Рішення

від 09.10.2024 по справі 914/1073/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

09.10.2024Справа № 914/1073/24

Господарський суд міста Києва у складі: головуючого - судді Лиськова М.О., при секретарі судового засідання Осьмаку Ю.Р. розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали заяви представника Фізичної особи-підприємця Филипчук Меланії Тарасівни про ухвалення додаткового рішення про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу у справі №914/1073/24

За первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Тайфун

Сервіс"

(04208, м. Київ, просп. Василя Порика, буд. 7-А, кв. 4;

ідентифікаційний код: 43020313)

до Фізичної особи підприємця Филипчук Меланії Тарасівни

( АДРЕСА_1 ;

ідентифікаційний код: НОМЕР_1 )

про стягнення 160 390,02 грн.

та за зустрічним позовом Фізичної особи підприємця Филипчук Меланії Тарасівни

( АДРЕСА_1 ;

ідентифікаційний код: НОМЕР_1 )

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тайфун Сервіс"

(04208, м. Київ, просп. Василя Порика, буд. 7-А, кв. 4;

ідентифікаційний код: 43020313)

про стягнення 39 435,00 грн.

За участю представників учасників справи згідно протоколу.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Тайфун Сервіс" (надалі - Позивач, ТОВ "Тайфун Сервіс") звернулось до Господарського суду Львівської області із позовною заявою до Фізичної особи-підприємця Филипчук Меланії Тарасівни (надалі - Відповідач, ФОП Филипчук М.Т.) про стягнення заборгованості.

Позов обґрунтовано тим, що між позивачем (перевізник) та відповідачем (експедитор) укладено Публічний договір надання послуг з перевезення вантажу від 16.10.2023, предметом якого є доставка перевізником довіреного експедитором вантажу від місця завантаження до місця розвантаження у встановлений заявкою на перевезення термін та видача вантажу уповноваженій особі вантажоодержувача. Умовами цього договору визначено, що експедитор зобов`язується сплатити перевізнику за перевезення вантажу обумовлену в заявці на перевезення вантажу винагороду, а конкретизовані та спеціальні умови кожного вантажного перевезення будуть визначатися та узгоджуватись сторонами у заявці на перевезення вантажу.

28.12.2023 на підставі заявки на перевезення вантажу №2023-4205.1 сторони погодили, що позивач надає транспортний засіб з державним номерним знаком НОМЕР_2 та АІ4207ХF для перевезення гігієнічної продукції кількістю 33 палети маршрутом Олава (Польща) - Київ (Україна), дата завантаження: 29.12.2023, дата розвантаження: 08.01.2024, а відповідач зобов`язується оплатити надані послуги. Вартість перевезення становить 3800,00 Євро, а строк оплати - 21 робочий день від дати отримання оригіналів документів з вивантаженням на складі с. Щасливе або с. Чубинське Бориспільського району Київської області.

Як стверджує позивач, 05.01.2024, тобто у визначений умовами заявки строк, товар разом з супровідними документами, у тому числі і CMR, було доставлено на зазначений відповідачем склад та прийнятий клієнтом відповідача. Надалі, позивач двічі направляв за адресою відповідача рахунок на оплату, два примірники актів надання послуг та CMR №000003 від 29.12.2023, які були отримані останнім. Разом з цим, вартість перевезення у розмірі 3800,00 Євро, що в еквіваленті до національної валюти згідно із офіційним курсом станом на дату завантаження (29.12.2023) становить 160390,02 грн., у погоджений сторонами строк відповідачем оплачена не була.

Зважаючи на це, позивач просить стягнути із відповідача 160`390,02 грн. заборгованості.

Ухвалою від 29.04.2024 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі, розгляд справи ухвалив здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження, судове засідання у справі призначив на 27.05.2024.

27.05.2024 представником ФОП Филипчук М.Т. подано за допомогою підсистеми "Електронний суд" зустрічний позов та відзив на позовну заяву (вх. №14089/24 від 27.05

До відзиву на позовну заяву відповідачем додано Платіжну інструкцію №244 від 09.05.2024 про сплату позивачу 120' 955,02 грн.

В цей же час, зустрічна позовна заява обґрунтована тим, що між ТОВ "Тайфун Сервіс" (перевізник) та ФОП Филипчук М.Т. (експедитор) укладено Публічний договір надання послуг з перевезення вантажу від 16.10.2023. До цього договору сторонами погоджено заяву на перевезення вантажу №2023-4205.1 від 28.12.2023.

Як стверджує позивач за зустрічним позовом, 29.12.2023 відповідач надав транспортний засіб з державним номерним знаком НОМЕР_2 / АІ4207ХF для перевезення гігієнічної продукції за маршрутом Олава (Польща) - Київ (Україна). Однак, після проходження митного оформлення, у місці вивантаження було виявлено пошкоджений товар, а саме: Tena Slip Plus Medium 30 McC (Артикул 710606-02) у кількості 48 шт., а також Tena Slip Plus Large 30 McC (Артикул 710702-02) у кількості 84 шт. Причиною пошкодження було замокання вантажу, що трапилося внаслідок недбалого ставлення ТОВ "Тайфун Сервіс" до своїх обов`язків з перевезення. Вказані обставини зафіксовані у акті №С0000000022 невідповідності продукції від 05.01.2024, який підписаний представником відповідача.

Після отримання претензії від замовників/клієнтів - ТОВ "Ессіті Україна" та ТОВ "Бей Транс", щодо відшкодування вартості пошкодженого вантажу, ФОП Филипчук М.Т. звернулася до ТОВ "Тайфун Сервіс" з вимогою відшкодувати завдані збитки, розмір яких становить 39`435,00 грн. Відповідач відмовився добровільно відшкодовувати вказану суму збитків, хоча і визнав частково пред`явлені вимоги.

Зважаючи на це, ФОП Филипчук М.Т. просить стягнути на її користь 39`435,00 грн.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 27.05.2024 задоволено клопотання представника ФОП Филипчук М.Т. про поновлення строків для подання відзиву на позовну заяву та зустрічної позовної заяви; прийнято зустрічну позовну заяву ФОП Филипчук М.Т. до ТОВ "Тайфун Сервіс" про стягнення збитків до спільного розгляду із первісною позовною заявою ТОВ "Тайфун Сервіс" до ФОП Филипчук М.Т. про стягнення заборгованості; вимоги за зустрічним позовом об`єднано в одне провадження з первісним позовом; вирішено перейти до розгляду справи за правилами загального позовного провадження; матеріали справи №914/1073/24 за первісним позовом ТОВ "Тайфун Сервіс" до ФОП Филипчук М.Т. про стягнення заборгованості, а також за зустрічним позовом ФОП Филипчук М.Т. до ТОВ "Тайфун Сервіс" про стягнення збитків передано за виключною підсудністю Господарському суду м. Києва.

18.06.2024 матеріали справи №914/1073/24 надійшли до Господарського суду міста Києва.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.06.2024 матеріали справи передано для розгляду судді Лиськову М.О.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.06.2024 прийнято справу до свого провадження та призначено підготовче засідання на 03.07.2024.

29.07.2024 до Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАЙФУН СЕРВІС» надійшло клопотання про зменшення витрат на правову допомогу.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 11.09.2024 провадження у справі №914/1073/24 за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Тайфун Сервіс" до Фізичної особи підприємця Филипчук Меланії Тарасівни про стягнення 160 390,02 грн. - закрито на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України; позовні вимоги зустрічного позову задоволено; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Тайфун Сервіс" на користь Фізичної особи підприємця Филипчук Меланії Тарасівни 39 435, 00 грн. заборгованості та 3 028, 00 грн. судового збору.

17.09.2024 від представника Фізичної особи-підприємця Филипчук Меланії Тарасівни до Господарського суду міста Києва надійшла заява про ухвалення додаткового рішення у справі №914/1073/24 про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу, в якій заявник просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Тайфун Сервіс" на користь Фізичної особи-підприємця Филипчук Меланії Тарасівни витрати на правову допомогу у розмірі 15 000, 00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.09.2024 розгляд заяви представника Фізичної особи-підприємця Филипчук Меланії Тарасівни про ухвалення додаткового рішення у справі призначено на 09.10.2024.

09.10.2024 у судове засідання з`явився представник заявника та просив суд задовольнити подану ним заяву про розподіл судових витрат про справі №914/1073/24, представник позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) у судове засідання 09.10.2024 не з`явився, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Розглянувши заяву про ухвалення додаткового судового рішення у справі, суд дійшов висновку про наступне.

Згідно з частиною 1 статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; судом не вирішено питання про судові витрати.

За частиною 1 статті 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Положення статті 126 ГПК України передбачають, що для цілей розподілу судових витрат суд враховує: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частина 8 статті 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

З матеріалів справи вбачається, що першою заявою по суті спору з боку відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) є зустрічна позовна заява, в якій заявник зазначив попередній (орієнтовний) розрахунок витрат на професійну правничу допомогу на загальну суму 15 000, 00 грн., які Фізична особа підприємець Филипчук Меланія Тарасівна очікує понести в зв`язку із розглядом справи.

Так, частиною 8 статті 129 ГПК України встановлено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

В даному випадку до правовідносин сторін підлягає застосуванню вимога ч. 8 ст. 129 ГПК України про подання доказів щодо розміру понесених судових витрат протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 06.10.2020 у справі № 922/376/20.

З огляду на те, що рішення у справі №914/1073/24 ухвалене 11.09.2024, то останнім днем для подачі Фізичною особою підприємцем Филипчук Меланією Тарасівною заяви про ухвалення додаткового рішення є 16.09.2024.

Заява Фізичної особи підприємця Филипчук Меланії Тарасівни про ухвалення додаткового рішення про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу у справі №914/1073/24 подана до Господарського суду міста Києва через систему «Електронний суд» 16.09.2024, тобто в межах строку встановленого приписами ч.8 ст. 129 ГПК України.

У зв`язку з викладеним суд доходить до висновку про наявність правових підстав для розгляду заяви відповідача про розподіл судових витрат по суті.

Розглянувши заяву Фізичної особи-підприємця Филипчук Меланії Тарасівни про ухвалення додаткового рішення про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу у справі №914/1073/24, судом встановлено наступне.

На обґрунтування поданого клопотання представник відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним) зазначив, що між Фізичною особою-підприємцем Филипчук Меланією Тарасівною (Клієнт) та Адвокатом Ориником Андрієм Романовичем (далі - виконавець) було укладено Договір про надання правової допомоги №21/02/24 від 21.02.2024 (далі - Договір).

Згідно п. 1.1 Договору у публічно правовому аспекті цей Договір є домовленістю, за якою одна сторона - адвокат зобов`язується здійснити захист, представництво та надати іншу правову допомогу другій стороні - Клієнту за певну винагороду (гонорар) та з відшкодуванням певних витрат необхідних для виконання договору.

Відповідно до п. 1.2. Договору в аспекті оподаткування цей договір є угодою, відповідно до якої Виконавцем за відповідну плату надаються адвокатські послуги, які використовуються Замовником.

На підтвердження понесених витрат представником відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) додано до заяви про ухвалення додаткового рішення Акт про надану правову допомогу №12/09 від 12.09.2024 по договору №21/02/24 від 21.02.2024, в якому зазначено види наданої правової допомоги Клієнту, їх обсяги та вартість, а саме:

1) підготовка та подання до Господарського суду Львівської області у справі №914/1073/24 зустрічної позовної заяви від 24.05.2024 р. про стягнення з ТОВ «Тайфун Сервіс» коштів. (3 год., 6 000, 00 грн.);

2) вивчення відзиву на позовну зустрічну заяву у справі №914/1073/24, аналіз, пошук практики судів в аналогічних справах, підготовка та подання до Господарського суду м. Києва відповіді на відзив від 09.07.2024 р. у справі №914/1073/24 (2 год., 4 000, 00 грн.);

3) участь адвоката в судовому засіданні Господарського суду м. Києва по справі №914/1073/24 (11.09.2024 p.) (1 год., 2 000, 00 грн.);

4) подання до Господарського суду м. Києва по справі №914/1073/24 клопотання про долучення доказів від 30.06.2024 р. (1 год., 2 000, 00 грн.);

5) участь адвоката в судовому засіданні Господарського суду м. Києва по справі №914/1073/24 (31.07.2024 P.) (0,5 год., 1 000, 00 грн.).

На підтвердження понесених витрат представником відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) додано до своєї заяви від 17.09.2024 рахунок на оплату №12/09/24 від 12.09.2024.

Позивач за первісним позовом (відповідач за зустрічним позовом) у своєму клопотанні від 29.07.2024 просить суд зменшити розмір витрат на правничу допомогу, про який заявлено представником Фізичної особи підприємця Филипчук Меланії Тарасівни у зустрічній позовній заяві від 27.05.2024 у зв`язку із його неспівмірністю з складністю справи та часом затраченим представником відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) на надання такої допомоги Клієнту.

Згідно з ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

У постанові від 03.10.2019 у справі №922/445/19 об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду сформулювала такі висновки щодо застосування норм права при вирішенні питання про розподіл судових витрат на правову допомогу:

1) за змістом п. 1 ч. 2 ст. 126, ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою. Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 126 цього Кодексу);

2) зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи;

3) загальне правило розподілу судових витрат визначене в ч. 4 ст. 129 ГПК України. Разом із тим, у ч. 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення. При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат;

4) під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені ч.ч. 5-7, 9 ст. 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. У такому випадку суд, керуючись ч.ч. 5-7, 9 ст. 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Згідно зі ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).

При цьому, суд враховує, що у п. 9 ч. 1 ст. 1 «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» установлено: представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності щодо надання правової інформації, консультацій та роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п.6 ч.1 ст.1 «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Відповідно до ст. 19 «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності є: надання правової інформації, консультацій та роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; захист прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішується питання про їх застосування в кримінальному провадженні, особи, стосовно якої розглядається питання про видачу іноземній державі (екстрадицію), а також особи, яка притягається до адмінвідповідальності під час розгляду справи про адмінправопорушення; надання правової допомоги свідку в кримінальному провадженні; представництво інтересів потерпілого під час розгляду справи про адмінправопорушення, прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача в кримінальному провадженні; представництво інтересів фіз- і юросіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших держорганах, перед фіз- та юрособами; представництво інтересів фіз- і юросіб, держави, органів держвлади, органів місцевого самоврядування в іноземних, міжнародних судових органах, якщо іншого не встановлено законодавством іноземних держав, статутними документами міжнародних судових органів та інших міжнародних організацій або міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана ВРУ; надання правової допомоги під час виконання та відбування кримінальних покарань.

Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.

Водночас, в Акті про надану правову допомогу №12/09 від 12.09.2024 по договору №21/02/24 від 21.02.2024, зазначено такі види наданої правової допомоги Клієнту, їх обсяги та вартість:

1) підготовка та подання до Господарського суду Львівської області у справі №914/1073/24 зустрічної позовної заяви від 24.05.2024 р. про стягнення з ТОВ «Тайфун Сервіс» коштів. (3 год., 6 000, 00 грн.);

2) вивчення відзиву на позовну зустрічну заяву у справі №914/1073/24, аналіз, пошук практики судів в аналогічних справах, підготовка та подання до Господарського суду м. Києва відповіді на відзив від 09.07.2024 р. у справі №914/1073/24 (2 год., 4 000, 00 грн.);

3) участь адвоката в судовому засіданні Господарського суду м. Києва по справі №914/1073/24 (11.09.2024 p.) (1 год., 2 000, 00 грн.);

4) подання до Господарського суду м. Києва по справі №914/1073/24 клопотання про долучення доказів від 30.06.2024 р. (1 год., 2 000, 00 грн.);

5) участь адвоката в судовому засіданні Господарського суду м. Києва по справі №914/1073/24 (31.07.2024 P.) (0,5 год., 1 000, 00 грн.).

Загальна вартість наданої правової допомоги згідно Акту №12/09 від 12.09.2024 по договору №21/02/24 від 21.02.2024 становить 15 000, 00 грн.

Суд відзначає, що для включення всієї суми гонору у відшкодування за рахунок відповідача відповідно до положень ст.126 Господарського процесуального кодексу України, має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір цих витрат є розумним та виправданим. Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

У постанові Об`єднаної палати Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 Верховний Суд зазначив, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

Верховний Суд також зазначив, що у такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст.41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (наприклад, рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N19336/04, п.269).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

У визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема, але не виключно: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Вказану правову позицію викладено у постанові від 17.09.2019 Верховного Суду по справі №910/4515/18.

Враховуючи наведене, з огляду на спірні правовідносини, беручи до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду відповідачем документів, їх значення для вирішення спору, суд прийшов до висновку, що заявлений до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката не є співмірним із складністю справи, ціною позову та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), з часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг) та з обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.

За таких обставин, суд дійшов висновку частково задовольнити заяву представника Фізичної особи-підприємця Филипчук Меланії Тарасівни та стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Тайфун Сервіс" витрати на правову допомогу у сумі 11 000, 00 грн.

Керуючись ст. 123, 126, 129, 232, 244 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Заяву представника Фізичної особи-підприємця Филипчук Меланії Тарасівни про ухвалення додаткового рішення про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Тайфун Сервіс" (04208, м. Київ, просп. Василя Порика, буд. 7-А, кв. 4; ідентифікаційний код: 43020313) на користь Фізичної особи-підприємця Филипчук Меланії Тарасівни ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код: НОМЕР_1 ) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 11 000,00 грн.

3. В іншій частині заяви відмовити.

4. Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.

Додаткове рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено у порядку і строк, встановлені ст. 254, 256, 257 ГПК України.

Повний текст додаткового рішення складений та підписаний 08.11.2024.

Суддя М.О. Лиськов