Рішення

від 05.11.2024 по справі 754/5722/24

БОБРОВИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 754/5722/24

2/729/505/24 р.

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

05 листопада 2024 р. Бобровицький районний суд Чернігівської області в складі:

головуючої судді Булиги Н. О.

секретаря Романченко С. С.,

з участю позивача ОСОБА_1

представниці відповідача Величко А. А.

представниці співвідповідача в режимі відеоконференції Пузік А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бобровиця у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Чернігівгаз», Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» про захист прав споживачів,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду із зазначеним позовом до відповідачів. В обґрунтування позовних вимог зазначає, що у 2007 році між ОСОБА_4 та АТ «Оператором газорозподільної системи «Чернігівгаз» (далі відповідач 1) було укладено договір про постачання природного газу за адресою АДРЕСА_1 . Зазначеному об`єкту газопостачання було визначено особовий рахунок № НОМЕР_1 . Так, між ОСОБА_4 та відповідачем 1 виникли взаємовідносини, на які розповсюджуються положення ЗУ «Про захист прав споживачів».

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер. Після його смерті спадщину прийняв його син, позивач ОСОБА_1 . До складу спадкового майна також увійшло домоволодіння у АДРЕСА_1 . Отже, до позивача перейшли права та обов`язки, у тому числі, й за договором постачання природного газу в домоволодінні за вищевказаною адресою (після впорядкування документів АДРЕСА_2 ).

17.04.2021 року, прибувши до свого будинку у АДРЕСА_2 , позивач виявив, що хвіртка у дворі є зламаною та відчиненою. Шляхом візуального огляду він з`ясував, що на територію домоволодіння, без дозволу, незаконно проникли невідомі йому на той час особи, які здійснили перекриття постачання природного газу до будинку. На газовій трубі, яка розташована в розподільчому щитку, було вставлено заглушку та наявна пломба «Cn INSP C61711403». Після цього, позивачем було зроблено запит до відповідача 1 про надання інформації хто саме незаконно проник на приватну територію, пошкодив його майно та здійснив незаконне відключення газу. У відповіді за підписом в.о. начальника Ніжинського відділення АТ «Чернігівгаз» було зазначено, що працівниками АТ «Чернігівгаз» Слісар В. М. та Тарасенко Л. Г. шляхом опломбування було припинене газопостачання до будинковолодіння по АДРЕСА_1 , на підставі п. 5.7 Правил безпеки системи газопостачання, внаслідок витоку газу, про що ними було складено Акт № 247 від 14.04.2021 року. Позивач зазначає, що дані обставини не відповідають дійсності та свідчать про фальсифікацію Акта, оскільки, по - перше, ОСОБА_1 не міг бути присутнім при відключенні газопостачання, так як, на той час вже помер, а саме 16.02.2021 року, а по - друге витоку газу за вказаною адресою зафіксовано не було, що підтверджується відповіддю відповідача 1 від 28.05.2021 року за № 140007.1-лв-7362-0521, в якій зазначено, що в період з 26.03.2021 по 14.04.2021 (включно) до аварійно-диспетчерської служби АТ «Чернігівгаз» заявки про виток або запах газу за адресою у АДРЕСА_1 не надходило. Отже, жодних підстав, які б давали відповідачу 1 стверджувати про виток газу не було. Тому, позивач вважає дії працівників Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Чернігівгаз» щодо відключення газопостачання протиправними, а складений Акт № 247 від 14.04.2021 незаконним та таким, що підлягає скасуванню. Також вказує, що у разі припинення газопостачання, відповідач зобов`язаний був надати споживачу повідомлення про припинення газопостачання/розподілу природного газу не менш ніж за три доби до запланованої дати припинення газопостачання. Проте, відповідачем 1 не було виконано зазначених вимог закону та не було направлено позивачу жодних повідомлень на його адресу. За таких обставин, припинення газопостачання було безпідставним та протиправним, оскільки здійснювалося з порушенням норм чинного законодавства.

Крім того, позивач зазначає, що йому було завдано значної моральної шкоди, яка полягає в тому, що відповідач 1, в особі своїх працівників, вдерся на територію його приватного домоволодіння, пошкодив майно, сфальсифікував акт, в односторонньому порядку припинив надавати послуги та змінив умови договору. Дані обставини змушують позивача зневірюватися у людях та справедливості.

На підставі викладеного, позивач звернувся до суду за захистом свого права та просить суд визнати протиправними дії АТ «Оператор газорозподільної системи «Чернігівгаз», які виразились у незаконному припиненні газопостачання (розподілу природнього газу) за адресою АДРЕСА_2 ; визнати протиправним та скасувати Акт АТ «Оператор газорозподільної системи «Чернігівгаз» № 247 від 14.04.2021 про припинення газопостачання (розподілу природнього газу), зобов`язати ТОВ «Газорозподільні мережі України» відновити газопостачання до домоволодіння за вищевказаною адресою шляхом підключення до мережі за власний рахунок та стягнути з АТ «Оператор газорозподільної системи «Чернігівгаз» на його користь моральну шкоду в розмірі 40000 гривень та судові витрати в сумі 1211,20 гривень.

Ухвалою від 20.09.2024 року було відкрито спрощене позовне провадження у даній справі та прийнято рішення про розгляд справи з повідомленням сторін та встановлено відповідачеві п`ятнадцятиденний строк для подання відзиву.

10.10.2024 року через систему «Електронний суд» від представниці відповідача АТ «Чернігівгаз» надійшов відзив, в якому відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог посилаючись на те, що АТ «Чернігівгаз» перебувало в договірних відносинах зі споживачем ОСОБА_4 (батьком позивача), який приєднався до умов публічного договору розподілу природного газу, вчинивши певні дії (передача показів лічильника, сплата рахунків, проведення технічного обслуговування). Відповідачу відомо, що споживач ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Смерть фізичної особи є правоприпиняючим юридичним фактом і підставою для припинення дії договору, але є і правоутворюючим фактом для кола осіб-спадкоємців. Згідно пункту 6 глави 3 розділу VI Кодексу ГРС, нові власники об`єктів, підключених в установленому законом порядку до ГРМ, зобов`язані самостійно звернутися до оператора ГРМ з відповідною заявою про внесення змін до персоніфікованих даних споживача або укладання договору розподілу природного газу. Споживач має право здійснювати вибір/споживання природного газу з газорозподільної системи за умови включення його до реєстру споживачів будь-якого постачальника. За відсутності у споживача договору постачання природного газу та/або виділених його постачальником підтверджених обсягів для потреб споживача на відповідний календарний період, споживач не має права використовувати природний газ із газорозподільної системи. Представниця відповідача зауважує, що після смерті належного споживача, ніхто з правонаступників до центру обслуговування клієнтів для врегулювання договірних відносин не звертався. Позивач не є споживачем послуг АТ «Чернігівгаз», оскільки не уладав з останнім ніяких договорів, а тому не може вимагати усунення порушення його прав як споживача.

14.04.2021 з метою технічного огляду стану герметичності системи газопостачання працівниками оператора, а саме майстром дільниці Тарасенко Л. Г. та слюсарем Слісарем В. М. здійснювався технічних огляд газопроводу, в т. ч. домоволодіння за адресою АДРЕСА_1 . Виявивши аварійну ситуацію, а саме виток газу на згоні стояка, було припинено газопостачання та встановлено інвентарну заглушку, про що складено акт № 247. Виходячи з положень пункту 1 глави 7 розділу VI Кодексу газорозподільних систем, згідно яких оператор ГРМ в установленому законодавством порядку має право припинити/обмежити газопостачання на об`єкт споживача з дотриманням ПБСГ та нормативних документів, що визначають порядок обмеження/припинення природного газу, у таких випадках, зокрема, визнання в установленому порядку аварійним станом газорозподільної системи , а тому дії відповідача щодо припинення розподілу природного газу на об`єкт покійного споживача були правомірними. Враховуючи викладене, з метою недопущення аварійної ситуації та запобігання нещасному випадку, 14.04.2021 року працівниками АТ «Чернігвгаз» було припинено газопостачання до будинку померлого споживача.

Представниця відповідача також зазначає, що описаний у позовній заяві позивачем алгоритм дій щодо необхідності надсилання оператором ГРМ споживачу повідомлення про припинення газопостачання не менше ніж за три доби до запланованої дати припинення газопостачання, стосується планового припинення газопостачання. Вимогами чинного законодавства не передбачено завчасного попередження споживачів природного газу щодо припинення газопостачання у випадку виникнення аварійних ситуацій. Відповідно до вимог законодавства АТ «Чернгівгаз», який на момент виникнення спірних відносин діяв як оператор ГРМ, зобов`язаний вживати заходів з безпеки постачання природного газу, безаварійної та безперебійної роботи газорозподільної системи.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача моральної шкоди, представниця відповідача зазначає, що позивачем не надано до суду належних доказів завдання йому моральної шкоди. Позивач звернувся до суду за захистом своїх прав на підставі ЗУ «Про захист прав споживачів», проте такий передбачає відшкодування моральної шкоди лише за постачання небезпечної для життя та здоров`я людей продукції, а тому на думку відповідача, вимога про відшкодування моральної шкоди за припинення газопостачання позивачу з порушенням порядку процедури є помилковою.

Разом з тим, з 01.12.2023 АТ «Чернігівгаз» не виконує функцію оператора газорозподільної системи та відступає право виконання робіт з відновлення газопостачання. Постановою НКРЕКП №2224 від 29.11.2023 внесено зміни до Постанови НКРЕКП №1839 від 26.12.2022 та Чернігівській філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» надано ліцензію з розподілу природнього газу на території Чернігівської області, що підтверджує зміну юридичної особи оператора ГРМ.

На підставі викладеного, представниця відповідача вважає, що позивачем не доведено наявність неправомірних дій АТ «Чернігівгаз» та порушення останнім його прав як споживача, а тому у позові просить відмовити у повному обсязі.

04.11.2024 від представниці відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» також надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що Постановою НКРЕКП №2224 від 29.11.2023 внесено зміни до Постанови НКРЕКП №1839 від 26.12.2022 та Чернігівській філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» надано ліцензію з розподілу природного газу на території Чернігівської області з 01 грудня 2023 року. Представниця зазначає, що Чернігівська філія ТОВ «Газорозподільні мережі України» виконує функції оператора ГРМ з 01.12.2023 і ніяким чином не порушувала права позивача. Останній не звертався до них з питань відновлення газопостачання за адресою його домоволодіння. Враховуючи зазначені обставини просять відмовити у задоволенні позовних вимог.

15.10.2024 року через систему «Електронний суд» від позивача надійшла відповідь на відзив АТ «Чернігівгаз» у якій останній зазначає, що у відзиві на позовну заяву відповідачем АТ «Чернігівгаз» вказано, що у позивача станом на 14.04.2021 року не було укладеного договору щодо постачання природного газу, а тому він не мав права використовувати природний газ із газорозподільної системи. Проте, відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків від фізичної особи, яка померла до інших осіб. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Тобто, твердження відповідача, що станом на 14.04.2021 року не існувало договору про постачання газу до домоволодіння, де споживачем був саме позивач є безпідставним, оскільки позивач ще на той час не отримав свідоцтва про право на спадщину та не зареєстрував за собою право власності на будинковолодіння. Тож, наголошення відповідача на тому, що після смерті належного споживача ніхто з правонаступників не звертався до центру обслуговування клієнтів для врегулювання договірних відносин не слід брати до уваги при прийнятті рішення, оскільки, переоформлювати будь-які договори позивач міг лише починаючи з 16 серпня 2021 року, тобто після отримання свідоцтва про право на спадщину.

Позивач також зазначає, що відповідачем не надано доказів того, що його працівникам чинилися перешкоди у доступі до будинковолодіння, доказів того, що позивач утримував систему газопостачання в неналежному стані та доказів де саме відбувся виток газу, встановлениий відповідними перевірками. Існування аварійної ситуації у виді витоку газу не підтверджується жодним допустимим доказом, а отже не підтверджені в передбачений законом спосіб обставини не можуть братися судом до уваги.

Крім того, кримінальне провадження №12023270300000363, про яке зазначає представниця АТ «Чернігівгаз», порушене за заявою позивача щодо злочинних дій, які виразилися у незаконному проникненні на територію приватного будинковолодіння працівниками АТ «Чернігівгаз», на даний час знаходиться на стадії досудового розслідування.

У судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити, наполягав на тому, що жодних підстав для перекриття та опломбування ввідного газопроводу до житлового будинку не було і по теперішній час він позбавлений можливості законно користуватися послугою газопостачання у належному йому після смерті батька будинку. Акт №247 від 14.04.2021 є таким, що грубо порушує норми діючого законодавства, оскільки факт наявності витоку газу (аварійної ситуації) жодним доказом не підтверджено. Позивач зазначає, що діями працівників АТ «Чернігівгаз», які вдерлися на територію його домоволодіння без повідомлення власника чи інших осіб, пошкодили майно, сфальсифікували акт, зазначивши в ньому про присутність його батька, який на той час був покійний, і такі обставини змушують позивача зневірюватися у людях та справедливості, йому завдано моральної шкоди.

Представник відповідача АТ «Чернігівгаз» заперечувала проти задоволення позовних вимог з викладених у відзиві підстав. Наголошує на тому, що у позивача відсутній укладений договір про користування послугами газопостачання, а лише споживачі послуг мають право вимагати усунення порушення їх прав. Пояснила, що 14.04.2021 працівниками АТ «Чернігівгаз» здійснювався об`їзд боржників, які мали заборгованість за послугу газопостачання. За адресою АДРЕСА_1 , споживачем де є ОСОБА_4 , існувала заборгованість, проте, письмових повідомлень про наявність заборгованості на адресу ОСОБА_4 не направляли. На запитання позивача пояснила, що наявність витоку газу у домоволодінні зафіксовано у Акті №247 від 14.04.2021, будь яких доказів, як то джерело інформації про виток або запах газу за адресою у АДРЕСА_1 , вона не має.

Представниця відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» також заперечила проти задоволення позову з викладених у відзиві підстав.

Дослідивши та всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази, виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному та всебічному дослідженні обставин справи, суд доходить такого висновку.

Судом встановлено, що згідно витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 66456177 від 16.09.2021 року, після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 заведена спадкова справа № 67877136. Спадкоємцем його майна є ОСОБА_1 (а.с.17).

Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 16.09.2021 року та витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 275264915 від 16.09.2021 та № 275267325 від 16.09.2021 року, ОСОБА_1 є власником житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 та земельної ділянки, кадастровий номер 7420688000:01:000:1259, площа 0,25 га, розташованої за вищевказаною адресою, після смерті батька ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.16, 19, 21, 168, 172).

З відповіді РГК АТ «Чернігівгаз» від 11.05.2021 року вбачається, що 14.04.2021 року працівниками АТ «Чернігівгаз» було припинено газопостачання шляхом опломбування за адресою АДРЕСА_1 , у зв`язку з витоком газу, про що складено відповідний акт № 247 про припинення газопостачання побутовому споживачу (а.с.22-23,24).

Згідно повідомлення РГК АТ «Чернігівгаз» від 28.05.2021 року, в період з 26 березня 2021 року по 14 квітня 2021 року (включно) до аварійно-диспетчерської служби АТ «Чернігівгаз» заявки про виток або запах газу за адресою АДРЕСА_1 не надходило (а.с.25).

15.02.2023 року ОСОБА_1 до Бобровицького РВ ГУНП в Чернігівській області було подано заяву про вчинення працівниками АТ «Чернігівгаз» Слісарем В. М. та Тарасенко Л. Г. кримінальних проступків передбачених ч. 1 ст. 162 КК України та ч. 1 ст. 366 КК України (а.с.27-30).

Ч.1 ст.15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (стаття 5 ЦПК України).

Взаємовідносини оператора газорозподільних систем, замовників доступу та приєднання до газорозподільної системи, споживачів (у тому числі побутових споживачів), об`єкти яких підключені до газорозподільних систем, врегульовані ст. 714 ЦК України та спеціальним законодавством, зокрема Законом України «Про ринок природного газу», Кодексом газорозподільних систем (далі-Кодекс ГРС), затвердженим постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2494, який розроблений відповідно до Закону України «Про ринок природного газу», Правилами постачання природного газу, затвердженими Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 30.09.2015 № 2496, іншими нормативними актами та умовами укладених між сторонами договорів.

Положеннями ст. 12 ЗУ «Про ринок природного газу» регламентовано, що права та обов`язки постачальників і споживачів визначаються цим Законом, Цивільним і Господарським кодексами України, правилами постачання природного газу, іншими нормативно-правовими актами, а також договором постачання природного газу.

Згідно ч.4 ст.13 зазначеного Закону, захист прав споживачів природного газу - фізичних осіб регулюється цим Законом, Законом України "Про захист прав споживачів" та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно із ч. 1 ст. 5 Закону України «Про захист прав споживачів» держава забезпечує споживачам захист їх прав, надає можливість вільного вибору продукції, здобуття знань і кваліфікації, необхідних для прийняття самостійних рішень під час придбання та використання продукції відповідно до їх потреб, і гарантує придбання або одержання продукції іншими законними способами в обсязі, що забезпечує рівень споживання, достатній для підтримання здоров`я і життєдіяльності.

Відповідно до п. п. 3, 4 ч. 1 ст. 21 Закон України «Про захист прав споживачів» крім інших випадків порушень прав споживачів, права споживача вважаються в будь-якому разі порушеними, якщо виконавець послуги нав`язує такі умови одержання послуги, які ставлять споживача у нерівне становище порівняно з іншими споживачами, порушується принцип рівності сторін договору.

Частинами 1,2 ст.22 Закону визначено, що захист прав споживачів, передбачених законодавством, здійснюється судом. При задоволенні вимог споживача суд одночасно вирішує питання щодо відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Згідно з ч.1 ст. 714 ЦК України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Відповідно до п.5 Розділу 1 Правил постачання природного газу, затверджених Постановою НАЦІОНАЛЬНОЇ КОМІСІЯ, ЩО ЗДІЙСНЮЄ ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ У СФЕРАХ ЕНЕРГЕТИКИ ТА КОМУНАЛЬНИХ ПОСЛУГ 30.09.2015 № 2496, об`єкт побутового споживача - територіально відокремлена газифікована споруда (житловий будинок, квартира, майстерня, літня кухня тощо), що належить споживачеві на правах власності або користування; оператор газорозподільної системи - суб`єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із розподілу природного газу газорозподільною системою, до якої підключений об`єкт споживача.

Згідно пункту 6 глави 2 розділу 1 Кодексу газорозподільних систем рішення Оператора ГРМ повинні базуватися на принципах: - об`єктивності, яка полягає в обґрунтуванні прийнятих рішень; - прозорості, яка полягає в інформуванні суб`єктів ринку природного газу (у тому числі шляхом розміщення публічної інформації на офіційному веб-сайті) про відповідні правила та порядки взаємовідносин; - недискримінації, яка полягає в незастосуванні додаткових обмежень та заборон, не передбачених законодавством.

Відповідно до положень глави 7 розділу VI Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2494 (далі Кодекс ГРС), Оператор ГРМ в установленому законодавством порядку має право припинити/обмежити газопостачання (розподіл природного газу) на об`єкт споживача (утому числі побутового споживача) з дотриманням Правил безпеки систем газопостачання, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 15 травня 2015 року № 285, та нормативних документів, що визначають порядок обмеження/припинення природного газу, у таких випадках: 1) несвоєчасна та/або неповна оплата послуг згідно з умовами договору розподілу природного газу; 2) отримання від Оператора ГТС повідомлення про припинення розподілу природного газу споживачу у випадках, зокрема, відсутності споживача в Реєстрі споживачів будь-якого постачальника у відповідному розрахунковому періоді; подання споживачем або його постачальником (який уклав з Оператором ГРМ договір на виконання робіт, пов`язаних з припиненням/обмеженням газопостачання споживачам) письмової заяви про припинення газопостачання; 4) відмова споживача від встановлення лічильника газу, що здійснюється за ініціативи та за кошти Оператора ГРМ, з урахуванням Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу»; 5) розірвання договору розподілу природного газу; 6) несанкціонований відбір природного газу або втручання в роботу ЗВТ чи ГРМ; 7) несанкціоноване відновлення газоспоживання; 8) визнання в установленому порядку аварійним станом газорозподільної системи та/або ліквідація наслідків аварій, спричинених надзвичайними ситуаціями техногенного, природного або екологічного характеру, та проведення ремонтно-відновлювальних робіт; 9) наявність заборгованості за несанкціонований відбір природного газу з ГРМ; 10) необґрунтована відмова від підписання акта наданих послуг та/або акта приймання-передачі природного газу (норма застосовується по об`єкту споживача, що не є побутовим); 11) відмова представникам Оператора ГРМ в доступі на об`єкти або земельну ділянку Споживача, де розташована газорозподільна система та/або газове обладнання, та/або комерційний вузол обліку газу, для здійснення контролю відповідності встановленого газоспоживаючого обладнання проєктній документації, обстеження газових мереж до ВОГ та/або газоспоживаючого обладнання; 12) в інших випадках, передбачених законодавством. Якщо припинення газопостачання (розподілу природного газу) на об`єкт побутового споживача буде здійснюватися у випадках, визначених у підпунктах 1 - 5 (крім випадку подання споживачем письмової заяви про припинення газопостачання), 9 цього пункту, Оператор ГРМ має надіслати рекомендованим поштовим відправленням або надати з позначкою про вручення повідомлення про припинення газопостачання/розподілу природного газу побутовому споживачу не менше ніж за три доби до запланованої дати припинення газопостачання (розподілу природного газу). При цьому в повідомленні мають бути зазначені підстави та дата припинення газопостачання (розподілу природного газу) Оператором ГРМ.

Пункт 5 глави 7 розділу VI Кодексу ГРС, передбачає, що припинення (обмеження) газопостачання (розподілу природного газу) споживачу здійснюється, зокрема шляхом перекриття запірних пристроїв або встановлення інвентарної заглушки та їх опломбування. При несанкціонованому відновленні газопостачання (розподілу природного газу), відмові представникам операторам ГРМ в доступі до об`єкта споживача для припинення газопостачання (розподілу природного газу), у тому числі для локалізації чи ліквідації аварійної ситуації, а також після закінчення (розірвання) договору розподілу природного газу оператор ГРМ може здійснити припинення газопостачання (розподілу природного газу) шляхом механічного від`єднання газових мереж споживача від газорозподільної системи.

Отже, механічне від`єднання газових мереж споживача від газорозподільної системи здійснюється у випадках, чітко визначених Кодексом ГРС.

Згідно п.11 глави 13 Кодексу газорозподільних систем, оператор ГРМ негайно має повідомити відповідних суміжних суб`єктів ринку природного газу, зокрема споживачів, підключених до/через ГРМ, та їх постачальників, про виникнення аварії, надзвичайної ситуації або кризової ситуації, яка може впливати на роботу їх пристроїв, установок або мереж, у тому числі про очікуваний час тривалості та період обмежень у розподілі природного газу.

Пунктом 5.7 розділу 5 глави 5 Правил безпеки систем газопостачання, затверджених Наказом МІНІСТЕРСТВА ЕНЕРГЕТИКИ ТА ВУГІЛЬНОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ УКРАЇНИ 15.05.2015 № 285, визначено, що підлягає відключенню від системи газопостачання обладнання житлових і громадських будинків із встановленням заглушки за умови, зокрема, наявності витоків газу.

Відповідно до матеріалів справи, всупереч вищевказаним вимогам чинного законодавства, у судовому засіданні не було надано жодних доказів того, що відключення будинку, який належав покійному батьку позивача, від газопостачання було наслідком ліквідації аварійної ситуації. Як не надано доказів і того, що відповідачем АТ «Чернігівгаз» в установленому порядку газорозподільну систему було визнано такою, що перебуває у аварійному стані.

Судом встановлено, що на момент від`єднання від постачання природного газу за адресою АДРЕСА_1 , 14.04.2021, споживачем послуг АТ «Чернігівгаз» рахувався ОСОБА_4 , спадкоємцем якого є його син, позивач. Проте, представником відповідача не обгрунтовано, яким чином те, що позивач ОСОБА_1 не будучи споживачем послуг АТ «Чернігівгаз», так як не мав укладеного договору з ним, впливає на суть спору. Оскільки, як було встановлено, станом на 14.04.2021 року позивач не отримав свідоцтва про право на спадщину та не зареєстрував за собою право власності на зазначене будинковолодіння. Таким чином, ОСОБА_1 може вважатися споживачем послуг АТ «Чернігівгаз» у розумінні Закону України «Про захист прав споживачів».

Отже, доводи відповідачів, про те що позивач не приєднався до умов договору розподілу природного газу та не вчинив будь-яких дій на укладення такого договору, не є предметом спору в суді і не може бути використане як захід примушування для вчинення певних дій з подальшим відновленням газопостачання до будинку позивача.

За змістом ст.11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією продовжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Пунктом 37 розділу III Правил постачання природного газу визначено, що постачальник є відповідальним, в тому числі, за безпідставне припинення газопостачання.

Разом з тим, судом встановлено, що матеріали справи не містять жодних підтверджуючих даних про підстави вчинення дій працівниками АТ «Чернігівгаз» з від`єднання газопостачання до будинку по АДРЕСА_1 , що свідчить про недобросовісність оператора ГРМ і безпідставне відключення житлового будинку від газопостачання.

Судом також враховується, що ТОВ «Газорозподільні мережі України» не є правонаступником АТ «Оператор газорозподільної системи «Чернігівгаз» і відповідно вони не несуть відповідальності за дії попереднього Оператора ГРМ, однак в даному випадку відповідач ТОВ «Газорозподільні мережі України» продовжує надавати послуги із газопостачання споживачам і не повинен зловживати своїми правами щодо непідключення добросовісного споживача до газопостачання.

Хоча ТОВ «Газорозподільні мережі України» жодним чином не порушувало права позивача під час припинення газопостачання до будинку, проте в зв`язку із передачею невиконаних АТ «Оператор газорозподільної системи «Чернігівгаз» зобов`язань за періоди провадження ним господарської діяльності з розподілу природного газу до вказаної особи, слід зобов`язати саме ТОВ «Газорозподільні мережі України» в особі Чернігівської філії як належного відповідача здійснити дії по відновленню газопостачання до житлового будинку належного позивачеві.

Таким чином, оскільки припинення газопостачання до житлового будинку, спадкоємцем якого є позивач, проведено незаконно, до теперішнього часу газопостачання до будинку не під`єднано, а тому порушене право позивача підлягає відновленню шляхом зобов`язання відповідача ТОВ «Газорозподільні мережі України» в особі Чернігівської філії здійснити заходи з відновлення газопостачання житлового будинку, який належить позивачу на праві власності та розташований за адресою АДРЕСА_1 .

Відповідно до приписів ч.1,ч.6 статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи, що відповідачами не спростовано належними та допустимими доказами твердження позивача, то позовні вимоги в частині визнання протиправними дій АТ «Оператор газорозподільної системи «Чернігівгаз» щодо припинення газопостачання, визнання протиправним та скасування Акту АТ «Оператор газорозподільної системи «Чернігівгаз» № 247 від 14.04.2021 про припинення газопостачання (розподілу природнього газу) та зобов`язання ТОВ «Газорозподільні мережі України» відновити газопостачання до домоволодіння за адресою АДРЕСА_1 шляхом підключення до мережі за власний рахунок підлягають задоволенню.

Також, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача моральної шкоди в розмірі 40000 гривень.

Відповідно до ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Право особи на відшкодування моральної шкоди виникає за умови порушення права цієї особи, наявність такої шкоди та причинного зв`язку між порушенням та моральною шкодою.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів.

Відповідно до п.3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих відносин через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

У пункті 5 цієї ж постанови Пленуму зазначено, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Таким чином, предметом доказування для позивача у цій справі, окрім наслідків у вигляді немайнових втрат є протиправність дій відповідача та причинно-наслідковий зв`язок із такими діями та наслідками у виді моральних страждань.

Позивач зазначив, що він до теперішнього часу не має можливості користуватись газовими приладами. Відсутність опалення в будинку на протязі тривалого часу є наслідками дій відповідача, пов`язаних з непоновленням йому газопостачання, таким чином у розумінні ст. 23 ЦК України, позивач має право на відшкодування моральної шкоди, що знайшло своє підтвердження під час розгляду справи.

За правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, висловленим у постанові від 15.12.2020 р. у справі № 752/17832/14-ц (провадження № 14-538цс19), розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більшим, ніж достатньо для розумного задоволення потреб потерпілої особи, і не повинен приводити до її безпідставного збагачення.

З урахуванням фактичних обставин справи, характеру та обсягу спричинених моральних страждань, принципів справедливості, добросовісності та розумності, суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги щодо стягнення моральної шкоди частково розмірі 5000 гривень.

Враховуючи всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини у їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

На підставі ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 1211,40 гривень за позовну вимогу про стягнення з АТ «Чернігівгаз» моральної шкоди у розмірі 40000 гривень, судом задоволено вимогу про стягнення 5000 гривень за завдану моральну шкоду, а тому судовий збір слід стягнути з відповідача АТ «Чернігівгаз» пропорційно задоволеній частині вимог позивача.

Керуючись ст. 4, 12-13, 19, 81, 141, 247, 258, 259, 265, 268, 273, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, ст. 11, 15, 23, 526, 1167 ЦК України, ЗУ «Про ринок природного газу», Кодексом газорозподільних систем, суд

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Чернігівгаз», Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» про захист прав споживачів - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії АТ «Оператор газорозподільної системи «Чернігівгаз» щодо припинення газопостачання (розподілу природного газу) за адресою АДРЕСА_1 .

Визнати протиправним та скасувати Акт АТ «Оператор газорозподільної системи «Чернігівгаз» № 247 від 14.04.2021 про припинення газопостачання (розподілу природного газу) побутовому споживачу за адресою АДРЕСА_1 .

Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Чернігівської філії відновити газопостачання до домоволодіння за адресою АДРЕСА_1 , шляхом підключення до мережі за власний рахунок.

Стягнути з АТ «Оператор газорозподільної системи «Чернігівгаз» на користь ОСОБА_1 у рахунок відшкодування моральної шкоди 5000 (п`ять тисяч) гривень.

Стягнути з АТ «Оператор газорозподільної системи «Чернігівгаз» на користь ОСОБА_1 понесений судовий збір пропорційно розміру задоволених вимог у сумі 151 (сто п`ятдесят одну) гривню 40 копійок.

У задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржене до Чернігівського апеляційного суду через Бобровицький районний суд м. Чернігова шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач - ОСОБА_1 , проживає за адресою АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач - Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Чернігівгаз», адреса 14021 м. Чернігів вул. Любецька, 68, ЄДРПОУ 03358104.

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України», 04116 м. Київ вул. Шолуденко, 1, ЄДРПОУ 44907200, Чернігівська філія Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України», 14021 м.Чернігів вул.Любецбка,68, ЄДРПОУ 45355956.

Повний текст рішення складено 11 листопада 2024 року.

Суддя Бобровицького районного суду Н. О. Булига