Рішення

від 05.11.2024 по справі 910/6101/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

05.11.2024Справа № 910/6101/24Господарський суд міста Києва, у складі судді Кирилюк Т.Ю., за участю секретаря судового засідання Шадури М.Ю., розглянувши заяву про ухвалення додаткового рішення по справі № 910/6101/24

за позовом: ОСОБА_1

ОСОБА_2

до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "ВЕНЕЦІЯ 10/1"

про визнання недійсним рішення установчих зборів та припинення юридичної

особи

представники сторін:

від позивачів: Абонгале Л.С.

від відповідача: ОСОБА_3

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Господарського суду міста Києва перебувала справа за позовом фізичних осіб ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_4 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "ВЕНЕЦІЯ 10/1" про визнання недійсним рішення установчих зборів та припинення юридичної особи.

Позовні вимоги були обґрунтовані порушенням прав позивачів при створенні юридичної особи - відповідача.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 01.10.2024 у задоволенні позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_4 відмовлено.

До Господарського суду міста Києва від Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "ВЕНЕЦІЯ 10/1" 07.10.2024 (сформована в системі "Електронний суд" 04.10.2024) надійшла заява про ухвалення додаткового рішення у справі № 910/6101/24.

Через систему "Електронний суд" 08.10.2024 (сформовано в системі 07.10.2024) до Господарського суду міста Києва надійшла заява позивачів із запереченнями на заяву про ухвалення додаткового рішення.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.10.2024 розгляд заяви Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "ВЕНЕЦІЯ 10/1" про ухвалення додаткового рішення у справі № 910/14734/23 було призначено на 05.11.2024.

У судове засідання 05.11.2024 з`явились представники учасників справи та надали усні пояснення по суті поданої заяви. Представник позивачів просив суд зменшити розмір витрат, заявлений до стягнення відповідачем.

Дослідивши подану заяву відповідача, а також, матеріали справи, судом встановлено наступне.

Згідно з частиною першою статті 244 Господарського процесуального кодексу України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; судом не вирішено питання про судові витрати.

Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення (частина третя статті 244 Господарського процесуального кодексу України).

У відповідності до статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Відповідно до положень частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Як вбачається із матеріалів справи, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення 01.10.2024 у справі №910/6101/24, в свою чергу 04.10.2024 через систему "Електронний суд" відповідач подав до Господарського суду міста Києва заяву про ухвалення додаткового рішення та докази, що підтверджують судові витрати.

З огляду на викладене, суд дійшов до висновку про дотримання представником відповідача строків для подання до суду доказів, що підтверджують розмір витрат на професійну правничу допомогу відповідачем.

Судом встановлено, що між відповідачем та адвокатом укладено договір № б/н від 01.03.2024 про надання правничої допомоги, відповідно до умов якого адвокат зобов`язався надати юридичні послуги, а відповідач оплатити їх вартість. В подальшому, сторони уклали додаток № 3 від 27.05.2024 до договору № б/н від 01.03.2024. Також, в матеріалах справи містяться ордер на надання правничої (правової) допомоги відповідачу у справі, виданий адвокатом Андрушко Ігорем Петровичем та свідоцтво про право на зайняття останнім адвокатською діяльністю і посвідчення адвокату.

Частиною восьмою статті 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Як вбачається з пунктів 1-2 додатку № 3 від 27.05.2024 до договору № б/н від 01.03.2024, даний додаток № 3 визначає вид правничої допомоги та розмір винагороди (гонорар), які надаються клієнту в рамках договору про надання правничої допомоги від 01.03.2024. Сторони домовилися, що вид правничої допомоги - це правнича допомога, пов`язана з підготовкою та розглядом справи № 910/6101/24 в Господарському суді міста Києва. Розмір винагороди (гонорар) за цим додатком за консультацію клієнта, узгодження правової позиції - 5 000,00 грн; підготовка, оформлення та подання відзиву на позовну заяву до суду - 10 000,00 грн; підготовка, оформлення та подання до суду інших необхідних процесуальних документів та заяв по суті в даній справі - 10 000,00 грн; витрати на професійну правничу допомогу адвоката щодо представництва у суді першої інстанції (примірна кількість засідань 5) - 25 000,00 грн. Всього - 50 000,00 грн.

Відповідно до акту надання правничої допомоги до договору про надання правничої допомоги від 01.03.2024 та додатку № 3 від 27.05.2024 адвокат надав відповідачу правничу допомогу, пов`язану із підготовкою та розглядом справи № 910/3401/24 за період з 27.05.2024 по 01.10.2024, розмір виплати (гонорару) склав 50 000,00 грн.

Таким чином, матеріали справи містять документи, які свідчать про надання правової допомоги та її вартість.

За приписами статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом; адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Згідно статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Вирішуючи питання про розподіл витрат, пов`язаних з наданням правничої допомоги адвокатом, суд враховує, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Суд не має право втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

У той же час, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини шостої статті 126 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

За наявності заперечень іншої сторони суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Зазначене клопотання було заявлено позивачами в заяві від 08.10.2024. Відповідно до змісту заяви, останні стверджують, що до заяви відповідачем не додано належний документ на підтвердження сплати коштів за актом надання правничої допомоги. А наявна роздруківка, яка підписана «Платіжна інструкція кредитового переказу коштів» № 84 від 01.10.2024 не містить печатки банку, а також підписів платника та надавача послуг. Крім того, представник стверджує, що в спеціальній ячейці із назвою - «дата виконання» не міститься ані штампу, ані підпису надавача платних послуг, що, на думку представника позивачів, свідчить про невиконання платежу. Також, представник позивачів надав заперечення по сумі компенсації судових витрат. Він стверджує, що відповідачем не врахована дійсна кількість проведених судових засідань, а саме: 2. В той час, як останній просить стягнути 25 000,00 грн. саме за участь представника у 5 судових засідання, як про це вказано в пункті 2 додатку № 3 до договору. Крім того, позивачами заперечується відшкодування вартості послуг адвоката, зазначеної у підпункті 3 пункту 2 Додатку № 3, яка складає 10 000,00 грн. Він стверджує, що адвокатом відповідача не було подано жодного процесуального документу та заяви по суті даної справи, окрім відзиву на позовну заяву, а також клопотання про відкладення розгляду справи. А, в свою чергу, вартість за підготовку, оформлення та подання до суду саме відзиву на позовну заяву визначено в цьому додатку окремо у підпункті 1.2 пункту 2, яка також складає 10 000,00 грн.

Суд звертає увагу, що за приписами частини 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи. Аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та постанові від 22.10.2020 Верховного Суду по справі №910/9187/19.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який водночас повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині четвертій статті 126 Господарського процесуального кодексу України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на не співмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 21.05.2019 у справі №903/390/18, від 21.01.2020 у справі № 916/2982/16, від 07.07.2020 у справі № 914/1002/19.

У разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 Господарського процесуального кодексу України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. (частина 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

У випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо. Дана правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21.

Виходячи з аналізу положень статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту адвокат отримує винагороду у вигляді гонорару, обчислення якого, підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При цьому адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката у залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 07.09.2020 у справі №910/4201/19).

У постанові від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права.

Отже, у випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.

Вирішуючи питання, чи є розмір витрат відповідача на професійну правничу допомогу обґрунтованим та пропорційним до предмета спору у цій справі, суд не може погодитись, що витрати на професійну правничу допомогу заявлені представником відповідача у розмірі 50 000,00 грн. є належним чином обґрунтовані.

Судом враховано, що адвокат відповідача дійсно був присутній тільки у трьох судових засіданнях з 4, які були призначені судом. На одному судовому засіданні він не був присутній за власним клопотанням. При цьому, суд звертає увагу відповідача, що в умовах додатку № 3 від 27.05.2024 сторонами передбачено кількісне значення судових засідань - 5, навіть і якщо воно прописано, як «примірна». Також, в тому ж розділі визначена і загальна сума винагороди за участь адвоката у судових засіданнях, що становить 25 000,00 грн.

Тому, з урахуванням передбачених умов щодо обсягу послуг та їх вартісній оцінці, Господарський суд міста Києва приходить до висновку, що сторонами арифметично визначено вартість надання послуг адвокатом щодо приймання участі в одному судовому засіданні. І така вартість складає 5 000,00 грн. за участь в одному судовому засіданні. Отже, прибувши до суду у три судових засідання для представлення інтересів відповідача у зазначеній справі, адвокат надав цього виду послуг на 15 000,00 грн.

Одночасно, судом ураховано кількість та обсяг підготовлених представником відповідача процесуальних документів та тривалість розгляду справи судом.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що відповідачем, до моменту звернення до суду із заявою про винесення додаткового рішення щодо відшкодування судових витрат, по суті розгляду справи було подано тільки відзив на позовну заяву та клопотання про відкладення розгляду справи. І, в свою чергу, вартість надання послуг з підготовки, оформлення та подання відзиву на позовну заяву, окремо визначено у підпункті 1.2 пункту 2 Додатку № 3 до договору про надання правничої допомоги. Вона також складає 10 000,00 грн.

Отже, враховуючи все вищенаведене у сукупності, суд вважає, що відповідачем надано до суду належні та допустимі докази надання адвокатом відповідачу послуг з надання правничої допомоги на загальну суму 30 000,00 грн. (5 000,00 грн. за консультацію, узгодження правової позиції + 10 000,00 грн. за оформлення та подачу до суду відзиву на позовну заяву + 15 000,00 грн. за приймання участі у 3 судових засіданнях).

При цьому, судом враховані заперечення позивачів щодо неналежності доказу фактичного здійснення оплати відповідачем адвокату за надані послуги. Однак, судом відхиляються зазначені твердження, так як матеріали справи містять окрім платіжної інструкції, яка теж досліджена судом ще і заключну виписку відповідача за період з 01.10.2024 по 01.10.2024. В зазначеній виписці наявна печатка та підпис уповноваженої особи для проведення фінансових операцій.

З огляду на викладене, суд дійшов до висновку про дотримання представником відповідача строків для подання до суду доказів, що підтверджують розмір витрат на професійну правничу допомогу представника позивача за первісним позовом.

Водночас, під час вирішення питання про розподіл судових витрат, господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи (аналогічний висновок викладений у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, у постановах Верховного Суду від 22.06.2022 у справі № 904/7334/21, від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19).

Згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи все вищевикладене у сукупності, суд не може погодитись, що витрати на професійну правничу допомогу, заявлені представником відповідача у розмірі 50 000,00 грн. є співрозмірні до предмета спору, ступеню складності справи, а також, фактичному об`єму наданих послуг.

Отже, враховуючи принципи співмірності та розумності судових витрат, суд дійшов висновку про зменшення розміру витрат на правничу допомогу відповідачу до суми 30 000,00 грн.

Керуючись приписами статей 123, 126, 129, 221, 244 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В:

1. Заяву про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.

2. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ІПН НОМЕР_1 ) на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ВЕНЕЦІЯ 10/1» ((03189, м. Київ, вул. Самійла Кішки, 10/1; ЄДРПОУ 45366423) 10 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

3. Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ; ІПН НОМЕР_2 ) на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ВЕНЕЦІЯ 10/1» ((03189, м. Київ, вул. Самійла Кішки, 10/1; ЄДРПОУ 45366423) 10 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

4. Стягнути з ОСОБА_4 ( АДРЕСА_2 ; ІПН НОМЕР_3 ) на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ВЕНЕЦІЯ 10/1» ((03189, м. Київ, вул. Самійла Кішки, 10/1; ЄДРПОУ 45366423) 10 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

5. В іншій частині заяви відмовити.

6.Додаткове рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено в порядку та строк, встановлені розділом ІV Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 11.11.2024.

Суддя Кирилюк Т.Ю.