Постанова

від 07.11.2024 по справі 918/453/24

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 листопада 2024 року Справа № 918/453/24

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Маціщук А.В.

суддя Василишин А.Р.

суддя Філіпова Т.Л.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Антарес Інвест М"

на рішення Господарського суду Рівненської області від 17.07.2024 р.

постановлене у м. Рівне, повний текст складено 19.07.2024 р.

у справі № 918/453/24 (суддя Бережнюк В.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Антарес Інвест М"

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю " МВ-Трансбуд"

про стягнення 58870,80 грн. збитків

В С Т А Н О В И В :

Відповідно до рішення від 17.07.2024 р. Господарський суд Рівненської області відмовив у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Антарес Інвест М" про стягнення 58870,80 грн. збитків.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Антарес Інвест М" звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, у якій просить скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення, яким позов задоволити.

Вважає, що оскаржуване рішення ухвалено при неповному з`ясуванні обставин, які мають значення для справи, за недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, та невідповідності висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи з неправильним застосуванням норм матеріального права.

Пояснює, що на виконання умов договору про надання транспортно-експедиційних послуг № 1/12/07/22 від 12.07.2022 р. та заявки на перевезення вантажу ТОВ «Антарес Інвест М» були виконані для відповідача ТОВ «МВ-Трансбуд» роботи (надані послуги) з міжнародного перевезення вантажу автомобілем Renault BM 1663 ВТ н/п НОМЕР_1 по маршруту: Daugavpils, LV - с. Загінці Хмельницької обл. Однак ТОВ «МВ-Трансбуд» здійснив завантаження транспортного засобу без врахуванням встановлених у державах, по території яких виконувалось перевезення вантажів, обмежень щодо загальної ваги вантажів та навантаження на вісь транспортного засобу, внаслідок чого були порушені допустимі норми навантаження на вісь вантажного автомобіля, що спричинило застосування штрафу. Наголошує, що ТОВ «Антарес Інвест М» є перевізником і договір про надання транспортно-експедиційних послуг № 1/12/07/22 від 12.07.2022 р. не містить умов щодо обов`язку позивача/перевізника здійснити завантаження товару в транспортний засіб, розміщення та закріплення вантажу, натомість саме на ТОВ «МВ-Трансбуд» покладено обов`язок забезпечити завантаження транспортного засобу, в тому числі розмістити та правильно закріпити товар, своїми силами чи силами вантажовідправника.

Позивач доводить, що суд першої інстанції не взяв до уваги вищенаведених обставин та постановив оскаржуване рішення з порушенням ст.ст. 180, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 525, 526, 629 Цивільного кодексу України. Вважає незаконним та необґрунтованим, що висновок Господарського суду Рівненської області про те, що саме на позивача покладено обов`язок слідкувати за розміщенням та кріпленням вантажу в кузові автомобіля, в тому числі задля уникнення перевищення вагових параметрів - навантаження на вісь, що було допущено виконавцем при виконанні договору.

Також скаржник вважає, що враховуючи ціну позову 58870,80 грн. і те, що справа розглядалася у порядку спрощеного позовного провадження, розмір витрат на правову допомогу, який підлягав розподілу між сторонами у даній справі становить 1500,00 грн.

Просить скасувати рішення Господарського суду Рівненської області від 17.07.2024 р. у справі № 918/453/24 повністю та ухвалити нове рішення, яким стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «МВ-Трансбуд» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Антарес Інвест М» суму завданих збитків у розмірі 58870,80 грн, що еквівалентно 6000 злотих за курсом НБУ станом на 01.05.2024 р. (1 злотий - 9,8118 грн).

Відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю "МВ-Трансбуд" подав відзив на апеляційну скаргу.

Доводить, що не відповідають фактичним обставинам та умовам договору твердження позивача про те, що ТОВ «МВ-Трансбуд» здійснив завантаження транспортного засобу без врахуванням встановлених у державах, по території яких виконувалось перевезення вантажів, обмежень щодо загальної ваги вантажів та навантаження на вісь транспортного засобу, внаслідок чого було порушено допустимі норми навантаження. Стверджує, що відповідач завантаження не здійснював і зобов`язання слідкувати за розміщенням вантажу на себе не брав.

Доводить, що порушення вимог транспортного законодавства Польщі встановлено саме у діях (бездіяльності) перевізника, і вина перевізника ТОВ «Антарес Інвест М» була зафіксована транспортною інспекцією у відповідному протоколі.

Вважає, що лише перевізнику відомі вагові параметри його автопоїзда, які він може співставити з ваговими даними вантажу, прийнятого на борт, кількістю пального, заправленого в баки, вагою AdBlue та іншими показниками, що можуть спричинити надмірне навантаження на вісь автомобіля, і як наслідок - псування дорожнього покриття на шляху слідування.

З приводу витрат на правову допомогу, понесених відповідачем під час розгляду справи в суді першої інстанції, відповідач звертає увагу, що понесені відповідачем витрати відповідають обсягу виконаної адвокатом роботи, є співмірними з ціною позову, а за розміром відповідають рівню звичайних цін, сформованому на ринку подібних послуг в такій категорії спорів. Детальний опис виконаних адвокатом робіт відображений в позовній заяві, договорі та акті.

Просить рішення Господарського суду Рівненської області у справі № 918/453/24 залишити без змін.

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Антарес Інвест М" подав відповідь на відзив на апеляційну скаргу, вважає, що викладені у відзиві доводи є безпідставними та незаконними, а апеляційна скарга - обґрунтованою та підлягає задоволенню в повному обсязі з підстав, викладених у ній.

Відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю "МВ-Трансбуд" подав заперечення на відповідь на відзив на апеляційну скаргу, доводи в яких не відрізняються від доводів, викладених у відзиві на апеляційну скаргу.

Відповідно до ст. 270 ГПК України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження. Апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Враховуючи те, що ціна позову у даній справі не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, і сторони не подавали клопотань про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, розгляд апеляційної скарги відбувся в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами згідно з ч.13 ст.8 ГПК України.

Колегія суддів звертає увагу, що відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Розглянувши апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного судового рішення норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено наступне.

12.07.2022 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Антарес Інвест М" як виконавець та Товариство з обмеженою відповідальністю "МВ-Трансбуд" як замовник уклали договір про надання транспортно-експедиційних послуг № 1/12/07/22, за умовами п.1.1 якого замовник доручає та оплачує, а виконавець бере на себе зобов`язання здійснити власним або найманим автомобільним транспортом перевезення вантажів по Україні та міжнародні перевезення /а.с. 29-30 у т.1/.

Відповідно до п. 2.1.2. договору замовник зобов`язується забезпечити завантаження/розвантаження транспортного засобу протягом 24 годин при перевезеннях по Україні (без урахування вихідних та святкових днів) і протягом 48 годин при міжнародних перевезеннях.

Виконавець зобов`язується забезпечити подачу під завантаження транспортного засобу, придатного та повністю готового до перевезення визначеного виду вантажу, в узгоджений сторонами строк. Прийняти вантаж за кількістю місць та цілісністю пакування, з відповідними відмітками в товарно-транспортній накладній. Слідкувати за розміщенням та кріпленням вантажу в кузові автомобіля для запобігання пошкодження вантажу та рухомого складу під час транспортування. Терміново інформувати замовника та не приступати до перевезення без його згоди в разі невідповідності даних про вантаж, маршрут перевезення, зазначених в заявці на перевезення, фактичному стану вантажу та інструкціям вантажовідправника (пп. 2.2.1.-2.2.5. договору).

Згідно з п. 4.1. договору кількість прийнятих (зданих) виконавцем вантажів визначається кількістю місць, зазначених в товарно-транспортній накладній.

В разі невідповідності кількості та стану вантажу кількості та якості вантажу, зазначеним в товарно-транспортних документах, при прийманні вантажу до перевезення виконавець (водій-експедитор) має зробити відповідні записи в першому екземплярі товарно-транспортної накладної, що залишається у вантажовідправника. В разі невідповідностей та пошкоджень, які були виявлені при розвантаженні, виконавець (водій-експедитор) має приймати участь при складанні акту (п. 4.2. договору).

Відповідно до п. 5.1. договору в разі невиконання або неналежного виконання умов даного договору сторони несуть матеріальну відповідальність згідно до діючого законодавства України.

Згідно п. 9.1. договору договір вступає в силу з моменту підписання і діє до 31 грудня 2022 року.

Якщо за два місяці до закінчення строку дії договору жодна із сторін не виявить бажання його розірвати, то договір вважається пролонгованим на той самий строк і на тих самих умовах (п. 9.5 договору).

Договір підписаний уповноваженими представниками замовника/відповідача та виконавця/позивача та скріплений печатками сторін.

На виконання умов договору ТОВ «Антарес Інвест М» від ТОВ "МВ-Трансбуд" було надано заявку на перевезення вантажу № А214 від 30.10.2023 р. Назва вантажу: добрива в біг-бегах, вага кількість вантажу 47,5 т., сума фрахту 3000 євро по курсу НБУ на день завантаження. Також було визначено дата та місце відправки та доставки вантажу /а.с. 31 у т.1/.

Перевезення здійснювалось транспортним засобом RENAULT, реєстраційний номер НОМЕР_2 , н/п НОМЕР_3 водій Шкуренко Андрій по маршруту: Daugavpils, LV - с. Загінці Хмельницької обл., що підтверджується актом надання послуг № 540 від 06.11.2023 р. /а.с. 6 у т.1/.

04.11.2023 р. працівниками прикордонного пункту пропуску в Дорогуську було виявлено порушення, а саме - завантаження транспортного засобу без врахуванням встановлених у державах, по території яких виконувалось перевезення вантажів, обмежень щодо загальної ваги вантажів та навантаження на вісь транспортного засобу, внаслідок чого було порушено допустимі норми навантаження на вісь вантажного автомобіля, про що було складено протокол № PL302060.1584.W.2023 та виписано штраф у розмірі 6000 польських злотих /а.с. 15 зв. 17 у т.1/.

Відповідно до протоколу № PL302060.1584.W.2023 від 04.11.2023 р. перевірки транспортного засобу при перетині державного кордону:

1. Місце, дата час проведення перевірки: с. Дорогуськ, 04.11.2023 р. 01:02:22.

2. Суб`єкт, який здійснює перевезення: ТОВ "Антарес Інвест М".

3. Водій транспортного засобу: Андрій Шкуренко, UA, FP499879.

4. Транспортний засіб Renault НОМЕР_4 , н/п НОМЕР_1 . Кількість осей 5 (2 + 3). Ведучий міст № 2. Характеристика керованого автомобіля: підвіска пневматична або рівноважна, спарені колеса на ведучій осі, розподілене навантаження.

5. Результати вимірювання фактичних параметрів автомобіля:

а) результати вимірювання навантажень на вісь та загальна маса транспортного засобу (динамічне зважування):

вісь № 1 навантаження 7160 кг.; ліміт навантаження 10000 кг.; перевищення 0 кг.;

вісь № 2 навантаження 11960 кг.; ліміт навантаження 11500 кг.; перевищення 460 кг.;

вісь № 3,4,5 навантаження 20220 кг.; ліміт навантаження 24000 кг.; перевищення 0 кг.;

6. Місце, дата та час закінчення перевірки: м. Дорогуськ, 04.11.2023 р. 13:08.

7. За результатами огляду встановлено, що транспортний засіб є ненормативним та не має необхідного дозволу. Потрібен дозвіл V категорії. Штраф: 6000 злотих.

Оскільки водій не був згодний з такими результатами зважування та вважав, що зважування на мостових вагах виконано неправильно і не відповідає фактичній вазі автомобіля з вантажем та фактичним тиском на окремі осі автомобіля, на його вимогу було проведено повторне зважування.

Згідно з п. 5 протоколу №PL302060.1585.W.2023 від 04.11.2023 р., який був оформлений після повторного огляду, було підтверджено перевищення ліміту навантаження на 2 осі транспортного засобу /а.с. 18 20 у т.1/.

04.11.2023 р. позивачем ТОВ "Антарес Інвест М" було здійснено сплату штрафу 6000 злотих, що підтверджується платіжним документом /а.с. 24 у т.1/.

Позивач вважає, що внаслідок порушення ТОВ "МВ-Трансбуд" договірних зобов`язань, а саме через неналежне завантаження транспортного засобу Товариству з обмеженою відповідальністю "Антарес Інвест М" було завдано збитків у розмірі 6000 злотих, що еквівалентно 58870,80 грн. за курсом НБУ станом на 01.05.2024 р. (1 злотий 9,8118 грн.).

09.03.2023 р. ТОВ "Антарес Інвест М" звернулося до ТОВ "МВ-Трансбуд" з листом-вимогою про відшкодування ТОВ "Антарес Інвест М" завданих збитків у розмірі 6000 злотих /а.с. 22 у т.1/. Доказів отримання такого листа-вимоги відповідачем ТОВ "МВ-Трансбуд" матеріали справи не містять.

Вбачаючи порушення своїх прав у зв`язку з невідшкодуванням ТОВ "МВ-Трансбуд" збитків, ТОВ "Антарес Інвест М" звернулося до Господарського суду Рівненської області із позовом про стягнення з ТОВ "МВ-Трансбуд" 58870,80 грн. збитків.

Відмовивши у задоволенні позову, суд першої інстанції виснував, що саме на позивача, покладено обов`язок слідкувати за розміщенням та кріпленням вантажу в кузові автомобіля, в тому числі задля уникнення перевищення вагових параметрів - навантаження на вісь, що було допущено виконавцем/позивачем при виконанні договору.

Колегія суддів з таким висновком суду першої інстанції погоджується, враховуючи наступне.

Судом на підставі матеріалів справи встановлено, що на підставі поданої відповідачем заявки та на умовах договору про надання транспортно-експедиційних послуг № 1/12/07/22 від 12.07.2-22 р. позивачем прийняв до міжнародного перевезення вантаж замовника/відповідача, і вказана обставина учасниками спору не заперечується.

Отже, на умовах договору № 1/12/07/22 від 12.07.2022 р. між сторонами відбулись правовідносини, які врегульовані нормами глави 63,65 ЦК України та главою 32 ГК України.

Частиною 7 статті 179 Господарського кодексу України встановлено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Згідно ч. 1 ст. 180 Господарського кодексу України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 929 ЦК України, ст. 316 ГК України та ст. 9 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу. Договором транспортного експедирування може бути встановлений обов`язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, укладати від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечувати відправку і одержання вантажу, а також виконання інших зобов`язань, пов`язаних із перевезенням.

Нормою ст. 1 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" зокрема, визначено, що транспортно-експедиторська діяльність - це підприємницька діяльність із надання транспортно-експедиторських послуг з організації та забезпечення перевезень експортних, імпортних, транзитних або інших вантажів; транспортно-експедиторська послуга - робота, що безпосередньо пов`язана з організацією та забезпеченням перевезень експортного, імпортного, транзитного або іншого вантажу за договором транспортного експедирування; експедитор (транспортний експедитор) - суб`єкт господарювання, який за дорученням клієнта та за його рахунок виконує або організовує виконання транспортно-експедиторських послуг, визначених договором транспортного експедирування; клієнт - споживач послуг експедитора (юридична або фізична особа), який за договором транспортного експедирування самостійно або через представника, що діє від його імені, доручає експедитору виконати чи організувати або забезпечити виконання визначених договором транспортного експедирування послуг та оплачує їх, включаючи плату експедитору; перевізник - юридична або фізична особа, яка взяла на себе зобов`язання і відповідальність за договором перевезення вантажу за доставку до місця призначення довіреного їй вантажу, перевезення вантажів та їх видачу (передачу) вантажоодержувачу або іншій особі, зазначеній у документі, що регулює відносини між експедитором та перевізником.

Норми ч. 1 ст. 316 ГК України визначають, що договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо).

Відповідно до статті 918 Цивільного кодексу України в процесі перевезення завантаження (вивантаження) вантажу здійснюється організацією, підприємством транспорту або відправником (одержувачем) у порядку, встановленому договором, із додержанням правил, встановлених транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Завантаження (вивантаження) вантажу, що здійснюється відправником (одержувачем) вантажу, має провадитися у строки, встановлені договором, якщо такі строки не встановлені транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Частиною 2 статті 11 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Відповідно до статті 15 Закону України "Про міжнародні договори України" чинні міжнародні договори України підлягають сумлінному дотриманню Україною відповідно до норм міжнародного права.

09.09.2006 р. Україна приєдналась до Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів (далі по тексту Конвенція) згідно із Законом України «Про приєднання України до Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів». Конвенція застосовується до будь-якого договору автомобільного перевезення вантажів транспортними засобами за винагороду, коли зазначене в договорі місце прийняття вантажу для перевезення і місце, передбачене для доставки, знаходяться у двох різних країнах, з яких принаймні одна є договірною країною, незважаючи на місце проживання і громадянство сторін.

Статтею 8 Конвенції закріплено перелік обов`язків перевізника, яким у даному випадку є позивач, приймаючи вантаж, який не є вичерпним та який додатково визначено умовами укладеного між сторонами договору.

Так, згідно з частиною 1 статті 8 Конвенції приймаючи вантаж, перевізник перевіряє: a) вірність записів, зроблених у вантажній накладній щодо числа вантажних місць, а також їх маркування та нумерації місць; b) зовнішній стан вантажу і його упаковки.

Якщо перевізник не має достатньої можливості перевірити вірність записів, зазначених у підпункті a) пункту 1 цієї статті, він повинен зробити обґрунтовані застереження у вантажній накладній. Він повинен також мотивувати всі зроблені ним застереження щодо зовнішнього стану вантажу і його упаковки. Ці застереження не мають обов`язкової сили для відправника, якщо останній не погодився бути зобов`язаним ними і не зробив про це запис у вантажній накладній.

Водночас, за умовами договору виконавець ТОВ "Антарес Інвест М" крім того, що зобов`язується забезпечити подачу під завантаження транспортного засобу і прийняти вантаж за кількістю місць та цілісністю пакування, з відповідними відмітками в товарно-транспортній накладній, також згідно з п.2.2.4. договору зобов`язаний слідкувати за розміщенням та кріпленням вантажу в кузові автомобіля для запобігання пошкодження вантажу та рухомого складу під час транспортування. А також - терміново інформувати замовника і не приступати до перевезення без його згоди в разі невідповідності даних про вантаж, маршрут перевезення, зазначених в заявці на перевезення, фактичному стану вантажу та інструкціям вантажовідправника (пп. 2.2.1.-2.2.5. договору).

Виконання позивачем робіт, послуг - міжнародних транспортних послуг з перевезення вантажу - підтверджується актом надання послуг № 540 від 06.11.2023 р. який підписаний без зауважень сторонами договору /а.с. 6 у т.1/.

Колегія суддів зауважує, що в матеріалах справи відсутні товарно-транспортні накладні, тому не можливо встановити, чи були у перевізника/водія зауваження щодо розміщенням та кріпленням вантажу в кузові автомобіля при завантаженні транспортного засобу.

Відсутні будь які інші докази щодо заперечень перевізника/позивача про неправильність завантаження вантажу.

Натомість позивач у позові та в апеляційній скарзі доводить, що ТОВ «МВ-Трансбуд» здійснив завантаження транспортного засобу без врахуванням встановлених у державах, по території яких виконувалось перевезення вантажів, обмежень щодо загальної ваги вантажів та навантаження на вісь транспортного засобу, внаслідок чого були порушені допустимі норми навантаження на вісь вантажного автомобіля, що спричинило застосування штрафу. Стверджує, що за умовами договору саме відповідач мав забезпечити завантаження транспортного засобу, в тому числі розмістити та правильно закріпити товар своїми силами чи силами вантажовідправника.

Такі твердження суперечать вищенаведеним нормам і умовам договору.

Отже, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що враховуючи норми Конвенції та умови пп. 2.2.1.-2.2.5. договору збитки як витрати у сумі штрафу 58870,80 грн. знаходяться у прямому причинному зв`язку саме із поведінкою відповідача, який прийняв вантаж, приступив до виконання і виконав перевезення без перевірки належного розміщення вантажу в кузові автомобіля при завантаженні транспортного засобу; з моменту завантаження вантажу в транспортний засіб відповідальним за вантаж є перевізник.

Так само колегія суддів погоджується із висновками суду за результатом розподілу судових витрат, в т.ч. витрат позивача на правничу допомогу.

Так, суд першої інстанції виснував про те, що витрати на правничу допомогу у розмірі 8500,00 грн. є співмірними із категорією та складністю справи, обсягом виконаних адвокатом робіт та наданих послуг тому не має підстав для їх зменшення.

Колегією суддів враховується наступне.

Нормами ст. 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 Господарського процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

При цьому обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 126 Господарського процесуального кодексу України), що не позбавляє суд обов`язку перевірити достовірність доказів.

Відповідно до частини п`ятої статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

У відповідності до ч.8 ст.129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Згідно зі ст. 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Згідно зі статтею 30 Закону України Про адвокатуру і адвокатську діяльність гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Матеріалами справи підтверджено, що представництво відповідача у даній справі здійснювалось на підставі договору про правову допомогу від 23.05.2024 р. адвокатом Лозою Віктором Миколайовичем, повноваження якого були підтверджені довіреністю від 23.05.2024 р. /а.с. 65 у т.1/ та свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльність № 507 від 16.05.2008 р. /а.с. 71 у т.1/.

Згідно п. 1.1. договору про правову допомогу від 23.05.2024 р. повірений/адвокат зобов`язується від імені і за рахунок довірителя/відповідача здійснити наступні дії: надати правову допомогу у справі № 918/453/24 у спорі з "Антарес Інвест М". З цією метою: 1. Здійснити аналіз позовних вимог, огляд, аналіз та попередню оцінку доданих до позову доказів (6 год). 2. Провести аналіз судової практики, що склалася в аналогічних спорах (1 год). 3. Здійснити аналіз законодавства Республіки Польща (2 год). 4. Підготувати відзив на позовну заяву (12 год). 5. Вчинити інші дії необхідні для розгляду справи в суді (6 год).

Відповідно до п.п. 2.1., 2.2. договору за здійснення дій, що визначені у п. 1.1 цього договору довіритель сплачує повіреному винагороду в розмірі 8500,00 грн.

Також відповідач надав суду першої інстанції акт приймання-передачі наданих послуг від 27.05.2024 р., у якому сторони погодили, що повірений надав, а представник довірителя Прит Микола Іванович прийняв наступні послуги: правову допомогу у спорі з TOB "Антарес Інвест М» у справі № 918/453/24; проведення аналізу позовних вимог, огляд, аналіз та попередня правова оцінка доданих до позову доказів (5 год. 50 хв); здійснення аналізу судової практики, що склалася в аналогічних спорах (1 год. 10 хв); проведення аналізу законодавства Республіки Польща (2 год); підготовка відзиву на позовну заяву (12 год); вчинення інших дій, необхідних для розгляду справи в суді (6 год) /а.с. 57 у т.1/. Відповідно до п. 1.2.-1.5 акту загальна вартість послуг складає 8500,00 грн. Акт підписаний сторонами без зауважень.

Оплата вартості послуг адвоката підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордеру № 06-05 від 27.05.2024 р. на суму 8500,00 грн./а.с. 66 у т.1/.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідачем в процесі розгляду справи у суді першої інстанції були подані відзив на позовну заяву, заперечення на відповідь на відзив та додаткові пояснення /а.с. 59 - 62, 97 - 98, 101 - 102 у т.1/.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також - критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи. Така правова позиція Великої Палати Верховного Суду викладена у постанові від 19.02.2020 р. у справі № 755/9215/15-ц, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, у постанові Верховного Суду від 15.06.2021 у справі № 912/1025/20 та враховуються колегією суддів відповідно до ч.6 ст.13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», ч.4 ст.236 ГПК України.

Судом першої інстанції правильно встановлено, що надані адвокатом послуги, а саме - підготовка та подання до суду відзиву на позовну заяву, заперечень на відповідь на відзив та додаткових пояснень - були необхідними відповідно до вимог господарського процесуального законодавства та реальними. Колегія суддів звертає увагу, що обґрунтовані доводи відповідача були враховані судом першої інстанції при ухваленні рішення.

Позивач у відповіді на відзив виклав свої заперечення проти стягнення 8500,00 грн. витрат на правничу допомогу та зазначив, що така сума витрат є неспівмірною зі складністю справи, витраченим адвокатом часом та ціною позову.

При визначенні суми відшкодування колегія суддів виходить з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та успішного для відповідача результату перегляду, про що зазначено вище.

Встановлено, що у даному випадку відзив на позовну заяву, заперечення на відповідь на відзив та додаткові пояснення є докладними та обґрунтованими з посиланням на норми законодавства, конкретні обставини та докази у справі. Колегією суддів враховано, що у даному випадку співмірність судових витрат з ціною позову не є визначальною, враховуючи необхідний обсяг наданих послуг. У даній справі визначальним не є заявлена у позові сума зобов`язання, оскільки враховується предмет спору, обсяг матеріалів справи та обсяг фактично виконаної роботи/послуг.

За наведених обставин в їх сукупності та керуючись нормами ст. 129 ГПК України, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду погоджується із висновком суду першої інстанції, що заявлена до відшкодування сума витрат на правничу допомогу 8500,00 грн. підтверджена матеріалами справи і розмір витрат є розумним з огляду на необхідний обсяг наданих послуг, суть спору та результат вирішення справи у суді.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення Господарського суду Рівненської області від 17.07.2024 р. у справі № 918/453/24 ґрунтується на матеріалах справи, відповідає чинному законодавству, а тому відсутні підстави для його зміни чи скасування. Доводи викладені у апеляційній скарзі позивача ТОВ «Антарес Інвест М» не спростовують обґрунтованих висновків суду першої інстанції.

Разом з тим, у відзиві на апеляційну скаргу відповідач заявив про відшкодування понесених ним витрат на правничу допомогу у зв`язку з апеляційним переглядом справи у сумі 7500,00 грн. У тексті відзиву відповідач навів розрахунок витрат на правничу допомогу адвоката: 1500,00 грн. - аналіз вимог апеляційної скарги, попередню правову оцінку її доводів, 500,00 грн. - аналіз судової практики, 4300,00 грн. - підготовку відзиву на апеляційну скаргу, 1100,00 грн. - за вчинення інших дій, необхідних для повного юридичного супроводу справи під час апеляційного перегляду.

Позивач у відповіді на відзив на апеляційну скаргу заявив, що витрати за надання правової допомоги в сумі 7500,00 грн. є неспіврозмірними із складністю цієї справи, наданим адвокатом обсягом послуг, затраченим часом на надання таких послуг, тому не відповідають критерію реальності таких витрат та розумності їх розміру. Просить зменшити розмір витрат на правничу допомогу до 1500,00 грн.

З метою розподілу судових витрат (витрат на правничу допомогу) колегією суддів встановлено наступне.

Матеріалами справи підтверджено, що представництво відповідача у даній справі здійснювалось на підставі договору про правову допомогу від 06.09.2024 р. № 2 адвокатом Лозою Віктором Миколайовичем, повноваження якого підтверджені довіреністю від 06.09.2024 р. /а.с. 144 у т.1/ та свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльність № 507 від 16.05.2008 р. /а.с. 71 у т.1/.

Згідно п. 1.1. договору про правову допомогу від 06.09.2024 р. № 2, повірений/адвокат зобов`язується від імені і за рахунок довірителя/відповідача здійснити наступні дії: надати правову допомогу у справі № 918/453/24 у спорі з "Антарес Інвест М" під час апеляційного перегляду рішення суду. З цією метою: 1. Здійснити аналіз вимог апеляційної скарги та надати їм попередню правову оцінку (4 год). 2. Провести аналіз судової практики (1 год). 3. Підготувати відзив на апеляційну скаргу (9 год). 4. Вчинити інші дії необхідні для розгляду справи в суді (3 год).

Відповідно до п.п. 2.1., 2.2. договору за здійснення дій, що визначені у п. 1.1 цього договору довіритель сплачує повіреному винагороду в розмірі 7500,00 грн.

Відповіач надав суду апеляційної інстанції акт приймання-передачі наданих послуг від 09.09.2024 р. у якому сторони погодили, що повірений надав, а представник довірителя Прит Микола Іванович прийняв наступні послуги: правову допомогу у спорі з TOB "Антарес Інвест М» у справі № 918/453/24 під час апеляційного перегляду рішення; проведення аналізу вимог апеляційної скарги та їх попередня правова оцінка (3 год. 45 хв); здійснення аналізу судової практики (1 год.); підготовка відзиву на апеляційну скаргу (9 год. 20 хв); вчинення інших дій необхідних для розгляду справи в суді (3 год) /а.с. 142 у т.1/. Відповідно до п. 1.2. 1.5 акту загальна вартість послуг складає 7500,00 грн. Підписанням цього акту сторони підтверджують факт належного надання послуг повіреним, відповідно до положень договору та оплату наданих послуг. довіритель не має претензій до повіреного стосовно наданих послуг, вказаних у п. 1.1. цього акту.

Оплата вартості послуг адвоката підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордеру № 03-09 від 09.09.2024 р. на суму 7500,00 грн./а.с. 143 у т.1/.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідачем на стадії апеляційного перегляду справи був поданий відзив та заперечення на відповідь на відзив /а.с. 136-139, 154 - 155 у т.1/. Подання адвокатом відзиву та заперечень на відповідь на відзив є необхідним відповідно до вимог господарського процесуального законодавства та реальними.

Разом з тим, оцінюючи обсяг наданих адвокатом послуг, колегія суддів вважає, що такі послуги як «проведення аналізу вимог апеляційної скарги та їх попередня правова оцінка» та «здійснення аналізу судової практики» не є окремою, оплачуваною послугою, натомість є складовою послуги виготовлення відзиву на апеляційну скаргу. При цьому враховано, що під час апеляційного перегляду справи позиція сторін та, зокрема, відповідача не змінювалася, і представництво інтересів позивача здійснювалося тим самим адвокатом Лозою В.М., який не міг бути необізнаним про суть спору та про законодавство, застосоване до спірних правовідносин, натомість доказів додаткового комплексного вивчення юридичної природи спірних правовідносин чи практики не надано та необхідності в цьому на стадіі апеляційного перегляду даної справи не вбачається, тому підготовка відзиву і заперечень на відповідь на відзив, очевидно не потребувала значних затрат часу адвоката. Звертається увага, що відзив на апеляційну скаргу за своїм змістом, тобто пояснення і докладні заперечення на апеляційну скаргу позивача - є аналогічним відзиву на позовну заяву. Тому колегія суддів погоджується із доводами позивача щодо неспівмірності заявленої суми судових витрат.

Ухваливши у постанові за результатом апеляційного перегляду справи про покладення судових витрат на скаржника/позивача на підставі ст.129 ГПК України, колегія суддів врахувала результат апеляційного перегляду.

Разом з тим, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. При цьому не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом на підставі укладеного ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і їх необхідність (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, у постанові Верховного Суду від 15.06.2021 у справі № 912/1025/20).

Колегія суддів враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постановах від 07.11.2019 р. у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 р. у справі № 922/2685/19, за якою суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи та витрачений адвокатом час.

Правові висновки Верховного Суду враховуються колегією суддів відповідно до ч.6 ст.13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», ч.4 ст.236 ГПК України.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 р. у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10.12.2009 р. у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23.01.2014 р. у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26.02.2015 р. у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим. У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 р. зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (аналогічна правова позиція викладена Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у додаткових постановах від 20.05.2019 р. у справі № 916/2102/17, від 25.06.2019 р. у справі № 909/371/18, у постановах від 05.06.2019 р. у справі № 922/928/18, від 30.07.2019 р. у справі № 911/739/15 та від 01.08.2019 р. у справі № 915/237/18).

Отже, при визначенні суми відшкодування колегія суддів виходить з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру з урахуванням конкретних обставин даної справи та доводів сторін.

Підсумовуючи наведене вище, колегія суддів встановила, що докази, надані суду на підтвердження заявленої до відшкодування суми, відповідають характеру правничої допомоги, наданої адвокатом. Разом з тим, керуючись принципами реальності та пропорційності витрат на професійну правову допомогу адвоката, застосувавши критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, колегія суддів дійшла висновку, що відшкодування витрат на правничу допомогу є неспівмірним, тому вважає належною до відшкодування суму 2500,00 грн. - компенсацію вартості виконаної роботи за представництво адвоката в суді апеляційної інстанції. Решта суми залишається за відповідачем Товариством з обмеженою відповідальністю «МВ-Трансбуд».

Керуючись ст. ст. 126, 129, 269, 270, 275, 277, 281, 282 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Антарес Інвест М" залишити без задоволення, рішення Господарського суду Рівненської області від 17.07.2024 р. залишити без змін.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Антарес Інвест М" (01024 м. Київ, вул. Академіка Богомольця, буд. 7/14, приміщення 182, код ЄДРПОУ 37881886) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю " МВ-Трансбуд" (33003, Рівненська обл., м. Рівне, вул. Гагаріна, буд. 39, код ЄДРПОУ 38949541) 2500,00 грн. витрат на правничу допомогу адвоката за участь в суді апеляційної інстанції.

Господарському суду Рівненської області видати наказ на виконання даної постанови.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку визначеному Господарським процесуальним кодексом України.

Справу № 918/453/24 повернути Господарському суду Рівненської області.

Головуючий суддя Маціщук А.В.

Суддя Філіпова Т.Л.

Суддя Василишин А.Р.