Постанова

від 31.10.2024 по справі 461/3609/22

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 461/3609/22 Головуючий у 1 інстанції: Федорова О.Ф.

Провадження № 22-ц/811/1291/24 Доповідач в 2-й інстанції: Савуляк Р. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 жовтня 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі:

головуючого судді: Савуляка Р.В.,

суддів: Мікуш Ю.Р., Приколоти Т.І.,

секретаря: Салати Я.І.

з участю: ОСОБА_1 , представника Львівської міської ради Барди Ю.М., представника СК «Геофізик Філіповича С.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 до якої приєднався СК «Геофізик» на рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 05 березня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Львівської міської ради, третя особа СК «Геофізик» про зобов?язання визнати право власності на земельну ділянку, -

ВСТАНОВИЛА:

У липні 2022 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до Львівської міської ради про зобов?язання визнати право власності на земельну ділянку.

В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що він є користувачем земельної ділянки з кадастровим номером 4610137500:08:022:0707. 05 листопада 2021 року подав до Львівської міської ради заяву про передачу у власність земельної ділянки. До заяви було долучено проєкт відведення земельної ділянки, копію витягу з ДЗК, докази про підставність користувача. Після спливу двотижневого терміну, 13 січня 2022 року подав запит до секретаріату Львівської міської ради, у якому просив повідомити про прийняте рішення. Однак станом на дату звернення із позовною заявую, відповіді надано не було. Львівська міська рада зобов`язана прийняти рішення по заяві.

З врахуванням зазначених обставин, просив зобов`язати Львівську міську раду виконати обов`язок в натурі визнати, що він ОСОБА_1 є власником земельної ділянки з кадастровим номером 4610137500:08:022:0707, площею 0,094 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і гаражного будівництва, що знаходиться в АДРЕСА_1 в споживчому кооперативі «Геофізик».

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 22 серпня 2023 року, задоволено клопотання позивача ОСОБА_1 про залучення третьої особи СК «Геофізик» (а.с. 176-177).

Рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 05 березня 2024 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Львівської міської ради, третя особа СК «Геофізик» про зобов?язання визнати право власності на земельну ділянку відмовлено.

Рішення суду оскаржив ОСОБА_1 .

В апеляційній скарзі покликається на те, що суд першої інстанції безпідставно допустив до справи представника Львівської міської ради Барду Ю.М., який не є адвокатом.

Він не був належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи.

Суду було відомо про справу №380/9853/21, де було встановлено законність присвоєння кадастрового номера 4610137500:08:022:0707 та щодо надання ЛМР дозволу на виготовлення проекту землеустрою.

Стверджує, що заява про передачу ділянки у власність була подана до ЛМР 05 листопада 2021р. - тобто до набуття чинності Закону України №2145-ІХ від 24.03.2022р.

Просить скасувати Рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 05 березня 2024 року та ухвалити нове рішення яким зобов`язати виконати обов`язок в натурі визнати, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки з кадастровим номером 4610137500:08:022:0707, площею 0,094 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і гаражного будівництва, що знаходиться в АДРЕСА_1 .

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення ОСОБА_1 та представника СК «Геофізик Філіповича С.Г. на підтримання апеляційної скарги, представника Львівської міської ради Барди Ю.М. на її заперечення, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення із наступних підстав.

Відповідно до ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як правильно встановлено судом першої інстанції, згідно з витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-2307796112020, сформованого 30 липня 2020 року, інформація про зареєстроване право в Державному земельному кадастрі на земельну ділянку, площею 0,0940 га, з кадастровим номером 4610137500:08:002:0707, що розташована за адресою АДРЕСА_1 , із цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), - відсутня (а.с. 3-4).

Відповідно до копії заяви від 05 листопада 2021 року, позивач ОСОБА_1 звернувся до Львівської міської ради з проханням про прийняття рішення про передачу йому земельної ділянки площею 0,0940 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і гаражного будівництва на території СК «Геофізик» у АДРЕСА_1 у власність (а.с. 8).

Згідно з копією інформаційного запиту від 13 січня 2022 року, позивач ОСОБА_1 звернувся до Львівської міської ради із запитом щодо прийнятого рішення по його заяві від 05 листопада 2021 року (а.с. 10).

Відповідно до копії відповіді Управління земельних ресурсів Департаменту містобудування Львівської міської ради, позивача ОСОБА_1 повідомлено про те, що Львівською міською радою рішень щодо оформлення земельної ділянки в СК «Геофізик» на вул.. Абхазькій не приймалось. Повідомлено про надання детальних роз`яснень щодо процедури вирішення питання оформлення землекористування в СК «Геофізик» листом управління №2403-вих-110900 від 24 листопада 2021 року (а.с. 52).

Згідно з копією листа-відповіді Управління земельних ресурсів Департаменту містобудування Львівської міської ради №2403-вих-110900 від 24 листопада 2021 року, позивачу ОСОБА_1 роз`яснено процедури вирішення питання оформлення землекористування в СК «Геофізик» (а.с. 53, 221).

Також судами встановлено, що відповідно до рішення виконкому Львівської обласної ради від 05 квітня 1968 року №231 «Про відвод земельних ділянок організаціям м. Львова в Пустомитівському та Яворівському районах» яким Західно-Українській геофізичній розвідувальній експедиції виділено у користування земельну ділянку, площею 4,9 га та виданий на підставі нього Державний акт на право користування від 20 червня 1968 року, а також відповідно до рішення виконавчого комітету Львівської обласної ради народних депутатів від 21 травня 1991 року №252 «Про передачу землі, виділеної під колективні сади та городи підприємствам та організаціям, садівничо-городнім кооперативам», користувачем земельної ділянки, площею 4.88 га була Західно-Українська геофізична розвідувальна експедиція.

Правонаступником у користуванні спірною земельною ділянкою є СК «Геофізик», відповідно до статуту якого, вищим органом управління кооперативом є загальні збори його членів.

Враховуючи те, що межі та площа земельної ділянки СК «Геофізик» в урочищі Збоїща визначені актом на право постійного користування та для розгляду по суті питання оформлення землекористування у СК «Геофізик», голова товариства чи довірена особа звертається у орган місцевого самоврядування із відповідним клопотанням про відведення земельної ділянки (в цілому) на вул. Абхазькій для СК «Геофізик» та подає документи відповідно до Закону України «Про адміністративні послуги», ЗК України та технологічних карток адміністративних послуг (із змінами), які надає Львівська міська рада. Відповідь аналогічного змісту була надана ОСОБА_1 на його звернення листом від 24 листопада 2021 року №2403-вих-110900.

Також встановлено, що Львівська міська рада Львівська міська рада звернулася до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області, Державного кадастрового реєстратора відділу у Якимівському районі Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області Литвиненка Анатолія Сергійовича про:

- визнання протиправними дій Державного кадастрового реєстратора Відділу у Якимівському районі Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області при здійсненні 30.07.2020 державної реєстрації земельної ділянки площею 0,0940 га з кадастровим номером 4610137500:08:002:0707;

- скасування у Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки площею 0,0940 га з кадастровим номером 4610137500:08:002:0707;

- зобов`язання Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області виключити з Державного земельного кадастру запис про державну реєстрацію земельної ділянки площею 0,0940 га з кадастровим номером 4610137500:08:002:0707 (справа №380/9853/21).

Львівським окружним адміністративним судом було залучено до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 .

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 7 квітня 2022 року залишеного без змін постановою Восьмого Апеляційного адміністративного суду від 23 червня 2022 року у задоволенні позовних вимог Львівської міської ради було відмовлено.

Адміністративними судам встановлено, що поданий ОСОБА_1 для реєстрації проект землеустрою містить його заяву від 25 січня 2019 щодо погодження вибору місця розташування земельної ділянки та надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Отже, вказана заява свідчить про те, що третя особа звернулась до позивача, в порядку, передбаченому ст. 118 Земельного кодексу України.

Вищезазначений проект землеустрою містить також інформаційний запит ОСОБА_1 від 27 лютого 2019, в якому він просить повідомити про результати розгляду його заяви від 25 січня 2019.

Зі змісту повідомлення від 03 квітня 2019, що також міститься у вказаному вище проекті, слідує, що Львівська міська рада жодним чином не розглянула ні заяву від 25 січня 2019, ні інформаційний запит від 27 лютого 2019.

Тобто, Львівською міською радою як суб`єктом місцевого самоврядування не було прийнято рішення про надання дозволу або про відмову у наданні дозволу на погодження вибору місця розташування земельної ділянки та надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

У зв`язку з тим, що після спливу одного місяця з моменту одержання клопотання про вибір місця розташування земельної ділянки та надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, Львівською міською радою у формі та спосіб визначеній Законом не прийнято жодного рішення, передбаченого ч. 7 ст. 118 ЗК України (не надано дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивовану відмову у наданні), третьою особою на підставі ч. 7 ст. 118 ЗК України, реалізовано право замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу.

Отже, Львівською міською радою в місячний строк не надало законної відповіді, а тому позивач на підставі принципу мовчазної згоди у встановлений строк замовив розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання дозволу, про що письмово повідомлено позивача (а.с.25).

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що третьою особою ОСОБА_1 дотримано вимоги ст. 118 Земельного кодексу України щодо розробки проекту землеустрою з відведення земельної ділянки без отримання відповідного дозволу.

Такий правовий висновок викладено Верховним Судом у постанові від 17 грудня 2018 року в справі № 509/4156/15-а.

Так, Верховний Суд зазначив, що згідно з абз. 3 ч. 7 ст. 118 ЗК України особа має право замовити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки без згоди уповноваженого органу, якщо уповноважений орган у місячний строк не надав ні дозволу на його розроблення, ні мотивованої відмови у наданні такого дозволу.

Також судом встановлено, що проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки направлявся на розгляду Управлінню архітектури та урбаністики Департаменту містобудування Львівської міської ради, про що свідчить лист від 18 лютого 2020 № 2401-вих.11916.

Згідно цього листа звернення ОСОБА_1 не було розглянуто, оскільки ним не надано копії ухвали міської ради про погодження вибору місця розташування земельної ділянки та надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Разом з тим, судом встановлено, що проект землеустрою був погоджений експертом державної експертизи Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області від 16 вересня 2019 № 6883/82-19.

Зокрема, відповідно до вказаного висновку зауваження та пропозиції до проекту землеустрою відсутні та, відповідно, проект землеустрою погоджений.

Європейський суд з прав людини неодноразово висловлював позицію згідно якої національні суди повинні проконтролювати, чи не є викладені у них висновки адміністративних органів щодо обставин у справі довільними та нераціональними, непідтвердженими доказами або ж такими, що є помилковими щодо фактів; у будь-якому разі суди повинні дослідити такі акти, якщо їх об`єктивність та обґрунтованість є ключовим питанням правового спору (пункт 157 рішення у справі Сігма радіо телевіжн лтд. проти Кіпру (Sigma Radio Television ltd. v. Cyprus № 32181/04); пункт 44 рішення у справі Брайєн проти Об`єднаного Королівства (Bryan v. the United Kingdom); пункти 156-157, 159 рішення у справі Сігма радіо телевіжн лтд. проти Кіпру (Sigma Radio Television ltd. v. Cyprus № 32181/04); пункти 47-56 рішення у справі Путтер проти Болгарії (Putter v. Bulgaria № 38780/02).

Європейський суд з прав людини у рішенні справа Рисовський проти України (№ 29979/04) визнав низку порушень пункту 1 статті 6 Конвенції, статті 1 Першого протоколу до Конвенції та статті 13 Конвенції у справі, пов`язаній із земельними правовідносинами; в ній також викладено окремі стандарти діяльності суб`єктів владних повноважень, зокрема, розкрито елементи змісту принципу належного урядування.

Принцип належного урядування, зокрема, передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовний спосіб. При цьому, на них покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливості уникати виконання своїх обов`язків.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що дії державного кадастрового реєстратора Відділу у Якимівському районі Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області Литвиненка А.С. стосовно внесення відомостей до Державного земельного кадастру про спірну земельну ділянку є такими, що відповідають вимогам Закону України «Про державний земельний кадастр».

Незважаючи на те, що ОСОБА_1 дотримано вимоги ст.118 Земельного кодексу України щодо розробки проекту землеустрою і відведення земельної ділянки без отримання відповідного дозволу, підстав для визнання за ним права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 4610137500:08:022:0707, площею 0,094 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і гаражного будівництва, що знаходиться в АДРЕСА_1 в споживчому кооперативі «Геофізик» без дотримання відповідної процедури оформлення права власності у Львівській міській раді не має.

Тому колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обрання позивачем неналежного способу захисту прав, що є самостійною підставою для відмови у позові.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права або інтересу залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звертається особа, так і від характеру його порушення, невизнання чи оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненими цими діяннями наслідками.

Доводи апеляційної скарги про неналежне повідомлення ОСОБА_1 про час та місце розгляду справи не знайшли свого підтвердження, такий належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи (т.2 а.с.233).

Представник Львівської міської ради Барда Ю.М. представляв інтереси Львівської міської ради в порядку само представництва відповідно до ст.ст.58,64 ЦПК України.

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Також, відповідно до практики ЄСПЛ, зокрема у справі «Гарсіа Руіз проти Іспанії (Garcia Ruiz v. Spain) від 21.01.1999 року (заява 30544/96), п. 26: «…при відхиленні скарги апеляційний суд може в принципі просто схвалити обґрунтування рішення суду нижчого суду…».

Зважаючи на вказане колегія суддів вважає за можливе в цілому схвалити мотиви суду першої інстанції щодо розгляду усіх позовних вимог, викладені в оскаржуваному рішенні, вважаючи такі належними та відповідними до встановлених обставин, що мають значення та вимог закону, без додаткового дублювання.

Судом правильно встановлено фактичні обставини справи, вірно застосовано матеріальний закон та дотримано процедуру розгляду справи, встановлену ЦПК України, ухвалено справедливе рішення, тому підстав для його зміни чи скасування колегія суддів не убачає.

Керуючись ст. 367, ст. 368, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375, ст. 381, ст. 382, ст. 384 ЦПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 до якої приєднався СК «Геофізик» залишити без задоволення.

Рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 05 березня 2024 року залишити без змін.

Постанова апеляційногосуду набираєзаконної силиз дняїї прийняття,але можебути оскарженоюу касаційномупорядку шляхомподачі касаційноїскарги безпосередньодо судукасаційної інстанціїпротягом тридцятиднів здня складення повної постанови.

Повний текст постанови складено 07 листопада 2024 року.

Головуючий: Савуляк Р.В.

Судді: Мікуш Ю.Р.

Приколота Т.І.