Постанова

від 23.10.2024 по справі 927/1128/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" жовтня 2024 р. Справа№ 927/1128/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Кропивної Л.В.

суддів: Руденко М.А.

Алданової С.О.

секретар судового засідання Медведєва К.І.,

за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Укртелеком»

на рішення Господарського суду Чернігівської області від 05.03.2024

у справі № 927/1128/23 (суддя Ноувен М.П.)

за позовом Керівника Новгород-Сіверської окружної прокуратури

в інтересах держави в особі: Фонду державного майна України

до 1. Акціонерного товариства «Укртелеком»;

2. Новгород-Сіверської міської ради Чернігівської області,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:

1. Департамент з питань цивільного захисту та оборонної роботи Чернігівської обласної адміністрації;

2. Головне управління ДСНС України в Чернігівській області,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

3. Акціонерне товариство «Укрпошта»

про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним свідоцтва про право власності, скасування державної реєстрації права власності та повернення до державної власності захисної споруди цивільного захисту

ВСТАНОВИВ:

11.08.2023 Керівник Новгород-Сіверської окружної прокуратури звернувся до Господарського суду Чернігівської області з позовом в інтересах держави в особі Фонду державного майна України до Акціонерного товариства «Укртелеком» та Новгород-Сіверської міської ради Чернігівської області про усунення перешкоди у здійсненні Фондом державного майна України права користування та розпорядження захисною спорудою цивільного захисту - протирадіаційним укриттям № 93818, розташованим за адресою: вул. Леніна (на даний час Князя Ігоря), 34а, м. Новгород-Сіверський, Чернігівської області, шляхом:

- визнання незаконним та скасування рішення виконавчого комітету Новгород-Сіверської міської ради Чернігівської області від 30.09.2004 №149 «Про видачу свідоцтва на право власності та дубліката свідоцтва замість втраченого» у частині визнання за Чернігівською філією Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком» центр електрозв`язку №5 права власності на захисну споруду цивільного захисту - протирадіаційне укриття № 93818, площею 39,8 кв.м, розташоване у підвалі адміністративної будівлі за адресою: вул. Леніна (на даний час Князя Ігоря), 34а, м. Новгород-Сіверський, Чернігівської області;

- визнання недійсним свідоцтва про право власності серії САА № 106214 від 01.12.2004, виданого Відкритому акціонерному товариству «Укртелеком» центр електрозв`язку №5 на нежитлову будівлю, розташовану за адресою: вул. Леніна (на даний час Князя Ігоря), 34а, м. Новгород-Сіверський, Чернігівської області;

- скасування рішення реєстратора Новгород-Сіверського міжміського бюро технічної інвентаризації Котової Л.М. від 01.12.2004, номер запису 102 в книзі 1, реєстраційний номер 8747477;

- зобов`язання Акціонерного товариства «Укртелеком» (код 21560766) повернути захисну споруду цивільного захисту - протирадіаційне укриття № 93818, площею 39,8 кв.м, розташоване у підвалі адміністративної будівлі за адресою: вул. Леніна (на даний час Князя Ігоря), 34а, м. Новгород-Сіверський, Чернігівської області на користь держави в особі Фонду державного майна України (код 06032945).

Позовні вимоги мотивовано тим, що рішенням виконавчого комітету Новгород-Сіверської міської ради Чернігівської області від 30.09.2004 №149 «Про видачу свідоцтва на право власності та дубліката свідоцтва замість втраченого» неправомірно визнано право власності ЧД ВАТ «Укртелеком» на частину приміщення по вул. Леніна,34а, м. Новгород-Сіверський, Чернігівської області, яке є захисною спорудою цивільного захисту - протирадіаційним укриттям № 93818.

Прокурор вказував, що на момент оформлення за відповідачем-1 права власності на адміністративну будівлю за адресою: вул. Леніна (на даний час Князя Ігоря), 34а, м. Новгород-Сіверський, Чернігівської області захисні споруди цивільного захисту було віднесено до об`єктів, що перебувають під охороною держави та мають загальнодержавне значення, отже не могли набуватися у приватну власність.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог, відповідач-1 вказував, що прокурор не довів відчуження захисної споруди державної власності. Доведеним є лише те, що захисна споруда цивільного захисту №93818 не перебувала в складі комплексу нерухомого майна за адресою м. Новгород-Сіверський, Чернігівської області, вул. Князя Ігоря,34-а на момент приватизації. Ця обставина виключає задоволення позову, адже протирадіаційне укриття є невід`ємною частиною будівлі, єдиним конструктивним елементом і складовою частиною будівлі; прокурор не обґрунтував невідповідності оскаржуваного ним рішення вимогам чинного на момент його прийняття законодавства, тож не доведено незаконність рішення виконкому. Окремо відповідач-1 зазначав про те, що вимоги прокурора не відповідають належному способу захисту права.

Крім того, відповідач-1 у відзиві на позов вказував на сплив позовної давності на такі вимоги.

Відповідач-1 зазначав також про відсутність підстав представництва прокурором інтересів держави в суді в особі Фонду державного майна України.

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 05.03.2024 у справі № 927/1128/23 позовні вимоги задоволено повністю. Визнано незаконним та скасовано рішення виконавчого комітету Новгород-Сіверської міської ради Чернігівської області від 30.09.2004 № 149 «Про видачу свідоцтва на право власності та дубліката свідоцтва замість втраченого» у частині визнання за Чернігівською філією Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком» центр електрозв`язку №5 права власності на захисну споруду цивільного захисту - протирадіаційне укриття № 93818, площею 39,8 кв.м, розташоване у підвалі адміністративної будівлі за адресою: вул. Леніна (на даний час Князя Ігоря), 34а, м. Новгород-Сіверський, Чернігівської області.

Визнано недійсним свідоцтво про право власності серії САА № 106214 від 01.12.2004, виданого Відкритому акціонерному товариству «Укртелеком» центр електрозв`язку №5 на нежитлову будівлю, розташовану за адресою: вул. Леніна (на даний час Князя Ігоря), 34а, м. Новгород-Сіверський, Чернігівської області.

Скасовано рішення реєстратора Новгород-Сіверського міжміського бюро технічної інвентаризації Котової Л.М. від 01.12.2004, номер запису 102 в книзі 1, реєстраційний номер 8747477.

Зобов`язано Акціонерне товариство «Укртелеком» (код 21560766) повернути захисну споруду цивільного захисту - протирадіаційне укриття № 93818, площею 39,8 кв.м, розташоване у підвалі адміністративної будівлі за адресою: вул. Леніна (на даний час Князя Ігоря), 34а, м. Новгород-Сіверський, Чернігівської області на користь держави в особі Фонду державного майна України (код 06032945).

Стягнуто з Акціонерного товариства «Укртелеком» на користь Чернігівської обласної прокуратури судовий збір у розмірі 5368,00 грн. Стягнуто з Новгород-Сіверської міської ради на користь Чернігівської обласної прокуратури судовий збір у розмірі 5368,00 грн.

Задовольняючи позовні вимоги повністю, суд першої інстанції виходив з того, що спірне рішення виконавчого комітету Новгород-Сіверської міської ради №149 від 30.09.2004 «Про видачу свідоцтва на право власності та дубліката свідоцтва замість втраченого», є безпідставним, адже документів на підставі яких воно було прийнято, суду не подано.

Враховуючи те, що свідоцтво про право власності видається на підставі правопороджуючих документів, суд визнав недійсним виданий дублікат.

Встановивши відсутність згоди держави в особі Фонду державного майна України на передачу захисної споруди в приватну власність відповідачеві-1, суд першої інстанції визнав незаконною проведену держреєстратором державну реєстрацію права приватної власності на це майно.

При цьому суд зауважив, що інтереси громади і суспільства щодо забезпечення цивільного захисту населення, зокрема, в період воєнного часу, поза сумнівом, є переважаючими та пріоритетними, у порівнянні з приватними інтересами власника нерухомого майна, тож вимога про повернення державі в особі Фонду державного майна України захисної споруди цивільного захисту - протирадіаційного укриття №93818, площею 39,8 м кв., що розташоване за адресою: вул. Князя Ігоря,34а, м. Новгород-Сіверський, Чернігівської області (приміщення знаходяться у підвалі даної будівлі та значаться на експлікації внутрішніх площ під номерами 9 та 11) визнана судом належним способом захисту.

Відхиляючи доводи відповідача-1 про застосування правил про позовну давність, суд вказав, що вимога прокурора є негаторним позовом, а негаторний позов може бути пред`явлений позивачем доти, поки існує відповідне правопорушення.

Також місцевий господарський суд визнав, що прокурор належним чином обґрунтував подання позову в інтересах держави в особі Фонду державного майна України. Відповідно до ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» Новгород - Сіверська окружна прокуратура листом № 53-75-224ВИХ-23 від 08.08.2023 повідомила Фонд державного майна України щодо звернення до суду із позовом в їх інтересах.

Не погодившись з висновками та мотивами, якими керувався суд першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення, Акціонерне товариство «Укртелеком», через підсистему «Електронний суд», звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою б/н від 27.03.2024, в якій просило скасувати рішення Господарського суду Чернігівської області від 05.03.2024 по справі № 927/1128/23 та прийняти нове, яким в задоволенні позову відмовити повністю.

Апеляційну скаргу мотивовано тим, що при вирішенні спору судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини справи; не доведено обставини, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; висновки суду не відповідають обставинам справи, а також рішення прийнято з порушенням норм матеріального права.

За доводами скаржника, суд першої інстанції не з`ясував підстав для прийняття рішення виконавчого комітету і допустив неправомірне визнання недійсним свідоцтва на весь комплекс нерухомого майна, не з`ясував неможливості окремого використання укриття як самостійного об`єкту нерухомого майна, а отже і неможливості його повернення (передачі) Фонду; хибно визначив, що захисна споруда належить до сфери управління Фонду.

Також скаржник наголошував на тому, що задоволення позовних вимог не може вважатися виправданим, а втручання держави в право власності відповідача пропорційним, оскільки відповідач позбавляється права власності на підвальні приміщення, що використовуються ним для захисту працівників та розміщення об`єктів комунікацій АТ «Укртелеком».

На переконання скаржника, прокурор обрав неналежний спосіб захисту, а суд першої інстанції не застосував при вирішенні спору правил про позовну давність.

Скаржник вказував, що суд першої інстанції, в порушення норм процесуального права, прийняв судове рішення про права, інтереси та (або) обов`язки АТ «Укрпошта», яка не була залучена до участі у справі.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.03.2024 матеріали апеляційної скарги Акціонерного товариства «Укртелеком» у судовій справі № 927/1128/23 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Кропивна Л.В., судді: Руденко М.А., Алданова С.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.04.2024 витребувано у Господарського суду Чернігівської області матеріали господарської справи № 927/1128/23. Відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги Акціонерного товариства «Укртелеком» б/н від 27.03.2024 на рішення Господарського суду Чернігівської області від 05.03.2024 року, які визначені главою 1 розділуГПК України, до надходження матеріалів справи № 927/1128/23 до Північного апеляційного господарського суду.

25.04.2024 матеріали справи № 927/1128/23 надійшли до Північного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.04.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Укртелеком» на рішення Господарського суду Чернігівської області від 05.03.2024 у справі № 927/1128/23. Розгляд апеляційної скарги призначити на 05.06.2024.

10.05.2024 від Керівника Новогород-Сіверської окружної прокуратури до Північного апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому Керівник Новогород-Сіверської окружної прокуратури просив суд відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а оскаржуване рішення залишити без змін.

21.05.2024 від Фонду державного майна України до Північного апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач просив суд відмовити у задоволенні апеляційної скарги АТ «Укртелеком», а оскаржуване рішення залишити без змін.

21.05.2024 від представника Акціонерного товариства «Укртелеком» - адвоката Полегенько Катерини Анатоліївни до Північного апеляційного господарського суду надійшла заява, в якій викладено прохання надати можливість щодо участі адвоката Полегенько Катерини Анатоліївни по справі № 927/1128/23 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.05.2024 заяву представника Акціонерного товариства «Укртелеком» - адвоката Полегенько Катерини Анатоліївни від 21.05.2024 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції задоволено. Повідомлено учасників справи, що судове засідання у справі № 927/1128/23 відбудеться 05.06.2024 об 11:40 год. в режимі відеоконференції.

27.05.2024 до Північного апеляційного господарського суду надійшло клопотання від представника Акціонерного товариства «Укртелеком» - адвоката Полегенько Катерини Анатоліївни про повернення суми зайво сплаченого судового збору за подачу апеляційної скарги в розмірі 3 220,80 грн.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.06.2024 повернуто Акціонерному товариству «Укртелеком» з державного бюджету України судовий збір у розмірі 3 320,80 грн, сплачений за платіжною інструкцією від 14.03.2024 № 1010 на суму 16 104,00 грн, оригінал якої залучено до матеріалів справи.

05.06.2024 до Північного апеляційного господарського суду надійшла заява від Новгород-Сіверської міської ради Чернігівської області про розгляд апеляційної скарги без участі.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.06.2024 розгляд апеляційної скарги Акціонерного товариства «Укртелеком» на рішення Господарського суду Чернігівської області від 05.03.2024 у справі № 927/1128/23 відкладено на 03.07.2024 об 11:20 год. в режимі відеоконференції.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.07.2024 розгляд апеляційної скарги Акціонерного товариства «Укртелеком» на рішення Господарського суду Чернігівської області від 05.03.2024 у справі № 927/1128/23 відкладено на 04.09.2024 об 11:00 год. в режимі відеоконференції.

30.08.2024 від Керівника Новгород-Сіверської окружної прокуратури до Північного апеляційного господарського суду надійшли пояснення по справі

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.09.2024 залучено до участі у справі 927/1128/23 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача-1 Акціонерне товариство «Укрпошта». Зобов`язано Керівника Новгород-Сіверської окружної прокуратури протягом 2-х днів з дня отримання даної ухвали направити копію позову з додатками Акціонерному товариству «Укрпошта», докази направлення невідкладно надати до апеляційного суду. Зобов`язано Акціонерне товариство «Укртелеком» протягом 2-х днів з дня отримання даної ухвали направити копію апеляційної скарги з додатками Акціонерному товариству «Укрпошта», докази направлення невідкладно надати до апеляційного суду. Встановлено залученій третій особі, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача, відповідно до ст. 168 ГПК України, строк 10 днів з дня отримання даної ухвали для надання до суду пояснень по суті спору, з доказами направлення їх копії іншим учасникам справи. Розгляд справи № 927/1128/23 відкладено на 26.09.2024.

06.09.2024 від представника Акціонерного товариства «Укртелеком» - адвоката Полегенько Катерини Анатоліївни до Північного апеляційного господарського суду надійшла заява, в якій викладено прохання надати можливість участі адвоката Полегенько Катерини Анатоліївни по справі № 927/1128/23 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

06.09.2024 до Північного апеляційного господарського суду від Акціонерного товариства «Укртелеком» надійшла заява на виконання вимог ухвали суду від 04.09.2024 з додатками.

09.09.2024 до Північного апеляційного господарського суду від Новгород-Сіверської окружної прокуратури надійшов лист на виконання вимог ухвали суду від 04.09.2024 з доказами скерування копії позову з додатками залученій судом у справі третій особі.

09.09.2024 до Північного апеляційного господарського суду від Акціонерного товариства «Укрпошта» надійшла заява про ознайомлення із матеріалами справи в електронному вигляді.

12.09.2024 до Північного апеляційного господарського суду від Акціонерного товариства «Укрпошта» надійшли додаткові пояснення.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.09.2024 заяву представника Акціонерного товариства «Укртелеком» - адвоката Полегенько Катерини Анатоліївни від 06.09.2024 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції задоволено. Повідомлено учасників справи, що судове засідання у справі № 927/1128/23 відбудеться 26.09.2024 об 11:40 год. в режимі відеоконференції.

24.09.2024 до Північного апеляційного господарського суду від Акціонерного товариства «Укртелеком» надійшли додаткові пояснення.

Враховуючи затримку розгляду справ та оголошенням повітряної тривоги в місті Києві з 11:38 год. до 12:11 год., про що відображено на офіційному веб-порталі «Київ Цифровий» (https://kyiv.digital/storage/air-alert/stats.html), судове засідання 26.09.2024 у справі № 927/1128/23 не відбулось.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.09.2024 розгляд апеляційної скарги призначено на 23.10.2024 об 11:30 год., який відбудеться в режимі відеоконференції.

У судове засідання 23.10.2024 в режимі відеоконференції взяли участь прокурор, представники позивача та відповідача-1. Відповідач-2 та треті особи у судове засідання уповноважених представників не направили.

Відповідно до п. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Враховуючи те, що наявні матеріали справи є достатніми для всебічного, повного і об`єктивного розгляду справи, та зважаючи на обмежений процесуальний строк розгляду апеляційної скарги, судова колегія визнала за можливе розглянути апеляційну скаргу в даному судовому засіданні за відсутності представників відповідача-2 та третіх осіб.

Розглянувши доводи апелянта, заслухавши доводи прокурора та позивача, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права при вирішенні позову, колегія суддів дійшла висновку про відмову у задоволенні апеляційної скарги, з огляду на таке.

Відповідно до статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб.

Згідно зі статтею 41 Конституції України право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.

Стаття 328 ЦК України визначає, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Між сторонами наявний спір щодо правомірності набуття відповідачем-1 права власності на захисну споруду цивільного захисту, що знаходиться за адресою: Чернігівська обл., м. Новгоро-Сіверський, вул. Князя Ігоря,34-а, у 2004 році.

При цьому слід зазначити, що спір стосується вбудованого протирадіаційного укриття, площею 39,8 кв.м.

Відповідно до Указу Президента України №210/93 від 15.06.1993 «Про корпоратизацію підприємств» Державним комітетом зв`язку та інформатизації України видано наказ №155 від 27.12.1999, яким на базі цілісного майнового комплексу Українського державного підприємства електрозв`язку «Укртелеком» створено ВАТ «Укртелеком» (правонаступником якого є АТ «Укртелеком»). Затверджено статут.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України №948-р від 09.09.1999 до сфери управління Державного комітету зв`язку та інформатизації України передане Українське державне підприємство електрозв`язку «Укртелеком».

Наказом Державного комітету зв`язку та інформатизації України № 189 від 09.08.2004 передано нерухоме майно, що знаходилось на балансі УДПЕЗ «Укртелеком» по Чернігівській дирекції станом на 01.07.1999, до статутного фонду ВАТ «Укртелеком»; затверджено Перелік нерухомого майна, що передається згідно з додатком.

Відповідно до Акту приймання-передачі нерухомого майна до статутного фонду відкритого акціонерного товариства «Укртелеком» передано об`єкти нерухомого майна по Чернігівській філії ВАТ «Укртелеком», у т.ч. за адресою, м. Новгород-Сіверський, вул. Леніна,34а 2/3 будинка, адміністративне приміщення; бетонно-металевий паркан; туалет; гараж; 4/5 будинка, склад-гараж-дизельна, склад.

За висновками Верховного Суду проведення корпоратизації державного підприємства у акціонерне товариство не є приватизацією такого державного підприємства, а тому внесення майна до статутного фонду такого корпоратизованого товариства не може розглядатися як підстава для зміни форми власності; таке майно не може бути відчужене чи корпоратизоване на користь суб`єкта права приватної власності без попереднього виключення цього майна із законодавчого переліку об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації (постанови Верховного Суду від 14.02.2018 у справі № 920/1077/16, від 28.03.2018 у справі № 925/792/17, від 08.05.2018 у справі № 925/875/17, від 22.05.2018 у справі № 915/1021/16, від 30.05.2018 у справі № 915/825/16, від 05.07.2018 у справі № 915/826/16, від 11.10.2018 у справі № 906/916/16, від 06.11.2018 у справі № 925/473/17, від 20.03.2019 у справі № 927/735/16, від 13.11.2019 у справі № 916/665/18, від 10.09.2020 у справах № 923/197/18 і № 923/576/18, від 01.10.2020 у справах № 924/647/18, № 912/1672/18, від 18.03.2021 у справі № 924/592/20, від 12.10.2021 у справі № 924/1431/20).

На час виникнення спірних правовідносин Закон виключав можливість приватизації (відчуження) захисних споруд цивільного захисту державної власності у приватну власність.

Отже оформлення такого набуття, шляхом видачі свідоцтва, та вчинення формального запису про таке набуття у Єдиному державному реєстрі речових прав не є свідченням законності виникнення такого права.

Відтак колегія суддів відхиляє доводи скаржника про відсутність в прокурора підстав для звернення до суду із заявленими позовними вимогами, а також про не з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи.

Згідно частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, з - поміж іншого, визнання права, визнання правочину недійсним, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

При цьому суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

За ст. 393 ЦК України правовий акт органу державної влади, органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.

Реєстрація права власності на об`єкт цивільної оборони спричинило для всіх третіх осіб видимість законності набуття відповідачем-1 державного майна.

Між тим, державна реєстрація права власності за певною особою не є безспірним підтвердженням наявності в цієї особи права власності, але створює спростовувану презумпцію права власності такої особи.

Подібний висновок викладений в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 911/3594/17, а також у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.02.2018 у справі № 925/1121/17, від 17.04.2019 у справі № 916/675/15.

Час лише тоді зводить факт у право, коли цей факт установлений судовим рішенням.

Заперечення відповідача-1 не грунтуються на судовому рішенні про визнання за відповідачем-1 права власності за давністю володіння.

Відхиляючи доводи скаржника щодо невірно обраного прокурором способом захисту, колегія суддів зазначає таке.

Стаття 16 Цивільного кодексу України, як і інші закони, передбачає значну кількість способів захисту. Але це не означає, що позивач може зажадати та вимагати застосування судом їх усіх чи кількох із них одночасно, або застосування будь-якого способу захисту за своїм вибором. Кожен із способів захисту спрямований на досягнення певного правового результату, притаманного лише йому. Тому конкуренції способів захисту законодавчо не передбачено.

Способи захисту цивільного права чи інтересу - це визначені законом матеріально-правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, інтересів і вплив на правопорушника.

Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу, що зазвичай суб`єкт порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права (пункти 5.5, 5.6 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 у справі № 925/1265/16). Інакше кажучи, - це дії, спрямовані на попередження порушення або на відновлення порушеного, невизнаного, оспорюваного цивільного права чи інтересу. Такі способи мають бути доступними й ефективними (пункт 14 постанови Великої Палати Верховного Суду від 29.05.2019 у справі № 310/11024/15-ц).

При цьому зазвичай належний і ефективний спосіб захисту - саме той, який спрямований на саме ті правові наслідки, які захищають право.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що перелік способів захисту, визначений у частині 2 статті 16 Цивільного кодексу України, не є вичерпним. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках (абзац 12 частини 2 вказаної статті). Застосування конкретного способу захисту цивільного права чи інтересу залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Інакше кажучи, суд має захистити право чи інтерес у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (див., зокрема, постанови від 05.06.2018 у справі № 338/180/17 (пункт 57), від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16 (пункт 40), від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц, від 11.09.2019 у справі № 487/10132/14-ц (пункт 89), від 16.06.2020 у справі № 145/2047/16-ц (пункт 7.23), від 15.09.2020 у справі № 469/1044/17, від 26.01.2021 у справі № 522/1528/15-ц (пункт 58), від 16.02.2021 у справі № 910/2861/18 (пункт 98), від 15.06.2021 у справі № 922/2416/17 (пункт 9.1), від 22.06.2021 у справах № 334/3161/17 (пункт 55) і № 200/606/18 (пункт 73), від 29.06.2021 у справі № 916/964/19 (пункт 7.3), від 31.08.2021 у справі № 903/1030/19 (пункт 68), від 26.10.2021 у справі № 766/20797/18 (пункт 19), від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц (пункт 143), від 14.12.2021 у справі № 643/21744/19 (пункт 61), від 25.01.2022 у справі № 143/591/20 (пункт 8.31), від 08.02.2022 у справі № 209/3085/20 (пункт 21), від 09.02.2022 у справі № 910/6939/20 (пункт 11.87), від 22.02.2022 у справі № 761/36873/18 (пункт 9.21)).

Питання розмежування віндикаційного та негаторного позовів висвітлювалося Великою Палатою Верховного Суду неодноразово. Так, у постанові від 04.07.2018 у справі № 653/1096/16-ц, зокрема в пункті 39 зазначено, що визначальним критерієм для розмежування віндикаційного та негаторного позовів є наявність або відсутність в особи права володіння майном на момент звернення з позовом до суду; в пункті 89 цієї ж постанови вказано, що особа, яка зареєструвала право власності на об`єкт нерухомості, набуває щодо нього всі правоможності власника.

З урахуванням приписів статті 388 Цивільного кодексу України, надаючи оцінку спірним правовідносинам, судом встановлено, що захисна споруда не була загублена, не була викрадена, а також не вибувала з володіння держави, як власника поза її волею.

Як зазначалося вище, на час виникнення спірних правовідносин Закон виключав можливість приватизації (відчуження) захисних споруд цивільного захисту, у приватну власність.

У пунктах 235-239 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.09.2023 у справі № 910/8413/21 зазначено таке:

« 235. Велика Палата Верховного Суду у цій справі дійшла висновків, що правочин щодо відчуження садиби Терещенків на користь відповідача-1 укладено попри заборону, встановлену Законом України «Про тимчасову заборону приватизації пам`яток культурної спадщини», всупереч умовам Положення про порядок проведення конкурсів та результатам проведеного конкурсу; Додаткова угода № 1 є такою, що порушує публічний порядок, спрямована на незаконне заволодіння садибою Терещенків, яка належить територіальній громаді міста Києва.

236. Отже, за чинного на час укладення Додаткової угоди № 1 правового регулювання право приватної власності на садибу Терещенків за жодних умов не могло виникнути у відповідача-1. Як наслідок, заволодіння відповідачем-1 цим об`єктом було неможливим. У такому разі державна реєстрація права приватної власності на садибу Терещенків за відповідачем-1 не є доказом переходу до нього володіння цим майном. Оскільки, незважаючи на державну реєстрацію права приватної власності на вказаний об`єкт, володіння останнім власник не втратив, немає підстав для застосування віндикаційного позову.

237. За обставин цієї справи мета позивача-1 спрямована на усунення перешкод власникові (територіальній громаді міста Києва), який не втратив і не міг втратити володіння специфічним об`єктом цивільних відносин (об`єктом культурної спадщини, приватизація якого була забороненою), у користуванні та розпорядженні садибою Терещенків шляхом її повернення від відповідача-1.

238. Установивши, що мета позову спрямована на усунення перешкод територіальній громаді міста Києва, яка не втратила володіння садибою Терещенків, у користуванні та розпорядженні останньою шляхом її повернення від відповідача-1, Велика Палата Верховного Суду розглядає вимогу про зобов`язання повернути територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради садибу Терещенків як вимогу про повернення територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради садиби Терещенків за правилами негаторного позову.

239. Як наслідок, Велика Палата Верховного Суду вважає помилковими висновки судів попередніх інстанцій про те, що у цій справі порушене право власності на садибу Терещенків може бути захищено лише шляхом подання віндикаційного позову до добросовісного набувача на підставі статті 388 ЦК України. За обставин цієї справи належним способом захисту є подання негаторного позову на підставі статті 391 ЦК України».

Ураховуючи викладене, прокурором було обрано правильний спосіб захисту, відтак висновок суду першої інстанції та не застосування строків позовної давності, оскільки прокурором заявлено негаторний позов.

Також суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду щодо того, що наявність, зокрема, паспорту та облікової картки свідчить про введення в дію захисної споруди (постановку на облік), а відповідач-1, у відповідності до Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна, затвердженої Наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України №127 24.05.2001, здійснив реальні дії щодо замовлення та виготовлення необхідних документів з технічної інвентаризації щодо зазначеного об`єкту нерухомого майна, тим самим визнаючи факт наявності захисної споруди № 93818 за адресою: Чернігівська обл., м. Новгород-Сіверський, вул. Князя Ігоря, 34-а, що не узгоджується з доводами скаржника викладеними в апеляційній скарзі.

Викладені в апеляційній скарзі доводи фактично свідчать про незгоду апелянта з висновками суду, проте по суті їх не спростовують; підстав для скасування чи зміни рішення не містять, а тому визнаються судом апеляційної інстанції неспроможними.

Висновок суду

Судова колегія вважає, що місцевий господарський суд не допустив порушень норм матеріального та процесуального права при ухваленні оскаржуваного апелянтом судового рішення.

Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин справи апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржуване рішення - слід залишити без змін.

Розподіл судових витрат

В силу статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 276, 282 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Укртелеком» на рішення Господарського суду Чернігівської області від 05.03.2024 у справі № 927/1128/23 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Чернігівської області від 05.03.2024 у справі № 927/1128/23 залишити без змін.

3. Матеріали справи № 927/1128/23 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку відповідно до ст.ст. 287, 288 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 07.11.2024.

Головуючий суддя Л.В. Кропивна

Судді М.А. Руденко

С.О. Алданова