Повістка

від 05.11.2024 по справі 908/1120/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 18/71/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.11.2024 справа № 908/1120/24

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді: Левкут Вікторії Вікторівни,

при секретарі судового засідання Непомнящій Н.П.,

розглянувши матеріали заяви товариства з обмеженою відповідальністю ТДС, ЛТД про ухвалення додаткового рішення у справі № 908/1120/24

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю ТДС, ЛТД (вул. Патріотична, 86/вул. Перемоги, 121, м. Запоріжжя, 69005)

до відповідача

1.Запорізької міської ради (пр. Соборий, 206, м. Запоріжжя, 69105)

2.Районної адміністрації Запорізької міської ради по Вознесенівському району (вул. Сєдова, 5 м. Запоріжжя, 69035

про стягнення 394461,09 грн.

учасники справи:

від позивача: не з`явився

від відповідача-1: не з`явився

від відповідача-2: не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю ТДС, ЛТД звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовом про стягнення з Запорізької міської ради 394461,09 грн. матеріальної шкоди, заподіяної майну позивача внаслідок падіння дерева. До попереднього (орієнтовного) розрахунку судових витрат позивачем віднесено 4550,00 грн. вартості експертного транспортно-товарознавчого дослідження, 4800,00 грн. вартості направлення адвокатських запитів, 5000,00 грн. вартості складання позовної заяви, 2000,00 грн. вартості складання процесуальних документів (відповідь на відзив, клопотання, заперечення, заяви), 6000,00 грн. вартості 3-х судових засідань. Позивач зазначив, що докази оплати правової допомоги будуть надані позивачем в останньому судовому засіданні.

Згідно із протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.04.2024 справу № 908/1120/24 передано на розгляд судді Левкут В.В.

Рішенням від 08.10.2024, повний текст якого складено та підписано 21.10.2024, позов задоволено частково. Стягнуто з Запорізької міської ради в особі Виконавчого комітету Запорізької міської ради на користь товариства з обмеженою відповідальністю ТДС, ЛТД 394461,09 грн. матеріальної шкоди, 4550,00 грн. вартості експертного автотоварознавчого дослідження та 5916,92 грн. судового збору. В позові до Районної адміністрації Запорізької міської ради по Вознесенівському району відмовлено.

Від позивача 14.10.2024 надійшла заява про ухвалення додаткового рішення та стягнення з відповідача 160000,00 грн. витрат на правничу правову допомогу.

Згідно із протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 14.10.2024 заяву про ухвалення додаткового судового рішення у справі № 908/1120/24 передано на розгляд судді Левкут В.В.

Ухвалою від 15.10.2024 заяву товариства з обмеженою відповідальністю ТДС, ЛТД про ухвалення додаткового рішення у справі № 908/1120/24 прийнято до розгляду, розгляд заяви призначено на 05.11.2024.

В обґрунтування заяви про ухвалення додаткового судового рішення щодо стягнення з відповідача 16000,00 грн. на правову допомогу позивач, посилаючись на ч. 8 ст. 129 ГПК України, вказав на надання доказів понесення цих витрат, зокрема, актів здачі-прийняття робіт (надання послуг), акта приймання-передачі наданих послуг (виконання робіт) від 09.10.2024 до договору про надання правової допомоги та платіжних інструкцій.

Від відповідача-1 шляхом застосування підсистеми Електронний суд 18.10.2024 надійшло клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, в якому відповідач не погодився із заявленим позивачем розміром витрат на професійну правничу допомогу та просив зменшити їх розмір. В обґрунтування клопотання відповідач вказав, що заявлена сума гонорару не відповідає розумному розміру, зазначені в акті приймання-здачі наданих послуг окремі види правничих дій є складовими загальної послуги (підготовка та направлення адвокатських запитів є правничими діями з підготовки позовної заяви). Також відповідач-1 звертає увагу, що Запорізька міська рада фінансується з місцевого бюджету і перебуває на території, яка наближена до зони бойових дій.

За змістом ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Представники сторін у судове засідання не з`явились.

Зважаючи на обмежений статтею 244 ГПК України строк розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення, заява розглядається за відсутності представників сторін, за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши заяву товариства з обмеженою відповідальністю ТДС, ЛТД про ухвалення додаткового рішення у справі №908/1120/24, господарський суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 221 Господарського процесуального кодексу України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Згідно із ч.ч. 1, 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат та пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Частиною 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно із ч. 3 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. 4 ст. 126 ГПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат, відповідно до приписів ч. 5 ст. 129 ГПК України, суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Відповідно до ч. 3 ст. 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Виходячи з аналізу вказаних статей, для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу суд повинен виходити з критеріїв складності справи, кваліфікації і досвіду адвоката, фінансового стану клієнта, а також виходити з принципів розумності з врахуванням витраченого адвокатом часу задля надання такої допомоги.

Відшкодування витрат, пов`язаних з оплатою послуг адвоката з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригінала ордеру адвоката, виданого відповідним адвокатським об`єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

Згідно з позовною заявою позивач, відповідно до п. 9 ч. 3 ст. 162 ГПК України зазначав про попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат, зокрема, витрат на професійну правничу допомогу у сумі 17800,00 грн. У судовому засіданні 08.10.2024 представник позивача зазначав про наявність наміру подати докази понесення витрат на правничу допомогу відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України.

На підтвердження здійснення витрат на оплату послуг з надання правової допомоги представником позивача надано копії: ордеру на надання правничої (правової) допомоги серії АР №1175609 від 20.05.2024, договору про надання правничої допомоги № 27/24 від 12.03.2024, рахунків-фактур, актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) та платіжних інструкцій щодо сплати 16000,00 грн. вартості юридичних послуг, акта приймання-передачі наданих послуг (виконаних робіт) від 09.10.2024 до договору про надання правничої допомоги.

Як вбачається з матеріалів справи ТОВ ТДС, ЛТД (Клієнт) та ФОП Неткал Олександром Олександровичем (Адвокат) укладений договір про надання правничої допомоги № 27/24 від 12.03.2024, за умовами якого Адвокат зобов`язався надавати Клієнту правничу допомогу в обсязі та на умовах, передбачених договором, а саме: представляти у встановленому порядку інтереси Клієнта, зокрема, у судах всіх інстанцій та юрисдикцій із усіма без виключення процесуальними правами, а Клієнт зобов`язався оплатити надану правову допомогу у порядку та строки обумовлені сторонами.

Відповідно до п. 4.1 договору вартість наданих юридичних послуг Адвокат визначає самостійно після одержання від Клієнта замовлення на надання правничої допомоги, та виставляє Клієнту відповідний рахунок.

За результатами надання юридичної допомоги складається Акт, що підписується представниками кожної із сторін. В акті вказується обсяг наданої Адвокатом правничої допомоги і її вартість (п. 4.4 Договору).

Відповідно до вказаного договору Адвокатом виставлялись ТОВ ТДС, ЛТД рахунки-фактури (юридичні послуги): № СФ-196-юр від 25.06.2024 на суму 2000,00 грн., № СФ-227-юр від 31.07.2024 на суму 2000,00 грн., № СФ-292-юр від 08.10.2024 на суму 2000,00 грн., №СФ-293-юр від 09.10.2024 на суму 4800,00 грн.; акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) щодо проведення робіт (надання послуг) по рахунках.

Також на виконання умов договору Клієнтом та Адвокатом Неткал О.О. складений та підписаний акт приймання-передачі наданих послуг (виконаних робіт) від 09.10.2024 до договору про надання правничої допомоги, в якому наведений детальний опис наданої послуги (виконаної роботи), кількість витрачених годин та вартість наданої послуги:

- підготовка та направлення адвокатських запитів до Районної адміністрації Запорізької міської ради по Вознесенівському району, Запорізької міської ради, Виконавчого комітету Запорізької міської ради, Департаменту інфраструктури та благоустрою Запорізької міської ради, ОСББ «Перемога 115» (з 12.03.2024 по 31.03.2024) (4 години, 4800,00 грн.); підготовка до Господарського суду Запорізької області позовної заяви про відшкодування матеріальної шкоди (з 08.04.2024 по 15.04.2024) (7 годин., 5200,00 грн.); участь представника у судових засіданнях у справі № 908/1120/24 (25.06.2024, 31.07.2024, 08.10.2024) (6000,00 грн.)., всього на суму 16000,00 грн.

Позивачем надані послуги оплачені, що підтверджується відповідними платіжними інструкціями на суму 16000,00 грн.

Абзацами 1, 2 ч. 8 ст. 129 ГПК України визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у п. 95 рішення у справі Баришевський проти України від 26.02.2015, п.п. 34-36 рішення у справі Гімайдуліна і інших проти України від 10.12.2009, п. 80 рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006, п. 88 рішення у справі Меріт проти України від 30.03.2004 заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування названих витрат, крім судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним. У зв`язку з цим суд з урахуванням обставин конкретної справи, зокрема, ціни позову може обмежити цей розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи. Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу.

Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини 5-6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідач-1, надавши клопотання про зменшення витрат на правову допомогу, зазначив, що заявлена до стягнення сума не відповідає розумному розміру, а зазначені в акті приймання-здачі наданих послуг окремі види правничих дій є складовими загальної послуги, зокрема, підготовка та направлення адвокатських запитів є правничими діями з підготовки позовної заяви.

Суд враховує, що Актом приймання-передачі наданих послуг (виконаних робіт) від 09.10.2024 сторони узгодили детальний опис, кількість витраченого часу та вартість наданих Адвокатом послуг. Вартість перелічених послуг не є завищеною.

Доводи відповідача-1 про включення до переліку наданих послуг підготовку та направлення адвокатських запитів, тоді як ці послуги є діями підготовки позовної заяви, суд відхиляє як необґрунтовані. З обставин справи та наданих позивачем обґрунтувань вбачається, що підготовка та направлення адвокатських запитів до Районної адміністрації Запорізької міської ради по Вознесенівському району, Запорізької міської ради, Виконавчого комітету Запорізької міської ради, Департаменту інфраструктури та благоустрою Запорізької міської ради, ОСББ «Перемога 115» зумовлені необхідністю отримання доказів у справі, на яких і ґрунтувались позовні вимоги щодо визначення особи, яка має відповідати за позовом.

Відносно посилання відповідача-1 на фінансування Запорізької міської ради з місцевого бюджету і перебування на території, яка наближена до зони бойових дій, суд відзначає, що сама по собі відсутність бюджетних коштів не є підставою для звільнення боржника від покладеного на нього в силу закону обов`язку, зокрема щодо відшкодування понесених іншою стороною судових витрат.

Суд також зазначає, що військова агресія Російської Федерації проти України стала підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб (з подальшим продовженням), відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні». Разом з тим, всі громадяни та підприємства, установи та організації України знаходяться в однаковому становищі, тому позивач у справі (ТОВ ТДС, ЛТД) також знаходиться в несприятливому економічному становищі, а отже правомірно очікує на відшкодування понесених ним судових витрат, які пов`язані із зверненням до суду за захистом порушених прав.

Втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях ст. 627 ЦК України, принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану роботу, закріпленому у статті 43 Конституції України. Аналогічну правову позицію викладено в постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19.

Правомірність та дійсність понесення позивачем відповідних витрат підтверджується матеріалами справи.

Згідно до ч. 4 ст. 129 ГПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Зазначені положення кореспондуються з європейськими стандартами, зокрема п. 14 Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно шляхів полегшення доступу до правосуддя №R(81) 7, в якому передбачено, що, за винятком особливих обставин, сторона, що виграла справу, повинна в принципі отримувати від сторони, що програла, відшкодування зборів і витрат, включаючи гонорари адвокатів, які вона обґрунтовано понесла у зв`язку з розглядом.

Отже, суд дійшов висновку, що поданими та вказаними вище документами підтверджено статус адвоката Неткал О.О., а відтак правова природа зазначених витрат ТОВ ТДС, ЛТД (позивача) є витратами на оплату професійної правничої допомоги адвоката в розумінні статті 126 Господарського процесуального кодексу України.

Розмір наведених витрат на професійну правничу допомогу адвоката суд визнав співмірним заявленим у позові вимогам.

На підставі викладеного, з урахуванням задоволення позовних вимог відносно Запорізької міської ради, суд визнав за необхідне стягнути з відповідача-1 на користь позивача 16000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу адвоката, пов`язаних з розглядом справи № 908/1120/24.

Запорізькою міською радою 22.12.2023 прийнято рішення № 75 Про бюджет Запорізької міської територіальної громади на 2024 рік, згідно з додатком 3 якого головним розпорядником бюджетних коштів визначено Виконавчий комітет Запорізької міської ради.

Запорізька міська рада не є розпорядником бюджетних коштів та не має рахунків у фінансових установах. Головним розпорядником коштів, який здійснює видатки, є Виконавчий комітет Запорізької міської ради.

Таким чином, оскільки Виконавчий комітет Запорізької міської ради є головним розпорядником бюджетних коштів в м. Запоріжжі, який здійснює заходи, що реалізуються за рахунок коштів бюджету, тому стягнення коштів на користь позивача слід здійснювати з Запорізької міської ради в особі Виконавчого комітету Запорізької міської ради.

Керуючись ст.ст. 123, 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Заяву товариства з обмеженою відповідальністю ТДС, ЛТД про ухвалення додаткового рішення у справі №908/1120/24 задовольнити.

2.Стягнути з Запорізької міської ради (пр. Соборний, буд. 206, м. Запоріжжя, 69105; ідентифікаційний код 04053915) в особі Виконавчого комітету Запорізької міської ради (пр. Соборний, буд. 206, м. Запоріжжя; 69105; ідентифікаційний код 02140892) на користь товариства з обмеженою відповідальністю ТДС, ЛТД (вул. Патріотична, 86/вул. Перемоги, 121, м. Запоріжжя, 69005; ідентифікаційний код 13605682) 16000,00 грн. (шістнадцять тисяч грн. 00 коп.) витрат на професійну правничу допомогу. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Додаткове рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст.ст. 240, 241, 244 ГПК України 11.11.2024.

Суддя В.В. Левкут