Рішення

від 08.11.2024 по справі 910/8555/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" листопада 2024 р. м. Київ Справа № 910/8555/24

Господарський суд Київської області у складі судді Д.Г.Зайця, розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи та проведення судового засідання за наявними матеріалами справу

за позовом Інституту механіки та автоматики агропромислового виробництва Національної академії аграрних наук України, Київська обл., Фастівський р-н., с. Глеваха

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мінор ЛТД», м. Київ

про стягнення заборгованості

без виклику представників учасників справи

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Інституту механіки та автоматики агропромислового виробництва Національної академії аграрних наук України б/н від 09.07.2024 року (вх. №1260/24 від 11.09.2024) (далі позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мінор ЛТД» (далі відповідач) про стягнення заборгованості за Договором оренди №6-21 від 23.03.2021 року у сумі 28503,62 грн., з яких 25695,68 грн. основного боргу, 1148,01 грн. 3% річних та 1659,93 грн. інфляційних втрат.

Позивачем у позовній заяві заявлено клопотання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Оскільки, ціна позову у справі №910/8555/24 не перевищує 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який встановлений на 01 січня 2024 року, в якому подано відповідну позовну заяву, справа є не складною з огляду на наявні в ній матеріали, суд, в силу ч. 1 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України, дійшов висновку про можливість здійснення розгляду даної справи у порядку спрощеного позовного провадження.

З огляду на малозначність справи в розумінні ч. 5 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи характер спірних правовідносин та предмет доказування, суд вирішив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою суду від 16.09.2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №910/8555/24, вирішено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Відповідач, належним чином повідомлений про розгляд даної справи, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, долученим до матеріалів справи, відзив на позовну заяву у встановлений судом строк не подав.

Згідно ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що відповідач, який належним чином повідомлений про наявність у провадженні суду справи з позовними вимогами до нього, у строк, встановлений ч. 1 ст. 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак, не скористався наданими йому процесуальними правами.

Враховуючи, що ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи відповідно до ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Відповідно до ст. 248 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Частиною 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Згідно ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

23.03.2021 року за результатами проведеного аукціону, оформленого протоколом електронного аукціону № UA-PS-2021-01-18-000011-3 від 15.02.2021 року між Національним науковим центром «Інститут механізації та електрифікації сільського господарства» правонаступником якого є Інститут механіки та автоматики агропромислового виробництва Національної академії аграрних наук України (за договором - Орендодавець, Балансоутримувач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Мінор ЛТД» (за договором - Орендар) укладено Договір оренди №6-21 нерухомого майна (далі Договір), згідно умов п. 1.1. (розділу ІІ Незмінюваних умов) якого, Орендодавець передає, а Орендар приймає у строкове платне користування частину відкритого майданчика з твердим покриттям загальною площею 560 м.кв, зазначений у пункті 4 Умов, вартість якого становить суму, визначену у пункті 6 Умов.

Відповідно до п. 2.1 розділу ІІ Незмінюваних умов Договору, Орендар вступає у строкове платне користування Майном у день підписання акта приймання-передачі Майна.

На підставі акту прийому-передачі б/н від 23.03.2021 року, підписаного на виконання умов Договору, відповідачу передано частину відкритого майданчика з твердим покриттям загальною площею 560 м.кв.

Відповідно до п. 8.1 розділу І Змінюваних умов Договору, місячна орендна плата складає 5656,00 грн. без податку на додану вартість.

Пунктом 3.2.(1) розділу ІІ Незмінюваних умов Договору, передбачено, що якщо орендна плата визначена за результатами аукціону, то орендна плата за січень-грудень року оренди, що настає за роком, на який припадає перший місяць оренди, визначається шляхом коригування орендної плати за перший місяць оренди на річний індекс інфляції року, на який припадає перший місяць оренди. Орендна плата за січень-грудень третього року оренди і кожного наступного календарного року оренди визначається шляхом коригування місячної орендної плати, що сплачувалась у попередньому році, на річний індекс інфляції такого року.

Договір діє до 23.03.2023 року включно (п. 11.1 розділу І Змінюваних умов Договору).

Як зазначено позивачем, орендна плата в місяць у 2022 році склала 6222,47 грн. без ПДВ (5656,00 грн. (орендна плата в місяць у 2021 році) + 566,47 грн. (коригування орендної плати на річний індекс інфляції за 2021 рік) = 6222,47 грн. без ПДВ); орендна плата в місяць за 2022 рік з ПДВ склала 7466,96 грн. (розрахована згідно п. 3.2 розділу ІІ Незмінюваних умов Договору); орендна плата в місяць у 2023 році склала 7877,85 грн. без ПДВ (6222,47 грн. (орендна плата в місяць у 2022 році) + 1655,38 грн. (коригування орендної плати на річний індекс інфляції за 2022 рік) = 7877,85 грн. без ПДВ); орендна плата в місяць за 2023 рік з ПДВ склала 9453,42 грн., (розрахована згідно п. 3.2 розділу ІІ Незмінюваних умов Договору).

Згідно п. 3.3 розділу ІІ Незмінюваних умов Договору, Орендар сплачує орендну плату щомісяця до 15 числа поточного місяця оренди для орендарів, які отримали майно в оренду за результатами аукціону.

Згідно Договору 01.08.2022 року про заміну сторони Договору оренди нерухомого майна №6-21 від 23.03.2021 року (далі Договір про заміну) замінено Орендодавця - Національний науковий центр «Інституту механізації та електрифікації сільського господарства на його правонаступника Інститут механіки та автоматики агропромислового виробництва Національної академії аграрних наук України, до якого перейшли всі права та обов`язки за Договором зберігання майна №6 від 01.10.2021 року.

Відповідно до п. 3 Договору про заміну, сторони погодили, що станом на 01.08.2022 року сума заборгованості Орендаря за Договором відсутня.

Позивачем зазначено, що у серпні та вересні 2022 року відповідач був звільнений від орендної плати на підставі підпункту 2 пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України №634 від 27.05.2022 року «Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану» (далі Постанова №634) на період воєнного стану, але у будь-якому разі не довше ніж до 30 вересня 2022 р., за договорами оренди державного майна, чинними станом на 24 лютого 2022 р. або укладеними після цієї дати за результатами аукціонів, що відбулися 24 лютого 2022 р. або раніше, звільняються від орендної плати орендарі, які використовують майно, розміщене: на територіях Київської, Чернігівської, Сумської, Харківської, Запорізької, Миколаївської областей і м. Києва (крім адміністративно-територіальних одиниць на визначених територіях).

Орендна плата за період із 01.10.2022 року по 31.12.2022 року склала 22400,88 грн. з ПДВ (7466,96 грн. (орендна плата в місяць у 2022 році) х 3 (кількість місяців оренди) = 22400,88 грн.).

З урахуванням абз. 4 пп. 4 п. 1 Постанови №634 якою передбачено, що на період воєнного стану і протягом трьох місяців після його припинення чи скасування за договорами оренди державного майна, чинними станом на 24 лютого 2022 р. або укладеними після цієї дати за результатами аукціонів, що відбулися 24 лютого 2022 р. або раніше: орендарям на територіях, визначених у підпунктах 2 і 3 цього пункту, орендна плата нараховується у розмірі 50 відсотків розміру орендної плати, встановленої договором оренди (з урахуванням її індексації) після 30 вересня 2022 р. і 30 травня 2022 р. відповідно і до закінчення строку, визначеного в абзаці першому цього підпункту.

Так, орендна плата склала 11200,44 грн. (22400,88 грн. (орендна плата за період із 01.10.2022 року по 31.12.2022 року) х 50% = 11200,44 грн.)

03.04.2023 року позивач отримав від відповідача лист №3 від 30.03.2023 року, згідно якого, останній повідомив про розірвання Договору з 31.03.2023 року.

Відповідно до абз. 2 п. 5 Постанови №634, договори оренди державного та комунального майна в період воєнного стану можуть бути достроково припинені за заявою орендаря, поданою ним орендодавцю на адресу електронної пошти, зазначену в договорі оренди. Заява вважається належно поданою, якщо вона підписана уповноваженою особою орендаря, а її PDF копія надіслана з електронної адреси орендаря, зазначеної в договорі оренди.

Так, позивачем зазначено, що Договір припинено 03.04.2023 року, з моменту повернення відповідачем орендованого майна, що підтверджується актом приймання-передачі (повернення) майна від 03.04.2023 року.

Орендна плата за період з 01.01.2023 року по 02.04.2023 року склала 28990,49 грн. з ПДВ (9453,42 грн. (орендна плата в місяць у 2022 році) /30 (кількість днів у квітні 2023 року) х 2 (кількість днів оренди) = 630,23 грн.) = 28990,49 грн.

З урахуванням абз. 4 пп. 4 п. 1 Постанови №634, орендна плата за період із 01.01.2023 року по 02.04.2023 року склала 14495,24 грн. (28990,49 грн. (орендна плата за період із 01.01.2023 року по 02.04.2023 року) х 50% = 14495,24 грн.).

Таким чином, позивачем зазначено, що заборгованість відповідача з орендної плати за період з 01.10.2022 року по 02.04.2023 року складає 25695,68 грн. (11200,44 грн. (орендна плата за період із 01.10.2022 року по 31.12.2022 року) + 14 495,24 грн. (орендна плата за період із 01.01.2023 року по 02.04.2023 року) = 25695,68 грн.).

Згідно листа відповідача №3 від 30.03.2023 року, останній гарантував оплатити існуючу заборгованість протягом 14 робочих днів, однак, зазначена заборгованість відповідачем не сплачена, що стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Як свідчать матеріали справи, спір між сторонами у справі виник у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за Договором оренди №6-21 нерухомого майна від 23.03.2023 в частині несплати орендних платежів.

Укладений між сторонами Договір за своїм змістом та правовою природою є договором найму (оренди), який підпадає під правове регулювання норми Глави 58 ЦК України та параграфу 5 Глави 30 Господарського кодексу України (далі ГК України).

Так, згідно ст. 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ч. 1 ст. 762 ЦК України).

Статтею 283 ГК України визначено загальне поняття договору оренди, відповідно до якого за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).

Згідно ч.ч. 1, 4 ст. 286 ГК України, орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Частинами 1 та 4 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» визначено, що орендна плата встановлюється у грошовій формі і вноситься у строки, визначені договором. Орендар за користування об`єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків провадження господарської діяльності.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Частиною 1 ст. 193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до положень ст. 526 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін); зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Договір, відповідно до ст. 629 ЦК України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Оскільки, заборгованість відповідача з орендної плати у сумі 25695,68 грн. станом на момент прийняття рішення не погашена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, відповідачем не спростовано, тому, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості з орендної плати у сумі 25695,68 грн. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Стосовно вимог позивача про стягнення 3% річних у сумі 1148,01 грн. та інфляційних втрат у сумі 1659,93 грн. суд зазначає наступне.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних у сумі 1148,01 грн. та інфляційних втрат у сумі 1659,93 грн. судом встановлено, що такий розрахунок є арифметично вірним, обґрунтованим, а тому, вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Частиною 1 ст. 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За таких обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судові витрати відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 123, 129, 233, 236 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Інституту механіки та автоматики агропромислового виробництва Національної академії аграрних наук України до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мінор ЛТД» про стягнення заборгованості задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Мінор ЛТД» » (03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, будинок 131, код ЄДРПОУ 40050885) на користь Інституту механіки та автоматики агропромислового виробництва Національної академії аграрних наук України (08631, Київської області, Фастівський район, селище Глеваха, вул. Вокзальна, 11/1, код ЄДРПОУ 44668713) 25695 (двадцять п`ять тисяч шістсот дев`яносто п`ять) грн. 68 коп. заборгованості з орендної плати, 1148 (одну тисячу сто сорок вісім) грн. 01 коп. 3% річних, 1659 (одну тисячу шістсот п`ятдесят дев`ять) грн. 93 коп. інфляційних втрат, 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 20 днів з дня складення повного тексту рішення шляхом подання апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України з врахуванням п. 17.5 Розділу ХІ Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Д.Г. Заєць