ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
УХВАЛА
"06" листопада 2024 р. Справа№ 910/20417/21
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Євсікова О.О.
суддів: Корсака В.А.
Алданової С.О.
за участі:
секретаря судового засідання Звершховської І.А.,
представників сторін:
від позивача: Бруль А.С.,
від відповідача: Рєпкін Н.І.,
від третьої особи-1: не з`явились,
від третьої особи-2: Свічколап С.Д.,
від третьої особи-3: Свічколап С.Д.,
від третьої особи-4: ОСОБА_1 ,
від третьої особи-5: не з`явились,
від третьої особи-6: не з`явились,
розглянувши заяви Приватного підприємства «Ратмир-Соло», Приватного підприємства "Раном" та ОСОБА_1 про відвід колегії суддів Євсікова О.О., Корсака В.А. та Алданової С.О.
від розгляду апеляційних скарг
Міністерства юстиції України, ОСОБА_1 та Приватного підприємства "Ратмир-Соло"
на рішення Господарського суду міста Києва від 18.10.2022 (повний текст складено 04.11.2022)
у справі №910/20417/21 (суддя Т.М. Ващенко)
за позовом Публічного акціонерного товариства "МТБ Банк"
до Міністерства юстиції України
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: 1) Державний реєстратор Василівської районної державної адміністрації Запорізької області Міюц Світлана Олександрівна,
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: 2) Приватне підприємство "Ратмир-Соло",
3) Приватне підприємство "Раном",
4) ОСОБА_1 ,
5) Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Проксима",
6) Товариство з обмеженою відповідальністю "Феномен Солюшнз" (Phenomen Solutions LTD),
про визнання протиправними та скасування наказів,
ВСТАНОВИВ:
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 19.12.2023 апеляційні скарги Міністерства юстиції України, ОСОБА_1 та Приватного підприємства "Ратмир-Соло" задоволено. Рішення Господарського суду міста Києва від 18.10.2022 у справі №910/20417/21 скасовано. В задоволенні позову відмовлено. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "МТБ Банк" на користь Міністерства юстиції України витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги в розмірі 10 215 (десять тисяч двісті п`ятнадцять) грн 00 коп. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "МТБ Банк" на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги в розмірі 10 215 (десять тисяч двісті п`ятнадцять) грн 00 коп. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "МТБ Банк" на користь Приватного підприємства "Ратмир-Соло" витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги в розмірі 10 215 (десять тисяч двісті п`ятнадцять) грн 00 коп.
Постановою Верховного Суду від 16.04.2024 касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "МТБ Банк" задоволено частково. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.12.2023 у справі №910/20417/21 скасовано, справу №910/20417/21 передано до Північного апеляційного господарського суду на новий розгляд.
Згідно з протоколами передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу)(складу суду) від 02.05.2024 апеляційні скарги Міністерства юстиції України, ОСОБА_1 та Приватного підприємства "Ратмир-Соло" на рішення Господарського суду міста Києва від 18.10.2022 у справі №910/20417/21 передано на розгляд колегії у складі: головуючий суддя Євсіков О.О., судді Алданова С.О., Корсак В.А.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.05.2024 прийнято апеляційні скарги Міністерства юстиції України, ОСОБА_1 та Приватного підприємства "Ратмир-Соло" на рішення Господарського суду міста Києва від 18.10.2022 у справі №910/20417/21 до провадження у визначеному складі суду. Розгляд апеляційних скарг призначено на 17.06.2024.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.06.2024 у задоволенні спільної заяви директора Приватного підприємства «Ратмир-Соло» Свічколапа С.Д. та ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Євсікова О.О. від розгляду справи №910/20417/21 відмовлено.
17.06.2024 колегією судді у судовому засіданні оголошено перерву до 19.06.2024 згідно ст. 216 ГПК України.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.06.2024 у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід колегії суддів Євсікова О.О., Корсака В.А. та Алданової С.О. від розгляду справи №910/20417/21 відмовлено.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.06.2024 повідомлено Міністерство юстиції України, Державного реєстратора Василівської районної державної адміністрації Запорізької області Міюц Світлану Олександрівну, Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Проксима" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Феномен Солюшнз" (Phenomen Solutions LTD), що наступне судове засідання у справі відбудеться 10.07.2024.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.07.2024 задоволено клопотання третьої особи -4 та представника третіх осіб -2, -3 про відкладення розгляду апеляційних скарг Міністерства юстиції України, ОСОБА_1 та Приватного підприємства "Ратмир-Соло" на рішення Господарського суду міста Києва від 18.10.2022 у справі №910/20417/21. Відкладено судове засідання до 21.08.2024.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.08.2024 задоволено клопотання третьої особи -4 та представника третіх осіб -2, -3 про відкладення розгляду апеляційних скарг Міністерства юстиції України, ОСОБА_1 та Приватного підприємства "Ратмир-Соло" на рішення Господарського суду міста Києва від 18.10.2022 у справі №910/20417/21. Відкладено судове засідання до 02.10.2024.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.10.2024 повідомлено Міністерство юстиції України, Державного реєстратора Василівської районної державної адміністрації Запорізької області Міюц Світлану Олександрівну, Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Проксима" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Феномен Солюшнз" (Phenomen Solutions LTD), що наступне судове засідання у справі відбудеться 06.11.2024 о 12 год 00 хв.
06.11.2024 до апеляційної інстанції надійшли заяви від ОСОБА_1 , Приватного підприємства «Раном» та Приватного підприємства «Ратмир-Соло» про відвід суддям, в яких заявники просять відвести головуючого суддю Євсікова О.О. та суддів Алданову С.О., Корсака В.А. від розгляду справи №910/20417/21.
Колегія суддів, розглянувши заяви про відвід головуючого судді Євсікова О.О. та суддів Алданової С.О., Корсака В.А., не знайшла підстав для їх задоволення, виходячи з такого.
Право подавати заяву про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об`єктивності та неупередженості розгляду справи. Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950, ратифікованою Верховною Радою України (Закон України від 17.07.1997 № 475/97-ВР), закріплені основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа у розгляді її цивільного позову в національному суді, серед яких розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Обґрунтування поданої заяви про відвід головуючому судді Євсікову О.О., суддям Алдановій С.О. та Корсаку В.А. зводяться до ухвали Північного апеляційного господарського суду від 09.10.2024 у справі №910/20417/21 про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Господарського суду міста Києва від 18.10.2022 у справі №910/20417/21.
На думку заявників, колегія суддів безпідставно відмовила у відкритті апеляційного провадження ОСОБА_2, оскільки вважають, що після постанови Верховного Суду від 16.10.2024 (скасування постанови ПАГС від 19.12.2023) розгляд апеляційних скарг був розпочатий спочатку, тому звернення з апеляційною скаргою вдруге, на думку заявників, не порушує вимоги ГПК України.
Також заявники в поданих заявах про відвід колегії суддів зазначають про неповагу колегії до учасників процесу, яка, на їх думку, проявляється у тому, що головуючий суддя Євсіков О.О. у судовому засіданні 02.10.2024 наголосив, що заявники безпідставно повторно приєднують до поданих документів (клопотань, пояснень, заяв тощо) копії документів (доказів), які вже долучені та наявні в матеріалах справи №910/20417/21.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Бочан проти України» (Заява № 7577/02) від 03.05.2007 суд нагадує, що «безсторонність», в сенсі п. 1 ст. 6, має визначатися відповідно до суб`єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об`єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об`єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності суддів. У цьому зв`язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Олександр Волков проти України» від 09.01.2013 зазначено таке. Як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ`єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (І) суб`єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та (ІІ) об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (див., серед інших, рішення у справах «Фей проти Австрії», від 24.02.1993, Series A N 255, пп. 28 та 30, та «Веттштайн проти Швейцарії», заява № 33958/96, п. 42, ECHR 2000-XII). Проте між суб`єктивною та об`єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об`єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об`єктивний критерій), а й може бути пов`язана з питанням його або її особистих переконань (суб`єктивний критерій) ( рішення у справі «Кіпріану проти Кіпру», заява № 73797/01, п. 119, ECHR 2005-XIII). Отже, у деяких випадках, коли докази для спростування презумпції суб`єктивної безсторонності судді отримати складно, додаткову гарантію надасть вимога об`єктивної безсторонності (див. рішення від 10.06.1996 у справі «Пуллар проти Сполученого Королівства», п. 32, Reports 1996-III). У цьому відношенні навіть вигляд має певну важливість - іншими словами, «має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється». Адже йдеться про довіру, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість (рішення від 26.10.1984 у справі «Де Куббер проти Бельгії», Series A, №86). Насамкінець, концепції незалежності та об`єктивної безсторонності тісно пов`язані між собою та залежно від обставин можуть вимагати спільного розгляду (рішення у справі «Сасілор-Лормін проти Франції», заява № 65411/01, п. 62, ECHR 2006-XIII).
Відвід - це процесуальний інститут, що містить умови, за яких особа не може брати участі у конкретній справі. Відвід судді в господарському процесі як правова категорія - це висловлена в письмовій формі недовіра колегії господарського суду на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі внаслідок виявлення будь-якої особистої прихильності чи упередженості, заявлена учасником розгляду конкретної справи.
Стаття 35 ГПК України визначає, таке:
1. Суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.
2. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу.
3. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя.
4. Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Статтею 36 ГПК України встановлено:
1. Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої інстанції, не може брати участі в розгляді цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а так само у новому розгляді справи судом першої інстанції після скасування рішення суду або ухвали про закриття провадження в справі.
2. Суддя, який брав участь у врегулюванні спору у справі за участю судді, не може брати участі в розгляді цієї справи по суті або перегляді будь-якого ухваленого в ній судового рішення.
3. Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді апеляційної інстанції, не може брати участі у розгляді цієї самої справи в судах касаційної або першої інстанцій, а також у новому розгляді справи після скасування постанови суду апеляційної інстанції.
4. Суддя, який брав участь у перегляді справи в суді касаційної інстанції, не може брати участі в розгляді цієї справи в суді першої чи апеляційної інстанцій, а також у новому її розгляді після скасування постанови суду касаційної інстанції.
5. Суддя, який брав участь у вирішенні справи, рішення в якій було в подальшому скасоване судом вищої інстанції, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду у цій справі.
6. Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої, апеляційної, касаційної інстанцій, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з виключними обставинами у цій справі.
Відповідно до положень Господарського процесуального кодексу України відвід має бути вмотивованим.
Так, підстава, передбачена пунктом 5 частини 1 статті 35 ГПК України, презюмує не просто сумнів у неупередженості або об`єктивності судді, а обґрунтований сумнів. Не можуть бути підставою для відводу судді тільки припущення про існування обставин, за яких участь судді у розгляді справи виключається.
Стандарт безсторонності ґрунтується насамперед на тому, що судді мають розглядати справи на основі фактів та згідно із законом, без жодних обмежень, неналежного впливу, спонукання, тиску, погроз чи втручань, прямих чи непрямих, з будь-якого боку або з будь-якої причини. Також неупередженість стосується способу мислення або ставлення суду до питань і сторін у конкретній справі. Тож слово «неупереджений» передбачає виключення (усунення) розумних та обґрунтованих сумнівів щодо упередженості судді, як реальної так і суб`єктивної.
Варто зауважити, що жодна норма національного права не визначає змісту нормативної конструкції «неупередженість (безсторонність) судді», а тому під час з`ясування основних критеріїв неупередженості суд вважає за потрібне керуватися джерелами міжнародного права, зокрема, принципами, сформульованими у практиці ЄСПЛ.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини обґрунтованість підстав для надання висновку щодо безсторонності суду для мети п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод має встановлюватися згідно з:
- «об`єктивним критерієм», який передбачає, що встановлення наявності упередженості суду (суддів) має бути визначено окремо від поведінки судді, тобто має бути з`ясовано, чи є очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Своєю чергою вирішальне значення має саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною;
- «суб`єктивним критерієм», який вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи, і тільки після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність.
Отже, для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості заявнику потрібно довести наявність відповідних зазначених вище суб`єктивних та/або об`єктивних елементів стандарту неупередженості (зокрема, але не виключно, йдеться про такі ознаки, як особисте переконання та поведінка конкретного судді, що вказують на його безпосередню зацікавленість у результатах розгляду справи, неналежне забезпечення конкретним суддею або складом суду, визначеним для розгляду справи, дотримання процесуальних прав учасників справи тощо).
Верховний Суд зазначив, що істинність твердження про упередженість та/чи небезсторонність судді має бути доведена за вказаною обставиною саме заявником з огляду на приписи частини четвертої статті 38 ГПК України, адже суб`єктивний критерій вимагає оцінки реальних та фактичних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і лише після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність. Не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, непідтверджених належними і допустимими доказами (такий висновок викладений в ухвалі Верховного Суду від 09.10.2023 у справі №905/993/21).
Як встановлюють Бангалорські принципи поведінки суддів від 19.05.2006, схвалені Резолюцією Економічної та соціальної ради ООН 27.07.2006 №2006/23, об`єктивність судді є потрібною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті ухваленого рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його ухвалення.
Практика ЄСПЛ свідчить, що при об`єктивному підході до встановлення наявності упередженості суду (суддів) потрібно визначити окремо від поведінки судді, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Коли це стосується органу, який засідає як суд присяжних, то визначається окремо від персональної поведінки його членів, чи існують явні факти, що ставлять під сумнів неупередженість органу в цілому. Так само й у вирішенні питання щодо існування легітимних причин сумнівів у неупередженості конкретного судді (пункти 45-50 рішення ЄСПЛ у справі «Морель проти Франції»; пункт 23 рішення ЄСПЛ у справі «Пескадор Валеро проти Іспанії») або органу, що засідає у вигляді суду присяжних (пункт 40 рішення ЄСПЛ у справі "Лука проти Румунії"), позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною. Вирішальною є наявність обґрунтованого сумніву в неупередженості суду (пункт 44 рішення ЄСПЛ у справі «Ветштайн проти Швейцарії»; пункт 30 рішення ЄСПЛ у справі «Пабла Кю проти Фінляндії»; пункт 96 рішення ЄСПЛ у справі «Мікаллеф проти Мальти»).
У рішенні ЄСПЛ від 09.11.2009 у справі «Білуха проти України» зазначено, що «у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду». Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що «особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного». Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але «вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими».
Тому «мотивування» відводу полягає у тому, що в ньому неодмінно мають бути наведені аргументи, які підтверджують наявність підстав для відводу.
Обставин, які свідчили би про упередженість колегії суддів стосовно вказаної справи, їх зацікавленість у певному рішенні в цій справі чи про необ`єктивне ставлення до сторін у справі заявники не навели, а суд не встановив.
З предмету перегляду цієї справи не простежується будь-яка залежність чи взаємозв`язок, що прямо чи опосередковано вказували б на упередженість або необ`єктивність суддів, яким заявлено відвід.
Апеляційний суд зауважує, що заяви Приватного підприємства «Ратмир-Соло», Приватного підприємства "Раном" та ОСОБА_1 про відвід колегії суддів Євсікова О.О., Корсака В.А. та Алданової С.О. мотивовані незгодою з процесуальними рішеннями суду, причому ухваленими щодо особи, яка має намір стати самостійним учасником судового процесу і будь-яких повноважень на представництво її інтересів заявнивникам не надавала.
В іншій частині обґрунтування заява також стосується процесуальних питань розгляду справи.
Як зазначено вище, це не може бути підставою для відводу суду в силу ч. 4 ст. 35 ГПК України.
Отже, дослідивши наведені у заявах про відвід колегії суддів підстави, суд дійшов висновку, що заяви не містять посилань на обставини, які за суб`єктивними чи об`єктивними критеріями унеможливлюють участь головуючого судді Євсікова О.О., суддів Корсака В.А. та Алданової С.О. у розгляді справи №910/20417/21, а тому не підлягає задоволенню.
Окремо колегія суддів ще раз відзначає, що згідно з ч. 3 ст. 38 Господарського процесуального кодексу України відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Колегія суддів також додатково звертає увагу заявників, що відповідно до розділу VII Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України усі документи, що підшиваються до судової справи, мають бути лише в одному примірнику. При цьому металеві скріплення (скріпки, біндери для паперу, скоби тощо) вилучаються з документів. У разі подання під час судового засідання учасником судового процесу примірника документа, у тому числі письмового доказу зі справи, один примірник якого вже підшито (долучено) до матеріалів справи, поданий наступний за усним розпорядженням судді може бути повернутий особі, яка подала цей документ, без реєстрації.
Керуючись ст. ст. 35-36, 38, 39, 233, 234, 235, 281 Господарського процесуального кодексу України, суд -
УХВАЛИВ:
У задоволенні заяв директора Приватного підприємства «Ратмир-Соло», Приватного підприємства "Раном" та ОСОБА_1 про відвід колегії суддів Євсікова О.О., Корсака В.А та Алданової С.О. від розгляду справи №910/20417/21 відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Повний текст ухвали складено 11.11.2024.
Головуючий суддя О.О. Євсіков
Судді В.А. Корсак
С.О. Алданова
Суд | Північний апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 06.11.2024 |
Оприлюднено | 12.11.2024 |
Номер документу | 122920781 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, щодо недоговірних зобов’язань спонукання виконати або припинити певні дії |
Господарське
Північний апеляційний господарський суд
Євсіков О.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні