш "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію АТ "Банк Січ" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 07.10.2022 року прийнято рішення № 803 "Про початок процедури ліквідації АТ "Банк Січ" та делегування повноважень ліквідатора банку".

Згідно із наведеними рішеннями відкликано банківську ліцензію АТ "Банк Січ", розпочато процедуру його ліквідації з 10.10.2022 року по 09.10.2025 року включно та призначено уповноважену особу Фонду, якій делеговано всі повноваження ліквідатора банку, визначені Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", зокрема, статтями 37, 38, 47-52, 52-1, 53 Закону.

Процедура виведення неплатоспроможного банку з ринку та питання запровадження і здійснення тимчасової адміністрації регулюються нормами Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", який є спеціальним відносно інших законодавчих актів України у даних правовідносинах.

ФГВФО є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб, не має на меті отримання прибутку і не відповідає за зобов`язаннями банків. Фонд є юридичною особою публічного права, має відокремлене майно, яке є об`єктом права державної власності і перебуває у його господарському віданні.

Відповідно до ч. 1 ст. 34 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Фонд розпочинає процедуру виведення неплатоспроможного банку з ринку не пізніше наступного робочого дня після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних.

Згідно зі ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Фонд зобов`язаний забезпечити збереження активів.

Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" передбачено, що основним завданням Фонду є забезпечення функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.

Статтею 44 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" встановлено, що Фонд розпочинає процедуру ліквідації банку не пізніше наступного робочого дня після офіційного отримання рішення Національного банку України про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку, крім випадку, коли ліквідація здійснюється за ініціативою власників банку.

З дня початку процедури ліквідації банку протягом трьох років (у разі ліквідації системно важливого банку - протягом п`яти років) Фонд забезпечує виконання заходів щодо управління майном (активами) банку та задоволення вимог кредиторів. Порядок задоволення кредиторів неплатоспроможного банку врегульовано положеннями ст. 45, 46, 48, 49, 52 спеціального Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Відповідно до ст. 45, 46 цього Закону протягом 30 днів з дня опублікування відомостей про відкликання банківської ліцензії, ліквідацію банку кредитори мають право заявити Фонду про свої вимоги до банку. У разі призначення уповноваженої особи Фонду, якій делеговано Фондом повноваження щодо складення реєстру акцептованих вимог кредиторів, кредитори заявляють про свої вимоги до банку такій уповноваженій особі Фонду.

Фонд безпосередньо або шляхом делегування повноважень уповноваженій особі Фонду з дня початку процедури ліквідації банку здійснює такі повноваження: приймає в управління майно (у тому числі кошти) банку, вживає заходів щодо забезпечення його збереження, формує ліквідаційну масу, виконує функції з управління та продає майно банку; складає реєстр акцептованих вимог кредиторів (вносить зміни до нього) та здійснює заходи щодо задоволення вимог кредиторів.

Згідно зі ст. 49 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Фонд припиняє приймання вимог кредиторів після закінчення 30 днів з дня опублікування відомостей відповідно до ч. 2 ст. 45 цього Закону. Будь-які вимоги, що надійшли після закінчення цього строку, вважаються погашеними, крім вимог вкладників у межах гарантованої Фондом суми відшкодування за вкладами.

Відповідно до ч. 1, 4 ст. 53 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" кошти, одержані в результаті ліквідації та продажу майна (активів) банку, спрямовуються Фондом на задоволення вимог кредиторів у черговості, зазначеній у ст. 52 цього Закону.

Вимоги кожної наступної черги задовольняються в міру надходження коштів від продажу майна (активів) банку після повного задоволення вимог попередньої черги. У разі якщо обсяг коштів, одержаних від продажу майна (активів), недостатній для повного задоволення всіх вимог однієї черги, вимоги задовольняються пропорційно до суми вимог, що належать кожному кредитору однієї черги. У разі відмови кредитора від задоволення визнаної в установленому порядку вимоги Фонд не враховує суму грошових вимог цього кредитора.

Частиною 8 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" встановлено, що законодавчі та інші нормативно правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, застосовуються у частині, що не суперечить цьому Закону.

Частиною 3 ст. 46 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" встановлено, що під час здійснення ліквідації у банку не виникає жодних додаткових зобов`язань (у тому числі зі сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), крім витрат, безпосередньо пов`язаних із здійсненням ліквідаційної процедури.

У спорах, пов`язаних з виконанням банком, у якому введена тимчасова адміністрація та/або запроваджена процедура ліквідації, своїх зобов`язань перед його вкладниками/кредиторами, норми Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" є спеціальними, і цей Закон є пріоритетним відносно інших законодавчих актів України у цих правовідносинах.

Отже, враховуючи встановлені у справі обставини (зокрема, прийняте виконавчою дирекцією Фонду рішення про ліквідацію АТ "Банк Січ") та норми чинного законодавства, якій підлягають застосуванню у спірних правовідносинах, суд вважає, що правовідносини сторін у цій справі не регулюються ЦК України, оскільки визначаються спеціальним законом - Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

При цьому задоволення вимог окремого кредитора-юридичної особи, заявлених поза межами ліквідаційної процедури банку, у т.ч. на підставі судового рішення, не допускається, оскільки в такому випадку активи з банку виводяться, а заборгованість третіх осіб перед банком збільшується, що порушує принцип пріоритетності зобов`язань неплатоспроможного банку за вкладами фізичних осіб, гарантованими ФГВФО.

Отже, суд доходить висновку, що на АТ "Укргазвидобування" поширюються обмеження щодо задоволення майнових вимог, впроваджені Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", а тому вимоги позивача не можуть бути задоволені поза межами ліквідаційної процедури банку в окремому позовному провадженні.

Проте, згідно зі ст. 49 зазначеного Закону реєстр акцептованих вимог кредиторів та зміни до нього підлягають затвердженню виконавчою дирекцією Фонду. Будь-які спори щодо акцептування вимог кредиторів підлягають вирішенню у судовому порядку. Судове провадження щодо таких вимог не припиняє перебіг ліквідаційної процедури. Протягом 20 днів з дня затвердження реєстру акцептованих вимог кредиторів Фонд сповіщає кредиторів про акцептування їх вимог шляхом розміщення повідомлення на офіційному сайті Фонду, неплатоспроможного банку, а також у приміщеннях такого банку в доступному для відвідувачів місці.

Фонд не має права здійснювати задоволення вимог кредиторів до затвердження реєстру акцептованих вимог кредиторів, крім задоволення вимог кредиторів за правочинами, що забезпечують проведення ліквідаційної процедури, якщо таке задоволення вимог погоджено виконавчою дирекцією Фонду.

Вимоги, не включені до реєстру акцептованих вимог кредиторів, задоволенню в ліквідаційній процедурі не підлягають і вважаються погашеними.

Оскільки процедура ліквідації АТ "Банк Січ" розпочалася з 10.10.2022, розмір кредиторських вимог позивача до Банку та їх черговість має визначається станом на вказану дату.

Матеріали справи свідчать, що процедура ліквідації Банку розпочалась до моменту звернення (02.01.2023) АТ "Укргазвидобування" з вимогою до Банку про виплату банківської гарантії і така вимога була отримана гарантом лише 13.01.2023 (що вбачається з відповіді Банку від 17.01.2023).

Верховний Суд у постанові від 12.06.2024 у cправі №910/6911/23 роз`яснив, що за змістом ст. 560, 563, 566 ЦК, ст. 200 ГК України у взаємозв`язку з нормами п. 3 ч. 2, ч. 3 ст. 46 Закону "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" обов`язок гаранта сплатити бенефіціару суму, передбачену гарантією (грошове зобов`язання), настає у випадку, якщо принципал порушив зобов`язання і бенефіціар звернувся до гаранта з вимогою про сплату грошової суми відповідно до виданої ним гарантії до початку процедури ліквідації банку. У такому випадку строк виконання зобов`язання зі сплати визначеної гарантією суми настав і підлягає включенню до реєстру акцептованих вимог кредиторів банку, який ліквідується. Якщо порушення боржником свого зобов`язання і звернення кредитора до гаранта відбулося вже після початку процедури ліквідації банку, такі вимоги є додатковими у розумінні ч. 3 ст. 46 Закону "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб"і не пов`язані зі здійсненням ліквідаційної процедури, оскільки грошове зобов`язання у гаранта було відсутнє на момент ухвалення рішення про ліквідацію банку, що обумовлено специфічним характером такого засобу забезпечення виконання зобов`язання як банківська гарантія (виникає після порушення боржника і звернення кредитора).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 27.02.2024 у справі №910/7234/23 та від 18.04.2024 у справі №910/7235/23.

Таким чином, враховуючи звернення позивача до Банку за коштами гарантійного забезпечення 02.01.2023, тобто, після введення у АТ "Банк Січ" ліквідаційної процедури, то у Банку відсутні підстави для сплати Позивачу коштів за вказаною банківською гарантією у сумі 1 254 000,00 грн. Вказані обставини є додатковою підставою для відмови у позові Позивача.

З урахуванням викладеного суд відмовляє у позові АТ "Укргазвидобування" у повному обсязі.

Згідно зі ст. 129 ГПК України у разі відмови у задоволенні позову витрати зі сплати судового збору, покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 73-79, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Відмовити у задоволенні позову Акціонерного товариства "Укргазвидобування" про стягнення 1 254 000,00 грн. у повному обсязі.

Рішення набирає законної сили в порядку в порядку встановленому в ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складене та підписане 7 листопада 2024

Суддя Борисенко І. І.