Ухвала

від 11.11.2024 по справі 906/512/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

11 листопада 2024 року

м. Київ

cправа № 906/512/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Губенко Н. М. - головуючий, Бакуліна С. В., Кондратова І. Д.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України"

на рішення Господарського суду Житомирської області

у складі судді Машевської О. П.

від 02.05.2024 та

на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Розізнана І. В., Грязнов В. В., Павлюк І. Ю.

від 27.08.2024

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України"

до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Житомиргаз"

про стягнення 118 041 825,05 грн,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" звернулося до Господарського суду Житомирської області з позовом до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Житомиргаз" про стягнення заборгованості у сумі 118 041 825,05 грн за добові небаланси природного газу (безпідставний відбір природного газу з газотранспортної системи України).

Рішенням Господарського суду Житомирської області від 02.05.2024 у справі № 906/512/23 позов задоволено частково. Зменшено розмір пені на 50% з обґрунтованої до стягнення пені 7 659 024,68 грн до суми 3 829 512,34 грн. Присуджено до стягнення з Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Житомиргаз" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" 82 004 900,22 грн основного боргу; 3 829 512,34 грн пені; 24 859 545,08 грн інфляційних втрат; 3 518 355,07 грн 3% річних; 939 400,00 грн судового збору. У стягненні 3 829 512,34 грн пені відмовлено.

Не погодившись з ухваленим судом першої інстанції рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" звернулося до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило, зокрема, скасувати рішення Господарського суду Житомирської області від 02.05.2024 у справі № 906/512/23 в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення 3 829 512,34 грн пені; ухвалити в цій частині нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України".

Постановою від 27.08.2024 Північно-західний апеляційний господарський суд залишив без змін рішення Господарського суду Житомирської області від 02.05.2024 у справі № 906/512/23.

23 вересня 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просило скасувати рішення Господарського суду Житомирської області від 02.05.2024 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 27.08.2024 у справі № 906/512/23 в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення пені в розмірі 3 829 512,34 грн та ухвалити в цій частині нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Ухвалою від 14.10.2024 Верховний Суд залишив без руху касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" на підставі частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, із наданням скаржнику строку, що не перевищує десять днів з дня вручення ухвали, для усунення недоліків, шляхом надання Суду документу про сплату (зарахування) судового збору за подання касаційної скарги на рішення Господарського суду Житомирської області від 02.05.2024 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 27.08.2024 у справі № 906/512/23 у встановлених законом порядку і розмірі.

Скаржнику роз`яснено, що у разі неусунення недоліків касаційної скарги у встановлений судом строк така касаційна скарга вважається неподаною і підлягає поверненню особі, що звернулася із касаційною скаргою.

23 жовтня 2024 року на адресу Суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" надійшла заява про усунення недоліків, до якої додана платіжна інструкція № 290968 від 23.09.2024 про сплату судового збору у встановлених законом порядку і розмірі.

Відповідно до пункту 5 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

В своїй касаційній скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" зазначає, що підставою касаційного оскарження рішення Господарського суду Житомирської області від 02.05.2024 та постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 27.08.2024 у справі № 906/512/23 є неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права за наявністю виключного випадку, передбаченого пунктом 2 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України. Скаржник зауважує, що у постановах Верховного Суду від 16.10.2018 у справі № 910/22964/17, від 03.07.2019 у справі № 917/791/18, від 13.05.2019 у справі № 904/4071/18, від 22.01.2019 у справі № 908/868/18, від 06.11.2019 у справі № 917/1638/18, від 17.12.2019 у справі № 916/545/19, від 19.02.2020 у справі №910/1303/19, від 12.02.2020 у справі № 924/414/19, від 11.07.2023 у справі № 914/3231/16, від 15.11.2023 у справі № 910/1266/23 та інших, викладено висновок щодо застосування частини 1 статті 233 Господарського кодексу України та частини 3 статті 551 Цивільного кодексу України, який, на думку Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України", на даний час свавільно тлумачиться та застосовується місцевими та апеляційними господарськими судами. Скаржник наголошує, що вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), суд повинен об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання, причини неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам: наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром заборгованості, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків). При цьому, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені) господарські суди мають вирішувати із дотриманням балансу інтересів сторін. Безпідставне, свавільне зменшення розміру неустойки (штрафу, пені) без обґрунтованих на те мотивів, без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника порушує основи судочинства, а тому таке судове рішення не може вважатися законним та справедливим. Товариство з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" також зазначає, що Верховний Суд неодноразово висловлювався про те, що в питаннях підстав для зменшення розміру неустойки не може бути подібних правовідносин, оскільки кожного разу суд, застосовуючи дискрецію для вирішення цього питання, виходить з конкретних обставин, якими обумовлене зменшення штрафних санкцій. Такі висновки викладено, зокрема і у врахованих судом апеляційної інстанції постановах від 11.07.2023 у справі № 914/3231/16, від 10.08.2023 у справі № 910/8725/22, від 26.09.2023 у справі № 910/22026/21, від 30.05.2024 у справі № 927/1305/23. Разом із тим, така судова дискреція не може бути безмежною та свавільною, а має бути обмеженою з огляду на принципи свободи та обов`язковості договорів з метою запобігання можливості створення в очах зобов`язаних сторін імовірності ухилення від відповідальності за умисні порушення та нівелювання забезпечувальної функції неустойки. Відтак, на думку скаржника, необхідно відступити від висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 16.10.2018 у справі № 910/22964/17, від 03.07.2019 у справі № 917/791/18, від 13.05.2019 у справі № 904/4071/18, від 22.01.2019 у справі № 908/868/18, від 06.11.2019 у справі № 917/1638/18, від 17.12.2019 у справі № 916/545/19, від 19.02.2020 у справі №910/1303/19, від 12.02.2020 у справі № 924/414/19, від 11.07.2023 у справі № 914/3231/16, від 15.11.2023 у справі № 910/1266/23 та інших, шляхом їх конкретизації, деталізації та встановлення чітких критеріїв для наявності підстав застосування положень статті 233 Господарського кодексу України та статті 551 Цивільного кодексу України, з метою недопущення судового свавілля та фактичного нівелювання забезпечувальної функції неустойки, що призводить до потурання суб`єктам господарювання та створення у них стійкого сприйняття наявності можливості безвідповідально ставитися до виконання договірних зобов`язань, оскільки, з огляду на судову практику, яка наразі стає сталою, судом все одно буде зменшено штрафні санкції. З огляду на вказане, Верховний Суд, відступивши від зазначених вище висновків та здійснивши правильне тлумачення і застосування норм статті 551 Цивільного кодексу України, статті 233 Господарського кодексу України у взаємозв`язку із положеннями норм статті 526 Цивільного кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України щодо наявності обов`язку у суб`єктів господарювання виконувати зобов`язання належним чином, за твердженням Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України", однозначно прийде до висновку, що судам, вирішуючи питання щодо зменшення розміру неустойки, зокрема і пені, слід також встановити:

- наявність та ступінь умислу на порушення господарського зобов`язання, в тому числі наявність/відсутність обізнаності у сторони, яка порушила зобов`язання, щодо строку його виконання та наслідків такого порушення,

- наявність обставин, які пом`якшують чи обтяжують відповідальність порушника, в

тому числі обставин, які виникають внаслідок виконання рішень органів державної влади та інших суб`єктів владних повноважень,

- законодавцем обмежено нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання (частина 6 статті 232 Господарського кодексу України), а тому, відповідно, якщо прострочення виконання зобов`язання тривало понад шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано, такі штрафні санкції вже є зменшеними (обмеженими) у відповідності до вимог законодавства та, як наслідок, не можуть бути зменшені додатково судом,

- у випадку, якщо розмір нарахованої пені, із врахуванням тривалості періоду прострочення виконання зобов`язання, є таким, що не перевищує 15% від суми зобов`язання, яке є (добровільно та самостійно узгодженим сторонами при підписанні договору) базою для її нарахування, то нарахування пені у такому розмірі не може бути визнане судом неадекватною мірою відповідальності лише з мотивів його розміру,

- навіть за умови наявності обставин, які пом`якшують відповідальність порушника, не може бути зменшений заявлений до стягнення розмір пені, нарахованої у розмірі, що не перевищує 5% від суми зобов`язання, яке є (добровільно та самостійно узгодженою сторонами при підписанні договору) базою для її нарахування, оскільки зменшення пені у такому випадку буде в повному обсязі нівелювати забезпечувальну функцію неустойки. Зокрема, у такому випадку мова йде про заявлений до стягнення розмір пені, який заздалегідь відповідає критеріям розумності, справедливості та пропорційності допущеному суб`єктом господарювання порушенню.

Правом подати заперечення проти відкриття касаційного провадження відповідно до частини 2 статті 294 Господарського процесуального кодексу України Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Житомиргаз" не скористалося.

Згідно з частиною 3 статті 294 Господарського процесуального кодексу України питання про відкриття касаційного провадження у справі вирішується колегією суддів у складі трьох суддів не пізніше двадцяти днів з дня надходження касаційної скарги або з дня надходження заяви про усунення недоліків, поданої у порядку, визначеному статтею 292 цього Кодексу.

Згідно з частиною 4 статті 294 цього Кодексу в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження.

Враховуючи наведене, Суд дійшов висновку про відкриття касаційного провадження у справі № 906/512/23 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" на рішення Господарського суду Житомирської області від 02.05.2024 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 27.08.2024 з підстави, передбаченої пунктом 2 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України. Водночас доводи касаційної скарги по суті будуть розглянуті під час касаційного перегляду оскаржуваних судових рішень.

Керуючись статтями 234, 235, 287, 290, 294, 295, 301 Господарського процесуального кодексу України, Суд

У Х В А Л И В:

1. Відкрити касаційне провадження у справі № 906/512/23 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" на рішення Господарського суду Житомирської області від 02.05.2024 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 27.08.2024.

2. Призначити касаційну скаргу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 17 грудня 2024 року о 12:10 у приміщенні Касаційного господарського суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6, в залі судових засідань № 209.

3. Участь у судовому засіданні для учасників справи не є обов`язковою.

4. Встановити Акціонерному товариству "Оператор газорозподільної системи "Житомиргаз" строк для подання відзиву на касаційну скаргу до 03 грудня 2024 року. Відсутність відзиву на касаційну скаргу не перешкоджає перегляду судових рішень.

5. Витребувати з Господарського суду Житомирської області та Північно-західного апеляційного господарського суду матеріали справи № 906/512/23.

6. Інформацію у справі, що розглядається, можна отримати на сторінці суду на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет за вебадресою: https://supreme.court.gov.ua/supreme/.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Головуючий Н. М. Губенко

Судді С. В. Бакуліна

І. Д. Кондратова

До уваги учасників судового процесу!

Суди продовжують працювати. Проте в умовах воєнного стану проведення відкритих судових засідань має певні особливості щодо належного повідомлення учасників процесу про час та місце судових засідань, явки до суду та забезпечення безпеки відвідувачів. Неявка сторін з невідомих причин може завадити своєчасному розгляду справи навіть за умови явки представників інших сторін.

Просимо дотримуватися процесуальних норм, виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу:

- максимально реалізувати право на участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, передбачене статтею 197 Господарського процесуального кодексу України;

- за відсутності нагальної потреби в участі в судовому засіданні в приміщенні Касаційного господарського суду подати клопотання про розгляд справи без участі учасників справи, а за наявності такої потреби - повідомити про це суд.

Про свій вибір просимо завчасно повідомити суд поштою чи в електронному вигляді із застосуванням підсистеми Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи "Електронний суд".

Звертаємо увагу на особливості розгляду справи в особливий період (на період дії правового режиму воєнного стану) та порядок дій учасників судового процесу під час сигналу "Повітряна тривога":

- після надходження сигналу "Повітряна тривога" розгляд справ, призначених до розгляду у відкритому судовому засіданні, не здійснюється. У судовому засіданні буде оголошуватися перерва;

- розгляд справ відбудеться через 30 хвилин після відбою тривоги у порядку черговості відповідно до переліку справ, призначених до розгляду у відкритому судовому засіданні. У разі, якщо повітряна тривога триватиме після 16:30, судові справи будуть зняті з розгляду. Про дату, час і місце наступного судового засідання учасники справи будуть повідомлені ухвалою;

- найближча до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду (вул. О. Копиленка, 6) захисна споруда, визначена Київською міською державною адміністрацією, для укриття населення під час сигналу "Повітряна тривога", розташована на: вул. Лейпцизька, 2 (2-ий під`їзд). Захисними спорудами визначено також станції метро "Печерська" та "Арсенальна";

- до повідомлення про закінчення повітряної тривоги заборонено пропуск учасників судового процесу на територію Верховного Суду;

- якщо за об`єктивних обставин учасник справи не може прибути в судове засідання після відбою тривоги, рекомендовано подати клопотання про відкладення судового засідання з наведенням поважних причин або про проведення відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Касаційний господарський суд