Рішення

від 24.10.2024 по справі 520/28153/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.10.2024м. ХарківСправа № 520/28153/23

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Буракової А.М.

при секретарі судового засідання Чабан А.А.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Головного управління ДПС у Харківській області, до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "БРІЛЛЕТ" , 2. Фермерського господарства "ПЕРВОМАГРО" , 3. Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНОПЛЯР , 4. Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Грін Ленд" про визнання договорів недійсними за участю представників:

позивача - Поліщук О.В., Власенко Ю.О.

відповідача 1 - Гончаренко В.В.

відповідача 2 - Гончаренко В.В.

відповідача 3 - Гончаренко В.В.

відповідача 4 - Гончаренко В.В.

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2023 року Головне управління ДПС у Харківській області (позивач) звернулось до Харківського окружного адміністративного суду із позовною заявою до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "БРІЛЛЕТ", 2. Фермерського господарства "ПЕРВОМАГРО", 3. Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНОПЛЯР", 4. Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО ГРІН ЛЕНД" (відповідачі) про:

- визнання договору поставки № 0304/2023-1 від 03.04.2023, укладеного між ТОВ "БРІЛЛЕТ" та ФГ "ПЕРВОМАГРО" недійсним;

- визнання договору поставки № 0604/23 від 06.04.2023, укладеного між ТОВ "БРІЛЛЕТ" та ТОВ "КОНОПЛЯР" недійсним;

- визнання договору поставки № 2003-23 від 20.03.2023, укладеного між ТОВ "БРІЛЛЕТ" та ТОВ "АГРО ГРІН ЛЕНД" недійсним;

- визнання договору поставки № 0302-22 від 03.02.2023, укладеного між ТОВ "БРІЛЛЕТ" та ТОВ "АГРО ГРІН ЛЕНД" недійсним;

- застосування наслідків недійсності правочинів, передбачених ч. 3 ст. 228 ЦК України та стягнути з ТОВ "БРІЛЛЕТ" на користь ФГ "ПЕРВОМАГРО" 4132222,98 грн.;

- застосування наслідків недійсності правочинів, передбачених ч. 3 ст. 228 ЦК України та стягнути з ФГ "ПЕРВОМАГРО" на користь держави 4132222,98 грн.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 25 січня 2024 року позов ГУ ДПС у Харківській області було задоволено.

Визнано договір поставки № 0304/2023-1 від 03.04.2023 укладений між ТОВ "БРІЛЛЕТ" та ФГ "ПЕРВОМАГРО" недійсним.

Визнано договір поставки № 0604/23 від 06.04.2023, укладений між ТОВ "БРІЛЛЕТ" та ТОВ "КОНОПЛЯР" недійсним.

Визнано договір поставки № 2003-23 від 20.03.2023, укладений між ТОВ "БРІЛЛЕТ" та ТОВ "АГРО ГРІН ЛЕНД" недійсним.

Визнано договір поставки № 0302-22 від 03.02.2023, укладений між ТОВ "БРІЛЛЕТ" та ТОВ "АГРО ГРІН ЛЕНД" недійсним.

Застосовано наслідки недійсності правочинів, передбачені ч. 3 ст. 228 ЦК України та стягнуто з ТОВ "БРІЛЛЕТ" на користь ФГ "ПЕРВОМАГРО" 4132222,98 грн.

Застосовано наслідки недійсності правочинів, передбачені ч. 3 ст. 228 ЦК України та стягнуто з ФГ "ПЕРВОМАГРО" на користь держави 4132222,98 грн.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 20.05.2024 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "БРІЛЛЕТ" задоволено частково.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 25 січня 2024 року по справі №520/28153/23 скасовано.

Ухвалено постанову, якою закрито провадження у справі за позовом Головного управління ДПС у Харківській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "БРІЛЛЕТ", Фермерського господарства "ПЕРВОМАГРО", Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНОПЛЯР", Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО ГРІН ЛЕНД" про визнання договорів недійсними.

Роз`яснено, що цей спір підвідомчий господарському суду.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 04.06.2024 клопотання Головного управління ДПС у Харківській області про передачу адміністративної справи № 520/28153/23 за підсудністю до Господарського суду Харківської області було задоволено. Передано справу № 520/28153/23 за позовом Головного управління ДПС у Харківській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "БРІЛЛЕТ", Фермерського господарства "ПЕРВОМАГРО", Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНОПЛЯР", Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО ГРІН ЛЕНД" про визнання договорів недійсними, до Господарського суду Харківської області.

09.08.2024 матеріали справи № 520/28153/23 надійшли до Господарського суду Харківської області.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 14.08.2024 було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено справу розглядати в порядку загального позовного провадження з повідомленням сторін, призначено підготовче засідання.

Рух справи висвітлено у відповідних ухвалах суду.

Відповідач 2 надав до суду відзив на позовну заяву (вх.№ 21245 від 23.08.2024), згідно якого просить суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. При цьому відповідач 2 у відзиві на позовну заяву зазначає, що позовні вимоги є протиправними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню в повному обсязі, оскільки предметом даного позову є договори, які укладено не було, а отже, за наслідком яких не могли відбутися, а ні постачання товару, а ні його оплата, у формуванні податкового кредиту дані податкові накладні не включені, і відсутні будь-які правові наслідки, як для відповідачів, так і для позивача, а отже, і будь-який умисел з метою порушення норм чинного законодавства відсутній. За таких обставин відповідач 2 вказує, що у позивача відсутні належні та обґрунтовані підстави для подання даного позову.

Відповідач 1 надав до суду відзив на позовну заяву (вх.№ 21253 від 23.08.2024, вх.№ 24782 від 02.10.2024), згідно якого просить суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі, оскільки предметом даного позову є договори, які укладено не було, а отже, за наслідком яких не могли відбутися, а ні постачання товару, а ні його оплата, у формуванні податкового кредиту дані податкові накладні не включені, і відсутні будь-які правові наслідки, як для відповідачів, так і для позивача, а отже, і будь-який умисел з метою порушення норм чинного законодавства відсутній. За таких обставин відповідач 2 вказує, що у позивача відсутні належні та обґрунтовані підстави для подання даного позову.

Позивач 19.09.2024 за вх.№ 23659 надав заяву про зміну предмету позову, згідно якої просить суд визнати договір поставки № 0304/2023-1 від 03.04.2023, укладений між ТОВ "БРІЛЛЕТ" та ФГ "ПЕРВОМАГРО" недійсним; визнати договір поставки № 0604/23 від 06.04.2023, укладений між ТОВ "БРІЛЛЕТ" та ТОВ "КОНОПЛЯР" недійсним; визнати договір поставки № 2003-23 від 20.03.2023, укладений між ТОВ "БРІЛЛЕТ" та ТОВ "АГРО ГРІН ЛЕНД" недійсним; визнати договір поставки № 0302-22 від 03.02.2023, укладений між ТОВ "БРІЛЛЕТ" та ТОВ "АГРО ГРІН ЛЕНД" недійсним.

03.10.2024 судом була постановлена ухвала, яка була внесена до протоколу судового засідання від 03.10.2024, про прийняття до розгляду заяви про зміну предмету позову та подальший розгляд справи з її урахуванням.

Таким чином, згідно позову з урахуванням заяви про зміну предмету позову вх.№ 23659 від 19.09.2024 позивач просить суд визнати договір поставки № 0304/2023-1 від 03.04.2023, укладений між ТОВ "БРІЛЛЕТ" та ФГ "ПЕРВОМАГРО" недійсним; визнати договір поставки № 0604/23 від 06.04.2023, укладений між ТОВ "БРІЛЛЕТ" та ТОВ "КОНОПЛЯР" недійсним; визнати договір поставки № 2003-23 від 20.03.2023, укладений між ТОВ "БРІЛЛЕТ" та ТОВ "АГРО ГРІН ЛЕНД" недійсним; визнати договір поставки № 0302-22 від 03.02.2023, укладений між ТОВ "БРІЛЛЕТ" та ТОВ "АГРО ГРІН ЛЕНД" недійсним.

Позивач в підтвердження власної правової позиції 08.10.2024 за вх.№ 25335 надав додаткові пояснення з відповідними доказами, які судом долучені до матеріалів справи.

10.10.2024 за вх.№ 25528 та вх.№ 25491 відповідач 1 надав додаткові пояснення, згідно яких просить суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Представники позивача у судовому засіданні 24.10.2024 просили суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідачів у судовому засіданні 24.10.2024 просив суд відмовити у задоволенні позову.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вислухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

У справі, що розглядається, ГУ ДПС звернулося до суду з позовом до ТОВ "БРІЛЛЕТ", ФГ "ПЕРВОМАГРО", ТОВ "КОНОПЛЯР", ТОВ "АГРО ГРІН ЛЕНД", у якому просить визнати недійсними укладені ними договори поставки № 0304/2023-1 від 03.04.2023, № 0604/23 від 06.04.2023, № 2003-23 від 20.03.2023 та № 0302-22 від 03.02.2022.

Матеріально-правовою підставою таких вимог Головне управління ДПС у Харківській області визначило норми статей 203, 215, 228 ЦК України, а фактичною - те, що оспорюваний договір укладений відповідачами без наміру його виконання з метою заниження сум податкових зобов`язань.

Згідно позову позивач вказує, що між ТОВ «БРІЛЛЕТ» (постачальник) та ФГ «ПЕРВОМАГРО» (покупець) нібито було укладено договір поставки № 0304/2023-1 від 03.04.2023, відповідно до якого постачальник зобов`язується поставити (передати) у власність покупця власну сільськогосподарську продукцію: пшеницю згідно ДСТУ 3768:2019 «ПШЕНИЦЯ. ТЕХНІЧНІ УМОВИ», а покупець зобов`язується прийняти цей товар та своєчасно здійснити його оплату. Відповідно до наданих товарно-транспортних накладних, транспортування здійснювалось у період з 03.04.2023 по 14.04.2023 автомобільним перевізником ФГ «ПЕРВОМАГРО» транспортними засобами з державними номерними знаками НОМЕР_1 , НОМЕР_2 та НОМЕР_3 з пункту навантаження - Харківська обл., м. Первомайський, вул. Миру, 48-А пункт розвантаження - Одеська обл., м. Ізмаїл, Болградське шосе, 14. 07 серпня 2023 року за вх. № 29846/5 на адресу контролюючого органу надійшла відповідь від Головного управління національної поліції в Одеській області стосовно надання інформації про пересування автомобілів з державними номерними знаками НОМЕР_1 , НОМЕР_2 та НОМЕР_3 у період з 02.04.2023 по 02.05.2023, якими таке перевезення пшениці здійснювалося на адресу ФГ «ПЕРВОМАГРО», та відповідно до вказаної відповіді контролюючому органу стало відомо, що ГУ НП в Одеській області відомостями про пересування транспортних засобів у період вказаний у запиті не володіє. Вказане свідчить про те, що транспортні засоби на території Одеської області у період з 02.04.2023 по 02.05.2023 не перебували. Також, ГУ ДПС у Харківській області, в межах розгляду іншої судової справи № 520/16235/23, було направлено лист до Головного сервісного центру МВС про надання відомостей про транспортні засоби, якими здійснювались перевезення згідно ТТН від 03.04.2023 № 030401, від 03.04.2023 № 030402, від 03.04.2023 № 030403, від 07.04.2023 № 070401, від 07.04.2023 № 070402, від 07.04.2023 № 080403, від 10.04.2023 № 100401, від 10.04.2023 № 100402, від 10.04.2023 № 100403, від 12.04.2023 № 120401, від 12.04.2023 № 120402, від 12.04.2023 № 120403, від 14.04.2023 № 140401 наданих на підтвердження транспортування пшениці за договором поставки. Згідно з отриманою інформацією від Головного сервісного центру МВС згідно Єдиного реєстру транспортних засобів за ФГ «ПЕРВОМАГРО», що виступає автомобільним перевізником згідно вказаних ТТН не зареєстровано транспортних засобів з державними номерними знаками НОМЕР_4 , НОМЕР_1 , НОМЕР_3 згідно відомостей Єдиного державного реєстру транспортних засобів. ТОВ «БРІЛЛЕТ» на підтвердження реальності договору поставки № 0304/2023-1 від 03.04.2023 з ФГ «ПЕРВОМАГРО» надало платіжні доручення № 410 від 03.04.2023, № 428 від 07.04.2023, № 435 від 10.04.2023, № 448 від 12.04.2023, № 453 від 14.04.2023 за призначенням «Оплата за пшеницю зг. дог. №0304/2023-1 від 03 квітня 2023 р.» згідно з якими ФГ «ПЕРВОМАГРО» нібито здійснило оплату ТОВ «БРІЛЛЕТ» за поставлену пшеницю. ГУ ДПС у Харківській області скеровано запит на адресу АТ «МОТОР-БАНК» щодо надання інформації стосовно автентичності, справжності платіжних доручень наданих ТОВ «БРІЛЛЕТ» та повідомити чи здійснювалися платежі ФГ «ПЕРВОМАГРО» (Покупцем) на користь ТОВ «БРІЛЛЕТ» (Продавця). 22.08.2023 за вх. № 60864/6 від АТ «МОТОР-БАНК» надійшла відповідь, згідно якої контролюючому органу стало відомо, що по рахунку № UA893130090000026008001029999, що належить ФГ «ПЕРВОМАГРО» (код ЄДРПОУ 43316873) платіжні доручення № 410 від 03.04.2023, № 428 від 07.04.2023, № 435 від 10.04.2023, № 448 від 12.04.2023, № 453 від 14.04.2023, на користь ТОВ «БРІЛЛЕТ» не сплачувались.

За таких обставин позивач вказує, що ФГ «ПЕРВОМАГРО» не здійснювало розрахунків з ТОВ «БРІЛЛЕТ» за нібито поставлений товар за договором поставки № 0304/2023-1 від 03.04.2023. Більше того, посадові особи ТОВ «БРІЛЛЕТ», усвідомлюючи протиправність своїх дій, надали підроблені платіжні доручення, з метою введення контролюючого органу та суду в оману та доведення злочинного умислу щодо формування безпідставної податкової вигоди до кінця.

Також, згідно позову позивач зазначає, що між ТОВ «БРІЛЛЕТ» (покупець) та ТОВ «КОНОПЛЯР» (постачальник) нібито було укладено договір поставки № 0604/23 від 06.04.2023, відповідно до якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, постачальник зобов`язується поставити (передати) у власність покупця власну сільськогосподарську продукцію: пшениця згідно ДСТУ 3768:2019, а покупець зобов`язується прийняти цей товар та своєчасно здійснити його оплату. ТОВ «КОНОПЛЯР» подано до контролюючого органу Повідомлення про об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність форми № 20-ОПП. Згідно поданого повідомлення, вищезазначене товариство провадило свою діяльність у Харківській області (земельні ділянки на праві довгострокового користування або оренди). ГУ ДПС у Харківській області, для встановлення об`єктивної істини, повного та всебічного розгляду справ було направлено запит до Біляївської сільської ради з проханням надати інформацію щодо наявності земельних ділянок (інформацію про власника, адресу розташування, кадастровий номер), які належать або використовує ТОВ «КОНОПЛЯР», а також здійснення господарської діяльності в межах території с. Дмитрівка. 22 серпня 2023 року за вх. № 33573/5/ЕП надійшла відповідь від Біляївської сільської ради згідно з якою встановлено, що Біляївською сільською радою договори оренди земельних ділянок комунальної власності з ТОВ «КОНОПЛЯР» не вкладалися, у приватну власність не передавалися. З метою підтвердження чи спростування інформації про наявність чи відсутність сільськогосподарської техніки, що належить ТОВ «КОНОПЛЯР» ГУ ДПС у Харківській області в межах адміністративних справ №№ 520/17623/23, 520/17624/23 за позовом ТОВ «ЗЕРНОТРЕЙД ПРОМ» до ГУ ДПС у Харківській області та ДПС, що перебували в провадженні Харківського окружного адміністративного суду було надіслано відповідний запит до ГУ Держпродспоживслужби в Харківській області. Листом за вх. від 08.08.2023 № 30076/5/СЕВ ГУ Держпродспоживслужби в Харківській області було надано відповідь, що згідно електронного реєстру техніки, станом на 07.08.2023 року ТОВ «КОНОПЛЯР» на праві власності сільськогосподарська техніка, самохідні машини та механізми в Головному управлінні Держпродспоживслужби в Харківській області не обліковуються. ТОВ «БРІЛЛЕТ» на підтвердження реальності договору поставки № 0604/23 від 06.04.2023 з ТОВ «КОНОПЛЯР» було надано платіжні доручення № 255 від 07.04.2023, № 258 від 08.04.2023, № 272 від 09.04.2023 за призначенням «Оплата за пшеницю зг. дог. № 060423 від 06 квітня 2023 р.», згідно з якими ТОВ «БРІЛЛЕТ» нібито здійснило оплату ТОВ «КОНОПЛЯР» за поставлену пшеницю. ГУ ДПС у Харківській області було скеровано запит на адресу АТ «УКРАЇНСЬКИЙ БУДІВЕЛЬНО-ІНВЕСТИЦІЙНИЙ БАНК» щодо надання інформації стосовно автентичності, справжності платіжних доручень наданих ТОВ «БРІЛЛЕТ» та повідомити чи здійснювалися платежі ТОВ «БРІЛЛЕТ» (Покупцем) на користь ТОВ «КОНОПЛЯР» (Продавця). На адресу ГУ ДПС у Харківській області 17.08.2023 з вх. № 59875/6/ЕП надійшла інформація від АТ «УКРАЇНСЬКИЙ БУДІВЕЛЬНО-ІНВЕСТИЦІЙНИЙ БАНК» про те, що платіжні доручення № 255 від 07.04.2023, № 258 від 08.04.2023, № 272 від 09.04.2023 у Банку не проводилися. Крім того, згідно наданих платіжних доручень № 255 від 07.04.2023, № 258 від 08.04.2023, № 272 від 09.04.2023 ТОВ «КОНОПЛЯР» здійснив продаж пшениці згідно договору поставки № 0604/23 від 06.04.2023 на загальну суму 794150,00 грн.При цьому в графі «КРЕДИТ рах.№ зазначено «UA083806340000026004177226001». Проте, згідно інформаційних ресурсів ДПС інформація про наявність у ТОВ «КОНОПЛЯР» даного банківського рахунку відсутня. ГУ ДПС у Харківській області було скеровано запит від 21.08.2023 № 15391/5/20-40-05-07-09 до АТ КБ «ПРИВАТБАНК» задля отримання інформації щодо наявності у ТОВ «КОНОПЛЯР» відкритого банківського рахунку № НОМЕР_5 . На вказаний запит 04.09.2023 ГУ ДПС у Харківській області отримало відповідь від 03.09.2023 № 20.1.0.0.0/7- 230831/14426 відповідно до якої, зазначений у запиті рахунок № НОМЕР_5 в АТ КБ «ПриватБанк» не відкривався/не обслуговується. ГУ ДПС у Харківській області скеровано запит на адресу Головного управління статистики у Харківській області щодо про середню врожайність пшениці 2022 року та кукурудзи 2022 року в Харківській області та отримання врожаю даної культури ТОВ «КОНОПЛЯР». На вказаний запит за вх. № 38451/5/ЕП від 12.09.2023 Головного управління статистики у Харківській області отримало відповідь відповідно до якої, ТОВ «КОНОПЛЯР» у 2022 році не був залучений Держстатом до сукупностей звітуючи одиниць державних статистичних спостережень зі статистики сільського господарства, вищезазначену статистичну звітність у 2022, 2023 роках до Головного управління статистики у Харківській області не подавали.

Окрім того, згідно позову позивач зазначає, що між ТОВ «БРІЛЛЕТ» (покупець) та ТОВ «АГРО ГРІН ЛЕНД» (постачальник) нібито було укладено договори поставки № 2003-23 від 20.03.2023 та № 0302-22 від 03.02.2022 відповідно до яких в порядку та на умовах, визначених цими договорами, постачальник зобов`язувався поставити (передати) у власність покупця власну сільськогосподарську продукцію: пшениця згідно ДСТУ 3768:2019, а покупець зобов`язується прийняти цей товар та своєчасно здійснити його оплату. ТОВ «АГРО ГРІН ЛЕНД» подано до контролюючого органу Повідомлення про об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність форми № 20-ОПП. Згідно поданого повідомлення, вищезазначене товариство провадило свою діяльність у Харківській області (земельні ділянки на праві довгострокового користування або оренди). ГУ ДПС у Харківській області, для встановлення об`єктивної істини, повного та всебічного розгляду справ було направлено запит до Біляївської сільської ради з проханням надати інформацію щодо наявності земельних ділянок (інформацію про власника, адресу розташування, кадастровий номер), які належать або використовує ТОВ «АГРО ГРІН ЛЕНД», а також здійснення господарської діяльності в межах території с. Біляївка. 22 серпня 2023 року за вх. № 33573/5/ЕП надійшла відповідь від Біляївської сільської ради згідно з якою встановлено, що Біляївською сільською радою договори оренди земельних ділянок комунальної власності з ТОВ «АГРО ГРІН ЛЕНД» не вкладалися, у приватну власність не передавалися. З метою підтвердження чи спростування інформації про наявність чи відсутність сільськогосподарської техніки, що належить ТОВ «АГРО ГРІН ЛЕНД» ГУ ДПС у Харківській області в межах адміністративних справ №№ 520/17623/23, 520/17624/23 за позовом ТОВ «ЗЕРНОТРЕЙД ПРОМ» до ГУ ДПС у Харківській області та ДПС, що перебували в провадженні Харківського окружного адміністративного суду було надіслано відповідний запит до ГУ Держпродспоживслужби в Харківській області. Листом за вх. від 10.08.2023 № 30667/5/СЕВ ГУ Держпродспоживслужби в Харківській області було надано відповідь, що згідно електронного реєстру техніки, станом на 08.08.2023 року ТОВ «АГРО ГРІН ЛЕНД» на праві власності сільськогосподарська техніка, самохідні машини та механізми в Головному управлінні Держпродспоживслужби в Харківській області не обліковуються. ТОВ «БРІЛЛЕТ» на підтвердження реальності договорів поставки № 2003-23 від 20.03.2023 та № 0302-22 від 03.02.2022 з ТОВ «АГРО ГРІН ЛЕНД» надано платіжні доручення № 55 від 04.02.2022, № 61 від 07.02.2022, № 68 від 09.02.2022, № 55 від 23.03.2022, № 139 від 21.03.2023, № 145 від 23.03.2023 за призначенням «Оплата за пшеницю зг. дог. №2003-23 від 20 березня 2023 р.» та «Оплата за пшеницю зг. дог. №0302-22 від 03 лютого 2022 р.» згідно з якими ТОВ «БРІЛЛЕТ» нібито здійснило оплату ТОВ «АГРО ГРІН ЛЕНД» за поставлену пшеницю. ГУ ДПС у Харківській області скеровано запит на адресу АТ «УКРАЇНСЬКИЙ БУДІВЕЛЬНО-ІНВЕСТИЦІЙНИЙ БАНК» щодо надання інформації стосовно автентичності, справжності платіжних доручень наданих ТОВ «БРІЛЛЕТ» та повідомити чи здійснювалися платежі ТОВ «БРІЛЛЕТ» (Покупцем) на користь ТОВ «АГРО ГРІН ЛЕНД» (Продавця). На адресу ГУ ДПС у Харківській області 17.08.2023 з вх. № 59875/6/ЕП надійшла інформація від АТ «УКРАЇНСЬКИЙ БУДІВЕЛЬНО-ІНВЕСТИЦІЙНИЙ БАНК» про те, що платіжні доручення № 55 від 04.02.2022, № 61 від 07.02.2022, № 68 від 09.02.2022, № 55 від 23.03.2022, № 139 від 21.03.2023, № 145 від 23.03.2023 у Банку не проводилися. ГУ ДПС у Харківській області скеровано запит на адресу Головного управління статистики у Харківській області щодо про середню врожайність пшениці 2022 року та кукурудзи 2022 року в Харківській області та отримання врожаю даної культури ТОВ «АГРО ГРІН ЛЕНД». На вказаний запит за вх. № 38451/5/ЕП від 12.09.2023 Головного управління статистики у Харківській області отримало відповідь відповідно до якої, ТОВ «АГРО ГРІН ЛЕНД» у 2022 році не був залучений Держстатом до сукупностей звітуючи одиниць державних статистичних спостережень зі статистики сільського господарства, вищезазначену статистичну звітність у 2022, 2023 роках до Головного управління статистики у Харківській області не подавали.

Виходячи з вищевикладених обставин, а саме відповідей банків та інших установ, якими спростовано реальність господарських операцій, позивач зазначає, що господарські операції між ТОВ «БРІЛЛЕТ», ФГ «ПЕРВОМАГРО», ТОВ «КОНОПЛЯР», ТОВ «АГРО ГРІН ЛЕНД» не призвели до цивільно-правових наслідків та не спричинили зміни в майновому стані платників податків, зазначені обставини свідчать про відсутність реального характеру відповідних операцій. Вищезазначене свідчить про безтоварність господарських операцій за договорами поставки № 0304/2023-1 від 03.04.2023, № 0604/23 від 06.04.2023, № 2003-23 від 20.03.2023 та № 0302-22 від 03.02.2022. Тож, у разі виявлення фіктивних або безтоварних операцій, такі операції можуть бути анульовані, і відповідні суми не стягуються на користь держави.

Відповідачами під час розгляду справи зазначалося про відсутність оригіналів договорів, які є предметом даного позову, оскільки їх не було укладено, тому жодних правових наслідків не наступило та не могло наступити.

Позивачем не було надано суду оригіналів спірних договорів, у зв`язку з їх відсутністю у останнього. За таких обставин суд дійшов висновку, що клопотання відповідача 1 про витребування доказів є безпідставним та таким, що не може бути задоволено.

Щодо клопотання відповідача 1 про закриття провадження по справі, суд дійшов висновку, що дане клопотання не підлягає задоволенню у зв`язку з відсутністю підстав для його задоволення через наявність предмету позову.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них, суд виходить з наступного.

Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч.2 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими ЦК України, з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ч.1 ст. 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 5 ст. 203 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно ч.1 ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У відповідності до статті 6 цього Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч.1 ст. 627 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України, визнання правочину недійсним є одним з передбачених законом способів захисту цивільних прав та інтересів осіб,

Згідно ст. 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Частинами 1-5 ст. 203 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Крім того, відповідно до частини 1 статті 207 Господарського кодексу України, господарське зобов`язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб`єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Згідно ч.1 ст. 216 Цивільного кодексу України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

Згідно правової позиції, викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2018 у справі № 905/1227/17, вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Особа, яка звертається до суду з позовом про визнання недійсним договору (чи його окремих положень), повинна довести конкретні факти порушення її майнових прав та інтересів, а саме: має довести, що її права та законні інтереси як заінтересованої особи безпосередньо порушені оспорюваним договором і в результаті визнання його (чи його окремих положень) недійсним майнові права заінтересованої особи буде захищено та відновлено.

Реалізуючи право на судовий захист і звертаючись до суду з позовом про визнання недійсним правочину, стороною якого не є, позивач зобов`язаний довести (підтвердити) в установленому законом порядку, яким чином оспорюваний ним договір порушує (зачіпає) його права та законні інтереси, а суд, у свою чергу, - перевірити доводи та докази, якими позивач обґрунтовує такі свої вимоги, і в залежності від встановленого вирішити питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту позивача. Відсутність порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин (аналогічні висновки викладено в постанові Верховного Суд у складі судців об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 16.02.2024 у справі № 917/1173/22, від 26.05.2023 у справі № 905/77/21).

Таким чином, при зверненні до суду з вимогами про визнання договору недійсним позивач повинен довести наявність тих обставин, з якими закон пов`язує визнання угод недійсними, а також наявність у позивача порушеного права чи інтересу в результаті укладення спірного правочину (правочинів).

З матеріалів справи вбачається, що у справі відсутні докази того, що при укладенні оспорюваних правочинів відповідачі керувались умислом щодо отримання безпідставної податкової вигоди, тоді як відповідачі наголошують про те, що операції з поставки товару між сторонами не відбувалися; переміщення ТМЦ не здійснювалося, товар не відвантажувався, кошти за нього не отримувалися, зміни в матеріальному стані відповідачів не відбувалися, спірні договори не було укладено, а за ними помилково було складено та надіслано на реєстрацію податкові накладні: № 1 від 03.04.2023 року, № 2 від 07.04.2023 року, № 3 від 10.04.2023 року, № 4 від 12.04.2023 року, № 5 від 14.04.2023 року, № 6 від 17.04.2023 року, № 7 від 18.04.2023 року, які на даний час не зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, за якими не виникло жодних правових зобов`язань та, внаслідок чого не було сформовано податковий кредит, а отже відсутні будь-які правові наслідки для податкового органу.

ФГ "ПЕРВОМАГРО" було надіслано на адресу Головного управління ДПС у Харківській області лист вих. № 2607/23-1 від 26 липня 2023 року, в якому фермерське господарство підтверджувало, що вказані податкові накладні були помилкові, зазначає, що ФГ "ПЕРВОМАГРО" та вищевказаними контрагентами не відображено у податкових деклараціях податкове зобов`язання з ПДВ за вказаними податковими накладними, внаслідок чого ФГ "ПЕРВОМАГРО" не сформовано та не використано податковий кредит за вищевказаними податковими накладними.

ТОВ "БРІЛЛЕТ" було надіслано на адресу Головного управління ДПС у Харківській області лист вих. № 2607ПН/1 від 26.07.2023 року з повідомленням вищевказаних обставин. ТОВ "БРІЛЛЕТ" не було відображено у податковій декларації за квітень 2023 року податкове зобов`язання з ПДВ, яке виникло на підставі помилково складених податкових накладних.

Лист ТОВ "БРІЛЛЕТ" було отримано контролюючим органом 22.09.2023 р., а лист ФГ "ПЕРВОМАГРО" - 19.09.2023 р.

Крім того, позивачем визнається, що в податковій декларації за квітень 2023 року відповідачами було відкориговано дану декларацію та за наслідком помилково складених податкових накладних податковий кредит не було сформовано.

Станом на час відкриття судового провадження жодних правових наслідків для податкового органу за наслідком помилково складених податкових накладних не наступило.

Згідно ч. 6 ст. 75 ГПК України, обвинувальний вирок суду в кримінальному провадженні або постанова суду, якою особу притягнуто до адміністративної відповідальності у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Отже, відповідно до приписів ч. 6 ст. 75 ГПК України вчинення кримінального правопорушення може бути підтверджено лише обвинувальним вироком. Однак, позивачем не долучено до матеріалів позову такого вироку.

Також, не є належними доводи позивача в обґрунтування позовних вимог про те, що в іншому судовому провадженні відповідачем наче було долучено копії документів, засвідчені печатками товариств, які не можуть братися судом до уваги, зокрема, з підстави того, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду віл 05.06.2024 року, яке залишено без змін Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 15.08.2024 року, визнано протиправним та скасовано рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Харківській області № 2327 від 30.11.2023 року про відповідність ФГ "ПЕРВОМАГРО" критеріям ризиковості платника податку, зобов`язано Головне управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, виключити ФГ "ПЕРВОМАГРО" з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

В ході даного судового провадження судом було досліджено, зокрема, взаємовідносини ФГ "ПЕРВОМАГРО" з ТОВ "БРІЛЛЕТ". При цьому досліджено лист ТОВ "БРІЛЛЕТ" до податкового органу, про те, що вищевказані податкові накладні були помилково складені. Так, за наслідком розгляду даної справи судом було зроблено висновок про те, що "документального підтвердження обставин, що товариство та/або його контрагенти задіяні у проведенні ризикових операцій, відповідачем не надано. Жодних доказів провадження заявником господарської діяльності в умовах та обставинах, які характеризуються ознаками недодержання вимог чинного законодавства, не подано".

Таким чином, відповідно до ч.4 ст. 75 ГПК України, згідно з якою обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Щодо позову ТОВ "БРІЛЛЕТ" до Головного управління ДПС у Харківській області про скасування рішень та зобов`язання вчинити певні дії у справі № 520/17132/23 слід зазначити, що провадження у справі № 520/17132/23 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БРІЛЛЕТ" до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, Державної податкової служби України про скасування рішень та зобов`язання вчинити певні дії було закрито на підставі відмови від позову ТОВ "БРІЛЛЕТ" з зазначенням вищевикладених обставин щодо того, що податкові накладні було направлено на реєстрацію помилково.

Таким чином, господарський суд приходить до висновку, що матеріалами справи не підтверджується завдання матеріального збитку державним чи іншим інтересам та наявності інших суспільно небезпечних наслідків.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорювання. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорювання та спричиненим цими діяннями наслідкам. Такі висновки сформульовані, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі №338/180/17 (провадження №14-144цс18, пункт 57), від 11 вересня 2018 року у справі №905/1926/16 (провадження №12-187гс18, пункт 40),

Оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок щодо нього, суди мають враховувати його ефективність. Це означає, що вимога про захист цивільного права мас відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, а також забезпечувати поновлення порушеного права, а в разі неможливості такого поновлення гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Частинами 1 та 2 статті 216 ЦК України передбачено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Двостороння реституція є обов`язковим наслідком визнаного судом недійсним правочину та не може бути проігнорована сторонами. Тобто при недійсності правочину повернення отриманого сторонами за своєю правовою природою становить юридичний обов`язок, що виникає із закону та юридичного факту недійсності правочину (постанова Верховного Суду від 23.09.2021 у справі № 904/1907/15).

Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 26.05.2023 у справі №905/77/21 зазначила, що визнання правочину недійсним не з метою домогтися відновлення власного порушеного права (та/або інтересу) у спосіб реституції, що застосовується між сторонами такого правочину, а з метою створити підстави для подальшого звернення з іншим позовом або преюдиційну обставину чи доказ для іншого судового провадження суперечать завданням господарського (цивільного) судочинства, наведеним у частині 1 статті 2 ГПК України (аналогічні висновки сформульовано також в постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.09.2022 року у справі №908/976/19).

Згідно з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними в постанові від 26.01.2021 у справі №522/1528/15-ц, від 08.02.2022 у справі №209/3085/20 та від 16.11.2022 у справі №911/3135/20, спосіб захисту права або інтересу має бути таким, щоб у позивача не виникала необхідність у повторному зверненні до суду. А обрання неефективного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови в позові. Подібний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2022 року у справі №910/12525/20.

Згідно частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За приписом ст. 76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Ураховуючи викладене, господарський суд приходить до висновку, що відповідні події за спірними договорами не відбулися, оскільки а ні постачання товару, а ні його оплата, формування податкового кредиту за ними не відбулося, у зв`язку з чим в діях відповідачів відсутні будь-які порушення прав та законних інтересів позивача, що свідчить про те, що обраний позивачем спосіб захисту не є ефективним, а обрання неефективного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови в позові.

Окрім того, суд зазначає, що спірні договори були укладені з порушенням вимог ч.1 ст. 202, ч. 5 ст. 203, ч.1 ст. 626 Цивільного кодексу України, у зв`язку з чим вони не можуть створювати юридичних наслідків для сторін через їх нікчемність.

Отже, договір поставки № 0304/2023-1 від 03.04.2023, укладений між ТОВ "БРІЛЛЕТ" та ФГ "ПЕРВОМАГРО"; договір поставки № 0604/23 від 06.04.2023, укладений між ТОВ "БРІЛЛЕТ" та ТОВ "КОНОПЛЯР"; договір поставки № 2003-23 від 20.03.2023, укладений між ТОВ "БРІЛЛЕТ" та ТОВ "АГРО ГРІН ЛЕНД"; договір поставки № 0302-22 від 03.02.2023, укладений між ТОВ "БРІЛЛЕТ" та ТОВ "АГРО ГРІН ЛЕНД" є нікчемними, у зв`язку з чим згідно ч.2 ст. 215 Цивільного кодексу України такі договори не можуть бути визнанні судом недійсними.

Також, суд зазначає, що Другий апеляційний адміністративний суд при розгляді справи у постанові від 24.05.2024 у справі № 520/28153/23 дійшов висновку, що наділення законодавцем контролюючого органу повноваженнями на звернення з позовом до суду про визнання оспорюваних правочинів недійсними та застосування визначених законодавством заходів, пов`язаних із визнанням правочинів недійсними, а також щодо стягнення в дохід держави коштів, отриманих за нікчемними договорами, з урахуванням наведеного вище виходить за межі податкового контролю.

Підсумовуючи викладене, враховуючи фактичні обставини справи та наведені норми законодавства, суд дійшов висновку про відмову позивачу в задоволенні позову у повному обсязі.

При цьому суд зазначає, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод.

У справі "Руїз Торіха проти Іспанії" ЄСПЛ вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи.

У зв`язку із обстрілом та пошкодженням приміщення Господарського суду Харківської області 28.10.2024, аварійністю будівельних конструкцій в багатьох приміщеннях суду, реальною загрозою життю, здоров`ю та безпеці працівників апарату суду та суддів, встановленням особливого режиму роботи суду в умовах воєнного стану в період з 30 жовтня по 01 листопада 2024 року згідно наказу Голови суду № 102 від 30.10.2024 року, суд був вимушений скласти повний текст рішення у справі поза межами строку, встановленого ст. 233 ГПК України.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати по оплаті судового збору залишаються за позивачем.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 124, 129 Конституції України, ст.ст. 4, 11, 12, 13, 73-80, 86, 91, 123, 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог Головного управління ДПС у Харківській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "БРІЛЛЕТ" - відмовити.

В задоволенні позовних вимог Головного управління ДПС у Харківській області до Фермерського господарства "ПЕРВОМАГРО" - відмовити.

В задоволенні позовних вимог Головного управління ДПС у Харківській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНОПЛЯР" - відмовити.

В задоволенні позовних вимог Головного управління ДПС у Харківській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Грін Ленд" - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного рішення.

УЧАСНИК СПРАВИ:

Позивач: Головне управління ДПС у Харківській області (61057, м. Харків, вул. Григорія Сковороди, 46, код ЄДРПОУ 43983495).

Відповідач 1: Товариство з обмеженою відповідальністю "БРІЛЛЕТ" (61002, м. Харків, вул. Сумська, буд. 5, офіс 4, код ЄДРПОУ 40668526).

Відповідач 2: Фермерське господарство "ПЕРВОМАГРО" (64107, Харківська область, Первомайський район, м. Первомайський, вул. Миру, буд. 48-А, код ЄДРПОУ 43316873).

Відповідач 3: Товариство з обмеженою відповідальністю "КОНОПЛЯР" (64107, Харківська область, Лозівський район, м. Первомайський, вул. Залізнична, буд. 76, код ЄДРПОУ 44330258).

Відповідач 4: Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро Грін Ленд" (63301, Харківська область, м. Красноград, вул. Шевченка, буд. 1, код ЄДРПОУ 44255031).

Повне рішення складено "11" листопада 2024 р.

Суддя А.М. Буракова

справа № 520/28153/23