Постанова

від 20.01.2025 по справі 910/6101/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

(додаткова)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" січня 2025 р. Справа№ 910/6101/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Андрієнка В.В.

суддів: Сітайло Л.Г.

Шапрана В.В.

секретар судового засідання - Чечотка В.Д.

учасники справи:

від позивача 1: не з`явився;

від позивача 2: не з`явився;

від позивача 3: не з`явився;

від відповідача: Андрушко І.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Венеція 10/1"

про ухвалення додаткового рішення.

за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Господарського суду міста Києва від 01.10.2024 (повний текст рішення складено та підписано 09.10.2024)

у справі №910/6101/24 (суддя Кирилюк Т.Ю.)

за позовом 1. ОСОБА_1

2. ОСОБА_2

3. ОСОБА_3

до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Венеція 10/1"

про визнання недійсним рішення установчих зборів та припинення юридичної особи,-

УСТАНОВИВ:

Фізичні особи ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулись до Господарського суду міста Києва з позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Венеція 10/1" про визнання недійсним рішення установчих зборів та припинення юридичної особи.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням прав позивачів при створенні юридичної особи - відповідача.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 01.10.2024 у справі №910/6101/24 в задоволені позову відмовлено повністю.

Не погодившись з прийнятим рішення, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, у якій просив суд: відкрити апеляційне провадження у справі №910/6101/24; апеляційну скаргу на рішення Господарського суду міста Києва від 01.10.2024 у справі №910/6101/24 задовольнити; скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 01.10.2024 у справі №910/6101/24 та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 08.01.2025 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 01.10.2024 у справі №910/6101/24 залишено без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 01.10.2024 залишено без змін.

09.01.2025 через електронний суд від Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Венеція 10/1" надійшла заява про ухвалення додаткового рішення у справі №910/6101/24, у даній заяві Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Венеція 10/1" просило суд ухвалити додаткове рішення у справі та стягнути з ОСОБА_1 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Венеція 10/1" понесені відповідачем судові витрати на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції у розмірі 20 000,00 грн.

Понесення витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції відповідач підтверджує наступними документами:

- копією ордеру на надання правничої (правової) допомоги;

- копією Договору про надання правничої допомоги від 01.03.2024 допомоги (міститься в матеріалах справи);

- копією свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю;

- копією посвідчення адвоката;

- копією Додатку № 6 від 04.11.2024 до Договору про надання правничої допомоги від 01.03.2024;

- копією платіжної інструкції від 04.11.2024;

- копією виписки із рахунку адвокати Андрушка І.П. від 04.11.2024;

- копією Акту від 08.01.2025 надання правничої допомоги до Договору про надання правничої допомоги від 01.03.2024;

- детальним описом робіт.

Згідно протоколу передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу) (складу суду) від 09.01.2025 заяву Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Венеція 10/1" про ухвалення додаткового рішення у справі №910/6101/24 передано на розгляд колегії у складі: Андрієнко В.В. (головуючий суддя), судді Сітайло Л.Г., Шапран В.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.01.2025 заяву Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Венеція 10/1" про ухвалення додаткового рішення у справі №910/6101/24 призначено до розгляду на 20.01.2025. Надано можливість позивачу, у строк до 20.01.2025 надати суду клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, у даній справі.

16.01.2025 через електронний суд від ОСОБА_1 надійшло клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, у якому позивач просив суд зменшити витрати на оплату правничої допомоги адвоката до 7 000 грн, оскільки на думку останнього заявленна сума до стягнення є необґрунтованою та безпідставною.

У судове засідання, яке відбулось 15.01.2025 з`явився представник відповідача та надав суду пояснення стосовно обставин та вимог зазначених у заяві про стягнення витрат на правничу допомогу.

Представник позивача просив розгляд заяви про ухвалення додаткового рішення у справі № 910/6101/24 проводити без участі представника апелянта - адвоката Агбонгале Л.С.

Згідно з положеннями статті 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу.

Статтею 16 ГПК України передбачено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

У силу положень пункту 12 частини третьої статті 12 ГПК України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Впровадження зазначеного принципу має на меті забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Розглянувши заяву Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Венеція 10/1" про ухвалення додаткового судового рішення, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, колегія суддів установила наступне.

Відповідно до ч. 2 п. 3 ст. 233 ГПК України суд може вирішити питання розподілу судових витрат у додатковому рішенні після ухвалення рішення за результатами розгляду справи по суті.

Згідно з ч. 1 п. 3 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

За приписами ч. 3 - 5 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Порядок розподілу судових витрат визначено статтею 129 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно із частинами 4, 8 статті 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

При визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Як зазначалось вище, частиною 5 ст. 126 ГПК України установлено, що у разі недотримання вимог ч. 4 ст. 126 ГПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 126 ГПК України).

З матеріалів справи убачається, що 06.11.2024 відповідач звертаючись до суду апеляційної інстанції із відзивом, в якому зазначив попередній розрахунок суми судових витрат на професійну правничу допомогу, які відповідач очікує понести у зв`язку з розглядом справи в суді апеляційної інстанції.

08.01.2025 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 01.10.2024 у справі №910/6101/24 залишено без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 01.10.2024 залишено без змін.

09.01.2025 через електронний суд від Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Венеція 10/1" надійшла заява про ухвалення додаткового рішення у справі №910/6101/24.

Ураховуючи вимоги ст. 129 ГПК України, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позивачем було виконано вимоги Закону стосовно строку та порядку подання указаної заяви.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції у розмірі 20 000,00 грн відповідачем надано копії наступних доказів:

- копію ордеру на надання правничої (правової) допомоги;

- копію Договору про надання правничої допомоги від 01.03.2024 допомоги (міститься в матеріалах справи);

- копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю;

- копію посвідчення адвоката;

- копію Додатку № 6 від 04.11.2024 до Договору про надання правничої допомоги від 01.03.2024;

- копію платіжної інструкції від 04.11.2024;

- копію виписки із рахунку адвокати Андрушка І.П. від 04.11.2024;

- копію Акту від 08.01.2025 надання правничої допомоги до Договору про надання правничої допомоги від 01.03.2024;

- детальний описом робіт.

Відповідно до п. 4.1 договору про надання правової допомоги від 01.03.2024, укладеного між адвокатом Андрушко І.П. та відповідачем, розмір конкретного виду правничої допомоги, що надається в рамках даного договору, може визначатися у додатках до даного договору або в рахунках на оплату.

04.11.2024 між адвокатом Андрушко І.П. та відповідачем укладено додаток №6 до договору про надання правової допомоги від 01.03.2024.

Згідно з п. 1 додатку, сторони домовились, що даний додаток визначає вид правничої допомоги та розмір винагороди (гонорар), які надаються клієнту (Об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку "Венеція 10/1") в рамках договору про надання правової допомоги від 01.03.2024.

Відповідно до п. 2 додатку, сторони домовилися, що вид правничої допомоги та розмір винагороди (гонорар) адвоката становитиме:

- зустріч та консультація клієнта, узгодження правової позиції щодо поданої апеляційної скарги - 5 000,00 грн.;

- підготовка, оформлення та подання відзиву на апеляційну скаргу, інших необхідних процесуальних документів та заяв по суті в даній справі - 10 000,00 грн.;

- витрати на професійну правничу допомогу адвоката щодо представництва у суді апеляційної інстанції, в т.ч. участь в судових засіданнях - 5 000,00 грн.

Всього: 20 000,00 (двадцять тисяч) грн.

04.11.2024 відповідачем було сплачено адвокату Андрушко І.П. грошові кошти у розмірі 20 000,00 грн. відповідно до договору про надання правничої допомоги від 01.03.2024 та додатку № 6 від 04.11.2024

08.01.2025 між відповідачем та адвокатом Андрушко І.П. був підписаний Акт надання правничої допомоги до Договору про надання правничої допомоги від 01.03.2024 та Додатку № 6 від 04.11.2024 на суму 20 000,00 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

При цьому, витрати на професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у справі № 922/445/19 від 03.10.2019.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (наприклад, рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України, заява №19336/04, п. 269).

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 11.05.2018 у справі №910/8443/17 та у практиці Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у п. 95 рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015, п.п.34-36 рішення у справі "Гімайдуліна і інших проти України" від 10.12.2009, п.80 рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006, п.88 рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (ч.ч. 5-6 ст. 126 ГПК України).

Таку правову позицію щодо права суду зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони, викладено в постановах об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, від 22.11.2019 у справі №902/347/18, від 06.12.2019 у справі № 910/353/19.

Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі установленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність, ураховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

У постанові Об`єднаної палати Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 Верховний Суд зазначив, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

Як зазначалось вище, частиною 5 ст. 126 ГПК України установлено, що у разі недотримання вимог ч. 4 ст. 126 ГПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (ч.ч. 5-6 ст. 126 ГПК України).

Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі установленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

Не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Подібний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України").

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Оскільки зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, відповідно до частин п`ятої та шостої статті 126 ГПК України можливе виключно на підставі клопотання заінтересованої сторони з підстав недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт, суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи (аналогічна правова позиція викладена в постановах об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, від 22.11.2019 у справі № 902/347/18, від 22.11.2019 у справі № 910/906/18, від 06.12.2019 у справі № 910/353/19).

Апеляційний суд, дослідивши надані відповідачем докази на підтвердження факту понесення витрат на професійну правничу допомогу, а також заперечення позивача, вважає за можливе зменшити розмір таких витрат.

Так, проаналізувавши зміст відзиву на апеляційну скаргу подібними за змістом відзиву на позовну заяву. Тобто, правова позиція відповідача не змінилася.

Ураховуючи обставини даної справи, предмет та підстави позовних вимог, заперечення позивача проти розміру витрат на правову допомогу, колегія суддів дійшла висновку, що визначений відповідачем розмір витрат на послуги адвоката є завищеним, не відповідає критеріям розумності та співрозмірності, що суперечить принципу розподілу витрат.

У зв`язку з цим, колегія суддів дійшла висновку про необхідність зменшення витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, та наявність підстав для стягнення з позивача на користь відповідача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 22 000,00 грн.

Керуючись ст. 123, 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Заяву Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Венеція 10/1" про ухвалення додаткового рішення по справі №910/6101/24 задовольнити частково.

2. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ІПН НОМЕР_1 ) на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Венеція 10/1" (03189, м. Київ, вул. Самійла Кішки, 10/1; ЄДРПОУ 45366423) 10 000 (десять тисяч) грн. 00 коп витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.

3. У задоволені решти вимог заяви відмовити.

4. Доручити Господарському суду міста Києва видати наказ на виконання даної постанови.

Додаткова постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287, 288 ГПК України.

Повний текст постанови складено та підписано 29.01.2025.

Головуючий суддя В.В. Андрієнко

Судді Л.Г. Сітайло

В.В. Шапран