Рішення

від 01.10.2024 по справі 761/14615/23

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/14615/23

Провадження № 2/761/3078/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2024 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді: Саадулаєва А.І.,

за участю секретаря: Лишняк А.О.,

від позивача: представник ОСОБА_1 ,

від відповідача: представник ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Незалежної професійної спілки працівників Білоцерківської станції екстреної медичної допомоги, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Київська обласна рада, про визнання незаконної та скасування вимоги, стягнення моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

До Шевченківського районного суду м. Києва надійшла вказана позовна заява та протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями передана на розгляд судді Саадулаєва А.І.

Предметом позову є:

1. Визнання незаконним та скасування вимоги Незалежної профспілки працівників Білоцерківської СЕМД вих. №1 від 23.03.2023 року достроково припинити трудовий договір (контракт) із керівником КНП КОР «Київський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» ОСОБА_3 .

2. Стягнути з відповідача моральну шкоду у розмірі 1,00 грн.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 01.05.2023 року матеріали справи направлено за територіальною юрисдикцією (підсудністю) до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області.

Постановою Київського апеляційного суду від 31.10.2023 року ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 01.05.2023 року скасовано, направлено справу для продовження розгляду до Шевченківського районного суду м. Києва.

У листопаді 2023 року цивільна справа надійшла до Шевченківського районного суду м. Києва та протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду передана на розгляд судді Саадулаєва А.І.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 20.11.2023 року відкрито провадження у справі.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 11 квітня 2023 року позивачем було отримано від Київської обласної ради Вимогу вих. № 1-В від 23 березня 2023 року Незалежної професійної спілки працівників Білоцерківської станції екстреної медичної допомоги. Позивач не погоджується з даною вимогою, вважає її протиправною, такою, що прийнята не на підставі положень чинного законодавства, а саме вважає, що текст оскаржуваної вимоги не відповідає текстовому документу «Вимоги», та текстовий документ «Вимоги» не затверджувався (не приймався) комітетом відповідача. Тобто рішення про вимогу до роботодавця розірвати трудовий договір (контракт) з позивачем не приймалось виборним органом відповідача. Отже, голова відповідача безпідставно (не в межах повноважень) самостійно прийняв оскаржувану вимогу, що з порушенням положень статей 33, 37, 39 ЗУ «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» та статей 45, 247 КЗпП України. Як вбачається з оскаржуваної вимоги, остання винесена поза межами строку, який встановлено статтею 148 КЗпП України, а отже вимога є такою, що не підлягає виконанню (неправомірною). Позивач вважає, що ОСОБА_2 своїми діями наносить шкоду її честі, гідності та діловій репутації. З огляду на завдану позивачу шкоду ОСОБА_2 , як головою відповідача, який діє від імені відповідача, позивач бажає стягнути з відповідача моральну шкоду у розмірі 1,00 грн.

Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву в якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що із судових рішень вбачається систематичне та тривале порушення ОСОБА_3 законодавства про працю, ЗУ «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», та рішеннями суду фіксуються факти незаконної діяльності ОСОБА_3 у тому числі порушення прав профспілок та працівників, незаконного звільнення та притягнення до дисциплінарної відповідальності. На засіданні Комітету Профспілки від 22.09.2020 р. було прийнято рішення згідно з яким: 1. уповноважити Голову ПК НПСПБСЕМД - ОСОБА_2 подати відповідну вимогу в Київську обласну раду, через порушення генеральною директоркою КНП КОР «КОЦЕМДМК» - ОСОБА_3 законодавства про колективні договори та угоди та згідно зі ст. 33 Закону України «Про професійні спілки іх права та гарантії діяльності» та ст. 45 Кодексу Законів про Працю України; 2. донести до працівників КНП КОР «КОЦЕМДМК дану вимогу через висвітлення в ЗМІ. Одночасно у 2020 році вимога профспілки Київською обласною радою не була розглянута. У зв`язку з цим, та з систематичним продовженням порушень прав працівників з боку генеральної директорки КНП КОР «КОЦЕМДМК» - ОСОБА_3 , виникла необхідність повторного направлення вимоги до Київської обласної ради щодо розірвання контракту з керівником. Так, 23.03.2023 р. була направлена повторна вимога до Київської обласної ради в порядку статті 33 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» та ст. 45 Кодексу законів про працю України щодо достроково припинити трудовий договір (контракт) із керівником КНП КОР «Київський обласний центр екстреної медичної допомога та медицини катастроф» ОСОБА_3 . Проте, у зв`язку із відсутністю будь-якої реакції з боку Київської обласної ради, голова профспілки звернувся до народного депутата України та після направлення відповідного депутатського звернення Київською обласною радою надано відповідь щодо намірів ОСОБА_3 оскаржувати вимогу в судовому порядку.

Позивач подала до суду відповідь на відзив, в якій зазначив, що у рішеннях судів, на які посилається відповідач, відсутні факти порушення позивачем законодавства про колективні договори та угоди, а також вони прийняті щодо обставин, які виникли після 22.09.2020 року. Також, відповідачем не доведено можливість здійснення представництва та захисту трудових, соціально-економічних прав та інтересів осіб щодо яких ухвалені рішення на яких ґрунтується вимога.

В судовому засіданні, яке відбулось 01.10.2024 року, представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити з підстав викладених у позовній заяві.

В судовому засіданні, яке відбулось 01.10.2024 року, представник відповідача заперечив проти задоволення позовних вимог в повному обсязі посилаючись на обставини викладені у відзиві на позовну заяву.

В судове засідання, яке відбулось 01.10.2024 року, третя особа не з`явилась, про місце, дату та час розгляду справи повідомлялась належним чином.

У відповідності до ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до ч. 1 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу здійснювалось за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, заслухавши представника позивача, представника відповідача, розглянувши подані сторонами документи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

З матеріалів справи судом встановлено, що з Витягу з Протоколу № 17 засідання ПК НПСПБСЕМД від 22 вересня 2020 року вбачається, що на засіданні ухвалено:

1. уповноважити Голову ПК НПСПБСЕМД - ОСОБА_2 подати відповідну вимогу в Київську обласну раду, через порушення генеральною директоркою КНП КОР «КОЦЕМДМК» - ОСОБА_3 законодавства про колективні договори та угоди та згідно зі ст. 33 Закону України «Про професійні спілки іх права та гарантії діяльності» та ст. 45 Кодексу Законів про Працю України.

2. донести до працівників КНП КОР «КОЦЕМДМК дану вимогу через висвітлення в ЗМІ.

З Витягу з Протоколу № 17 засідання ПК НПСПБСЕМД від 22 вересня 2020 року вбачається, що Додатком до Витягу з Протоколу № 17 є текстовий документ «Вимоги».

Головою ПК НПСПБСЕМД - ОСОБА_2 подано вимогу №35 від 24.09.2020 року до Київської обласної ради в порядку статті 33 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» та ст. 45 Кодексу законів про працю України щодо достроково припинити трудовий договір (контракт) із керівником КНП КОР «Київський обласний центр екстреної медичної допомога та медицини катастроф» ОСОБА_3 .

23.03.2023 р. була направлена повторна вимога до Київської обласної ради в порядку статті 33 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» та ст. 45 Кодексу законів про працю України щодо достроково припинити трудовий договір (контракт) із керівником КНП КОР «Київський обласний центр екстреної медичної допомога та медицини катастроф» ОСОБА_3 .

Відповідно до п. 1.1., 1.5., 1.7. Статуту Незалежна професійна спілка працівників Білоцерківської станції екстреної медичної допомоги (надалі Профспілка) є добровільною неприбутковою громадською організацією, створеною з метою представництва та здійснення захисту трудових, соціально-економічних прав та інтересів членів Профспілки - працівників філії Комунального закладу Київської обласної ради «Київський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» «Білоцерківська станція екстреної медичної допомоги». Профспілка здійснює представництво і захист колективних та індивідуальних трудових і соціально-економічних прав і інтересів працівників, членів Профспілки в державних органах, органах місцевого самоврядування у відносинах із роботодавцями. Діяльність має статус первинної профспілки.

Відповідно до п. 6.5. Статуту постійно діючим статутним органом управління Профспілки, що діє в період між Зборами, є Комітет. Комітет є колегіальним органом який обирається Зборами терміном на п`ять років. Комітет профспілки серед іншого приймає рішення з інших питань, що віднесені до його компетенції, делегує частину своїх повноважень Голові.

Згідно п. 6.8. Статуту, відповідно до завдань Профспілки Голова організовую виконання рішень Комітету, без доручення діє від імені Профспілки у відносинах із державної органами влади.

Як вбачається з Детальної інформації про юридичну особу - відповідача з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань виборним органом відповідача є Комітет.

В судовому засіданні, яке відбулось 22.07.2024 року, свідок ОСОБА_4 надала показання в яких зазначила, що з повним текстом вимоги про звільнення ОСОБА_3 ознайомилась лише в судовому засіданні та за таке рішення не голосувала у 2023 році. Пам`ятає, що у 2020 році був страйк.

В судовому засіданні, яке відбулось 22.07.2024 року, представник відповідача - ОСОБА_2 дав пояснення, що він, як голова ПК НПСПБСЕМД, звертався до Київської обласної ради у 2020 році, проте відповідей не отримував. У 2023 році до виборного органу відповідача не звертався, у зв`язку із тим, що у 2020 році отримав рішення про уповноваження його подати відповідну вимогу в Київську обласну раду, та це рішення на його думку є безстроковим.

В судовому засіданні, яке відбулось 22.07.2024 року, свідок ОСОБА_5 надав показання в яких зазначив, що у 2020 році входив до виборного органу профспілки та приймав участь у засіданні 22.09.2020 року та голосував за подання вимоги. Про засідання у 2023 році його не повідомляли та за прийняття вимоги від 23.03.2023 року не голосували. Проти ОСОБА_3 проголосувати не міг.

В судовому засіданні, яке відбулось 22.07.2024 року, свідок ОСОБА_6 надав показання в яких зазначив, що у 2023 році не був у профспілці, вийшов у 2021 році. Голосування на страйку не було, ОСОБА_6 виступав на страйку щоб підняли зарплатню. Не пам`ятає чи голосувала профспілка.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Справи щодо захисту порушених, оспорюваних або невизнаних прав, свобод чи інтересів, що виникають із трудових відносин, за положеннями ст. 19 ЦПК України розглядаються судами у порядку цивільного судочинства за правилами спрощеного позовного провадження.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави ( частини перша статті 2 ЦПК України)

Відповідно до статті 55 Конституції України та статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, у тому числі трудових. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України. Способи захисту визначені в статті 16 ЦК України та КЗпП України.

Частиною 1 статті 37 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» визначено, що «...Свої повноваження первинні профспілкові організації здійснюють через утворені відповідно до статуту (положення) виборні органи, а в організаціях, де виборні органи не створюються, - через профспілкового представника, уповноваженого згідно із статутом на представництво інтересів членів профспілки, який діє в межах прав, наданих цим Законом та статутом профспілки».

Згідно частини 1 статті 33 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», «Профспілкові органи мають право вимагати розірвання трудового договору (контракту) з керівником підприємства, установи або організації, якщо він порушує цей Закон, законодавство про працю, про колективні договори та угоди».

У відповідності до частини 1 статті 45 Кодексу законів про працю України, «На вимогу виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) роботодавець повинен розірвати трудовий договір з керівником підприємства, установи, організації, якщо він порушує законодавство про працю, про колективні договори і угоди, Закон України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності"».

Згідно пункту 9 частини 1 статті 38 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» саме Виборний орган «приймає рішення про вимогу до роботодавця розірвати трудовий договір (контракт) з керівником підприємства, установи, організації, якщо він порушує цей Закон, законодавство про працю, ухиляється від участі у переговорах щодо укладення або зміни колективного договору, не виконує зобов`язань за колективним договором, допускає інші порушення законодавства про колективні договори», що дублюється й у статті 247 КЗпП України.

Статтею 139 глави X «ТРУДОВА ДИСЦИПЛІНА» КЗпП України встановлено, що «Працівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження роботодавця, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна роботодавця, з яким укладено трудовий договір»

Статтею 141 глави X «ТРУДОВА ДИСЦИПЛІНА» КЗпП України визначено, що «Роботодавець повинен правильно організувати працю працівників, створювати умови для зростання продуктивності праці, забезпечувати трудову і виробничу дисципліну, неухильно додержувати законодавства про працю і правил охорони праці, здійснювати заходи щодо запобігання та протидії мобінгу (цькуванню), уважно ставитися до потреб і запитів працівників, поліпшувати умови їх праці та побуту».

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що текстовий документ оскаржуваної «Вимоги» не затверджувався (не приймався) комітетом відповідача у 2023 році, що не було спростовано належними і допустимими доказами стороною відповідача, а також підтверджено показами свідків допитаних в судовому засіданні, які були членами комітету відповідача.

Крім того, суд звертає увагу, що у формулюванні витягу з Протоколу № 17 зазначено, що членами комітету на засіданні було уповноважено ОСОБА_2 «подати вимогу», тобто використано словосполучення у єдиному числі, що підтверджує обставини на які посилається позивач та які були надані у показах свідків, у зв`язку із викладеним, суд відхиляє доводи представника відповідача - ОСОБА_2 про те, що рішення, яке було прийнято на засіданні 22 вересня 2020 року, було прийнято безстроково.

Крім того, суд звертає увагу на те, що обґрунтування та обставини на які посилається голова відповідача - ОСОБА_2 в оскаржуваній вимозі № 1-В від 23 березня 2023 року не існували на момент виникнення правовідносин, які були предметом розгляду та голосування під час засідання ПК НПСПБСЕМД від 22.09.2020 року, та під час виникнення у ОСОБА_2 одноразового права на подання відповідної вимоги.

У зв`язку із показами свідків, та тим оскаржувана вимога не затверджувалася (не приймалася) комітетом відповідача у 2023 році, а також з огляду на те, що доводи відповідача про безстроковість рішення комітету відповідача прийнятого на засіданні 22 вересня 2020 року є безпідставними, а тому суд дійшов висновку, що голова відповідача - ОСОБА_2 безпідставно (не в межах повноважень) самостійно прийняв оскаржувану вимогу від 23.03.2023, що є порушенням положень статей 33, 37, 39 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» та статей 45, 247 КЗпП України, а тому позовні вимоги про визнання незаконною вимогу № 1-В від 23 березня 2023 року Незалежної професійної спілки працівників Білоцерківської станції екстреної медичної допомоги є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Щодо вимоги про скасування вимоги, то суд дійшов висновку про відмову в позові в цій частині з тих підстав, що суд не має права, відповідно до чинного законодавства, скасувати рішення юридичних осіб, а має лише право визнати рішення незаконним.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача відшкодування моральної шкоди 1,00 грн., суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до статі 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право на захист цивільних прав та інтересів у разі їх порушення.

Статтями 16 та 23 ЦК України передбачено право особи на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Отже, компенсація завданої моральної шкоди не поглинається самим фактом відновлення становища, яке існувало до порушення прав, а має самостійне юридичне значення.

Тобто за наявності порушення прав відшкодування моральної шкоди здійснюється в обраний спосіб, зокрема у вигляді одноразової грошової виплати.

Суд вважає, що розмір моральної шкоди не є завищеним та являється співмірним з порушеними правами позивача, виходячи із засад виваженості, розумності та справедливості, суд визначає розмір моральної шкоди, яка підлягає до стягнення з відповідача на користь позивача, в сумі 1,00 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною першою статті 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до п.6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі», враховуючи принцип безпосередності судового розгляду, рішення може бути обґрунтоване лише доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими в судовому засіданні.

Повно та всебічно з`ясувавши обставини справи, оцінивши зібрані у справі докази, зважаючи на встановлені під час розгляду справи обставини, з урахуванням вищевикладеного, суд приходить висновку, що позовні вимоги частково ґрунтуються на вимогах закону, обставини справи частково підтверджені певними засобами доказування, а тому позовну заяву необхідно задовольнити частково.

Керуючись ст.ст. 259, 265, 268, 273, 353-355 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_3 до Незалежної професійної спілки працівників Білоцерківської станції екстреної медичної допомоги, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Київська обласна рада, про визнання незаконної та скасування вимоги, стягнення моральної шкоди - задовольнити частково.

Визнати незаконною вимогу Незалежної професійної спілки працівників Білоцерківської станції екстреної медичної допомоги № 1-В від 23 березня 2023 року.

Стягнути з Незалежної професійної спілки працівників Білоцерківської станції екстреної медичної допомоги(Код ЄДРПОУ 39660644) на користь ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 ) моральну шкоду у розмірі 1(одна)грн. 00 коп.

В іншій частині позову - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано, або після перегляду рішення в апеляційному порядку, якщо його не скасовано.

Повний текст рішення виготовлено 07 жовтня 2024 року.

Суддя: