Рішення

від 11.11.2024 по справі 277/1149/24

ЄМІЛЬЧИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 277/1149/24

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

іменем України

"11" листопада 2024 р. смт. Ємільчине

Ємільчинський районнийсуд Житомирськоїобласті вскладі головуючогосудді КорсунТ.Г.,при секретарісудового засіданняЛук`янчук Т.В.,учасники справи:позивач не з`явився,представник позивача нез`явився,представник відповідача нез`явився,розглянувши увідкритому судовомузасіданні вселищі Ємільчинепитанняпро судові витрат за заявою представника позивача адвоката Макух А.В. у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Альфа-Гарант» про стягнення страхового відшкодування,

ВСТАНОВИВ:

До Ємільчинського районного суду Житомирської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Альфа-Гарант» про стягнення страхового відшкодування.

Рішенням суду від 21.10.2024 позов ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Альфа-Гарант» про стягнення страхового відшкодування- задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Альфа-Гарант» на користь ОСОБА_1 страхове відшкодування в розмірі 320000 ( триста двадцять тисяч) гривень. Стягнуто з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Альфа-Гарант» на користь держави судовий збір в розмірі 3200 грн 00 коп.

Представник позивача адвокат Макух А.В. подала до суду заяву про стягнення витрат на професійну правову допомогу в розмірі 10000 грн.

Ухвалою суду від 31.10.2024 заяву представника позивача про стягнення витрат на професійне правничу допомогу призначено до розгляду на 11.11.2024.

Представник позивача адвокат Макух А.В. в судове засідання не з`явилася. Подала до суду клопотання про проведення судового засідання для вирішення питання про судові витрати у справі у її відсутності та відсутності позивача. Вимоги щодо стягнення витрат на правову допомогу з відповідача підтримали повністю і просили задовольнити.

Представник відповідача Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Альфа-Гарант» в судове засідання не з`явився, подав заяву про зменшення стягнення витрат на правову допомогу.

Відповідно до ч. 4 ст. 270 ЦПК України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

У зв`язку з неявкою в судове засідання учасників справи, відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши надані представником позивача докази на підтвердження судових витрат та матеріали справи, проаналізувавши відповідні норми права, суд дійшов наступного висновку.

Так,рішенням судувід 21.10.2024позов ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Альфа-Гарант» про стягнення страхового відшкодування- задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Альфа-Гарант» на користь ОСОБА_1 страхове відшкодування в розмірі 320000 ( триста двадцять тисяч) гривень. Стягнуто з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Альфа-Гарант» на користь держави судовий збір в розмірі 3200 грн 00 коп.

Згідно вимог частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (ст.141, 246 ЦПК України).

В позовній заяві представник позивача вказав про подання ним протягом п`яти днів після ухвалення судом рішення доказів щодо розміру понесених позивачем витрат.

Докази понесення позивачем судових витрат з відповідною заявою були надіслані представником сторони до суду 25 жовтня 2024 року (надійшло до суду 31.10.2024).

З огляду на зроблену представником позивача заяву, судом при ухваленні рішення не вирішувалось питання щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу між сторонами, а для вирішення такого питання було призначено судове засідання.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, зокрема, чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін. Згідно ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку із розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів. Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів сторона зробила про це відповідну заяву.

Згідно положень статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Згідно з частиною 1 статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

За змістом статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

В свою чергу, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмету доказування в справі, що свідчить про те, що витрати на правову допомогу повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами.

Пунктом 3.2 Рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року№ 23-рп/2009передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

При цьому у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року в справі № 922/1964/21 зазначено, що розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини.

Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.

Правомірне очікування стороною, яка виграла справу, відшкодування своїх розумних, реальних та обґрунтованих витрат на професійну правничу допомогу не повинно обмежуватися з суто формалістичних причин відсутності в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги, у випадку домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 листопада 2022 року в справі № 922/1964/21 також дійшла висновку, що учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права.

Верховний Суду у постанові від 15 червня 2021 року в справі № 159/5837/19 (провадження № 61-10459св20) дійшов висновку, що витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2статті 137 ЦПК України).

Аналогічна позиція висловлена Об`єднаною палатою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду у постановах: від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, від 22 січня 2021 року у справі № 925/1137/19, Верховним Судому складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного судуу постановах: від 02 грудня 2020 року у справі № 317/1209/19 (провадження № 61-21442св19), від 03 лютого 2021 року у справі № 554/2586/16-ц (провадження № 61-21197св19), від 17 лютого 2021 року у справі № 753/1203/18 (провадження № 61-44217св18).

Склад витрат, пов`язаних з оплатою за надання професійної правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі, що свідчить про те, що такі витрати повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами.

Крім того, саме заінтересована сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Разом із тим, чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

Частиною 4 статті 137 ЦПК України встановлено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 137 ЦПК України).

Таким чином, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02 липня 2020 року в справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19).

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява № 19336/04, п. 269).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Судом установлено, що 05 серпня 2024 року позивачем ОСОБА_1 та Адвокатським бюро «Аліни Макух», було укладено договір про надання правової допомоги.

Предметом зазначеного договору є правова допомога щодо стягнення страхового відшкодування у зв`язку з ДТП, яка мала місце 29.07.2023. Згідно з п. 2.1 Договору, оплата правової допомоги здійснюється в залежності від кількості витрачених годин Виконавцем з розрахунку 1 год. 1500 грн. Відповідно до п.2.2 Договору вартість правової допомоги становить суму погоджену Виконавцем і Замовником та зазначену в Акті-розрахунку, який є невід`ємною частиною даного Договору.

Пунктом 2.4 Договору передбачено, що у разі сплати коштів безпосередньо Виконавцеві про це зазначається в Акті-розрахунку, який є невід`ємною частиною даного Договору.

Згідно поданого Акту-розрахунку від 22.10.2024 загальна вартість роботи становить 10000 грн, зокрема:

-Підготовка та подання позову (2 год) 3000 грн;

-Ознайомлення з відзивом та підготовка відповіді на відзив (1 год.) 1500 грн;

-Ознайомлення з запереченнями на відповідь на відзив (0,5 год) 500 грн;

-Підготовка клопотання про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції (0,5 год.) 500 грн;

-Участь в судовому засіданні 26.09.2024 (1 год) 1500 грн;

-Участь в судовому засіданні 03.10.2024 (1 год) 1500 грн;

-Участь в судовому засіданні 21.10.2024 (1 год) 1500 грн.

Враховуючи складність справи та виконаної адвокатом роботи (досудові підготовку, збирання документів, подання заяви про виплату страхового відшкодування від імені ОСОБА_1 здійснювало ТОВ «Юридична компанія «Відшкодування», а не адвокат Макух А.В.; витрачений час на судові засідання склав 2 год., а не 3 год., як зазначив представник позивача), принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, суд дійшов висновку про необхідність розумного обмеження розміру витрат на правничу допомогу адвоката до 6000 грн, із застосуванням принципу співмірності з об`єктом спору.

Посилання представника відповідача на той факт, що адвокатом Макух А.В. не подано платіжного документа щодо підтвердження витрат на правову допомогу, суд оцінює критично, оскільки витрати на професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 137, ч. 8 ст. 141 ЦПК України).

Подібні правові висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду у постанові від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21, а також постановах Верховного Суду від 02 грудня 2020 року у справі № 317/1209/19, від 03 лютого 2021 року у справі № 554/2586/16-ц та від 19 квітня 2023 року у справі № 760/10847/20-ц.

Керуючись ст. ст. 133, 137, 141, 263, 270 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Клопотання адвоката Макух Аліни Василівни про стягнення витрат на професійну правничу допомогу - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Альфа-Гарант» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6000 грн.

У стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 4000 грн відмовити.

Апеляційна скаргана додатковерішення судуможе бутиподана доЖитомирського апеляційногосуду протягомтридцяти днів з дня його проголошення, а у разі проголошення вступної та резолютивної частини - в той же строк з дня складання повного судового рішення.

Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач - Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Альфа-Гарант» (бульвар Л. Українки, 26, м. Київ, 01133, код ЄДРПОУ 32382598).

Повний текст рішення складений 11 листопада 2024 року

Суддя Т. Г. Корсун