Ухвала

від 11.11.2024 по справі 502/2150/21

КІЛІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 502/2150/21

УХВАЛА

11 листопада 2024 року м. Кілія

Суддя Кілійського районного суду Одеської області Маслеников О.А.

розглянувши заяву

ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2

про

визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню

ВСТАНОВИВ:

06.11.2024 р. в порядку ст. 33 ЦПК України судді Кілійського районного суду Одеської області Масленикову О.А. передано заяву ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 про визнання виконавчого документа, виданого Кілійським районним судом Одеської області у справі № 502/2150/21 таким, що не підлягає виконанню.

Ознайомившись з доданими до заяви документами, проаналізувавши релевантні положення законодавства, суддя дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 432 ЦПК України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.

Відповідачем у справі № 502/2150/21, яка розглянута Кілійським районним судом Одеської області, була ОСОБА_2 . Отже, вона, як боржник у відповідному виконавчому провадженні, має право звернутись до суду з заявою в порядку ст. 432 ЦПК України.

Від імені ОСОБА_2 заява в порядку ст. 432 ЦПК України подана ОСОБА_1 , який в якості документа, що підтверджує повноваження представника, додав копію нотаріально посвідченої довіреності від 30.10.2023 р.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Як зазначено в ч. 1 ст. 16 Закону України «Про виконавче провадження» сторони можуть реалізувати свої права і обов`язки у виконавчому провадженні самостійно або через представників. Особиста участь фізичної особи у виконавчому провадженні не позбавляє її права мати представника, крім випадку, коли боржник згідно з рішенням зобов`язаний вчинити певні дії особисто.

Відповідно до пункту 10 розділу ІІІнструкції з організації примусового виконання рішень, повноваження представників сторін, які беруть участь у виконавчому провадженні, мають бути посвідчені , зокрема, довіреністю фізичної особи.

Разом з тим, відповідно до положень ст. 60 ЦПК України, яка розмішена в Розділі І відповідного Кодексу, тобто регулює положення щодо представництва на всій стадіях судового провадження, представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Доказів щодо статусу адвоката або законного представник боржника ОСОБА_2 , до заяви ОСОБА_1 не додано, що перешкоджає призначенню заяви до розгляду.

Як зазначено в ч. 9 ст. 10 ЦПК України якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).

Оскільки норми ст. 432 ЦПК України не містять положень, які регламентують дії суду (судді) у разі надходження заяви від особи, яка не має повноважень на представництво, суддя вважає за необхідне на підставі аналогії закону застосувати положення п. 1 ч. 4 ст. 185 ЦПК України, відповідно до яких заява повертаєтьсяу випадках,коли заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

Таким чином заяву ОСОБА_1 слід повернути особі, яка її подала.

Окремо суддя звертає увагу на те, що раніше в даному виконавчому провадженні до суду від імені боржника ОСОБА_2 зі скаргою на рішення державного виконавця звертався в якості представника саме адвокат.

Враховуючи викладене, керуючись ч. 9 ст. 10, п. 1 ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 432 ЦПК України, суддя

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню повернути особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання.

Суддя Кілійського районного суду О. А. Маслеников