Справа № 127/28975/24
У Х В А Л А
08 листопада 2024 р.м.Вінниця
Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Медяна Ю.В. розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 адвоката Семенюка Івана Васильовича про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Укрфінстандарт», Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» про визнання права власності на частку у спільній сумісній власності,
в с т а н о в и в:
Представник позивача ОСОБА_1 адвокат Семенюк І.В. подав заяву про забезпечення позову, в якій просить забезпечити позов шляхом накладення арешту на наступне майно: житловий будинок з господарськими спорудами АДРЕСА_1 , загальною площею 227,3 кв.м. та земельну ділянку, площею 0,0600 га, кадастровий номер 0510137000:03:053:0138, яка знаходиться у домоволодінні АДРЕСА_2 , та накладення заборони на його відчуження.
Заява мотивована тим, що вказане майно може бути реалізовано шляхом проведення електронного аукціону, який призначений на 13.11.2024, та в разі примусової реалізації спірного нерухомого майна за результатами даного аукціону буде порушено право позивача на житло та її право власності на спірне майно.
Відповідно до ч.1 ст.153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п`ятою цієї статті.
Дослідивши дану заяву та матеріали цивільної справи, суд дійшов наступного висновку.
Частиною першоюстатті 13 ЦПК Українивизначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно із частиною третьоїстатті 13 ЦПК Україниучасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
У постановах Верховного Суду від 08.08.2019 року у справі №450/1686/17 та від 15.07.2019 року у справі №235/499/17 зазначено, що аналіз наведених норм процесуального та матеріального права дає підставу вважати, що кожна сторона сама визначає стратегію свого захисту, зміст своїх вимог і заперечень, тягар доказування лежить на сторонах спору, а суд розглядає справу виключно у межах заявлених ними вимог та наданих доказів. Суд не може вийти за межі позовних вимог та в порушення принципу диспозитивності самостійно обирати правову підставу та предмет позову.
Відповідно до ч. 1ст. 149 ЦПК Українисуд за заявою учасника справи має право вжити передбаченихстаттею 150 цього Кодексузаходів забезпечення позову.
Згідно із ч. 2ст. 149 ЦПК Українизабезпечення позову допускається як до пред`явлення позову так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
Відповідно доп.4ПостановиПленуму ВерховногоСуду України№ 9від 22грудня 2006року «Пропрактику застосуваннясудами цивільногопроцесуального законодавствапри розглядізаяв прозабезпечення позову»,розглядаючи заявупро забезпеченняпозову,суд (суддя)має зурахуванням доказів,наданих позивачемна підтвердженнясвоїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів заявника від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення. Цивільний процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки відповідно до заявлених позовних вимог.
Згідно з п.1, 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України, позов може бути забезпечений шляхом накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб, заборони вчиняти певні дії.
При розгляді заяви про забезпечення позову, суд враховує практику Європейського суду з прав людини. Так, згідно п. 43 Рішення по справі «Шмалько проти України» право на суд одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Таким чином, невжиття заходів забезпечення позову, може призвести до утруднення виконання рішення суду, а відтак й до порушення права особи на доступ до правосуддя, в аспектіст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Судом встановлено, що житловий будинок з господарськими спорудами АДРЕСА_1 , загальною площею 227,3 кв.м. належить на праві власності ОСОБА_2 , а іпотекодержателем вказаного майна є ТОВ «ФК «Укрфінстандарт», що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав №332095650 від 12.05.2023. (а.с.58)
Між сторонами в справі дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, запропоновані заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на житловий будинок з господарськими спорудами АДРЕСА_1 , загальною площею 227,3 кв.м. та встановлення заборони відчуження вказаного майна є співмірними із позовними вимогами ОСОБА_1 , оскільки за характером ці вимоги безпосередньо пов`язані з предметом спору. В застосуванні заходів зустрічного забезпечення необхідність відсутня.
При цьому, щодо вимоги про забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку, площею 0,0600 га, кадастровий номер 0510137000:03:053:0138, яка знаходиться у домоволодінні АДРЕСА_2 , та накладення заборони на її відчуження суд дійшов наступного висновку.
В позовній заяві представник позивача ОСОБА_1 адвокат Семенюк І.В. просить суд поділити спільне майно та визнати за ОСОБА_1 право у спільній сумісній власності у т.ч. на земельну ділянку, площею 0,0600 га, кадастровий номер 0510137000:03:053:0138, яка знаходиться у домоволодінні АДРЕСА_2 .
Водночас, з витягу з Державного реєстру речових прав №332093273 від 12.05.2023 вбачається, що відповідачу ОСОБА_2 на праві власності належить земельна ділянка площею 0,0600 га, кадастровий номер 0510100000:03:053:0138, а не з кадастровим номером 0510137000:03:053:0138, а іпотекодержателем вказаного майна є ТОВ «ФК «Укрфінстандарт». (а.с.59)
Приватний виконавець Виконавчого округу Вінницької області Тимощук В.В. в своїй вимозі №19282 від 22.08.2024 вимагав від ОСОБА_2 надати доступ до земельної ділянки площею 0,0600 га, кадастровий номер 0510100000:03:053:0138. (а.с.60-61)
З доданого до заяви про забезпечення позову листа ДП «СЕТАМ» №811/10-07.24 від 15.10.2024 вбачається, що реалізації предмета іпотеки шляхом проведення електронного аукціону (номер лота 562169) підлягає реалізації житловий будинок з господарськими будівлями загальною площею 227,3 кв.м земельна ділянка площею 0,0600 га, кадастровий номер 0510100000:03:053:0138, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 .
Верховний Суд у своїй Постанові 17.10.2018 в справі № 183/5864/17-ц зазначив, що достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду, наприклад, реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви
Представником позивача ОСОБА_1 адвокатомСеменюком І.В. в заяві про забезпечення позову не обґрунтовано необхідності застосування заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку, площею 0,0600 га, кадастровий номер 0510137000:03:053:0138, а саме: не зазначено та не доведено спроб відповідачів або інших осіб відчужити вказану земельну ділянку, або здійснити інші дії, які можуть ускладнити виконання рішення суду в частині, що стосуються даної земельної ділянки. Крім цього, представником позивача не надано доказів, які б містили інформацію, кому саме належить земельна ділянка, площею 0,0600 га, кадастровий номер 0510137000:03:053:0138.
Таким чином, вимоги заяви в частині забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку, площею 0,0600 га, кадастровий номер 0510137000:03:053:0138, яка знаходиться у домоволодінні АДРЕСА_2 , та накладення заборони на її відчуження задоволенню не підлягають.
Виходячи з наведеного вище, суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви про забезпечення позову.
На підставі викладеного, керуючись ст. 13, 149-153 ЦПК України, суддя
у х в а л и в:
Заяву представника позивача ОСОБА_1 адвоката Семенюка Івана Васильовича про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Укрфінстандарт», Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» про визнання права власності на частку у спільній сумісній власності задовольнити частково.
Накласти арешт на житловий будинок з господарськими спорудами АДРЕСА_1 , загальною площею 227,3 кв.м. та заборонити відчуження вказаного майна.
В задоволенні інших вимог відмовити.
Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
Строк пред`явлення ухвали до виконання становить три роки.
Ухвалу про забезпечення позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Ухвала може бути оскаржена протягом 15 днів з дня отримання її копії безпосередньо до Вінницького апеляційного суду.
Суддя
Суд | Вінницький міський суд Вінницької області |
Дата ухвалення рішення | 08.11.2024 |
Оприлюднено | 11.11.2024 |
Номер документу | 122900499 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на нерухоме майно (крім землі), з них: |
Цивільне
Вінницький міський суд Вінницької області
Медяна Ю. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні