Постанова

від 31.10.2024 по справі 750/8715/24

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

іменем України

31 жовтня 2024 року м. Чернігів

Унікальний номер справи № 750/8715/24

Головуючий у першій інстанції - Логвіна Т. В.

Апеляційне провадження № 22-ц/4823/1179/24

Чернігівський апеляційний суд у складі:

головуючого-судді: Скрипки А.А.

суддів: Євстафіїва О.К., Шарапової О.Л.

секретар: Мальцева І.В.

учасники справи:

позивач: ОСОБА_1

відповідачі: Приватне підприємство "Житлоінвест", Товариство з

обмеженою відповідальністю "Банай", приватний нотаріус

Чернігівського міського нотаріального округу Карнабеда Тетяна

Олександрівна

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Деснянського районного суду м.Чернігова у складі судді Логвіної Т.В. від 11 липня 2024 року, місце постановлення ухвали - м.Чернігів, про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову ОСОБА_1 до Приватного підприємства "Житлоінвест", Товариства з обмеженою відповідальністю "Банай", приватного нотаріуса Чернігівського міського нотаріального округу Карнабеди Тетяни Олександрівни про визнання майнових прав на нерухоме майно, визнання права власності, визнання договору купівлі-продажу недійсним та скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності,

В С Т А Н О В И В:

У червні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Приватного підприємства "Житлоінвест", Товариства з обмеженою відповідальністю "Банай", приватного нотаріуса Чернігівського міського нотаріального округу Карнабеди Т.О. про визнання майнових прав на нерухоме майно, визнання права власності, визнання договору купівлі-продажу недійсним та скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності.

Також позивачем було подано заяву про забезпечення позову, у якій позивач просив суд вжити заходи забезпечення позову у даній цивільній справі, шляхом накладення заборони на відчуження квартири АДРЕСА_1 , що належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Банай" на підставі договору купівлі-продажу №217 від 27.02.2024 року. Заява про забезпечення позову була мотивована тим, що спірна квартира, яка є предметом позову, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , належить ТОВ "Банай", на підставі договору купівлі-продажу №217, посвідченого 27.02.2024 року приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу міста Чернігова Карнабедою Т.О., який оспорюється позивачем. Позивач вказував, що у відповідача - ТОВ "Банай" до ухвалення судом першої інстанції судового рішення у даній справі, є можливість вільно розпоряджатися спірною квартирою, в тому числі, шляхом відчуження даного майна, що в подальшому може призвести до нових цивільно-правових спорів між цими сторонами.

Ухвалою Деснянського районного суду м.Чернігова від 11.07.2024 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства "Житлоінвест", Товариства з обмеженою відповідальністю "Банай", приватного нотаріуса Чернігівського міського нотаріального округу Карнабеди Т.О. про визнання майнових прав на нерухоме майно, визнання права власності, визнання договору купівлі-продажу недійсним та скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності - відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову, суд першої інстанції вказав, що позивачем не надано доказів того, що невжиття заходів забезпечення позову, про які просить позивач, може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, і тому підстави для задоволення заяви про забезпечення позову у заявленому вигляді, відсутні.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить ухвалу Деснянського районного суду м.Чернігова від 11.07.2024 року по справі №750/8715/24, якою відмовлено у задоволенні заяви про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ПП "Житлоінвест", ТОВ "Банай", приватного нотаріуса Чернігівського міського нотаріального округу Карнабеди Т.О. про визнання майнових прав на нерухоме майно, визнання права власності, визнання договору купівлі-продажу недійсним та скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності, скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити заяву про забезпечення позову у справі №750/8715/24 в повному обсязі. Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 вказують, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції від 11.07.2024 року підлягає скасуванню, оскільки вона є незаконною, необґрунтованою, такою, що постановлена судом першої інстанції при неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи, у зв`язку із невідповідністю висновків, викладених в ухвалі суду першої інстанції, встановленим обставинам справи та із неправильним застосуванням норм матеріального права. В доводах апеляційної скарги ОСОБА_1 зазначає, що стороною позивача було надано вичерпний перелік належних та допустимих доказів, які дійсно свідчать про необхідність вжиття судом першої інстанції заходів забезпечення позову, оскільки до винесення судового рішення по вказаній справі ТОВ "Банай", яке є власником спірного нерухомого майна, має можливість вільно розпоряджатися ним, в тому числі, здійснити відчуження спірного майна, що в подальшому може призвести до нових цивільно-правових спорів між цими сторонами. А сам факт того, що забудовник продав спірну квартиру вказаному вище товариству, а не позивачу по справі, свідчить про порушення майнових прав ОСОБА_1 та можливість її відчуження третім особам. Доводи апеляційної скарги стверджують, що суд першої інстанції, постановляючи оскаржувану ухвалу від 11.07.2024 року, не врахував, що у разі відчуження спірної квартири її власником, відповідачем по справі - ТОВ "Банай" до ухвалення судом рішення, позивач не зможе у повній мірі поновити свої права. Таке відчуження призведе до ускладнення розгляду даної справи, оскільки викличе необхідність залучити до участі в справі нового власника майна. Із посиланням на статті: 149, 150, 151 ЦПК України, апелянт вказує, що наявні визначені Законом підстави для задоволення вимог його заяви про забезпечення позову.

У додаткових поясненнях до апеляційної скарги, поданих ОСОБА_1 . апеляційному суду, ОСОБА_1 вказує, що як вбачається із інформаційного витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №388983085 від 31.07.2024 року, ТОВ "Банай" 09.07.2024 року на підставі договору купівлі-продажу, серія та номер: 722, здійснило відчуження спірної квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_3 , у зв`язку з чим новим власником спірної квартири є - ОСОБА_2 . ОСОБА_1 зазначає, що вказане підтверджує ту обставину, що невжиття заходів забезпечення позову, шляхом накладення арешту на спірну квартиру, призвело до її відчуження первісним відповідачем ТОВ "Банай", тобто, до нових цивільно-правових наслідків, що свідчить про необхідність скасування ухвали суду першої інстанції від 11.07.2024 року, та винесення судового рішення про задоволення заяви про забезпечення позову.

В судовому засіданні апеляційного суду позивач ОСОБА_1 та його представник - адвокат Кравченко В.В. підтримали вимоги та доводи поданої апеляційної скарги.

В судовому засіданні апеляційного суду представник відповідача Приватного підприємства "Житлоінвест" - адвокат Святная О.В. просила у задоволенні апеляційної скарги відмовити.

В судове засідання апеляційного суду відповідачі: ТОВ "Банай", приватний нотаріус Чернігівського міського нотаріального округу Карнабеда Т.О., які належним чином повідомлялися про дату, час і місце судового розгляду даної справи, не з`явились. Від приватного нотаріуса Чернігівського міського нотаріального округу Карнабеди Т.О. на адресу Чернігівського апеляційного суду надійшло клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Відповідно до приписів ч.2 статті 372 ЦПК України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Вислухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду даної справи, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступного висновку.

За змістом статті 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом. За заявою сторони у справі, яка передана на розгляд міжнародного комерційного арбітражу, третейського суду, суд може вжити заходів забезпечення позову у порядку та з підстав, встановлених цим Кодексом.

Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Способи забезпечення позову, які передбачені частиною першою статті 150 ЦПК України, залежать від характеру спірних правовідносин, позовних вимог та інших обставин конкретного спору, що зумовлюють необхідність забезпечення виконання судового рішення. Перелік таких способів не є вичерпним.

До видів забезпечення позову законом віднесено, зокрема, накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб (пункт 1 частини першої статті 150 ЦПК України), а також заборону вчиняти певні дії (пункти 2, 4 частини першої статті 150 ЦПК України).

Під арештом майна слід розуміти заборону розпоряджатися цим майном, а в певних випадках - і користуватися ним. Заборона вчиняти певні дії, поряд з іншим, може бути пов`язана з необхідністю збереження об`єкта спору в існуючому стані та збереження його статусу, що має сприяти вирішенню спору та можливості виконання судового рішення.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 року у справі №753/22860/17, провадження №14-88цс20, зазначено: "… конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача".

Відповідно до ч.3 статті 150 ЦПК України, заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майновим наслідкам заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав осіб, що не є учасниками даного судового процесу (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 року у справі №381/4019/18, провадження №14-729цс19).

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам; при встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону, як підприємець; вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб`єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.

Цивільне процесуальне законодавство не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову.

Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки відповідно до заявлених позовних вимог. Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може призвести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.

Подібні висновки викладено у постанові Верховного Суду від 11.08.2022 року у справі №522/1514/21, провадження №61-19123св21.

Згідно матеріалів справи, у червні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Приватного підприємства "Житлоінвест", Товариства з обмеженою відповідальністю "Банай", приватного нотаріуса Чернігівського міського нотаріального округу Карнабеди Т.О. про визнання майнових прав на нерухоме майно, визнання права власності, визнання договору купівлі-продажу недійсним та скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності.

Також позивачем було подано заяву про забезпечення позову, у якій позивач просив суд вжити заходи забезпечення позову у даній цивільній справі, шляхом накладення заборони на відчуження квартири АДРЕСА_1 , що належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Банай" на підставі договору купівлі-продажу №217 від 27.02.2024 року. Заява про забезпечення позову була мотивована тим, що спірна квартира, яка є предметом позову, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , належить ТОВ "Банай", на підставі договору купівлі-продажу №217, посвідченого 27.02.2024 року приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу міста Чернігова Карнабедою Т.О., який оспорюється позивачем. Позивач вказував, що у відповідача - ТОВ "Банай" до ухвалення судом першої інстанції судового рішення у даній справі, є можливість вільно розпоряджатися спірною квартирою, в тому числі, шляхом відчуження даного майна, що в подальшому може призвести до нових цивільно-правових спорів між цими сторонами.

Відповідно до приписів ч.4 статті 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду від 05.02.2020 року у справі №759/13257/19, провадження №61-18169св19, зазначено, що "… вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Також суд має враховувати співмірність вимог клопотання про забезпечення позову заявленим позовним вимогам та обставинам справи. З наявної в матеріалах справи заяви про вжиття заходів забезпечення позову вбачається, що вжиті судом заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру стосуються прав третьої особи, яка не є відповідачем у справі. При цьому забезпеченням позову захищаються законні права (інтереси) позивача у разі, коли відповідач діє недобросовісно. Відтак, суд апеляційної інстанції неправильно застосував норми ЦПК України, оскільки арешт може бути накладено на майно відповідача, а не третьої особи, і суд повинен виходити із наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову та предметом позовної вимоги. Таким чином, у справі, що переглядається, суд першої інстанції, правильно встановивши обставини справи й правильно застосувавши норму процесуального права, дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову."

У постанові Верховного Суду від 24.02.2021 року у справі №755/5333/20, провадження №61-17180св20) вказано: "… при задоволенні заяви позивача про накладення арешту на нерухоме майно та заборони його відчуження, суди не звернули уваги, що позов забезпечується накладенням арешту на майно, що не належить відповідачу. Тому є помилковим накладення арешту на майно особи, яка не є відповідачем у справі."

Аналогічні висновки викладені Верховним Судом у постановах від 21.04.2021 року у справі №372/333/20, провадження №61-19492св20, від 21.04.2022 року у справі №755/5300/21, провадження №61-18391св21, від 09.05.2024 року у справі №824/2/24, провадження №61-1444ав24.

Згідно матеріалів справи, у заяві про забезпечення позову позивач ОСОБА_1 просив суд вжити заходи забезпечення позову у даній цивільній справі, шляхом накладення заборони на відчуження квартири АДРЕСА_1 , що належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Банай" на підставі договору купівлі-продажу №217 від 27.02.2024 року.

Разом з тим, як вбачається із інформаційного витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №388983085 від 31.07.2024 року, ТОВ "Банай" 09.07.2024 року, на підставі договору купівлі-продажу, серія та номер: 722, здійснило відчуження спірної квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_3 , у зв`язку з чим новим власником спірної квартири є - ОСОБА_2 (а.с.127).

Як слідує із наведеного вище, станом на час постановлення оскаржуваної ухвали суду першої інстанції від 11.07.2024 року, у хронологічному розумінні, квартира АДРЕСА_1 , щодо якої позивач ОСОБА_1 просив суд вжити заходи забезпечення позову, шляхом накладення заборони на відчуження, належала на праві власності ОСОБА_2 (а.с.127), і вказана особа станом на час постановлення судом першої інстанції оскаржуваної ухвали від 11.07.2024 року, взагалі не була залучена до участі у даній справі, в тому числі, і в якості відповідача.

Приймаючи до уваги вищезазначені приписи норм Закону, які регламентують спірні правовідносини, вжиття заходів забезпечення позову, в тому числі, і шляхом накладення заборони на відчуження майна, що належить особі, яка не залучена до участі у справі у відповідному процесуальному статусі, чинними нормами Законодавства не допускається. Виходячи із даних мотивів та підстав, заява ОСОБА_1 про забезпечення позову ОСОБА_1 до Приватного підприємства "Житлоінвест", Товариства з обмеженою відповідальністю "Банай", приватного нотаріуса Чернігівського міського нотаріального округу Карнабеди Т.О. про визнання майнових прав на нерухоме майно, визнання права власності, визнання договору купівлі-продажу недійсним та скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності, задоволенню не підлягає.

Враховуючи наведене вище, апеляційний суд вважає за необхідне оскаржувану ухвалу Деснянського районного суду м.Чернігова від 11.07.2024 року змінити, виклавши мотиви та підстави відмови у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову ОСОБА_1 до Приватного підприємства "Житлоінвест", Товариства з обмеженою відповідальністю "Банай", приватного нотаріуса Чернігівського міського нотаріального округу Карнабеди Т.О. про визнання майнових прав на нерухоме майно, визнання права власності, визнання договору купівлі-продажу недійсним та скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності, в редакції даної постанови апеляційного суду.

За даних обставин, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційну скаргу ОСОБА_1 , необхідно залишити без задоволення, а ухвалу Деснянського районного суду м.Чернігова від 11.07.2024 року - змінити, виклавши мотиви та підстави відмови у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову ОСОБА_1 до Приватного підприємства "Житлоінвест", Товариства з обмеженою відповідальністю "Банай", приватного нотаріуса Чернігівського міського нотаріального округу Карнабеди Т.О. про визнання майнових прав на нерухоме майно, визнання права власності, визнання договору купівлі-продажу недійсним та скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності, в редакції даної постанови апеляційного суду.

Керуючись статтями: 367, 368, 374; п.1 ч.1, ч.4 статті 376, 381, 382, 383, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Ухвалу Деснянського районного суду м.Чернігова від 11 липня 2024 року змінити, виклавши мотиви та підстави відмови у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову ОСОБА_1 до Приватного підприємства "Житлоінвест", Товариства з обмеженою відповідальністю "Банай", приватного нотаріуса Чернігівського міського нотаріального округу Карнабеди Тетяни Олександрівни про визнання майнових прав на нерухоме майно, визнання права власності, визнання договору купівлі-продажу недійсним та скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності, в редакції даної постанови апеляційного суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у випадках, передбачених п.2 ч.3 статті 389 ЦПК України, протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Головуючий: Судді: