Рішення

від 30.10.2024 по справі 359/1363/24

БОРИСПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 2/359/1447/2024

Справа № 359/1363/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2024 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого Семенюти О.Ю.,

за участю секретаря судового засідання Моргушко Л.В.,

за участю позивача ОСОБА_1 ,

за участю представника позивача ОСОБА_2 ,

розглянувши в приміщенні суду у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - служба у справах дітей та сім`ї Золочівської сільської ради Бориспільського району, про позбавлення батьківських прав, зміну способу стягнення аліментів на утримання дитини та стягнення додаткових витрат на її утримання,

встановив:

1. Короткий зміст доводів пред'явленого позову.

У лютому 2024 року ОСОБА_1 звернулась до суду з вказаним позовом та посилається на те, що з 26 вересня 2009 року вона перебувала у шлюбі з відповідачем, під час якого ІНФОРМАЦІЯ_1 народилась дочка ОСОБА_4 . Рішенням Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 28 вересня 2011 року шлюб між сторонами було розірвано. Після розірвання шлюбу дочка залишилась проживати разом з ОСОБА_1 . Заочним рішенням Шевченківського районного суду м.Києва від 25 листопада 2014 року у справі №761/22017/14-ц з ОСОБА_3 на користь позивача були стягнуті аліменти на утримання дочки ОСОБА_4 в розмірі 1500 гривень,але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 25 липня 2014 року, та до досягнення дитиною повноліття. Відповідач не піклується про фізичний та духовний стан дитини, не цікавиться життям дочки та не бере участі в її житті. На тепер розмір аліментів, які стягуються на користь дитини, є недостатнім для задоволення наймінімальніших потреб дитини. ОСОБА_3 постійно проживає за кордоном, отримує постійний і достатній заробіток. ОСОБА_4 має проблеми зі здоров`ям, потребує постійних медичних обстежень, проходження лікування. ОСОБА_1 витратила грошові кошти в розмірі 20220 гривень 75 копійок на санаторне лікування дочки ОСОБА_4 в дитячому таборі Болгарії. Крім того, позивач витратила грошові кошти на аналізи дитини в розмірі 1955 гривень 00 копійок, на лінзи - в розмірі 23125 гривень 00 копійок. Загальна сума додаткових витрат, що була понесена ОСОБА_1 , склала 45300 гривень 75 копійок.

Тому ОСОБА_1 просить суд позбавити відповідача батьківських прав відносно дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; змінити спосіб стягнення аліментів, які стягуються з ОСОБА_3 на її користь на утримання дочки ОСОБА_4 , визначений заочним рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 25 листопада 2014 року у справі №761/22017/14-ц, та стягнути з нього аліменти в розмірі 1/4 частки всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням суду законної сили і до досягнення дитиною повноліття; а також стягнути з ОСОБА_3 додаткові витрати на дитину в розмірі 22650 гривень 38 копійок (45300,75 : 2).

2. Інформація про рух цивільної справи.

Зі змісту протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 6 лютого 2024 року (а.с.179 т.1) вбачається, що цивільна справа за позовом, пред`явленим ОСОБА_1 , була розподілена судді Бориспільського міськрайонного суду Семенюті О.Ю.

Ухвалою судді Бориспільського міськрайонного суду від 20 березня 2024 року (а.с.185-186 т.1) позовну заяву ОСОБА_1 було залишено без руху.

Ухвалою судді Бориспільського міськрайонного суду від 8 квітня 2024 року (а.с.194-195 т.1) було відкрито провадження у цивільній справі та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду від 19 червня 2024 року (а.с.212 т.1) було зобов`язано службу у справах дітей та сім`ї Золочівської сільської ради Бориспільського району надати висновок щодо розв`язання спору між сторонами щодо доцільності позбавлення ОСОБА_3 батьківських прав відносно дочки.

Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду від 31 липня 2024 року (а.с.228 т.1) було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

На підставі ухвали Бориспільського міськрайонного суду від 30 жовтня 2024 року, занесеною до протоколу судового засідання (а.с.58 т.2), був проведений заочний розгляд цивільної справи у відсутності відповідача.

У судовому засіданні ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 підтримують позов та наполягають на його задоволенні.

ОСОБА_3 не з`явився у судове засідання та не подав відзив на пред`явлений позов. Відповідач був у встановленому порядку повідомлений про час та місце розгляду справи, що підтверджується судовою кореспонденцією (а.с.201, 209, 219, 230, 248 т.1, а.с.1, 2 т.2).

Представник служби у справах дітей та сім`ї Золочівської сільської ради Бориспільського району Берліна О.В. у судовому засіданні підтримала висновок органу опіки та піклування про доцільність позбавлення ОСОБА_3 батьківських прав відносно дочки та просила задовольнити позов.

3. Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

26 вересня 2009 року ОСОБА_3 та ОСОБА_1 уклали шлюб, зареєстрований у ВДРАЦС Камянського РУЮ Черкаської області, про що був складений актовий запис №85. Позивачу було присвоєно прізвище « ОСОБА_1 ». Ці обставини підтверджуються копією свідоцтва про шлюб (а.с.23 т.1).

ІНФОРМАЦІЯ_1 народилась ОСОБА_4 , батьками якої є ОСОБА_3 та позивач. Ця обставина підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 20 квітня 2010 року (а.с.24 т.1).

Рішенням Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 28 вересня 2011 року (а.с.27 т.1) шлюб між сторонами було розірвано.

Заочним рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 25 листопада 2014 року у справі №761/22017/14-ц (а.с.44-46 т.2) з ОСОБА_3 на користь позивача були стягнуті аліменти на утримання дочки ОСОБА_4 в розмірі 1500 гривень,але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 25 липня 2014 року, та до досягнення дитиною повноліття.

10 липня 2021 року ОСОБА_7 та ОСОБА_1 уклали шлюб, зареєстрований у Дарницькому ВДРАЦС у м. Києві ЦМУ МЮ (м. Київ), про що був складений актовий запис №1073. Позивачу після реєстрації шлюбу було присвоєно прізвище « ОСОБА_1 ». Ці обставини підтверджуються копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 від 10 липня 2021 року (а.с.5 т.2).

Спірні правовідносини регулюються главою 13 «Особисті немайнові права і обов`язки батьків та дітей» та главою 15 «Обов`язок матері, батька утримувати дитину та його виконання» розділу ІІІ «Права та обов`язки матері, батька і дитини» СК України.

4. Норми права та стала судова практика, якими керується суд при вирішенні спору.

а. щодо позбавлення батьківських прав.

Відповідно до ч.2 ст.150 СК України батьки зобов`язані піклуватись про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Згідно з п.2 ч.1 ст.164 СК України мати, батько може бути позбавлений судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків по вихованню дитини.

Як роз`яснив Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 29 квітня 2020 року в справі №522/10703/18 (провадження № 61-4014св20) позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні й остаточні правові наслідки (втрата прав, заснованих на спорідненості) як для батька (матері), так і для дитини. Зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків. Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків. Права батьків і дітей, які засновані на спорідненості, становлять основоположну складову сімейного життя, а заходи національних органів, спрямовані перешкодити реалізації цих прав, є втручанням у права, гарантовані статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч.2 ст.76 ЦПК України ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

За правилом ч.2 ст.89 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності.

б. щодо зміни способу стягнення аліментів на утримання дитини та стягнення додаткових витрат на її утримання.

Відповідно до абз.1 ч.3 ст.181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Згідно з абз.2 ч.3 ст.181 СК України спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Відповідно до ч.1 ст.192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч.1 та ч.2 ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів, суд враховує стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Водночас, мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до ч.1 ст.185 СК України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов`язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).

Згідно з ч.2 ст.185 СК України розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.

5. Мотиви, якими керується суд при вирішенні спору.

а. щодо позбавлення батьківських прав.

З акта обстеження умов проживання від 19 грудня 2023 року (а.с.25-26 т.1) вбачається, що ОСОБА_1 , разом з дочкою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , сином ОСОБА_7 , чоловіком ОСОБА_7 проживають по АДРЕСА_1 . З довідки завідувача ДНЗ №429 від 11 листопада 2016 року (а.с.40 т.1) вбачається, що ОСОБА_4 відвідувала цей дошкільний навчальний заклад з жовтня 2012 року до 31 травня 2016 року. За цей період часу вихованням дитини займалась тільки мати, батька дитини працівники закладу не бачили жодного разу. З характеристики класного керівника Скандинавської гімназії (а.с.41 т.1) вбачається, що ОСОБА_4 , яка є ученицею 8-г класу, навчається в цьому навчальному закладі з 1 вересня 2016 року. Мати учениці приділяє увагу вихованню дочки та бере участь в її шкільному житті. Батько дівчинки ніколи не відвідував школу, не брав участь у батьківських зборах, не звертався до адміністрації школи з питань, що стосуються навчання ОСОБА_4 . Зі слів дитини, вона свого батька ніколи не бачила. З листа директора КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги №2» №1309 від 27 листопада 2023 року (а.с.95 т.1) вбачається, що ОСОБА_4 спостерігається лікарями-спеціалістами з приводу дисфункції жовчного міхура, міопії слабкого ступеня обох очей та інсулінорезистентності. Дитина отримує консультації та лікування у супроводі матері ОСОБА_1 . Батько ОСОБА_4 за останні роки з приводу стану здоров`я своєї дочки до Центру не звертався.

Встановлено, що в провадженні Шевченківського районного суду м. Києва перебувала цивільна справа №761/33257/16-ц за первісним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визнання його таким, що не є біологічним батьком ОСОБА_4 (а.с.34-36 т.1). В подальшому ОСОБА_1 пред`явила зустрічний позов про позбавлення ОСОБА_3 батьківських прав відносно його дочки ОСОБА_4 , а ОСОБА_3 відмовився від первісного позову. Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 25 листопада 2014 року від 18 жовтня 2018 року (а.с.53-56 т.2) було відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 про позбавлення ОСОБА_3 батьківських прав. При цьому суд виходив з того, що хоча і відповідач не в достатній мірі опікується дочкою ОСОБА_4 , не в повній мірі виконуючи свій батьківський обов`язок по її утриманню та вихованню, його поведінка, в тому числі звернення до суду з позовами про зменшення розміру аліментів та оспорювання батьківства, не свідчить про наявність підстав для застосування до нього такого крайнього заходу як позбавлення батьківських прав. Зі змісту висновку психологічного обстеження дитини №049 від 25 квітня 2017 року, проведеного Міським центром дитини (а.с.50-52, 69 т.1) вбачається, що у ОСОБА_4 не сформована емоційна прив`язаність до батька за рахунок його відсутності у її житті, однак за наявності, в подальшому взаємостосунків між ними та підтримання спілкування, спостерігається тенденція до її формування.

Допитана у судовому засіданні у якості свідка неповнолітня ОСОБА_4 суду показала, що вона є ученицею 9 класу Скандинавської гімназії. За період свого шкільного життя ОСОБА_4 не бачила свого батька та не розмовляла з ним. Приблизно один раз в 6-9 місяців ОСОБА_3 може написати їй коротке смс-повідомлення. ОСОБА_4 розуміє, що не потрібна батьку та не заперечує проти позбавлення його батьківських прав відносно неї. На тепер свідок ОСОБА_4 проживає разом з матір`ю, вітчимом та меншим братом. ОСОБА_1 та вітчим опікуються ОСОБА_4 , матеріально утримують та лікують її.

Зі змісту висновку органу опіки та піклування, затвердженого рішенням виконавчого комітету Золочівської сільської ради Бориспільського району №220 від 30 серпня 2024 року (а.с.239а-240 т.1), вбачається, що орган опіки та піклування вважає за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_3 відносно дочки ОСОБА_4 . В матеріалах справи навіть міститься копія заяви ОСОБА_3 від 20 жовтня 2023 року (а.с.169 т.1), зі змісту якої вбачається, що відповідач надає згоду на усиновлення (удочеріння) його дочки ОСОБА_7 . Таким чином, в ході розгляду цивільної справи здобуто достатньо належних, допустимих та достовірних доказів на підтвердження ухилення ОСОБА_3 від виконання свого обов`язку щодо виховання дочки ОСОБА_4 та неможливості змінити поведінку батька у кращу сторону. Цей висновок суду узгоджується з абз.2 п.16 постанови Верховного Суду України №3 від 30 березня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», зі змісту якого вбачається, що ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

З огляду на це суд висновує про те, що ОСОБА_3 належить позбавити батьківських прав відносно його дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

б. щодо зміни способу стягнення аліментів на утримання дитини та стягнення додаткових витрат на її утримання.

Встановлено, що заочним рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 25 листопада 2014 року у справі №761/22017/14-ц (а.с.44-46 т.2) з ОСОБА_3 на користь позивача були стягнуті аліменти на утримання дочки ОСОБА_4 в розмірі 1500 гривень,але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 25 липня 2014 року, та до досягнення дитиною повноліття. На тепер матеріальний стан позивача змінився. Зокрема, зі змісту квитанцій (а.с.96-97, 100, 118-125 т.1; а.с.6-37 т.2) вбачається, що ОСОБА_1 витрачає значні кошти на одяг дочки ОСОБА_4 , її харчування та ліки, оплату репетиторів. В матеріалах цивільної справи відсутні докази на підтвердження того, що ОСОБА_3 має поганий стан здоров`я або тяжке матеріальне становище, а також на його утриманні перебувають інші діти та непрацездатні особи.

З огляду на це суд висновує про те, що належить змінити спосіб стягнення аліментів, які стягуються з відповідача на користь ОСОБА_1 , визначений заочним рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 25 листопада 2014 року у справі №761/22017/14-ц, та в подальшому стягувати з ОСОБА_3 на користь позивача аліменти на утримання дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/4 частки всіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням суду законної сили і до досягнення дитиною повноліття. Вказаний розмір аліментів є цілком достатнім для належного забезпечення та гармонійного розвитку дитини, та відповідає визначеному ч.5 ст.183 СК України розміру аліментів, який може бути стягнутий з платника аліментів у безспірному порядку.

З квитанцій ТОВ МЛ «Діла» від 14 серпня 2021 року (а.с.38 т.2), 22 листопада 2023 року (а.с.151 т.1), 1 лютого 2024 року (а.с.148-149 т.1) вбачається, що ОСОБА_1 витратила грошові кошти в загальному розмірі 2825 гривень 00 копійок (1085,00 + 445,00 +1295,00) на проведення медичних аналізів ОСОБА_4 . Крім того, з консультаційних висновків «Люксоптика» та квитанцій від 22 листопада 2021 року (а.с.155-156, 157 т.1), 4 серпня 2022 року (а.с.158, 159 т.1), 2 серпня 2023 року (а.с.160, 161-162 т.1) вбачається, що ОСОБА_1 витратила грошові кошти в загальному розмірі 34600 гривень 00 копійок (11475,00 + 11475,00 + 11650,00) на оплату контактних лінз для ОСОБА_4 , розчинів, крапель для очей та огляд лікаря дочки. Загальний розмір додаткових витрат, викликаних хворобою дитини склав 37425 гривень 00 копійок (2825,00 + 34600,00). На підставі ст.185 СК України у ОСОБА_3 виник обов`язок відшкодувати позивачу половину вказаних додаткових витрат в розмірі 18712 гривень 50 копійок (37425 : 2).

З платіжних інструкцій (а.с.139, 147 т.1) вбачається, що ОСОБА_1 витратила грошові кошти в загальному розмірі 20255 гривень 32 копійки (6060,00 + 14195,32) на оплату туристичних послуг. Зі змісту договору про надання туристичних послуг №1701 від 8 травня 2023 року (а.с.140-144 т.1) вбачається, що ОСОБА_1 замовила для дочки ОСОБА_4 послугу - відвідування дитячого табору в Болгарії. Однак в матеріалах цивільної справи відсутні докази на підтвердження того, що вказана туристична поїздка пов`язана з хворобою ОСОБА_4 . Відтак вказані витрати не можуть вважатись додатковими витратами на дитину, що викликані особливими обставинами, в розумінні ч.1 ст.185 СК України. Тому у ОСОБА_3 не виник обов`язок брати участь у вказаних витратах, понесених позивачем.

З огляду на це суд висновує про те, що з відповідача на користь ОСОБА_1 належить стягнути додаткові витрати на утримання дочки ОСОБА_4 в розмірі 18712 гривень 50 копійок. Підстави для стягнення з ОСОБА_3 додаткових витрат на дитину в більшому розмірі відсутні. Тому у задоволенні позову в частині цієї вимоги ОСОБА_1 належить відмовити.

6. Розподіл судових витрат між сторонами.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з п.3 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, а також заявники у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів.

Встановлено, що ОСОБА_1 сплатила судовий збір в розмірі 1211 гривень 20 копійок за вимогу про позбавлення відповідача батьківських прав. Ця обставина підтверджується платіжною інструкцією (а.с.192 т.1). Пред`явлена нею вимога задоволена.

З огляду на це суд висновує про те, що з ОСОБА_3 на користь позивача слід стягнути витрати на оплату судового збору в розмірі 1211 гривень 20 копійок.

Крім того, на підставі п.3 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» ОСОБА_1 була звільнена від сплати судового збору в розмірі 2422 гривень 40 копійок за пред'явлення вимог про стягнення аліментів та додаткових витрат на утримання дитини.

З огляду на це суд висновує про те, що з ОСОБА_3 на користь держави слід стягнути судовий збір у розмірі 2422 гривень 40 копійок

Керуючись п.2 ч.1, ч.3 ст.258, абз.1 ч.6 ст.259, ст.ст.263-265, ч.6 ст.268 ЦПК України, суд

вирішив:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - служба у справах дітей та сім`ї Золочівської сільської ради Бориспільського району, про позбавлення батьківських прав, зміну способу стягнення аліментів на утримання дитини та стягнення додаткових витрат на її утримання, задовольнити частково.

Позбавити ОСОБА_3 батьківських прав відносно його дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Змінити спосіб стягнення аліментів, які стягуються з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 на утримання дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визначений заочним рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 25 листопада 2014 року у справі №761/22017/14-ц.

Стягувати з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання по АДРЕСА_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , місце проживання по АДРЕСА_1 , аліменти на утримання дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/4 частки всіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням суду законної сили і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання по АДРЕСА_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , місце проживання по АДРЕСА_1 , додаткові витрати на утримання дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 18712 гривень 50 копійок.

У задоволенні позову в частині стягнення понесених додаткових витрат на дочку в більшому розмірі відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання по АДРЕСА_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , місце проживання по АДРЕСА_1 , понесені витрати на оплату судового збору в розмірі 1211 гривень 20 копійок.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання по АДРЕСА_2 , на користь держави судовий збір у розмірі 2422 гривень 40 копійок.

Повний текст заочного рішення суду складений 11 листопада 2024 року.

Заочне рішення може бути оскаржено позивачем до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Відповідач має право подати заяву про перегляд заочного рішення до Бориспільського міськрайонного суду протягом 30 днів з дня оголошення судового рішення. У разі відмови у задоволенні цієї заяви відповідач набуде право оскаржити заочне рішення до Київського апеляційного суду в загальному порядку.

Суддя: О.Ю. Семенюта