Рішення

від 08.11.2024 по справі 473/2309/22

ВОЗНЕСЕНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 473/2309/22

РІШЕННЯ

іменем України

(ДОДАТКОВЕ)

"08" листопада 2024 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі головуючої судді Лузан Л.В., за участю секретаря судового засідання Гоженко В.О., без участі учасників справи, розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вознесенську Миколаївської області цивільну справу за позовомзаступника керівника Вознесенської окружної прокуратури Миколаївської області в інтересах держави в особі Миколаївської обласної державної адміністрації до ОСОБА_1 про стягнення шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки,

ВСТАНОВИВ

в вересні 2022 року заступник керівника Вознесенської окружної прокуратури Миколаївської області звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Миколаївської обласної державної адміністрації до ОСОБА_1 про стягнення шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 23 червня 2021 року державним інспектором Головного управління Держгеокадастру у Миколаївської області Маломан С.О. було здійснено обстеження земельної ділянки лісогосподарського призначення з кадастровим номером 4822082600:03:000:0657, загальною площею 82,7201 га, яка розташована в межах земель Дорошівської ОТГ Вознесенського району Миколаївської області та перебуває в постійному користуванні ДП «Вознесенське лісове господарство». В ході вказаної перевірки було встановлено факт самовільного зайняття ОСОБА_1 частини обумовленої земельної ділянки (0,50 га) шляхом встановлення тимчасових дерев`яних споруд та загону для худоби, про що був складений відповідний акт за №426-ДК/462/АП/09/-1/-21.

В подальшому, 12 липня 2021 року відносно відповідача було складено протокол про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачено ст.53-1 КУпАП. Постановою державного інспектора Головного управління Держгеокадастру у Миколаївської області Маломан С.О від 13 липня 2021 року за №426-ДК/0176/По/08/01/-21 відповідача притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.53-1 КУпАП, застосовано адміністративне стягнення в штрафу в розмірі 340,00 грн.

Крім того, відповідно до Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву без спеціального дозволу, затвердженої постановою КМУ за №963 від 25 липня 2007 року було проведено розрахунок заподіяної відповідачем шкоди, сума якої становить 31748,50 грн. В добровільному порядку завдані збитки ОСОБА_1 не відшкодував.

Зазначені обставини, а також бездіяльність Миколаївської обласної державної адміністрації щодо самостійного здійснення заходів з метою стягнення з відповідача шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, стали підставою для звернення заступника керівника Вознесенської окружної прокуратури Миколаївської області з даним позовом до суду.

24 жовтня 2024 року Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області ухвалив рішення про часткове задоволення позовних вимог, з відповідача на користь держави стягнуто завдану самовільним зайняттям земельної ділянки шкоду в розмірі 3473,29 грн.

29 жовтня 2024 року представниця відповідача адвокат Вуїв О.В. подала до Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області заяву про ухвалення додаткового рішення в справі в частині стягнення понесених відповідачем судових витрат, а саме витрат на проведення судової експертизи в розмірі 14338,80 грн.

07 листопада 2024 року представник Вознесенської окружної прокуратури Миколаївської області Черніговський В.О. надав заяву, в якій просив відмовити в стягненні вищевказаних судових витрат, оскільки поставлені на вирішення експерта питання стосуються оцінки доказів у справі, що є прерогативою суду, отже не потребують спеціальних знань.

Суд відповідно дост. 270 ЦПК Українивирішує питання щодо ухвалення додаткового рішення без участі учасників справи.

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного.

Згідно ч.ч. 1, 2ст. 270 ЦПК Українисуд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; судом не вирішено питання про судові витрати; суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.

Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

Відповідно до ч.ч. 1, 3ст. 133 ЦПК Українисудові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно ч.ч. 1, 2, 3, 8ст. 141 ЦПК Українисудовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Наведені норми процесуального законувизначають загальний порядок розподілу судових витрат між сторонами у справі та іншими учасниками справи, що ґрунтується на принципі обов`язковості відшкодування судових витрат особи, на користь якої ухвалено судове рішення, за рахунок іншої особи, яка в цьому спорі виступає її опонентом.

Відповідно до ч.3 ст. 56 ЦПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

За змістом ст.ст. 43,49,56,58 ЦПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, набуває статусу сторони у справі - позивача лише у випадках, передбачених процесуальнимзаконом, однак у разі відкриття провадження у справі за поданим ним позовом він має ті ж права та обов`язки, що їх має позивач, за винятком права укладати мирову угоду.

Звертаючись із позовом в інтересах держави, прокурор є суб`єктом сплати судового збору та самостійно здійснює права та виконує обов`язки, пов`язані з розподілом судових витрат (постанова Великої Палати Верховного Суду від 05 жовтня 2022 року в справі № 923/199/21).

Як вбачається з матеріалів справи, за клопотанням відповідача ОСОБА_1 ухвалою суду від 25 квітня 2023 року призначено судову земельно-технічну експертизу. За результатами проведення судової земельно-технічної експертизи наданий висновок експерта № 23-2640 від 22 березня 2024 року, який взятий судом до уваги при ухваленні рішення по суті спору. Вартість експертного дослідження становить 14338,80 грн.

Згідно даного висновку, експертом (після виходу на місце) було встановлено, що виконати контрольні заміри спірної земельної ділянки та встановити фактичну площу земельної ділянки технічно не є можливим. В зв`язку з чим фактична площа спірної земельної ділянки була встановлена на підставі наданих матеріалів справи, тобто висновком експерта встановлено площу земельної ділянки, відповідно до геодезичної зйомки земельної ділянки (2023 р.), плану кадастрової зйомки (2022 р.).

Таким чином, з огляду на викладене, положення ч.3 ст. 141, ч.ч.7,8 ст. 139 ЦПК України, на користь відповідача підлягають стягненню судові витрати, пов`язані з проведенням експертизи, в розмірі 6000,00 грн.

Керуючись ст.ст.133,137,141,258-259,263-265,270 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ

стягнути з Миколаївської обласної прокуратури, місцезнаходження: місто Миколаїв, вулиця Спаська, будинок 28, ідентифікаційний код 02910048 (р/р НОМЕР_1 , банк ДКСУ м. Києва, МФО 820172) на користь ОСОБА_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , витрати, пов`язані з проведенням експертизи, в розмірі 6000 (шість тисяч) грн.

Рішення може бути оскаржене до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.

Суддя Л.В.Лузан