Рішення

від 22.11.2024 по справі 910/8555/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" листопада 2024 р. м. Київ Справа № 910/8555/24

Господарський суд Київської області у складі судді Зайця Д.Г., розглянувши заяву Інституту механіки та автоматики агропромислового виробництва Національної академії аграрних наук України від 10.11.2024 про ухвалення додаткового рішення у справі №910/8555/24

за позовом Інституту механіки та автоматики агропромислового виробництва Національної академії аграрних наук України, Київська обл., Фастівський р-н., с. Глеваха

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мінор ЛТД», м. Київ

про стягнення заборгованості

без виклику учасників справи

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Рішенням Господарського суду Київської області від 08.11.2024 року позовні вимоги Інституту механіки та автоматики агропромислового виробництва Національної академії аграрних наук України до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мінор ЛТД» про стягнення заборгованості задоволено повністю; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Мінор ЛТД» » на користь Інституту механіки та автоматики агропромислового виробництва Національної академії аграрних наук України 25695 (двадцять п`ять тисяч шістсот дев`яносто п`ять) грн. 68 коп. заборгованості з орендної плати, 1148 (одну тисячу сто сорок вісім) грн. 01 коп. 3% річних, 1659 (одну тисячу шістсот п`ятдесят дев`ять) грн. 93 коп. інфляційних втрат, 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп. витрат по сплаті судового збору.

До суду від позивача через систему «Електронний суд» надійшла заява б/н від 10.11.2024 року про ухвалення додаткового рішення у справі №910/8555/24, згідно якої, позивач просить стягнути з відповідача 6000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України), суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення (ч. 2 ст. 244 ГПК України).

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення (ч. 3 ст. 244 ГПК України).

Враховуючи, що розгляд справи здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження без виклику представників учасників справи та проведення судового засідання, тому, розгляд заяви позивача про прийняття додаткового рішення здійснюється судом у порядку прийняття рішення у справі №910/8555/24 без виклику учасників справи та проведення судового засідання.

Розглянувши заяву Інституту механіки та автоматики агропромислового виробництва Національної академії аграрних наук України від 10.11.2024 про ухвалення додаткового рішення про стягнення з відповідача на користь позивача 6000,00 грн. витрат на професійну правову допомогу, судом встановлено наступне.

Згідно ч.ч. 1, 3 ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Розмір витрат, пов`язаних з проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів та вчиненням інших дій, пов`язаних з розглядом справи чи підготовкою до її розгляду, встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів (ч. 2 ст. 128 ГПК України).

Згідно ч. 8 ст. 129 ГПК України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідну заяву, в порядку ч. 8 ст. 129 ГПК України, позивач зробив безпосередньо у тексті позовної заяви, зазначивши, що розмір витрат на професійну правову допомогу складає 6000,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 221 ГПК України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Оскільки, у процедурі спрощеного провадження стадія судових дебатів відсутня, в даному випадку, до правовідносин сторін підлягає застосуванню вимога ч. 8 ст. 129 ГПК України про подання доказів щодо розміру понесених судових витрат протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Судом встановлено, що позивачем заяву б/н від 10.11.2024 року про ухвалення додаткового рішення у справі №910/8555/24 надіслано до суду через систему «Електронний суд» 10.11.2024 року. Отже, позивачем, при зверненні до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення, дотримано визначений ч. 8 ст. 129 ГПК України строк.

Статтею 123 ГПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Пунктом 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст. 126 ГПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат застосовується: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із критеріями, визначеними в ч. 4 ст. 126 ГПК України.

Відповідно до ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Згідно ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту визначає гонорар.

02.02.2024 між Інститутом механіки та автоматики агропромислового виробництва Національної академії аграрних наук України (за договором клієнт) та Адвокатським об`єднанням «Віртус» (за договором адвокатське об`єднання) укладено Договір про надання правової допомоги (послуг з адвокатської діяльності) №02/02-2024 (далі Договір), згідно умов п. 1.1 якого, Клієнт доручає, а Адвокатське об`єднання приймає на себе зобов`язання надавати правову (правничу, юридичну) допомогу (послуги з адвокатської діяльності) в обсязі та на умовах, передбачених даним договором.

Згідно п. 4.2 Договору, гонорар за цим договором складається з суми вартості всієї наданої правової допомоги (послуги) Клієнту в межах узгодженого сторонами розміру вартості правової допомоги на 2024 рік, який становить 180000,00 грн. із розрахунку 1000,00 грн. за одну годину правової (правничої) допомоги (послуг).

Дослідивши надані позивачем докази в цій частині, суд зазначає, що адвокатським об`єднанням та клієнтом (позивачем) погоджено погодинну форму оплати роботи адвоката, яка у даній справі становить 6 годин вартістю 6000,00 грн.

В якості доказів понесення витрат на правову допомогу позивачем до матеріалів справи долучено Договір про надання правової допомоги (послуг з адвокатської діяльності) №02/02-2024 від 02.02.2024, рахунок на оплату №1 від 03.07.2024 на суму 6000,00 грн. (підготовка та подання позову про стягнення заборгованості з орендної плати з ТОВ «Мінор ЛТД» згідно Договору про надання правової допомоги (послуг з адвокатської діяльності) №02/02-2024 від 02.02.2024).

З матеріалів справи вбачається, що позовна заява (вх. №1260/24 від 11.09.2024) підписана представником позивача адвокатом Богоносом Володимиром Анатолійовичем. До матеріалів справи долучено довіреність Інституту механіки та автоматики агропромислового виробництва Національної академії аграрних наук України №11/04/24-01 від 11.04.2024, видану на ім`я Богоноса В.А.

Згідно правової позиції Верховного Суду, викладеної у постановах від 26.11.2020 у справі №922/1948/19, від 12.08.2020 у справі №916/2598/19, від 30.07.2019 у справі №911/1394/18, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16, постанові Верховного Суду від 30.09.2020 у справі №379/1418/18 та від 23.11.2020 у справі №638/7748/18.

Розмір гонорару адвоката, встановлений сторонами договору у фіксованому розмірі, не залежить від обсягу послуг та часу, витраченого представником позивача, а отже, є визначеним (Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного суду від 28.12.2020 у справі №640/18402/19 та від 20.01.2021 у справі № 357/11023/18).

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також, критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява №19336/04, п. 269). (Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 22.11.2017 року у справі №914/434/17).

Варто також зазначити, що згідно правової позиції, викладеної у постановах Верховного Суду у справах №923/560/17, №329/766/18, №178/1522/18, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Відповідно до ч. 6 ст. 126 ГПК України, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

З урахуванням викладеного, у застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у ч. 4 ст. 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям (аналогічна правова позиція викладена в додатковій постанові Верховного Суду від 05.03.2020 у справі №911/471/19).

Відповідачем заперечень щодо неспівмірності витрат на правову допомогу, незгоди із сумою понесених витрат на професійну правничу допомогу суду не надано.

Отже, наявними в матеріалах справи доказами підтверджуються обставини надання позивачу адвокатським об`єднанням професійної правничої допомоги, у зв`язку з чим, зазначені витрати є витратами на професійну правничу допомогу та, відповідно, є судовими витратами в розумінні ст. 123 ГПК України.

Дослідивши додані до заяви про ухвалення додаткового рішення документи, а також ті, що містяться в матеріалах справи, суд вважає підтвердженою належними та допустимими доказами суму судових витрат на професійну правову допомогу у розмірі 6000,00 грн., надану позивачу АО «Віртус».

Так, враховуючи категорію та складність справи, в межах якої позивачем отримано адвокатські послуги, об`єм роботи, проведеної адвокатом при підготовці позовної заяви, а також, задоволення позову, з урахуванням критеріїв пропорційності та розумності, суд вважає обґрунтованим розмір покладених на відповідача витрат на оплату професійної правничої допомоги у сумі 6000,00 грн.

Керуючись ст.ст. 126, 129, 234, 240, 244 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Заяву Інституту механіки та автоматики агропромислового виробництва Національної академії аграрних наук України від 10.11.2024 про ухвалення додаткового рішення у справі №910/8555/24 задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Мінор ЛТД» » (03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, будинок 131, код ЄДРПОУ 40050885) на користь Інституту механіки та автоматики агропромислового виробництва Національної академії аграрних наук України (08631, Київська область, Фастівський район, селище Глеваха, вул. Вокзальна, 11/1, код ЄДРПОУ 44668713) 6000 (шість тисяч) грн. 00 коп. витрат на правничу (правову) допомогу.

3. Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.

Додаткове рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 20 днів з дня складення повного тексту рішення шляхом подання апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України з врахуванням п. 17.5 Розділу ХІ Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Д.Г. Заєць