Ухвала

від 08.11.2024 по справі 924/728/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29607, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1, e-mail: inbox@km.arbitr.gov.ua, тел.(0382)71-81-84

УХВАЛА

"08" листопада 2024 р. Справа № 924/728/24

м.Хмельницький

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Шевчук О.І., за участі секретаря судового засідання Демчук М.С., розглянувши матеріали

за позовом Приватного підприємства "Ковальська майстерня Ковальчука", м.Хмельницький

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрохім Поділля", м. Хмельницький

про стягнення 914 875 грн.

Представники сторін: не викликались

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Хмельницької області 02.08.2024 надійшла позовна заява Приватного підприємства "Ковальська майстерня Ковальчука" (29000, м. Хмельницький, Вінницьке шосе, 12/2Б, код ЄДРПОУ - 37602182) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрохім Поділля" (29000, м.Хмельницький, вул. Проскурівська, 19/2, кв.2, код ЄДРПОУ - 37016964) про стягнення 914 875 грн.

Ухвалою господарського суду від 07.08.2024 відкрито провадження у справі в порядку розгляду за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання та встановлено сторонам строки для подання заяв по суті справи.

Ухвалою суду від 03.10.2024 за клопотанням представника позивача продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів та відкладено підготовче засідання.

29.10.2024 ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті у судовому засіданні на 11 год. 00 хв. 06.11.2024.

06.11.2024 від представника позивача - адвоката Шевчука В.В. до суду надійшло клопотання про відкладення судового засідання на інші час та дату з огляду на його зайнятість в іншому суді та визнання причин неявки в судове засідання 06.11.2024 поважними. У судове засідання позивач та його представник не з`явились.

Ухвалою суду від 06.11.2024 судовий розгляд справи по суті відкладено на 11 год. 00 хв. 21.11.2024.

06.11.2024 до суду через електронний кабінет підсистеми "Електронний суд" ЄСІТС від Приватного підприємства "Ковальська майстерня Ковальчука" надійшла заява про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, які знаходяться на всіх рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрохім Поділля" (код ЄДРПОУ - 37016964) в усіх банківських або інших фінансово-кредитних установах, та на майно, яке належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Агрохім Поділля" (код ЄДРПОУ - 37016964), в межах суми позову в розмірі 914 875 грн. (вх.№05-08/3448/24).

В поданій до суду заяві про забезпечення позову заявник вказує, що після подачі позовної заяви та відкриття провадження у справі відповідачем розпочато вчинення дій по реалізації нерухомого майна, що, на думку позивача, може свідчити про умисне приховування майна від можливого стягнення за рішенням суду в майбутньому.

Так, упродовж вересня-жовтня 2024 року на різних електронних торгових майданчиках та в соціальних мережах неодноразово розміщувалось оголошення про продаж належного відповідачу нерухомого майна - нежитлового приміщення площею 219 кв.м в АДРЕСА_1.

Вважає, що оскільки ним до відповідача заявлено позов про стягнення 914 875 грн., то вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти та майно відповідача до вирішення справи по суті, буде найбільш повно забезпечувати охорону інтересів позивача від можливих недобрососвісних дій з боку відповідача. Метою застосування такого заходу забезпечення позову вказує створення можливості реального та ефективного виконання рішення суду в майбутньому.

До заяви долучено роздруківку 25.09.2024 з інтернет-ресурсу Dim-Ria з оголошенням "ІНФОРМАЦІЯ_1" від продавця ОСОБА_1 ; роздруківку 25.09.2024 з інтернет-ресурсу "Сарафанне радіо" Хмельницького" з інтернет мережі Facebook з оголошенням від ОСОБА_1 від 05.09.2024 про "ІНФОРМАЦІЯ_3"; роздруківку 25.09.2024 з інтернет-ресурсу "Квартири Хмельницького" з інтернет мережі Facebook з оголошенням від ОСОБА_1 від 17.09.2024 про "ІНФОРМАЦІЯ_4"; роздруківку 03.10.2024 з інтернет-ресурсу "Хмельницькі районні оголошення" з інтернет мережі Facebook з оголошенням від ОСОБА_1 від 25.09.2024 про "ІНФОРМАЦІЯ_5" та з оголошенням від ОСОБА_2 від 12.09.2024 про продаж квартири по ІНФОРМАЦІЯ_2 з інтернет-ресурсу "Хмельницький-Інфо" з оголошенням від ОСОБА_1 від 05.09.2024 про "ІНФОРМАЦІЯ_3"; роздруківку 05.11.2024 з інтернет-ресурсу Dоm-Ria з оголошенням "ІНФОРМАЦІЯ_6" від продавця ОСОБА_3 з відміткою "оголошення видалено та не береучасті в пошуку"; роздруківку 05.11.2024 з інтернет-ресурсу Dim-Ria з оголошенням "ІНФОРМАЦІЯ_1" з відміткою "оголошення видалено та не береучасті в пошуку"; роздруківку 25.09.2024 з інтернет-ресурсу rieltor.ua з оголошенням "продаж комерційної нерухомості по ІНФОРМАЦІЯ_7" від ОСОБА_4 "Rielt City"; роздруківку 05.11.2024 з інтернет-ресурсу m2bomber.ua з оголошенням "ІНФОРМАЦІЯ_6" від ОСОБА_4 "Rielt City"; роздруківку 05.11.2024 з інтернет-ресурсу Olx з оголошенням "Терміново продається комерційне приміщення, діючий бізнес" від користувача ОСОБА_5; інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно №402333158 від 05.11.2024.

Розглянувши подану заяву з доданими документами, суд дійшов висновку про відмову в її задоволенні з огляду на таке.

За приписами ч.1 ст.2 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) встановлено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" та ст.11 ГПК України суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У відповідності до ратифікованої Законом України від 17.07.2007 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (ст.13) кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Європейський суд з прав людини у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним як на практиці, так і за законом (рішення від 29.06.2006).

Конституційний Суд України у рішенні від 16.06.2011 №5-рп/2011 у справі №1-6/2011 вказав, що судочинство охоплює, зокрема, інститут забезпечення позову, який сприяє виконанню рішень суду і гарантує можливість реалізації кожним конституційного права на судовий захист, встановленого статтею 55 Конституції України.

Положеннями статті 136 ГПК України, передбачено, що господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Забезпечення позову застосовується господарським судом як гарантія реального виконання рішення суду.

Пунктом 3 ч.1 ст.138 ГПК України передбачено, що заява про забезпечення позову подається після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа.

Заявник обгрунтовує подану до суду заяву про забезпечення позову тим, що після подання позовної заяви та відкриття провадження у справі, відповідачем розпочато вчинення дій по реалізації нерухомого майна, що може свідчити про умисне приховування майна від можливого стягнення за рішенням суду у майбутньому. Так, на різних інтернет ресурсах розміщено оголошення про продаж належного відповідачу нерухомого майна - нежитлового приміщення площею 219 кв.м в АДРЕСА_1 . Тому накладення арешту на грошові кошти та майно відповідача до вирішення справи по суті, буде найбільш повно забезпечувати охорону інтересів позивача від можливих недобрососвісних дій з боку відповідача

Відповідно до ч.1 ст.137 ГПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно з ч.4 ст.137 ГПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Частиною 11 ст. 137 ГПК України передбачено, що не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

Відповідно до ч.1 ст.139 ГПК України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити, зокрема: предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Забезпечення позову є процесуальним засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових рішень, прийнятих за результатами розгляду спору. Учасник справи, який звертається із заявою про забезпечення позову, повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою доказами наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення.

Положення статей 136, 137 ГПК України пов`язують вжиття господарським судом заходів забезпечення позову з обґрунтуванням обставин необхідності такого забезпечення в контексті положень статті 73 ГПК України як гарантії ефективності задоволення вимог позивача (заявника) за результатами розгляду спору по суті.

При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості й адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову. Аналогічний висновок викладений в постановах Верховного Суду від 21.02.2020 у справі №910/9498/19, від 17.09.2020 у справі №910/72/20, від 15.01.2021 у справі №914/1939/20, від 16.02.2021 у справі №910/16866/20, від 15.04.2021 у справі №910/16370/20.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві (іншим особам) вчиняти певні дії (висновки про застосування норм права, які викладені в постанові Верховного Суду від 25.05.2018 у справі №916/2786/17, постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 05.08.2019 у справі №910/16586/18).

Господарський суд не повинен вживати таких заходів до забезпечення позову, які фактично є тотожними задоволенню заявлених вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

Під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, адже питання про обґрунтованість заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову (постанови Верховного Суду від 17.12.2018 у справі № 914/970/18, від 10.11.2020 у справі № 910/1200/20).

Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними з заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу (іншим особам) здійснювати певні дії (постанови Верховного Суду від 17.08.2021 у справі № 914/649/20, від 16.05.2023 у справі № 910/2281/22).

Заходи забезпечення позову повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Відповідні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18, у постанові Верховного Суду від 10.11.2020 у справі № 910/1200/20.

За таких обставин, обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу до забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та як наслідок ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу (така правова позиція наведена в постановах Верховного Суду від 14.06.2018 у справі № 916/10/18, від 15.01.2019 у справі № 915/870/18, від 05.08.2019 у справі № 922/599/19).

При цьому сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність забезпечення позову, що полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 ГПК України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язань після пред`явлення позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Верховний Суд неодноразово зазначав про те, що при вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд зобов`язаний здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів і дослідити подані в обґрунтування заяви докази та встановити наявність зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги. При цьому законодавством не визначається перелік відповідних доказів, які повинна надати особа до суду під час звернення з заявою про забезпечення позову, а тому суди у кожному конкретному випадку повинні оцінювати їх на предмет достатності, належності, допустимості та достовірності (постанови Верховного Суду від 20.04.2023 у справі № 914/3316/22, від 07.04.2023 у справі № 910/8671/22).

Як зазначає заявник, саме такий захід забезпечення позову як накладення арешту на грошові кошти, які знаходяться на всіх рахунках відповідача в усіх банківських або інших фінансово-кредитних установах, та на майно, яке належить відповідачу, до вирішення справи по суті у даному випадку буде найбільш повно забезпечувати охорону інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача.

При вирішенні поданої заяви суд виходить з того, що особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність вжиття відповідного заходу забезпечення позову. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Саме лише посилання заявника на ймовірність настання обставин, що можуть ускладнити або унеможливити виконання рішення, не є тими достатніми підставами для вжиття заходів забезпечення позову в розумінні норм ст. 136 ГПК України.

Суд враховує, що предметом позову Приватного підприємства "Ковальська майстерня Ковальчука" у справі, що розглядається, є стягнення грошової суми в розмірі 914 875 грн.

Разом з тим, на час подання заяви про забезпечення позову належних та достатніх доказів про умисне приховування майна відповідачем від можливого стягнення за рішенням суду позивачем не надано.

Будь-яких доказів на підтвердження відсутності у відповідача коштів чи майна матеріали поданої заяви про вжиття заходів забезпечення позову не містять. Посилання заявника про розміщення на інтернет-ресурсах оголошень про продаж належного відповідачеві об`єкту нерухомого майна як на умисне приховування майна від можливого стягнення за рішенням суду в майбутньому мають оціночний характер та однозначно не свідчать, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду або призведуть до порушень прав заявника.

Суд звертає увагу, що жодних інших обґрунтувань необхідності вжиття заходів забезпечення позову, крім описаних вище, які визнаються не обґрунтованими та не підтвердженими, позивачем не наведено.

Згідно ч.1 ст.140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч.1 ст.73, ч.1 ст.74, ч.1 ст.77 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування

Згідно зі ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Із поданих матеріалів заяви про вжиття заходів забезпечення позову суд не вважає, що позивачем доведено неможливості ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, без невжиття обраних заходів забезпечення. Суд зазначає, що позивачем не дотримано вимог належності, достовірності та допустимості доказів для підтвердження заявлених вимог про вжиття заходів забезпечення позову.

Враховуючи вищевикладене в сукупності, суд дійшов висновку, що позивачем не підтверджено зазначених ним підстав вжиття заходів забезпечення позову та не доведено, що невжиття обраних заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

За таких обставин, оцінивши доводи заявника щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості, співмірності та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову, забезпечення збалансованості інтересів учасників судового процесу, суд дійшов висновку про необґрунтованість поданої позивачем заяви про забезпечення позову та відсутність підстав для її задоволення.

Керуючись ст. ст. 136, 137, 138-140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд,

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви Приватного підприємства "Ковальська майстерня Ковальчука" про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти та майно відповідача відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом десяти днів до Північно-західного апеляційного господарського суду.

Суддя О.І. Шевчук