Ухвала

від 18.12.2024 по справі 910/20417/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

УХВАЛА

"18" грудня 2024 р. Справа№ 910/20417/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Майданевича А.Г.

суддів: Суліма В.В.

Гаврилюка О.М.

розглянувши заяву суддів Майданевича А.Г., Суліма В.В., Гаврилюка О.

про самовідвід від розгляду апеляційних скарг Міністерства юстиції України, ОСОБА_1 та Приватного підприємства "Ратмир-Соло"

на рішення Господарського суду міста Києва від 18.10.2022 (повний текст складено 04.11.2022)

у справі №910/20417/21 (суддя Т.М. Ващенко)

за позовом Публічного акціонерного товариства "МТБ Банк"

до Міністерства юстиції України

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача

1) Державний реєстратор Василівської районної державної адміністрації Запорізької області Міюц Світлана Олександрівна,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача:

2) Приватне підприємство "Ратмир-Соло",

3) Приватне підприємство "Раном",

4) ОСОБА_1 ,

5) Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Проксима",

6) Товариство з обмеженою відповідальністю "Феномен Солюшнз" (Phenomen Solutions LTD),

Про визнання протиправними та скасування наказів

ВСТАНОВИВ:

У провадженні колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя (суддя-доповідач) - Майданевич А.Г., суддів: Суліма В.В., Гаврилюка О.М. перебувають апеляційні скарги Міністерства юстиції України, ОСОБА_1 та Приватного підприємства "Ратмир-Соло" на рішення Господарського суду міста Києва від 18.10.2022 у справі №910/20417/21, розгляд яких призначено на 18.12.2024 об 11:00.

18.12.2024 через канцелярію Північного апеляційного господарського суду від ОСОБА_1 надійшла заява про відвід колегії суддів у складі: головуючий суддя (суддя-доповідач) - Майданевич А.Г., суддів: Суліма В.В., Гаврилюка О.М. Заявлений відвід колегії у вищезгаданому складі мотивований тим, що, на думку заявника, може статись ситуація, яка дає заявнику підставу стверджувати про неупередженість даної колегії суддів, у разі залучення невідомих осіб від виглядом представників Міністерства юстиції України у даній справі, які, як стверджує заявник, знають по даній лише те, що треба підтримати неналежного позивача та відмовляти у всьому третім особам які на стороні представників Міністерства юстиції України. Відтак, заявник просить задовольнити подану заяву про відвід вищевказаної колегії суддів у зв`язку з тим, що на думку заявника, в іншому випадку це буде розцінено як порушення права особи на справедливий суд.

До початку судового засідання 18.12.2024, секретарем судового засідання було проведено перевірку повноважень учасників процесу, які будуть приймати участь у даному судовому засіданні, на наявність підстав представництва інтересів сторін у Північному апеляційному господарському суді, відповідні документи на право представництва були надані суду.

У судове засідання з`явились представники позивача, відповідача, третя особа, яка не заявляює самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача та представник третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача -2, -3, інші учасники процесу у судове засідання не з`явились, про дату, час та місце слухання справи повідомлені шляхом направлення процесуальних документів засобами поштового зв`язку, доставки процесуальних документів до електронних кабінетів ЕСІТС учасників справи та публікації на офіційному сайті Північного апеляційного господарського суду відповідної інформації стосовно розгляду даної справи.

У судовому засіданні треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача -2, -3, -4, просили задовольнити заявлений відвід колегії суддів у складі: головуючий суддя (суддя-доповідач) - Майданевич А.Г., суддів: Суліма В.В., Гаврилюка О.М., інші представники по справі заперечували проти задоволення заявленого відводу, вказавши на його безпідставність.

Під час дослідження обставин, які зумовили зверненню із заявою про відвід колегії суддів, судом неодноразово робились зауваження представнику ПП «Ратмир-Соло», ПП «Раном» та ОСОБА_2 однак, представник ПП «Ратмир-Соло», ПП «Раном» Свічколап С.Д. та Свічколап Н.П. не є професійними юристами, відтак, колегія неодноразово намагалась роз`яснити їм суть і підстави прийнятя процесуальних рішень та правила, та межі розгляду справи у суді апеляційної інстанції.

Заслухавши у судовому засіданні думку учасників процесу стосовно заявленого ОСОБА_1 відводу колегії суддів у складі: головуючий суддя (суддя-доповідач) - Майданевич А.Г., суддів: Суліма В.В., Гаврилюка О.М., колегія суддів дійшла висновку про відмову у його задоволенні з наступних підстав.

Право подавати заяву про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об`єктивності та неупередженості розгляду справи. Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950, ратифікованою Верховною Радою України (Закон України від 17.07.1997 №475/97-ВР), закріплені основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа у розгляді її цивільного позову в національному суді, серед яких розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 35 ГПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

При цьому Господарський процесуальний кодекс України не містить вичерпного переліку обставин, які можуть викликати сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу (ч. 2 ст. 35 ГПК України).

Згідно з п. 4 ст. 35 ГПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Відповідно до ч. 3 ст. 38 ГПК України відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі (ч. 1 ст. 39 ГПК України).

Головна мета відводу - гарантувати безсторонність суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігти будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді.

Відповідно до положень Господарського процесуального кодексу України відвід має бути вмотивованим.

Так, підстава, передбачена п. 5 ч. 1 ст. 35 ГПК України презюмує не просто сумнів у неупередженості або об`єктивності судді, а обґрунтований сумнів. Не можуть бути підставою для відводу судді тільки припущення про існування обставин, за яких участь судді у розгляді справи виключається.

Стандарт безсторонності ґрунтується насамперед на тому, що судді мають розглядати справи на основі фактів та згідно із законом, без жодних обмежень, неналежного впливу, спонукання, тиску, погроз чи втручань, прямих чи непрямих, з будь-чийого боку або з будь-якої причини. Також неупередженість стосується способу мислення або ставлення суду до питань і сторін у конкретній справі. Тож слово «неупереджений» передбачає виключення (усунення) розумних та обґрунтованих сумнівів щодо упередженості судді - як реальної, так і суб`єктивної.

Варто зауважити, що жодна норма національного права не визначає змісту нормативної конструкції «неупередженість (безсторонність) судді», а тому під час з`ясування основних критеріїв неупередженості суд вважає за потрібне керуватися джерелами міжнародного права, зокрема принципами, сформульованими у практиці ЄСПЛ.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини обґрунтованість підстав для надання висновку щодо безсторонності суду для мети п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод має встановлюватися згідно з:

-«об`єктивним критерієм», який передбачає, що встановлення наявності упередженості суду (суддів) має бути визначено окремо від поведінки судді, тобто має бути з`ясовано, чи є очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Своєю чергою вирішальне значення має саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною;

-«суб`єктивним критерієм», який вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи, і тільки після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність.

Отже, для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості заявникам потрібно довести наявність відповідних зазначених вище суб`єктивних та/або об`єктивних елементів стандарту неупередженості (зокрема, але не виключно, йдеться про такі ознаки, як особисте переконання та поведінка конкретного судді, що вказують на його безпосередню зацікавленість у результатах розгляду справи, неналежне забезпечення конкретним суддею або складом суду, визначеним для розгляду справи, дотримання процесуальних прав учасників справи тощо).

Верховний Суд зазначив, що істинність твердження про упередженість та/чи небезсторонність судді має бути доведена за вказаною обставиною саме заявником з огляду на приписи частини четвертої статті 38 ГПК України, адже суб`єктивний критерій вимагає оцінки реальних та фактичних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і лише після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність. Не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, непідтверджених належними і допустимими доказами (такий висновок викладений в ухвалі Верховного Суду від 09.10.2023 у справі №905/993/21).

Як встановлюють Бангалорські принципи поведінки суддів від 19.05.2006, схвалені Резолюцією Економічної та соціальної ради ООН 27.07.2006 №2006/23, об`єктивність судді є потрібною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті ухваленого рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його ухвалення.

Практика ЄСПЛ свідчить, що при об`єктивному підході до встановлення наявності упередженості суду (суддів) потрібно визначити окремо від поведінки судді, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Коли це стосується органу, який засідає як суд присяжних, то визначається окремо від персональної поведінки його членів, чи існують явні факти, що ставлять під сумнів неупередженість органу в цілому. Так само й у вирішенні питання щодо існування легітимних причин сумнівів у неупередженості конкретного судді (пункти 45-50 рішення ЄСПЛ у справі «Морель проти Франції»; пункт 23 рішення ЄСПЛ у справі «Пескадор Валеро проти Іспанії») або органу, що засідає у вигляді суду присяжних (пункт 40 рішення ЄСПЛ у справі "Лука проти Румунії"), позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною. Вирішальною є наявність обґрунтованого сумніву в неупередженості суду (пункт 44 рішення ЄСПЛ у справі «Ветштайн проти Швейцарії»; пункт 30 рішення ЄСПЛ у справі «Пабла Кю проти Фінляндії»; пункт 96 рішення ЄСПЛ у справі «Мікаллеф проти Мальти»).

У рішенні ЄСПЛ від 09.11.2009 у справі «Білуха проти України» зазначено, що «у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду». Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що «особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного». Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але «вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими».

Тому «мотивування» відводу полягає у тому, що в ньому неодмінно мають бути наведені аргументи, які підтверджують наявність підстав для відводу.

Заявники у поданій заяві про відвід колегії суддів не наводить аргументів упередженості складу суду, а в іншій частині обґрунтування заява стосується процесуальних питань розгляду справи.

Конкретних об`єктивних обставин, які свідчили б про упередженість суддів стосовно вказаної справи, їх зацікавленість у певному рішенні в цій справі чи про необ`єктивне ставлення до сторін у справі, заявники не навели, а суд не встановив.

З предмету і меж перегляду цієї справи не простежується будь-яка залежність чи взаємозв`язок, що прямо чи опосередковано вказували б на упередженість або необ`єктивність суддів, яким заявлено відвід.

Отже, дослідивши наведені доводи у заяві про відвід колегії суддів, суд дійшов висновку, що заява не містить посилань на обставини, які за суб`єктивними чи об`єктивними критеріями унеможливлюють участь колегії у складі головуючого судді Майданевича А.Г суддів Суліма В.В., Гаврилюка О.М. у розгляді справи №910/20417/21, а тому не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 35, 36, 38, 39, 233, 234, 235, 281 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід суддів Майданевича А.Г., Суліма В.В., Гаврилюка О.М. від розгляду справи №910/20417/21 - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя А.Г. Майданевич

Судді В.В. Сулім

О.М. Гаврилюк