Ухвала

від 07.11.2024 по справі 947/32971/24

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

Справа № 947/32971/24

Провадження № 1-кс/947/14379/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.11.2024 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , представника власника майна адвоката ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі клопотання прокурора відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 72024161010000001 від 06.06.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

До Київського районного суду м. Одеси надійшло клопотання прокурора відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 72024161010000001 від 06.06.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України.

У клопотанніпрокурор, з метоюзбереження речовогодоказу,запобіганню спробампошкодження,перетворення,відчуження проситьнакласти арешт на вилучені документи за результатом проведеного 17.10.2024 обшуку за місцем розташування складських приміщень ТОВ «МЕТПРОЕКТ» за адресою: м. Одеса, вул. Самарська, 4.

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримав та наполягав на його задоволенні у повному обсязі, повідомив, що зазначене майно необхідне для забезпечення його збереження як речового доказу, запобігання можливості приховування, знищення доказів злочинної діяльності, проведення огляду, а також має суттєве значення для розслідування кримінального провадження.

Представник власникамайна ТОВ«МЕТПРОЕКТ» адвокат ОСОБА_4 у судовомузасіданні надавписьмові запереченняв якихзазначає,що власниката володільцямайна небуло повідомленота залученодо проведеннявідповідного обшуку.У зв`язкуіз цим,останній навітьне володієінформацією,які самедокументи іззазначених уп.3прохальної частиниклопотання прокурорапро накладенняарешту буливилучені,оскільки упротоколі обшукудетективом перелікдокументів зазначенийне був.На йогодумку встановити,що цеза документита чимістять вонибудь-яківідомості,на наявністьяких голослівнопосилаються детективта прокурор-не єможливим анівласнику майна,ані слідчомусудді,оскількиматеріали клопотанняпро накладенняарешту немістять протоколуогляду вилученогомайна.Вважає,що прокуророму клопотанніарешту неконкретизовано метунакладення арешту,а лишеформально зазначеніположення ст.170КПК України,які загаломвизначають поняттяарешту майна,тобто необхідність утримання зазначеного майна у клопотанні не зазначена. Стверджує, що клопотання прокурора не відповідає вимогамст. 171 КПК України, так як підстава та мета застосування заходу забезпечення кримінального провадження прокурором не зазначена та не обґрунтована, не вказані ризики, які можуть мати місце у разі не застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, із посиланням на відповідні обставин. На його думку постанова детектива при визнання речовими доказами від 17.10.2024 року також не має жодного обґрунтування та мотивування критеріїв та ознак, які б дозволили віднести вилучене майно до речових доказів. Повідомив, що у кримінальному провадженні № 72024161010000001 від 06.06.2024 року жодній особі не було повідомлено про підозру. Таким чином вважає, що детектив та прокурор не обґрунтували сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що майно, на яке необхідно накласти арешт, є доказом злочину, може бути забезпеченням відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. З урахуванням викладеного у задоволенні клопотання прокурора просив відмовити.

Вислухавши учасників судового засідання, вивчивши клопотання про арешт майна та додані до нього копії матеріалів кримінального провадження, слідчий суддя вважає, що воно підлягає задоволенню з наступних підстав.

В ході судового розгляду встановлено, що Підрозділом детективів (на правах самостійного Управління)Територіального управління БЕБ в Одеській області здійснюється досудове розслідування по кримінальному провадженню № 72024161010000001 від 06.06.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, процесуальне керівництво у якому здійснюється Одеською обласною прокуратурою.

Підставою для реєстрації вказаного кримінального провадження став аналітичний продукт УАІУР ТУ БЕБ в Одеській області від 29.05.2024 № 39/0/23.13-02-29-24 «Щодо дослідження фінансово-господарської діяльності ТОВ «МЕТПРОЕКТ» (код ЄДРПОУ 38598104)».

Встановлено, що за період з 01.01.2021 по т.ч. ТОВ «МЕТПРОЕКТ» укладено 37 договорів з Філіями АМПУ на загальну суму 155 млн. 445 тис. предметом яких були поточний ремонт та будівництво залізничних колій та причалів.

Співставним аналізом товарів, робіт та послуг придбаних ТОВ «МЕТПРОЕКТ» у контрагентів-постачальників (ТОВ «ГРАДІЄНТ СВ», ТОВ «БК «БУДПЕРСПЕКТИВА», ТОВ «МАЙРІН», ТОВ «БАРС», та інші) та реалізованих на адресу контрагентів-покупців встановлено, що частина придбаних ТМЦ (тканина синтетична, сонячні модулі, тощо) не реалізовувалась по ланцюгу постачання та не могли бути використані у господарській діяльності підприємства, на загальну суму 68 319 810 грн (з ПДВ).

Одночасно, відповідно до поданих Балансів (Форма № 1-м) за період 2021-2023 років ТОВ «МЕТПРОЕКТ» задекларовано залишки запасів станом на 30.06.2024 становить 170 тис. грн., що свідчить про те, що вищевказані ТМЦ станом на 30.06.2024 відсутні на балансі ТОВ «МЕТПРОЕКТ».

Зважаючи на вищевикладене, можливо зробити висновок, що ТОВ «МЕТПРОЕКТ» (код ЄДРПОУ 38598104) реалізувало вищевказані ТМЦ на невстановлених фізичних та юридичних осіб без відображення даних операцій в бухгалтерському та податковому обліку та/або не використав у власній господарській діяльності у загальній сумі 68 319 810 грн. з ПДВ що можливо призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 14 196 588 грн.

Окрім цього, в ході досудового розслідування встановлено, що ТОВ «МЕТПРОЕКТ» декларували взаємовідносини з придбання ТМЦ (тканина синтетична, пісок кварцовий, сонячні модулі, тощо) на загальну суму 30 971 100 грн. (з ПДВ), з них: у ТОВ «ГРАДИЄНТ СВ» (ЄДРПОУ 39812044) на загальну суму 16 728 400 грн (з ПДВ), ТОВ «БК БУДПЕРСПЕКТИВА» (ЄДРПОУ 41824504) на загальну суму 14 242 700 грн. (з ПДВ), які підконтрольні однім і тим самим особам, що може свідчити про безтоварний характер вказаних операцій, у зв`язку з чим службові особи ТОВ «МЕТПРОЕКТ» можливо ухились від сплати податку на додану вартість 6 194 220 грн.

Зібраними матеріалами кримінального провадження вбачається, що вказані ТМЦ згідно отриманих ТТН розвантажувалися у складському приміщенні за адресою: м. Одеса, вул. Самарська, однак в ході допиту директора ТОВ «МЕТПРОЕКТ» ОСОБА_5 , останній заявив, що будь-яких складських приміщень у Товариства ні у власності ні в оренді не має і не було, так як всі ТМЦ які необхідні для проведення підрядних робіт одразу доставляються на територію портів, що також може свідчити про безтоварний характер вказаних операцій.

Окрім цього, службовими особами ТОВ «МЕТПРОЕКТ» на виконання ухвали про тимчасовий доступ до речей і документи не надано повний обсяг документів відповідно до ухвали суду, а саме на виконання ухвали суду не надано наступних документів: товарно-транспортні накладні між ТОВ «МЕТПРОЕКТ» та ТОВ «МАЙРІН», між ТОВ «МЕТПРОЕКТ» та ТОВ «БК БУДПЕРСПЕКТИВА» (ЄДРПОУ 41824504), рахунки-фактури, накладні на відпуск товарно-матеріальних цінностей, довіреності, акти закупки товарно-матеріальних цінностей, журнали обліку вантажів, що надійшли, прибуткові ордери, акти про приймання матеріалів, картка складського обліку матеріалів відомості обліку залишків матеріалів на складі по взаємовідносинам з контрагентами зазначеними в ухвалі суду, реєстри отриманих та виданих податкових накладних з контрагентами відповідно до ухвали за період з 01.01.2021 по 01.05.2024.

Також, не надано бухгалтерські регістри помісячно з розшифровкою назви платника, код ЄДРПОУ, індивідуального податкового номеру платника ПДВ, сума, Дт, Кт: картка рахунку 361, оборотно-сальдова відомість по рахункам: 23, аналіз рахунку 79, картка рахунку 79, розшифровка складу витрат віднесених по взаємовідносинам з контрагентами до складу витрат у фінансовому результаті, 201, 301, 302, 31 (з усіма субрахунками), 701, 702, 703, 704, 80 (з усіма субрахунками в т.ч. 801, 802, 803, 805, 808, 809), 90 (з усіма субрахунками в т.ч. 901, 902, 903), 91, 92, 93, 94 в яких міститься інформація щодо взаємовідносин з вищевказаними документами, рух ТМЦ, оборотно-сальдові відомості по рахунку 631 з контрагентами: ТОВ «БК БУДПЕРСПЕКТИВА», ТОВ «МАЙРІН», ТОВ «ГРАДИЄНТ СВ».

На виконання ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Одеси, 17.10.2024 проведено обшук за місцем розташування складських приміщень ТОВ «МЕТПРОЕКТ», а саме за адресою: м. Одеса, вул. Самарська, 4, в ході якого виявлено та вилучено наступні предмети та документи:

- договір оренди № 53 від 22.01.2019 між ТОВ «Метпроект» та ПАТ «Алексі» на 3 арк.;

- акт прийому передачі приміщення за договором оренди № 53 від 22.01.2019 на 1 арк.;

- копії витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, рішення зборів засновників ТОВ «Метпроект», інших документів, наданих ТОВ «Метпроект при укладенні договору оренду, всього на 34 арк;

- копія сторінки журналу входу на територію ПАТ «Алексі», на якій містяться відомості щодо відвідування території складських приміщень представником ТОВ «Метпроект», на 1 арк.

17.10.2024 детективом у даному кримінальному провадженні прийнято процесуальне рішення та в порядку ст. 110 КПК України винесено постанову про визнання вилученого майна речовим доказом.

Статтями 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченим цим Кодексом.

Доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом у порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Статтею 92 КПК України визначено, що обов`язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого; обов`язок доказування належності та допустимості доказів, даних щодо розміру процесуальних витрат та обставин, які характеризують обвинуваченого, покладається на сторону, що їх подає.

Відповідно до положень ст.170 КПК України майно, щодо якого існують достатні підстави вважати, що воно є предметом, засобом чи знаряддям вчинення злочину, доказом злочину, набуте злочинним шляхом, доходом від вчиненого злочину, отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину може бути арештоване на підставі рішення слідчого судді. Арешт майна може бути накладено на нерухоме і рухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковому вигляді, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться чи зберігаються в банках або інших фінансових установах. Арешт майна може бути застосований з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання.

У відповідності до п. 2 ч. 5 ст. 171 КПК України встановлено, що у разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.

В даному випадку слідчий суддя вважає, що вилучені в ході обшуку документи ймовірно можуть містити на собі ознаки вчиненого злочину, зокрема можуть містити відомості про заниження податку на додану вартість, завищення вартості робіт та послуг за обставинами що встановлюються в рамках даного кримінального провадження, а від так можуть бути знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди та містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що підлягає дослідженню. З метою фіксування останніх їх буде оглянуто та проведено ряд експертних досліджень, шляхом призначення експертиз.

Інформація яка міститься на вказаних документах має значення для вказаного кримінального провадження, виявлені документи ймовірно можуть бути беззаперечними доказами вчинення протиправних дій, та потребують дослідження, в подальшому можуть слугувати доказами для притягнення винних осіб до відповідальності, у зв`язку з чим виникла необхідність у накладенні на вилучене майно арешту.

Слідчий суддя не може виключати, що перед стороною обвинувачення постане питання експертного дослідження вилучених документів, а обов`язковою умовою їх проведення є безпосереднє надання їх експертам, що додатково підтверджує наявність підстав для арешту майна.

При цьому,норми КПК України не визначають чітких термінів для призначення експертного дослідження вилученого майна, а також не передбачають такої підстави для відмови у накладенні арешту, як відсутність станом на час розгляду клопотання постанови про призначення експертизи.

Доводи сторони захисту щодо того, що власник майна не є підозрюваним та у матеріалах клопотання немає відомостей про повідомлення про підозру , слідчий суддя не приймає до уваги у зв`язку з наступним.

Ст.100КПК України визначено, що на речові докази може бути накладено арешт в порядку ст.ст. 170-174 КПК України, та згідно ч.ч. 2, 3ст. 170 КПК Українислідчий суддя накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що воно відповідає критеріям, визначеним в ч. 1ст. 98 КПК України.

Тому, з огляду на положення ч. ч. 2, 3ст. 170 КПК України, майно, яке відповідає критеріям, визначеним уст. 98 КПК Україниповинно арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

Відтак, арешт майна з підстав передбачених ч. ч. 2, 3ст.170КПК України по суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від двох останніх правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов`язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.

При вирішенні клопотання сторони обвинувачення, слідчий суддя враховує, що закон не вимагає, щоб докази на підтвердження вчинення кримінального правопорушення були повними та достатніми на даній стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого кримінального правопорушення. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно застосувати зазначений вид заходу забезпечення кримінального провадження, досягнення дієвості цього провадження та уникнення негативних наслідків.

Також вирішуючи питання про накладення арешту, слідчий суддя враховує й те, що в даному випадку обмеження права власності є розумним і співрозмірним завданням кримінального провадження та обставини кримінального провадження станом на час прийняття рішення вимагають вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження як накладення арешту.

Викладене переконує слідчого суддю у тому, що мета цього заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді запобігання цьому ризику може бути досягнута.

Так, приймаючи до уваги викладене та враховуючи правову кваліфікацію кримінального правопорушення (ч. 3 ст. 212 КК України ) за фактом вчинення якого розслідується кримінальне провадження та в межах якого подано дане клопотання, фактичні обставини кримінального провадження, даних про необхідність призначення відповідних судових експертиз, слідчий суддя з метою запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення та відчуження майна, яке відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, та визнано речовим доказом у даному кримінальному провадженні постановою слідчого, приходить до висновку про наявність достатніх підстав для накладення арешту на вилучене майно .

Критерії розумності та співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження є оціночними поняттями. Європейський Суд з прав людини неодноразово наголошував на тому, що будь-яке втручання у право особи з боку держави має забезпечувати «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи.

На переконання слідчого судді, загальні інтереси суспільства у вигляді досягнення завдань кримінального провадження, визначених ст. 2 КПК України (зокрема, захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування тощо), виправдовують ступінь втручання у право власності особи, яке пов`язане з накладенням арешту на належне їй майно.

Відповідно до пункту 18 частини першої статті 3 КПК України до повноважень слідчого судді належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні,

Мета судового контролю полягає в тому, щоб досудове розслідування в кримінальних провадженнях проводилось із дотриманням принципу верховенства права.

У порядку встановленому КПК, слідчий суддя приходить до висновку про задоволення даного клопотання.

Одночасно слідчий суддя наголошує, що накладення арешту на майно не є припиненням права власності на нього або невідворотним позбавленням такого права. Хоча власник і обмежується у реалізації всіх правомочностей щодо відповідного майна, проте таке обмеження має тимчасовий характер. Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України володілець майна, який не був присутній при розгляді питання про арешт майна, має право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 132, 170-173, 309 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 72024161010000001 від 06.06.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України - задовольнити.

Накласти арешт із забороною користування та розпорядження, на вилучені речі та документи за результатом проведеного 17.10.2024 обшуку за місцем розташування складських приміщень ТОВ «МЕТПРОЕКТ» за адресою: м. Одеса, вул. Самарська, 4, а саме:

- договір оренди № 53 від 22.01.2019 між ТОВ «Метпроект» та ПАТ «Алексі» на 3 арк.;

- акт прийому передачі приміщення за договором оренди № 53 від 22.01.2019 на 1 арк.;

- копії витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, рішення зборів засновників ТОВ «Метпроект», інших документів, наданих ТОВ «Метпроект при укладенні договору оренду, всього на 34 арк;

- копія сторінки журналу входу на територію ПАТ «Алексі», на якій містяться відомості щодо відвідування території складських приміщень представником ТОВ «Метпроект», на 1 арк.

Виконання ухвалипокласти на прокурора відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 .

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Одеського апеляційного суду.

Слідчий суддя ОСОБА_1