Постанова

від 07.11.2024 по справі 906/835/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 листопада 2024 року

м. Київ

cправа № 906/835/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Колос І.Б. (головуючий), Булгакової І.В., Жайворонок Т.Є.,

за участю секретаря судового засідання Гибало В.О.,

представників учасників справи:

позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Синтез-М» - не з'явився,

відповідача - Акціонерного товариства «Житомиробленерго» - не з'явився,

розглянув у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу Акціонерного товариства «Житомиробленерго»

на додаткове рішення господарського суду Житомирської області від 17.05.2024 (суддя Лозинська І. В.) та

постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 21.08.2024 (головуючий суддя: Крейбух О.Г., судді: Коломис В.В., Тимошенко О.М.,)

у справі № 906/835/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Синтез-М» (далі - ТОВ «Синтез-М», позивач)

до Акціонерного товариства «Житомиробленерго» (далі - АТ «Житомиробленерго», відповідач, скаржник)

про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.

1. ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

ТОВ «Синтез-М» звернулося до суду з позовом до АТ «Житомиробленерго» (з урахуванням уточнених позовних вимог) про: визнання протиправними дій відповідача щодо застосування тарифів на послуги з розподілу електричної енергії для позивача по ІІ (другому) класу напруги; зобов'язання відповідача здійснити перерахунок вартості наданої послуги з розподілу електричної енергії за період з січня 2023 року по дату ухвалення рішення суду шляхом застосування тарифів на послуги з розподілу електричної енергії для позивача по І (першому) класу напруги.

Короткий зміст судових рішень

Рішенням Господарського суду Житомирської області від 03.11.2023 у справі № 906/835/23, залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 19.03.2024 та постановою Верховного Суду від 20.06.2024, позовні вимоги задоволено повністю.

ТОВ «Синтез-М» за результатом розгляду справи № 906/835/23 в суді першої інстанції звернулося 07.11.2023 до Господарського суду Житомирської області із заявою про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат, понесених позивачем на професійну правничу допомогу у суді першої інстанції у сумі 15 000 грн.

Додатковим рішенням Житомирської області від 17.05.2024 у справі № 906/835/23 заяву ТОВ «Синтез-М» від 07.11.2023 про ухвалення додаткового рішення задоволено частково. Стягнуто з АТ «Житомиробленерго» на користь ТОВ «Синтез-М» 12 000 грн витрат на професійну правничу допомогу. В іншій частині витрат позивача на професійну правничу допомогу відмовлено.

Додаткове рішення аргументоване тим, що позивачем підтверджено належними доказами понесені ним витрати на професійну правничу допомогу у сумі 12 000 грн, які цілком відповідають критеріям реальності, розумності, співмірності та є обгрунтованими.

Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 21.08.2024 залишено без змін додаткове рішення Житомирської області від 17.05.2024 у цій справі, а апеляційну скаргу АТ «Житомиробленерго» - без задоволення.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі АТ «Житомиробленерго» (з урахуванням уточнених підстав касаційного оскарження), з посиланням на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, просить суд касаційної інстанції скасувати додаткове рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні заяви позивача про стягнення з відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу, а у випадку задоволення заяви - зменшити судові витрати до мінімуму.

2. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

В обґрунтування підстав касаційного оскарження скаржник посилається на пункт 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) зазначаючи про те, що судами попередніх інстанцій застосовані норми права: без урахування висновку щодо застосування статей 124, 129 ГПК України у подібних правовідносинах, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16 та у постановах Верховного Суду від 24.06.2020 у справі № 757/16448/17-ц, від 30.09.2020 у справі № 379/1418/18 та від 17.12.2021 у справі № 10/5026/290/2011(925/1502/20).

Також скаржник, як підставу касаційного оскарження спірних судових актів, зазначає, що суд попередньої інстанції порушив норми процесуального права, а саме положення статей 74, 86 ГПК України, оскільки не прийняв до уваги докази, які були викладені в апеляційній скарзі відповідача (що за своїм містом відповідає пункту 4 частини другої статті 287 ГПК України та пункту 1 частини третьої статті 310 ГПК України).

Доводи інших учасників справи

ТОВ «Синтез-М» не скористалося своїм правом на подання відзиву на касаційну скаргу.

3. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Джерела права та акти їх застосування. Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій

Предметом касаційного оскарження у цій справі є додатковий акт місцевого суду, залишений без змін постановою апеляційного господарського суду щодо часткового задоволення заяви ТОВ «Синтез-М» про розподіл судових витрат і стягнення з відповідача на користь позивача 12 000 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, відповідно до встановлених ними обставин, Верховний Суд вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

Верховний Суд зазначає, що здійснює перевірку застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених ними обставин справи, а касаційне провадження у справі залежить виключно від доводів та вимог касаційної скарги, які наведені скаржником і стали підставою для відкриття касаційного провадження.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ГПК України).

Практична реалізація згаданого принципу щодо відшкодування витрат, зокрема, на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК України): подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України).

Відповідно до частин першої та другої статті 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в т.ч. гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в т.ч. впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частини третя, четверта статті 126 ГПК України).

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини п'ята та шоста статті 126 ГПК України).

Визначивши розмір судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, суд здійснює розподіл таких витрат.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене у частині четвертій статті 129 ГПК України, відповідно до якої інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Суб'єкти (учасники спору) завжди повинні мати можливість орієнтувати свою поведінку таким чином, щоб вона відповідала вимогам норми на момент вчинення дії.

Питання розподілу між сторонами судових витрат, суд вирішує під час ухвалення рішення суду і зазначає про це в резолютивній частині (пункт 5 частини першої статті 237, пункт 2 частини п'ятої статті 238 ГПК України). Мі тим суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати (частина третя статті 244 ГПК України).

Водночас, положеннями частини першою статті 221 ГПК України передбачено, що якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог (частина перша). Така норма кореспондується з частиною восьмою статті 129 ГПК України, якою визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Верховний Суд, вирішуючи питання про судові витрати та своєчасність подання доказів понесених додаткових витрат на професійну правничу допомогу, зробив такі висновки щодо застосування норм процесуального права, зокрема:

- право сторони, яка має намір отримати за результатами розгляду спору по суті відшкодування витрат на професійну правничу допомогу за рахунок іншої сторони, виходячи з положень статей 124, 129 ГПК України, кореспондується з її обов'язками: по-перше, зазначити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла або очікує понести у зв'язку із розглядом справи у першій заяві по суті спору; по-друге, заявити про це до закінчення судових дебатів у справі; по-третє, подати до суду докази на підтвердження розміру таких витрат протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду (постанова Верховного Суду від 19.07.2021 у справі № 910/16803/19);

- процесуальний закон не визначає конкретних вимог щодо змісту та форми такої заяви, зокрема не вказує на те, що вона повинна бути зроблена лише у письмовій формі, а також, що така заява має бути зроблена на певній процесуальній стадії. Закон лише встановлює граничний строк звернення із заявою - до закінчення судових дебатів (постанови Верховного Суду від 27.01.2022 у справі № 921/221/21 та від 31.05.2022 у справі № 917/304/21);

- потрібно розрізняти наслідки своєчасного неподання заяви про відшкодування судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, та доказів на підтвердження їх розміру, та загальні правила розподілу судових витрат за результатами розгляду справи. Неподання чи незаявлення стороною до закінчення судових дебатів у справі про необхідність розподілу судових витрат, пов'язаних із розглядом справи, крім судового збору, є підставою для відмови у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення щодо таких судових витрат. Неподання стороною доказів у підтвердження розміру витрат, пов'язаних із розглядом справи, до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву, має своїм процесуальним наслідком залишення такої заяви без розгляду (постанова Верховного Суду від 29.06.2022 у справі № 161/5317/18).

Аналогічні висновки викладені у додатковій постанові Верховного Суду від 17.12.2021 у справі № 10/5026/290/2011(925/1502/20), якою, зокрема, обґрунтована касаційна скарга.

Як установлено судами попередніх інстанцій, рішенням господарського суду від 03.11.2023 позов задоволено в повному об'ємі; стягнуто з відповідача на користь позивача судовий збір. Представник позивача звернувся до місцевого господарського до суду 07.11.2023 із заявою про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат, понесених позивачем на професійну правничу допомогу у суді першої інстанції у сумі 15 000 грн.

Додатковим рішенням Господарського суду Житомирської області від 17.05.2024 у справі № 906/835/23, залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 21.08.2024, заяву позивача задоволено частково. Стягнуто з АТ «Житомиробленерго» на користь ТОВ «Синтез-М» 12 000 грн витрат за надання правничої допомоги в суді першої інстанції; в іншій частині витрат позивача на професійну правничу допомогу відмовлено.

Зі змісту оскаржуваних судових рішень та перевірки матеріалів справи слідує, що:

представник позивача звернувся до місцевого господарського до суду 07.11.2023 із заявою про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат, понесених позивачем на професійну правничу допомогу у суді першої інстанції у сумі 15 000 грн (до заяви додано додаткову угоду від 14.06.2023 № 1 до договору про надання правової (правничої) допомоги від 03.09.2024, акт приймання-передачі послуг правової (правничої) допомоги від 03.11.2023 та платіжні інструкції від 19.07.2023 № 64, від 13.09.2023 № 75, від 03.11.2023 № 88);

на електронну пошту місцевого суду 29.11.2023 та 30.11.2023 від позивача надійшла копія договору про надання правничої допомоги від 03.09.2022 (яким, зокрема суди мотивували оскаржувані рішення);

на електронну пошту місцевого суду 29.04.2024 від представника позивача надійшов детальний опис наданих послуг з правничої допомоги.

У позовній заяві ТОВ «Синтез-М» з посиланням на виконання вимог статті 162 ГПК України повідомив суд, що ним понесено судові витрати: судовий збір у сумі 2 684 грн та витрати на професійну правничу допомогу, загальна вартість яких буде залежати від ходу розгляду справи та буде підтверджена належними документами, які в подальшому будуть надані суду.

Водночас, з матеріалів справи не вбачається, що позивач до закінчення судових дебатів зробив заяву про розподіл 15 000 грн (понесених ним судових витрат на професійну правничу допомогу), як і не зробив заяву про те, що докази на підтвердження їх понесення будуть подані ним протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду.

Таким чином, у цій справі позивачем не лише не подано до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла або очікує понести у зв'язку з розглядом справи у першій заяві по суті спору, але і не вчасно визначено розмір цих витрат з метою їх розподілу відповідно до вимог частини третьої статті 126 ГПК України та не зроблено відповідної заяви про розподіл цієї суми. Зазначене за висновками Суду порушує принципи змагальності та правової визначеності господарського судочинства.

Враховуючи вказане вище, Верховний Суд дійшов до висновку, що позивачем не дотримано процесуальних вимог стосовно заявлення до відшкодування суми судових витрат (крім судового збору), а у місцевого господарського суду були відсутні підстави для часткового задоволення заяви ТОВ «Синтез-М» та ухвалення судового рішення про відшкодування витрат на правову допомогу. Суд апеляційної інстанції, в свою чергу, допущеної місцевим господарським судом помилки, не виправив.

Крім того, з огляду на те, що відповідно до пункту першого частини першої статті 126 ГПК України розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, Суд вважає помилковими висновки судів попередніх інстанцій про можливість встановлення та розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу без надання такого договору учасником справи у строки і порядку передбаченому ГПК України. Відповідно до статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування, що не було враховано судами в оскаржуваних актах.

У зв'язку із викладеним, касаційну скаргу необхідно задовольнити, додаткове рішення Господарського суду Житомирської області від 17.05.2024 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 21.08.2024 у справі № 906/835/23 скасувати і відмовити у задоволенні заяви позивача про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу.

Суд касаційної інстанції з огляду на викладене зазначає, що скаржнику надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, вагомі та доречні доводи, які викладені скаржником у касаційній скарзі та стали підставою для відкриття касаційного провадження.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

За змістом пункту 3 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.

Частиною першою статті 311 ГГПК України установлено, що суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.

Зважаючи на викладене, касаційну скаргу необхідно задовольнити, додаткове рішення та постанова суду апеляційної інстанції підлягають скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення.

Судові витрати

Зважаючи на те, що судовий збір за подання касаційної скарги на додаткове рішення про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу не сплачується, відповідно суд касаційної інстанції не здійснює розподіл судових витрат.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 311, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Акціонерного товариства «Житомиробленерго» задовольнити.

2. Додаткове рішення господарського суду Житомирської області від 17.05.2024 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 21.08.2024 зі справи № 906/835/23 скасувати.

3. Ухвалити нове рішення, яким у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Синтез-М» про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя І. Колос

Суддя І. Булгакова

Суддя Т. Жайворонок