Ухвала

від 05.11.2024 по справі 496/5712/24

БІЛЯЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 496/5712/24

Провадження № 1-кс/496/2523/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2024 року слідчий суддя Біляївського районного суду Одеської області ОСОБА_1 , розглянувши матеріали клопотання представника заявника ОСОБА_2 - адвоката ОСОБА_3 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №12024163250000267 від 02.09.2024 року,

В С Т А Н О В И В:

До Біляївського районного суду Одеської області надійшло клопотання представника заявника ОСОБА_2 - адвоката ОСОБА_3 про скасування арешту майна, в якому він просить скасувати арешт автомобіля марки ВАЗ модель: 217030, 2008 року виробництва, номер шасі № НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 зареєстрований в ТСЦ 4842 від 08.09.2028 року.

Вивчивши матеріали клопотання, оцінивши надані докази, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

У відповідності до ч.1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Положенням кримінального процесуального законодавства України не врегульовано питання повернення заяви про скасування арешту майна.

Згідно ч.6 ст. 9КПК України у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу.

З аналізу ст. ст. 171-174 КПК України вбачається, що у клопотанні про скасування арешту в обов`язковому порядку має бути зазначено наступне: хто звертається із клопотанням про скасування арешту майна /власник майна тощо/; перелік і вид майна, арешт, який має бути скасовано; яким процесуальним документом та коли був накладений арешт, мотивація чому слід скасувати арешт. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими заявник обґрунтовує доводи клопотання.

Разом з тим, особою, яка звернулась із клопотанням, до матеріалів клопотання не долучено судового рішення завіреного належним чином на підставі якого було накладено арешт.

Враховуючи вказане, а також те, що до матеріалів клопотання не долучено копії судового рішення завіреного належним чином на підставі якого було накладено арешт, слідчий суддя позбавлений можливості перевірити обставини, викладені в заяві, тому слідчий суддя приходить до висновку, що подане клопотання підлягає поверненню заявнику.

Керуючись ст. 7, 9, 174 КПК України, слідчий суддя -

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання представника заявника ОСОБА_2 - адвоката ОСОБА_3 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №12024163250000267 від 02.09.2024 року - повернути особі, що його подала.

Ухвала оскарженню не підлягає, але заперечення проти неї може бути подано відповідно до ч.3 ст. 309 КПК України.

Слідчий суддя ОСОБА_1