Номер провадження: 22-ц/813/4554/24
Справа № 523/12711/18
Головуючий у першій інстанції Сувертак І. В.
Доповідач Кострицький В. В.
ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05.11.2024 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
головуючий суддя Кострицький В.В. (суддя - доповідач),
судді Назарова М.В., Лозко Ю.П..,
за участю секретаря судового засідання Булацевської Я.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Суворовського районного суду м. Одеси від 19 лютого 2024 року, постановлена у складі судді Сувертак І.В., у приміщенні того ж суду,
у цивільній справі за заявою ОСОБА_1 про повернення сплаченого судового збору за позовною заявою ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Домінанта-Д», Товариства з обмеженою відповідальністю «Гранд-Палестро» про захист прав споживачів, визнання договору недійсним, відшкодування шкоди, стягнення безпідставно набутого майна, справа №523/12711/18, провадження №2/523/1160/20,-
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст судового рішення, що оскаржується
Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 19 лютого 2024 року заяву ОСОБА_1 про повернення сплаченого судового збору за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Приватного підприємства «Домінанта-Д», (65014, м. Одеса, вул. Пушкінська, 32, код ЄДРПОУ: 33509418),Товариства з обмеженою відповідальністю «Гранд-Палестро» (м. Одеса, вул. Марсельська, 48, офіс 9, 65123, адреса для листування: м. Одеса, вул. Пушкінська,32, 65014, код ЄДРПОУ: 39862048) про захист прав споживачів, визнання договору недійсним, відшкодування шкоди, стягнення безпідставно набутого майна, справа №523/12711/18, провадження №2/523/1160/20 залишено без задоволення.
Судом встановлено, що окрім того ухвалою суду від 28 серпня 2019 року клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подання позовної заяви залишено без задоволення. (т. 2, а.с. 203,204).
Дійсно ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 05 квітня 2022 року ОСОБА_1 звільнено від сплати судового збору за подання касаційної скарги, однак жодних визначених законом підстав для повернення сплаченого судового збору за позовні вимоги, що були пред`явлені до суду першої інстанції заява ОСОБА_1 не містить.
Виходячи з вищезазначеного, суд відмовив у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про повернення сплаченого судового збору.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить ухвалу Суворовського районного суду м. Одеси від 19 лютого 2024 скасувати та винести нову ухвалу, якою вжити необхідні заходи щодо повернення коштів помилково сплаченого надміру судового збору у загальній сумі 8 810 грн..
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що оскаржувана ухвала є незаконною.
Підставою для повернення коштів помилково сплаченого судового збору є сплата його у більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Оскільки, в додатку до заяви від 06.02.2024 року (про повернення коштів помилково сплаченого судового збору) надав копію не розглянутого клопотання № 34248 від 17.12.2018 р. (дивіться додаток 6), на яке посилався в цій заяві, в якому сказано про підстави повернення судового збору - «... я сплатив судовий збір в більшому розмірі, ніж того вимагав закон, а саме 8 810 грн....», то я не став дублювати ці підстави у самій заяві, але суддя Сувертак І.В. не звернула на зміст клопотання уваги, повідомляючи в ухвалі від 19 лютого 2024 року, що «жодних визначених законом підстав для повернення сплаченого судового збору за позовні вимоги, що були пред`явлені до суду першої Інстанції заява ОСОБА_1 не містить», з чим апелянт не згодний, так як заява мала би розглядатися разом з доданими до неї додатками.
Крім того, у клопотанні від 17.12.2018 р. посилався на частину 2 статті 8 Закону України «Про судовий збір», згідно якої суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті, якщо «розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік» (п.1, частина 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір»).
Річний дохід апелянта за попередній календарний рік (2017 рік), згідно довідки, що міститься в матеріалах даної справи (копію якої також надаю в додатку 9 до цієї апеляційної скарги) становив 16 485,69 грн., інших доходів не мав, що підтверджено належними довідками , що є в матеріалах справи. П`ять відсотків від цієї суми - це становить 824,28 грн. (16 485,65 х 5 % = 824,28). Я ж сплатив судовий збір у розмірі 8 810 грн., що було не співмірним з моїми доходами, прийнявши помилкове рішення, позичивши гроші для сплати судового збору, який мені не було повернено судом, що погіршило і до того мій скрутний майновий стан і завдало моральної шкоди.
Цей судовий збір був сплачений помилково у розмірі більшому, ніж встановлено законом, що являється підставою для його повернення.
Згідно пункту 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір»: «Сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: 1) зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом;... » Відповідно до частини 2 цієї статті «У випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті,- повністю».
Позовні вимоги апелянт також був змушений тоді зменшити, за поданим клопотанням, по причині відсутності грошей сплачувати за них судовий збір, ідо ускладнювало мені доступ до суду.
Згідно з ч.1 ст.136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.
Частина 3 вказаної статті передбачає, що з підстав зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку передбаченому законом може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Таким чином, звільнити від сплати судового збору суд міг за наявності даних про такий майновий стан заявника, який би унеможливлював сплату ним судового збору. Всі довідки і документи, які підтверджують мій скрутний майновий стан, на той час, були подані і містяться в матеріалах справи.
Ухвалою Верховного Суду від 05 квітня 2022 року, м. Київ, справа N9 523/12711/18-ц, провадження № 61-516 ск 22, мене було звільнено від сплати судового збору за подання касаційної скарги, враховуючи мій скрутний майновий стан, чого не врахував суд першої Інстанції при розгляді позовної заяви, не розглянувши моє клопотання про повернення судового збору (в розмірі переплаченої суми) від 17.12.2018 р. № 34248 (додаток 6).
З огляду на вище описане, вважає, що ухвала Суворовського районного суду м. Одеси від 19 лютого 2024 року є незаконною, яку слід скасувати.
Враховуючи зазначене, відповідно до Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03 вересня 2013 року N9 787 (зі змінами) (далі - Порядок), вказані кошти є помилково сплаченими.
Явка сторін в судове засідання
Сторони в судовому засіданні не з`явились про час та місце судового повідомлялись належним чином.
Позиція апеляційного суду
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.
З матеріалів справи вбачається, що до Суворовського районного суду міста Одеси 06 грудня 2024 року надійшла заява ОСОБА_1 про повернення коштів помилково сплаченого судового збору по справі №523/12711/18, провадження №2/523/1160/20.
Заява обґрунтована тим, що ОСОБА_1 було сплачено судовий збір у розмірі 8810 грн. (спочатку 2000 грн. та додатково у розмірі 6810 грн.) - судовий збір при поданні позовної заяви до Суворовського районного суду м. Одеси, що підтверджується двома квитанціями: № 0.0.1132147893.1 від 13.09.2018 і № СВ00927408/1 від 13 грудня 2018 року.
Крім того, у порядку розгляду цивільної справи № 523/12711/18 Суворовським районним судом, заявник звертався до суду з клопотанням № 34248 від 17.12.2018 р., про повернення судового збору, але воно не було розглянуте суддею Бабаковим В.П. у зв`язку з відводом судді після повернення справи після апеляції, а також воно не було розглянуте наступним суддею у цій справі ОСОБА_2 .
Так як Суворовським районним судом не було вказано точну суму судового збору, яку саме я мав сплатити, тому він сплатив цей судовий збір на свій розсуд та як вважає помилково.
Але у касаційному провадженні ухвалою Верховного Суду від 05 квітня 2022 року, м. Київ, справа № 523/12711/18-ц, провадження № 61-516 ск 22, за клопотанням ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору, його було звільнено від сплати судового збору за подання касаційної скарги.
Враховуючи зазначене, відповідно до Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03 вересня 2013 року № 787 (зі змінами), вказані кошти на думку заявника є помилково сплаченими.
Керуючись Порядком, ОСОБА_1 просить вжити необхідних заходів щодо повернення коштів помилково сплаченого судового збору у загальній сумі 8810 грн.
Судом встановлено, що окрім того ухвалою суду від 28 серпня 2019 року клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подання позовної заяви залишено без задоволення. (т. 2, а.с. 203,204).
Дійсно ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 05 квітня 2022 року ОСОБА_1 звільнено від сплати судового збору за подання касаційної скарги, однак жодних визначених законом підстав для повернення сплаченого судового збору за позовні вимоги, що були пред`явлені до суду першої інстанції заява ОСОБА_1 не містить.
Виходячи з вищезазначеного, суд першої інстанції відмовив у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про повернення сплаченого судового збору.
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Одеського апеляційного суду з таким погоджується, вважає названі висновки суду вірними, обґрунтованими та законними, оскільки вони ґрунтуються на правильному сприйнятті суддею положень цивільного процесуального законодавства, якими врегульовано питання щодо повернення помилково сплаченого надмірного судового збору.
Стаття 7 ЗУ «Про судовий збір» визначає, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі:
1) зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом;
2) повернення заяви або скарги;
3) відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі;
4) залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв`язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням);
5) закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
У випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю.
Іншого законодавець не встановив.
З оскаржуваного судового рішення вбачається, що ухвалою суду від 28 серпня 2019 року клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подання позовної заяви залишено без задоволення. (т. 2, а.с. 203,204).
Та обставина , що ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 05 квітня 2022 року ОСОБА_1 звільнено від сплати судового збору за подання касаційної скарги, не є безумовною підставою для повернення сплаченого судового збору у суді першої інстанції та не містить жодних визначених законом підстав для повернення сплаченого судового збору за позовні вимоги, що були пред`явлені до суду першої інстанції заява ОСОБА_1 не містить.
Наведені в апеляційній скарзі доводи не спростовують висновків суду першої інстанції по суті вирішення указаного питання та не дають підстав вважати, що судом порушено норми матеріального та процесуального права, про що зазначає у апеляційній скарзі скаржник.
Доводи апеляційної скарги, матеріали справи та зміст оскаржуваного судового рішення, не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, які передбачені нормами ЦПК України як підстави для скасування рішень.
Наведені скаржником в апеляційній скарзі доводи не можуть бути прийняті до уваги, оскільки зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх переоцінці та особистого тлумачення скаржником норм процесуального закону.
За вказаних обставин, колегія судів приходить до висновку, що ухвала суду постановлена з дотриманням вимог закону, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстави для скасування чи зміни ухвали суду першої інстанції відсутні.
Загальний висновок суду за результатами розгляду апеляційної скарги
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що ухвала суду постановлена з дотриманням норм процесуального права, тому відповідно до ст. 375 ЦПК України апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду першої інстанції без змін
Керуючись ст. ст.367, 368, 374, 379, 381, 382 ЦПК України, апеляційний суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Суворовського районного суду м. Одеси від 19 лютого 2024 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили негайно з дня її прийняття, але може бути оскаржена протягом 30 днів з дня складання її повного тексту до Верховного Суду у порядку та випадках, передбачених ст.389 ЦПК України.
Повне судове рішення складено 05 листопада 2024 року.
Головуючий В.В. Кострицький
Судді М.В. Назарова
Ю.П. Лозко
Суд | Одеський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 05.11.2024 |
Оприлюднено | 11.11.2024 |
Номер документу | 122907413 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Інші скарги та заяви в процесі виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) |
Цивільне
Одеський апеляційний суд
Кострицький В. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні