Ухвала

від 11.11.2024 по справі 343/1426/24

ДОЛИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №: 343/1426/24

Провадження №: 2/343/488/24

У Х В А Л А

11 листопада 2024 року м. Долина

Долинський районний суд Івано-Франківської області в складі:

судді Монташевич С. М.,

з участю: секретаря судового засідання - Шикор Г.В.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в приміщенні Долинського районного суду Івано-Франківської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу № 343/1426/24 за позовом органу опіки та піклування в особі Служби у справах дітей Долинської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Секретаріат Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, до ОСОБА_1 про звільнення піклувальника від виконання обов`язків,

за участю: представниці позивача - ОСОБА_2 ,

представниці третьої особи - ОСОБА_3 ,

представника відповідачки - адвоката Стефанишина О.І.,

В С Т А Н О В И В:

позивач просить звільнити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від виконання обов`язків піклувальника над дитиною, позбавленою батьківського піклування ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; зобов`язати відповідачку повернути грошові кошти, а саме одноразову грошову допомогу в розмірі 1575000,00 грн, яка була отримана нею як піклувальником неповнолітнього ОСОБА_4 у зв`язку із загибеллю його матері - військовослужбовця, шляхом перерахунку на особистий банківський рахунок дитини або в спосіб, визначений судом у випадку задоволення первинних вимог позову.

Представник відповідачки - адвокат Стефанишин О.І. в системі "Електронний суд" сформував заяву про витребування доказів, у якій просить доручити компетентному органу Італійської Республіки у встановленому чинним законодавством порядку забезпечити отримання доказу у справі - належним чином посвідченого рішення суду Італійської Республіки про призначення ОСОБА_5 (адреса проживання: АДРЕСА_1 (Piazza Vittorio Emmanuele II, 14, ОСОБА_6 , 31020) опікуном (піклувальником) неповнолітнього ОСОБА_7 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 в Україні; доручення надіслати до Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області (вул. Грюнвальдська, 11, Івано-Франківськ, Івано-Франківська область, Україна, 76018), для подальшого направлення Міністерству закордонних справ України для передачі дипломатичним каналам; провадження у цивільній справі зупинити.

Свою позицію мотивує тим, що до матеріалів справи представником позивача долучено копії ухвали суду у справах опіки м. Тревізо (Італія) з перекладом на українську мову з додатком на 4-х арк. Однак такі документи є ксерокопіями очевидно заповненого бланку заяви ОСОБА_5 до суду від 01.03.2023 та присяги заявника від 07.03.2023. Додатки не є ухвалою суду. Крім цього, вказані копії є не посвідченні у встановленому порядку, а їх походження є невідоме. Також вказанні документи містять суперечливі дані про обставини справи, що може свідчити про можливу їх фальсифікацію. Зокрема, в копії заповненого бланку заяви до суду за підписом заявника ОСОБА_5 від 01.03.2024 вбачається, що він заявляє про своє бажання бути опікуном неповнолітнього ОСОБА_7 і просить визнати його опікуном. До цієї зави заявник долучає ряд документів відповідно до переліку і зокрема рішення українського органу влади про визнання батька дитини позбавленим батьківських прав. Однак, з огляду на те, що вказана заява ОСОБА_5 датована 01.03.2024, а рішення виконкому Долинської міської ради про позбавлення батьківських прав батька дитини ОСОБА_8 датоване 13.03.2024 та рішення Долинського районного суду, яким батька дитини ОСОБА_8 було позбавлено батьківських прав та встановлено піклування над неповнолітнім датоване 20.03.2023, - виникають значні сумніви в достовірності вказаних документів.

Вважає, що за таких обставин суд повинен ретельно дослідити походження вказаних документів та надати їм об`єктивну оцінку, оскільки зазначенні обставини можуть свідчити про певний зв`язок сторони позивача безпосередньо з ОСОБА_5 та можливі дії позивача в його інтересах.

З матеріалів справи вбачається, що неповнолітній ОСОБА_7 на даний час проживає разом з вітчимом ОСОБА_5 , який по непідтвердженим даним здійснює над ним опікунство, за адресою: АДРЕСА_1 (Piazza Vittorio Emmanuele II, 14, ОСОБА_6 , 31020). Його довірителька також пояснила, що голова міської ради м. Віллорба повідомив її про те, що ОСОБА_5 здійснює опікунство над її неповнолітнім онуком ОСОБА_7 на підставі рішення італійського суду, який призначив його опікуном дитини, однак відмовився надати копію цього рішення, сказавши, що він не має на це права і знову порадив звернутись до італійських адвокатів.

З переписки між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 , яка долучена до відзиву на позовну заяву вбачається, що ОСОБА_5 повідомляє ОСОБА_1 про те, що він здійснює опікунство над її внуком ОСОБА_7 на підставі рішення суду м. Тревізо.

Сторона відповідачи вважає, що вказане рішення італійського суду про призначення піклувальником неповнолітнього ОСОБА_7 його вітчима громадянина Італійської Республіки ОСОБА_5 (за умови підтвердження його дійсного винесення судом) є важливим доказом у справі, який сторони у справі самостійно подати не мають можливості. У зв`язку з викладеним є необхідність в порядку підготовки справи до розгляду просити суд про направлення окремого доручення до компетентного органу Італійської Республіки з проханням забезпечити отримання доказу у справі - належним чином посвідченого рішення суду Італійської Республіки про призначення ОСОБА_5 опікуном (піклувальником) неповнолітнього ОСОБА_7 .

Оскільки судове рішення про призначення ОСОБА_5 опікуном (піклувальником) неповнолітнього ОСОБА_7 винесене місцевим судом Італійської Республіки, суд позбавлений можливості самостійно виконати процесуальні дії по витребуванню цього доказу. У зв`язку з цим виникла необхідність у здійсненні окремого доручення до компетентного органу Італійської Республіки про витребування належно офомленої та посвідченої копії вказаного судового рішення на підставі Конвенції між Союзом Радянських Соціалістичних Республік та Республікою Італія про правову допомогу по цивільним справам № 4210 від 1979 року, правонаступником прав та обов`язків за якою є Україна на підставі Закону України "Про правонаступництво України, 1991" та положень Віденської конвенції про правонаступництво держав договорів, 1978.

Оскільки, відповідно до статті 4 Конвенції між Союзом Радянських Соціалістичних Республік та Італійською Республікою про правову допомогу по цивільним справам № 4210 від 1979 року закріплено, що при наданні правової допомоги установи країн зносяться одне з одним в дипломатичному порядку, доручення надіслати до Головного територіального управління юстиції в Івано - Франківській області для подальшого направлення Міністерству закордонних справ України для передачі дипломатичним каналам.

Враховуючи тривалість виконання судового доручення, вважає, що провадження по справі слід зупинити на час виконання судового доручення.

В підготовчому судовому засіданні представник відповідачки - адвокат Стефанишин О.І. клопотання підтримав, просив його задовольнити з наведених у ньому підстав. Додатково вказав, що його довірителька позбавлена можливості самостійно отримати витребовуване рішення, а воно матиме значення для подальшої долі дитини та вирішення питання з ким хлопчик залишатиметься в майбутньому у разі звільнення її від обов`язків піклувальника, оскільки саме вона вживає всіх заходів щодо збереження майна неповнолітнього в Україні.

Представниця позивача ОСОБА_2 у підготовчому судовому засіданні заперечила проти задоволення вказаного клопотання, оскільки ними вживаються заходи для отримання витребовуваного рішення, надання ж окремого доручення призведе до затягування розгляду справи, що негативно вплине на інтереси неповнолітньої особи.

Представниця третьої особи ОСОБА_3 у підготовчому судовому засіданні просила відмовити у задоволенні клопотання, оскільки стороною відповідачки не надано доказів вжиття заходів для отримання витребовуваного ними рішення іноземного суду. Натомість таких заходів вживає сторона позивача, з огляду на що, надання доручення компетентому органу для забезпечення отримання доказу у справі є передчасним на даний час. Також вважає, що рішення іноземного суду не має значення для розгляду даного спору, оскільки стосується іншої особи і не є предметом дослідження виконання обов`язків піклувальника відповідачкою. Більше того наявність чи відсутність піклувальника в Італії не впливає на розгляд даного спору, оскільки на даний час не вирішується питання долі дитини в майбутньому, а першочергове значення має захист її прав у даний час.

Суд, вислухавши учасників судового розгляду, приходить до такого висновку.

Відповідно до вимог ч. 1, 2 ст. 84 ЦПК України, учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу.

У клопотанні повинно бути зазначено:

1) який доказ витребовується;

2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати;

3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа;

4) вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

Як установлено судом, представник відповідачки, ініціюючи необхідність витребування належним чином посвідченого рішення суду Італійської Республіки про призначення Спаньоло Едгардо піклувальником неповнолітнього ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 в Україні, фактично порушує питання щодо здійснення піклування над неповнолітнім ОСОБА_4 в Італії, де дитина перебуває, хоча здійснення опіки над такою неповнолітньою особою іншими особами не охоплюється предметом дослідження у даній справі, яким є виконання обов`язків саме піклувальником ОСОБА_1 .

При цьому суд звертає увагу на те, що будучи законним піклувальником ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на підставі рішення Долинського районного суду Івано-Франківської області від 20.03.2023 ОСОБА_1 не доводить, що вона позбавлена можливості отримати вищеописаний доказ, яким бажає підтверджувати свої заперечення проти позовних вимог, самостійно, не надає доказів вжиття нею заходів на його отримання, як і не обгрунтовує обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати у рамках розгляду даної справи, хоча ст. 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Натомість з матеріалів справи вбачається, що сторона позивача та третя особа вживають заходів на отримання рішення суду іноземної держави, яке стосується захисту прав та інтересів неповнолітньої особи громадянина України, який проживає за кордоном, що свідчить про налагодження зв`язку органу опіки та піклування в особі Служби у справах дітей Долинської міської ради та Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини із державою, рішення якої просить витребувати представник відповідачки, та вказує на передчастість надання ще і судом доручення компетентному органу Італійської Республіки забезпечити отримання доказу у справі.

Отже, клопотання сторони відповідачки про витребування доказу шляхом доручення компетентному органу Італійської Республіки забезпечення його отримання є передчасним, а також необгрунтованим, таким, що не відповідає вимогам ст. 84 ЦПК України, оскільки в ньому не наведені обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати, та що вказані обставини мають значення для розгляду даної справи, а також не надано доказів про вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

Також суд зазначає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру (п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).

Європейський суд з прав людини зауважував, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (рішення Європейського суду з прав людини від 21 жовтня 2010 року у справі "Дія 97" до України" , п. 47).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається першорядно на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення Європейського суду з прав людини від 8 листопада 2005 року у справі "Смірнова проти України", п. 66).

З урахуванням вищенаведеної практики Європейського Суду з прав людини, з огляду на те, підстав для задоволення клопотання про доручення компетентному органу забезпечити отримання доказу у справі, яким обґрунтовується зупинення провадження у справі, судом не встановлено, зважаючи на вік неповнолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а відповідно, що зупинення провадження у справі на тривалий строк може нівелювати необхідність вирішення даного спору по суті, оскільки захисту підлягають права на інтереси неповнолітнього в даний час, суд приходить до переконання, що зупинення провадження у справі може потягти негативні наслідки для інтересів останнього, оскільки зумовить тривале перебування такої особи у невизначеному статусі, тому до задоволення клопотання в цій частині також не підлягає.

На підставі викладеного, зважаючи, що при вирішенні спору щодо дитини слід виходити з її якнайкращих інтересів, з метою належного її захисту та інтересів, з огляду на предмет дослідження даної справи, яким є виконання обов`язків піклувальником ОСОБА_1 , характер витребовуваного доказу, суд вважає за необхідне у задоволенні клопотання про доручення компетентному органу Італійської Республіки у встановленому чинним законодавством порядку забезпечити отримання доказу у справі та зупинення провадження у справі відмовити, що сприятиме розгляду справи упродовж розумного строку та вжиття реальних заходів щодо захисту особистих та майнових прав неповнолітньгого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

При цьому відповідачка, будучи законним піклувальником ОСОБА_4 , враховуючи те, що під час розгляду справи бере участь представник Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, не позбавлена можливості на підставі належним чином завіреного та перекладеного рішення суду отримати рішення іноземеного суду, яким вона бажає підтверджувати свої заперечення щодо позовних вимог.

На підставі викладеного, ст. 77, 84 ЦПК України, керуючись ст. 260 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

у задоволенні клопотання представника відповідачки - адвоката Стефанишина О.І. про доручення компетентному органу Італійської Республіки у встановленому чинним законодавством порядку забезпечити отримання доказу у справі та зупинення провадження у справі відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.

Суддя: Монташевич С.М.