Ухвала

від 24.02.2025 по справі 910/6101/24

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

24 лютого 2025 року

м. Київ

cправа № 910/6101/24

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Студенця В.І.,

розглянувши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3

на рішення Господарського суду міста Києва

(суддя - Кирилюк Т.Ю.)

від 01.10.2024

та постанову Північного апеляційного господарського суду

(головуючий суддя - Андрієнко В.В., судді: Сітайло Л.Г., Шапран В.В.)

від 08.01.2025

у справі № 910/6101/24

за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3

до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Венеція 10/1"

про визнання недійсним рішення установчих зборів та припинення юридичної особи,

ВСТАНОВИВ:

Фізичні особи ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулись до Господарського суду міста Києва з позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Венеція 10/1" у якому просили суд:

- визнати недійсними рішення установчих зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Венеція 10/1" (ЄДРПОУ: 45366423) від 01 жовтня 2023 року, яке оформлене у вигляді протоколу установчих зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .

- припинити юридичну особу Об`єднання співвласників Документ сформований в системі «Електронний суд» 25.10.2024 11 багатоквартирного будинку "Венеція 10/1" (ЄДРПОУ: 45366423), зареєстровану 06 грудня 2023 року.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 01.10.2024 у справі №910/6101/24 у в задоволені позову відмовлено повністю.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 08.01.2025 рішення Господарського суду міста Києва від 01.10.2024 у справі №910/6101/24 залишено без змін.

Не погоджуючись з рішенням Господарського суду міста Києва від 01.10.2024 та постановою Північного апеляційного господарського суду від 08.01.2025 у справі №910/6101/24, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 подали касаційну скаргу на зазначені судові рішення.

Перевіривши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 судом встановлено, що вона не відповідає вимогам статті 290 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України у касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні, та скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано без урахування вказаного висновку (п. 5 ч.2 ст. 290 Господарського процесуального кодексу України).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування конкретної норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду (п. 5 ч.2 ст. 290 Господарського процесуального кодексу України).

При поданні касаційної скарги на підставі пункту 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України скаржник повинен чітко зазначити норму права щодо якої відсутній висновок її застосування із конкретизацією правовідносин, в яких цей висновок відсутній.

У разі оскарження судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, касаційна скарга має містити зазначення обставин, наведених у частинах 1, 3 статті 310 ГПК. Якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо не дослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому на думку скаржника останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права.

Крім того, заявник касаційної скарги повинен враховувати, що за змістом пункту 1 частини третьої статті 310 ГПК України відкриття касаційного провадження через недослідження зібраних у справі доказів можливе лише за умови наявності у касаційній скарзі інших обґрунтованих підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень, наведений в частині другій статті 287 Господарського процесуального кодексу України, є вичерпним, тому суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

Лише посилання скаржника, як на підставу для відкриття касаційного провадження, на порушення норм процесуального та матеріального права, неврахування висновків Верховного Суду, без зазначення конкретних норм права (пункт, частина, стаття), які, на думку скаржника, неправильно чи з порушенням застосовано судами попередніх інстанцій при прийнятті оскаржуваних судових рішень, не можна вважати таким, що відповідає вимогам пункту 5 частини 2 статті 290 ГПК України.

У касаційній скарзі позивачі підставою касаційного оскарження зазначають п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України, оскільки вважають, що судами попередніх інстанцій при ухваленні оскаржуваних судових рішень застосовано норми права без урахування висновків щодо їх застосування, викладених у постановах Верховного Суду від 01.02.2022 у справі №910/5179/20, від 10.09.2019 у справі №921/36/18, від 01.04.2020 у справі №813/1056/18.

Проте скаржники не наводять щодо застосування яких саме конкретних, чітко визначених норм матеріального або процесуального права (пункт, абзац, частина тощо якої статті та якого нормативно-правового акту, і в першу чергу Кодексу чи Закону України) викладено висновки у постановах Верховного Суду, на які вони посилаються, та не застосовано судами попередніх інстанцій при прийнятті оскаржуваних судових рішень. Тобто скаржникам треба зазначити норми права, які не враховано судами попередніх інстанцій у кожній з наведених постанов окремо, а не лише посилатися на порушення судами норм права загальними фразами.

Пунктом 2 частини 4 статті 290 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до частини 2 статті 123 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".

Відповідно до підпункту 5 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду встановлюється у розмірі - 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Частиною другою статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру судовий збір справляється у розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ст. 6 Закону України "Про судовий збір", у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2024 встановлено у розмірі 3028, 00 грн.

Відповідно до ч. 7 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" у разі коли позов немайнового характеру подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір сплачується кожним позивачем окремим платіжним документом у розмірах, установлених статтею 4 цього Закону за подання позову немайнового характеру.

При цьому згідно з ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі застосовується коефіцієнт 0.8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Касаційну скаргу подано до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в електронній формі з використанням системи «Електронний суд», тому при поданні касаційної скарги має застосовуватись коефіцієнт 0.8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Предметом позову у даній справі є дві вимоги немайнового характеру: (1) про визнання недійсним рішення установчих зборів та (2) про припинення юридичної особи. У касаційній скарзі позивачі просять скасувати рішення судів попередніх інстанцій та постановити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в поновному обсязі. Тобто кожен з позивачів просить задовольнити 2 вимоги немайнового характеру.

З огляду на наведене та з урахуванням коефіцієнту 0.8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору, розмір судового збору, що підлягав сплаті за подання касаційної скарги кожним скаржником окремим платіжним документом становить 9689, 60 грн, а саме: (3028,00*2)*200% = 12 112, 00 грн*0,8, де 3028, 00 - ставка судового збору за вимогу немайнового характеру, 2 - кількість вимог немайнового характеру, 200% - ставка за подання касаційної скарги. А загальна сума судового збору за подання касаційної скарги у даній справі = 29 068, 80 грн.

Разом з тим до касаційної скарги у якості доказів сплати судового збору додано квитанції №0.0.4159816538.1 від 28.01.2025 про сплату ОСОБА_1. 2019, 00 грн, №0.0.4159822208.1 від 28.01.2025 про сплату ОСОБА_2 2019, 00 грн, №0.0.4159797401.1 від 28.01.2025 про сплату ОСОБА_3 2019, 00 грн, отже кожним із скаржників недоплачено суми судового збору у розмірі 7670, 60 грн (9689, 60 грн - 2019, 00 грн).

Згідно з частиною 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Відповідно до частини 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Враховуючи викладене та те, що у касаційній скарзі не наведено щодо застосування яких саме конкретних, чітко визначених норм матеріального або процесуального права (пункт, абзац, частина тощо якої статті та якого нормативно-правового акту, і в першу чергу Кодексу чи Закону України) викладено висновок у постановах Верховного Суду, на які посилаються скаржники, та не застосовано судами попередніх інстанцій при прийнятті оскаржуваних судових рішень та до касаційної скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановленому законом розмірі, то така касаційна скарга вважається поданою без додержання відповідних вимог процесуального законодавства, і підлягає залишенню без руху на підставі частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 174, 234, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Суд, -

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на рішення Господарського суду міста Києва від 01.10.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.01.2025 у справі №910/6101/24 залишити без руху та надати строк для усунення недоліків, що не перевищує десять днів з дня вручення ухвали.

2. ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 усунути недоліки, встановлені в даній ухвалі у такий спосіб:

- навести, щодо застосування яких саме конкретних, чітко визначених норм матеріального або процесуального права (пункт, абзац, частина тощо якої статті та якого нормативно-правового акту, і в першу чергу Кодексу чи Закону України) викладено висновки у кожній окремій постанові Верховного Суду, на які посилаються скаржники, та не застосовано судами попередніх інстанцій при прийнятті оскаржуваних судових рішень;

- ОСОБА_1 , надати суду окремий платіжний документ, що підтверджує доплату судового збору за подання касаційної скарги у розмірі 7670,60 грн;

- ОСОБА_2 , надати суду окремий платіжний документ, що підтверджує доплату судового збору за подання касаційної скарги у розмірі 7670, 60 грн;

- ОСОБА_3 надати суду окремий платіжний документ, що підтверджує доплату судового збору за подання касаційної скарги у розмірі 7670,60 грн.

3. Роз`яснити, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали скарга вважатиметься неподаною та буде повернута скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Суддя-доповідач В. Студенець