Ухвала

від 11.11.2024 по справі 910/8864/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

"11" листопада 2024 р. Справа№ 910/8864/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Руденко М.А.

суддів: Пономаренка Є.Ю.

Барсук М.А.

розглянувши матеріали апеляційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Девелопмент Брендпланпро"

на рішення господарського суду міста Києва від 20.09.2024

у справі №910/8864/24 (суддя Мороз С.М.)

за позовом Київської міської ради

до товариства з обмеженою відповідальністю "Девелопмент Брендпланпро"

про стягнення 630 793, 54 грн,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 20.09.2024 позов задоволено частково.

Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Девелопмент Брендпланпро" на користь Київської міської ради суму коштів в розмірі 503 094, 87 грн (п`ятсот три тисячі дев`яносто чотири гривни 87 копійок) та суму судового збору в розмірі 7 546, 42 грн (сім тисяч п`ятсот сорок шість гривень 42 копійки).

В іншій частині позову відмовлено.

07.11.2024 не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, представник товариства з обмеженою відповідальністю "Девелопмент Брендпланпро" Неведомський Вадим Олексійович звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить поновити пропущений з поважних причин строк на подання даної апеляційної скарги, прийняти дану апеляційну скаргу до розгляду та відкрити апеляційне провадження, рішення господарського суду міста Києва у справі №910/8864/24 скасувати та постановити нове рішення, яким в позові Київської міської ради до ТОВ "Девелопмент Брендпланпро" про стягнення безпідставно збережених коштів, відмовити у повному обсязі.

Згідно протоколу передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) від 07.11.2024 апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Девелопмент Брендпланпро" по справі №910/8864/24 передано на розгляд раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу)(складу суду) у складі: головуючого судді Руденко М.А., судді Барсук М.А., Пономаренко Є.Ю.

Розглянувши матеріали апеляційної скарги та додані до неї документи, проаналізувавши норми чинного господарського процесуального законодавства, апеляційний господарський суд встановив наступне.

Як зазначалося вище, апелянт просить суд поновити пропущений строк на апеляційне оскарження рішення господарського суду міста Києва від 20.09.2024 у справі №910/8864/24, обґрунтовуючи клопотання, зазначив, про те, що враховуючи відсутністю у відповідача електронного кабінету в підсистемі «Електронний суд» ЄСІТС, то оскаржуване судове рішення було отримано керівником відповідача 17.10.2024. Керівник відповідача ОСОБА_1 є волонтером багатьої організацій, професійно займається забезпеченням Збройних сил України, необхідним приладдям, обладнанням та технікою, відзначений нагородами та грамотами за здійснювану волонтерську діяльність, у зв`язку з чим тривалий час перебуває за кордоном, що унеможливило вчасне отримання рішення суду першої інстанції та подання апеляційної скарги. Так, у період з 29.09.2024 по 03.10.2024, з 27.10.2024 по 29.10.2024 ОСОБА_1 перебував за межами України у волонтерських справах, що вплинуло на можливість вчасного ознайомлення з винесеним рішенням та подання апеляційної скарги, у зв`язку з чим виникає необхідність в поновленні пропущеного з поважних причин строку на подання апеляційної скарги.

З цього приводу колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

18.10.2023 набрав чинності Закон України №3200-ІХ від 29.06.2023 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами". Вказаним законом внесені відповідні зміни до Господарського процесуального кодексу України.

Так, відповідно до ч.ч. 1 та 5 ст. 6 ГПК України у редакції від 18.10.2023 у господарських судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система.

Електронний кабінет - це персональний кабінет (веб-сервіс чи інший користувацький інтерфейс) у підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за допомогою якого особі, яка пройшла електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації та сервісів Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремих підсистем (модулів), у тому числі можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, а також між учасниками судового процесу. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу.

Згідно з ч. 6 ст. 6 ГПК України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Процесуальні наслідки, передбачені цим кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.

Колегія суддів зазначає, як свідчать матеріали справи суд першої інстанції направляв ухвалу про відкриття провадження у справі та оскаржуване рішення на адресу ТОВ "Девелопмент Брендпланпро": 02166, м. Київ, вул. Ореста Левицького, 3, кв. 111, але ухвала про відкриття провадження у справі повернулась без вручення, з відміткою Укрпошти «за закінченням терміну зберігання (а.с. 41-43 ).

Окрім того, колегія суддів зазначає, що рішення господарського суду міста Києва від 20.09.2024 було «Надіслано для оприлюднення: 20.09.2024. Зареєстровано: 20.09.2024. Забезпечено надання загального доступу: 23.09.2024» на офіційному сайті Єдиного державного реєстру судових рішень, в свою чергу ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" визначено, що судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України. Отже, відповідач не був позбавлений можливості ознайомлення з рішенням господарського суду міста Києва від 20.09.2024 згідно відомостей з реєстру.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст. 119 Господарського процесуального кодексу України - Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Господарський процесуальний кодекс України не пов`язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, у кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування заяви про його поновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку, встановити чи є такий строк значним та чи поновлення такого строку не буде втручанням у принцип юридичної визначеності з врахуванням балансу суспільного та приватного інтересу.

При цьому поважними визнаються лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними і пов`язані з дійсними істотними труднощами для вчинення відповідних процесуальних дій. Поновлення пропущеного процесуального строку є правом суду, яке він використовує виходячи із поважності причин пропуску строку на оскарження.

Питання про поважність причин пропуску процесуального строку в розумінні статті 86 ГПК України вирішується судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

У відповідності до частини 3 статті 2 ГПК України, основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема, є змагальність сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Згідно з вимогами статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Таким чином, закон встановлює рівні можливості для сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює ущемлення будь-чиїх процесуальних прав. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов`язки. Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми процесуальними правами, в тому числі подавати докази на підтвердження обставин, на які вони посилаються.

Частиною третьою статті 256 Господарського процесуального кодексу України зазначено, що строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Пономарьов проти України" Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими, тому від судів вимагається вказувати підстави для поновлення строку. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності).

Також у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Мушта проти України" зазначено: "…право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності, а їх застосування має відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані.".

У рішенні Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України" зазначено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що можливість вчасного подання товариством з обмеженою відповідальністю "Девелопмент Брендпланпро" апеляційної скарги на рішення господарського суду міста Києва від 20.09.2024, залежала виключно від волевиявлення самого скаржника, тобто мала суб`єктивний характер, якою (можливістю) він вчасно не скористався.

Положеннями ч. 3 ст. 260 ГПК України передбачено, що апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених ст. 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити) (ч. 2 ст. 174 ГПК України).

З огляду на вищевикладене, апеляційна скарга товариства з обмеженою відповідальністю "Девелопмент Брендпланпро" підлягає залишенню без руху, на підставі ст.ст. 174, 260 ГПК України, з метою надання заявнику можливості виправити допущені недоліки шляхом подання в строк, визначений цією ухвалою, відповідної заяви із зазначенням інших підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження та докази сплати судового збору у встановленому чинним законодавством розмірі.

При цьому колегія суддів зауважує заявникові на тому, що відповідно до приписів п. 4 ст. 260 ГПК України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому ст. 261 цього Кодексу.

Відповідно до приписів ч. 4 ст. 174 ГПК України, колегія суддів зазначає, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Керуючись статтями ст.ст. 6, 174, 234-235, 256, 260 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Девелопмент Брендпланпро" на рішення господарського суду міста Києва від 20.09.2024 у справі №910/8864/24 залишити без руху, надавши скаржнику строк не більше десяти днів з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків шляхом подання відповідного клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення.

2. Роз`яснити скаржнику, що при невиконанні вимог даної ухвали апеляційна скарга вважається неподаною та повертається апелянту.

3. Ухвали у справі №910/8864/24 надіслати учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не підлягає оскарженню.

Головуючий суддя М.А. Руденко

Судді Є.Ю. Пономаренко

М.А. Барсук