Постанова

від 08.11.2024 по справі 447/3242/23

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 447/3242/23 Головуючий у 1 інстанції: Головатий А.П.

Провадження № 22-ц/811/2131/24 Доповідач в 2-й інстанції: Приколота Т. І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 листопада 2024 року м.Львів

Справа № 447/3242/23

Провадження № 22ц/811/2131/24

Львівський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Приколоти Т.І.,

суддів : Мікуш Ю.Р., Савуляка Р.В.

секретар Іванова О.О.

розглянув апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Біорена» - Крета О.І. на рішення Миколаївського районного суду Львівської області, ухвалене у м. Миколаєві 20 червня 2024 року у складі судді Головатого А.П., у справі за позовом ТзОВ «Біорена» до ОСОБА_1 , про стягнення майнової шкоди,-

встановив:

1 жовтня 2023 року позивач звернувся з позовом до ОСОБА_1 про стягнення майнової шкоди у розмірі 62 612,99 грн. В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що відповідно до витягу з єдиного реєстру досудових розслідувань № 12020145250000060 від 20 жовтня 2020 року 19 жовтня 2020 року до правоохоронного органу надійшла заява від ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з проханням прийняти заходи до візуально знайомого їм чоловіка - ОСОБА_1 , який 19 жовтня 2020 року близько 14:00 год., перебуваючи у с. Пісочне Миколаївського району Львівської області, неподалік полів за межами населеного пункту, умисно під час конфлікту, порушуючи громадський порядок, завдав їм ударів, чим спричинив тілесні ушкодження. Також під час своїх неправомірних дій пошкодив техніку, а саме: навантажувач очищувач марки «Ropa Mause», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , перевантажувач марки «Gilles Gitras 300», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 та автомобіль марки «Мерседес», державний реєстраційний номер НОМЕР_3 . Відповідно до акту від 19 листопада 2020 року, складеного комісією в складі: директора ТОВ «Біорена» ОСОБА_4 , головного інженера господарства ОСОБА_5 , головного бухгалтера ТОВ «Біорена» ОСОБА_6 сума завданих збитків внаслідок пошкоджень техніки становить 16 365,59 грн. та 1 438 Євро, а саме: фари Гілєс - 3 510 грн., фари Мерседес - 1 300 грн., фари Ропа - 11 355,59 грн. та скла Гілєс -1 438 Євро. Станом на 30 червня 2021 курс Євро за даними НБУ до гривні становить 32,30 грн., що складає 1438 євро х 32,30 грн. = 46 447,40 грн. Відтак, загальний розмір завданої шкоди становить: 46 447,40 грн. + 11355,59 грн. + 1300 грн. + 3510 грн. = 62 612,99 грн. просив стягнути майнову шкоду у розмірі 62 612,99 грн,, а також витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8 000 грн.

Рішенням Миколаївського районного суду Львівської області від 20 червня 2024 року у задоволенні позову ТзОВ «Біорена» до ОСОБА_1 про стягнення майнової шкоди відмовлено.

Рішення оскаржив представник ТзОВ «Біорена» - Крет О.І. Вважає рішення суду незаконним, необґрунтованим, прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права. Просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову. Вважає, що судом першої інстанції не в повній мірі надано оцінку доказам, з урахуванням того, що відповідач жодного разу не заперечував, що надані позивачем платіжні доручення стосуються інших запчастин, а відтак за сукупності усіх доказів позивачем вже не було долучено рахунків, оскільки вони відповідають акту завданих збитків, який суд також визнав неналежним доказом.

Згідно з ч.2 ст.247 ЦПК України у разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не проводиться.

Відповідно до частин 4 і 5 ст.268 ЦПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, прийнятого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги; колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу належить відхилити.

Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

На підставі ст.ст. 76-81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно зі ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданням цивільного судочинства.

Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; а також питання щодо розподілу судових витрат, допуску рішення до негайного виконання, скасування заходів забезпечення позову.

Встановлено, що ТзОВ «Біорена» на підставі договору найму №170820/1 сільськогосподарської техніки від 17 серпня 2020 року, акту №3 прийому - передачі сільськогосподарської техніки в найм до договору найму сільськогосподарської техніки з екіпажем 170820/1 від 17 серпня 2020 року, акту №4 прийому - передачі сільськогосподарської техніки з найму до договору найму сільськогосподарської техніки з екіпажем №170820/1 від 20 серпня 2020 року володіло технікою марки «Ropa Mause», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 та «Pona Ropa Mause», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 .

Відповідно до акту від 19 листопада 2020 року, складеного комісією в складі: директора ТОВ «Біорена» ОСОБА_4 , головного інженера господарства ОСОБА_5 , головного бухгалтера ТОВ «Біорена» ОСОБА_6 , сума завданих збитків ОСОБА_1 внаслідок пошкодження техніки становить 16 365,59 грн. та 1 438 Євро.

Відповідно до копії постанови про залучення потерпілого від 17 листопада 2020 року у кримінальному провадженні № 12020145250000060 від 20 жовтня 2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України Товариство з обмеженою відповідальністю «Біорена» визнано потерпілою стороною.

Суд першої інстанції відмовив у задоволенні позовних вимог у зв`язку з їх недоведеністю. Крім того, суд вказав, що позивачем не надано будь - яких доказів на підтвердження вини відповідача у заподіянні шкоди.

Зобов`язання із заподіяння шкоди - це правовідношення, у силу якого одна сторона (потерпілий) має право вимагати відшкодування завданої шкоди, а інша сторона (боржник) зобов`язана відшкодувати завдану шкоду в повному розмірі.

Відповідно до ст. 22 ЦК України збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода); 3) збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Відповідно до ч. 1 та ч.2 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Отже для відшкодування шкоди за правилами ст. 1166 ЦК України необхідно довести такі факти: неправомірність поведінки особи. Неправомірною можна вважати будь-яку поведінку, внаслідок якої завдано шкоду, якщо завдавач шкоди не був уповноважений на такі дії; наявність шкоди. Під шкодою слід розуміти втрату або пошкодження майна потерпілого та (або) позбавлення його особистого нематеріального права (життя, здоров`я тощо). У відносинах, що розглядаються, шкода - це не тільки обов`язкова умова, але і міра відповідальності, оскільки за загальним правилом статті, завдана шкода відшкодовується в повному обсязі; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою є обов`язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди та вину завдавача шкоди, за виключенням випадків, коли в силу прямої вказівки закону обов`язок відшкодування завданої шкоди покладається на відповідальну особу незалежно від вини.

Наявність усіх вказаних умов є обов`язковою для прийняття судом рішення про відшкодування завданої шкоди.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування (ч.2, ч.4 ст. 77 ЦПК України).

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема висновком експерта (ч. 1, п. 2 ч. 2 ст. 76 ЦПК).

Частиною другою статті 78 ЦПК України встановлено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом (ч.2 ст. 95 ЦПК України).

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язку вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (постанова Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі №129/1033/13-ц).

Саме на позивача покладається тягар доказування наявності і обґрунтування розміру майнової шкоди і саме останній має це довести належними та допустимими доказами.

Враховуючи встановлене, суд першої інстанції прийшов до висновку, що позивачем не доведено вини відповідача у заподіянні майнової шкоди та розміру такої шкоди.

Колегія суддів погоджується із висновком суду, які відповідають обставинам справи, встановленим відповідно до вимог процесуального закону, а також узгоджуються з нормами матеріального права. Судом першої інстанції правильно визначено характер спірних правовідносин та встановлено дійсні обставини справи. Такі висновки не спростовуються доводами апеляційної скарги. Підстави для скасування оскарженого рішення не встановлені.

Керуючись ст. 367, п.1 ч.1 ст.374, ст.ст. 375, 381-384, 388-391 ЦПК України, суд,-

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Біорена» - Крета Олега Ігоровича залишити без задоволення.

Рішення Миколаївського районного суду Львівської області від 20 червня 2024 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та за загальним правилом оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, встановлених п.2 ч.3 ст. 389 ЦПК України (якщо касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

При наявності передбачених законом підстав для касаційного оскарження, касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня складення його повного тексту безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст судового рішення складено і підписано 8 листопада 2024 року.

Головуючий_-

---

Т. І. Приколота

Судді:

---

Ю.Р. Мікуш

---

Р.В. Савуляк