Постанова

від 10.11.2010 по справі 29/15

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУ Д УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2010 р. № 29/15

Вищий господарський суд України у складі колегії су ддів:

головуючого Кравчука Г.А.,

суддів: Мачульського Г.М., Мура вйова О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційн у скаргу Регіонального відділен ня Фонду державного майна Ук раїни по Львівській області

на постанову Львівського апеляційног о господарського суду від 12.05.20 10 р.

у справі № 29/15

господарського суду Львівської області

за позовом Регіонального відділен ня Фонду державного майна Ук раїни по Львівській області

до фізичної особи - підприє мця ОСОБА_4,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предме т спору, на стороні позивача: Львівський професійний л іцей комп'ютерних технологій ,

про стягнення 10 828,82 грн. неустой ки

в судовому засіданні взял и участь представники:

позивача: - не з'явились;

відповідача: Калиновська О.М., дов. реє стр. № 274 від 10.02.2010 р.;

третьої особи: - не з'явились;

В С Т А Н О В И В:

У січні 2010 р. Регіональн е відділення Фонду державног о майна України по Львівські й області (далі - Відділення ) звернулось до господарсько го суду Львівської області з позовною заявою, у якій проси ло стягнути на його користь з фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 (далі - Підприєме ць) неустойку у розмірі 10 828,82 гр н.

Позовні вимоги Відділення , посилаючись на норми Цивіль ного кодексу України, Господ арського кодексу України та Закону України "Про оренду де ржавного та комунального май на", обґрунтовувало тим, що стр ок дії укладеного між ним та П ідприємцем договору оренди і ндивідуально визначеного не рухомого майна, що належить д о державної власності № 14 від 26.05.2005 р. (далі - Договір № 14) закі нчився 25.05.2009 р., проте майно, яке є об'єктом оренди за вказаним договором, було повернуто Пі дприємцем за актом приймання -передачі лише 13.10.2009 р., у зв'язку з чим Підприємець зобов'язан ий сплатити неустойку у розм ірі подвійної плати за корис тування цим майном за час про строчення.

Рішенням господарського с уду Львівської області від 16.0 3.2010 р. (суддя Синчук М.М.) позовні вимоги Відділення задоволен о повністю, проте розмір заяв леної до стягнення неустойки зменшено, у зв'язку з чим з Під приємця стягнуто 4 471,54 грн.

Постановою Львівського ап еляційного господарського с уду від 12.05.2010 р. (колегія суддів: Городечна М.І., Юркевич М.В., Як імець Г.Г.) рішення господарсь кого суду Львівської області від 16.03.2010 р. залишено без змін.

Вказані рішення та постано ва прийняті з мотивів, виклад ених Відділенням у позовній заяві, проте розмір неустойк и, яка підлягає стягненню на й ого користь з Підприємця, зме ншено на підставі ст. 233 Господ арського кодексу України, ст . 551 Цивільного кодексу Україн и та ст. 83 Господарського проц есуального кодексу України, оскільки, зокрема:

- Відділення не довело пон есення ним збитків у зв'язку з порушенням Підприємцем стро ку повернення орендованого з а Договором № 14 майна;

- Підприємець сплачував о рендну плату після закінченн я строку дії Договору № 14.

Відділення звернулось до В ищого господарського суду Ук раїни з касаційною скаргою, у якій просить постанову Льві вського апеляційного господ арського суду від 12.05.2010 р. і ріше ння господарського суду Льві вської області від 16.03.2010 р. скас увати та прийняти нове рішен ня, яким задовольнити його по зовні вимоги у повному обсяз і. Викладені у касаційній ска рзі вимоги Відділення обґрун товує посиланням на обставин и справи, ст. ст. 526, 610, 611, 785 Цивільн ого кодексу України, ст. 233 Госп одарського кодексу України, ст. ст. 32 - 34, 83 Господарського п роцесуального кодексу Украї ни.

Підприємець скористався п равом, наданим ст. 1112 Господарс ького процесуального кодекс у України, та надіслав до Вищо го господарського суду Украї ни відзив на касаційну скарг у Відділення, у якому просить залишити її без задоволення . Викладені у відзиві вимоги П ідприємець обґрунтовує тим, що оскаржувані судові акти п рийняті без порушень норм за конодавства України.

Львівський професійний лі цей комп'ютерних технологій не скористався правом, надан им ст. 1112 Господарського проце суального кодексу України, т а відзив на касаційну скаргу Відділення до Вищого господ арського суду України не над іслав, що не перешкоджає каса ційному перегляду судових ак тів, які оскаржуються.

За розпорядженням заступн ика Голови Вищого господарсь кого суду України від 09.11.2010 р. ро згляд касаційної скарги здій снюється Вищим господарськи м судом України у складі коле гії суддів: Кравчук Г.А. (голов уючий), Мачульський Г.М. та Муравйов О.В.

Розглянувши у відкритому с удовому засіданні матеріали справи, перевіривши правиль ність юридичної оцінки встан овлених фактичних обставини справи, застосування господ арськими судами першої та др угої інстанцій норм матеріал ьного та процесуального прав а при прийнятті рішення та по станови, колегія суддів Вищо го господарського суду Украї ни вважає, що касаційна скарг а Відділення не підлягає зад оволенню, враховуючи наступн е.

Місцевим та апеляційним го сподарськими судами на підст аві матеріалів справи встано влено, що між Відділенням та Т овариством було укладено Дог овір № 14, термін дії якого закі нчився 25.05.2009 р., проте майно, яке є об'єктом оренди за вказаним договором, було повернуто Пі дприємцем за актом приймання -передачі лише 13.10.2009 р.

Згідно зі ст. 785 Цивільного к одексу України у разі припин ення договору найму наймач з обов'язаний негайно повернут и наймодавцеві річ у стані, в я кому вона була одержана, з ура хуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовл ено в договорі. Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повер нення речі, наймодавець має п раво вимагати від наймача сп лати неустойки у розмірі под війної плати за користування річчю за час прострочення.

Враховуючи викладене, коле гія суддів Вищого господарсь кого суду України вважає пра вильними висновки господарс ьких судів попередніх інстан цій про обґрунтованість позо вних вимог Відділення про ст ягнення на його користь з Під приємця неустойки у розмірі подвійної плати за користува ння цим майном за час простро чення.

Однак, господарськими суда ми першої та другої інстанці ї також з'ясовано та матеріал ами справи підтверджується, що:

- після закінчення термін у дії Договору № 14 Підприємец ь продовжував сплачувати оре ндну плату у порядку, передба ченому цим договором, та вчин яв дії, направлені на укладен ня нового договору оренди ма йна, яке орендувалось ним на п ідставі Договору № 14, у зв'язку з чим 14.10.2009 р. між ним та Відділе нням було укладено відповідн ий договір оренди;

- на момент вирішення спор у Підприємець перебував у ск рутному фінансовому стані;

- Відділення не довело, що воно понесло збитки у зв'язку з несвоєчасним поверненням Підприємцем орендованого на підставі Договору № 14 майна.

Відповідно до частини перш ої ст. 230 Господарського кодек су України штрафними санкція ми у цьому Кодексі визнаютьс я господарські санкції у виг ляді грошової суми (неустойк а, штраф, пеня), яку учасник гос подарських відносин зобов'яз аний сплатити у разі порушен ня ним правил здійснення гос подарської діяльності, невик онання або неналежного викон ання господарського зобов'яз ання.

Ст. 233 Господарського кодекс у України передбачає, що у раз і якщо належні до сплати штра фні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредит ора, суд має право зменшити ро змір санкцій. При цьому повин но бути взято до уваги: ступін ь виконання зобов'язання бор жником; майновий стан сторін , які беруть участь у зобов'яза нні; не лише майнові, але й інш і інтереси сторін, що заслуго вують на увагу. Якщо порушенн я зобов'язання не завдало зби тків іншим учасникам господа рських відносин, суд може з ур ахуванням інтересів боржник а зменшити розмір належних д о сплати штрафних санкцій.

Вказана норма кореспондує ться з п. 3 частини першої ст. 83 Г осподарського процесуально го кодексу України, згідно з я ким господарський суд, прийм аючи рішення, має право зменш увати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пен і), яка підлягає стягненню зі с торони, що порушила зобов'яза ння.

Виходячи з наведеного, коле гія суддів Вищого господарсь кого суду України приходить до висновку, що місцевий та ап еляційний господарський суд зменшили розмір неустойки, з аявлений Відділенням до стяг нення з Підприємця у зв'язку з несвоєчасним поверненням ос таннім об'єкту оренди за Дого вором № 14, за наявності обстав ин, передбачених ст. 233 Господа рського кодексу України та с т. 83 Господарського кодексу У країни.

На підставі викладеного ко легія суддів Вищого господар ського суду України вважає, щ о відповідно до вимог ст. 43 Гос подарського процесуального кодексу України постанова Л ьвівського апеляційного гос подарського суду від 12.05.2010 р. ґр унтується на всебічному, пов ному та об'єктивному розгляд і всіх обставин справи, які ма ють значення для вирішення с пору, відповідає нормам мате ріального та процесуального права, доводи касаційної ска рги Відділення не спростовую ть висновків господарського суду другої інстанції, у зв'яз ку з чим підстав для її скасув ання не вбачається.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11110 та 11 111 Господарського процесуаль ного кодексу України, Вищий г осподарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Регі онального відділення Фонду д ержавного майна України по Л ьвівській області залишити б ез задоволення, а постанову Л ьвівського апеляційного гос подарського суду від 12.05.2010 р. у с праві № 29/15 господарського суд у Львівської області - без з мін.

Головуючий суддя Г.А . Кравчук

Суддя Г .М. Мачульський

Суддя О .В. Муравйов