Рішення

від 04.11.2024 по справі 368/1880/23

КАГАРЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 368/1880/23

2/368/306/24

Рішення

Іменем України

"04" листопада 2024 р. Кагарлицький районний суд Київської області

в складі: головуючого судді Шевченко І.І.

за участю секретаря Варлам Є.Р.

представника позивача адвоката Рябокляча К.О.

розглянувши у відкритому судовому засідання в залі суду м. Кагарлик цивільну справу в загальному позовному провадженні за позовом ОСОБА_1 до Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства «Дніпро» про стягнення грошових коштів та моральної шкоди, -

встановив:

представник позивача просить суд стягнути з Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства «Дніпро», код ЄДРПОУ: 03754863, на її користь заборгованість по орендній платі за договором оренди земельної ділянки кадастровий номер 3222282800:03:003:0006, площею 3,0 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої в адміністративних межах Ржищівської ОТГ від 01 січня 2012 року в розмірі 48 490,10 грн., з них: сума основного боргу в розмірі 39 074,00 грн.; втрати від інфляції в розмірі 7 548,77 грн.; 3% річних у розмірі 1 867,33 грн.; стягнути з Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства «Дніпро» на її користь 20 000,00 грн. в якості грошового еквіваленту за завдану їй моральну шкоду, а також всі понесені нею судові витрати, пов`язані з підготовкою даного позову та розглядом справи в суді, обґрунтовуючи позов наступним.

01 січня 2012 року між нею та Приватно-орендне сільськогосподарське підприємство «Дніпро» - відповідачем за цим позовом, було укладено договір земельної ділянки, кадастровий номер 3222282800:03:003:0006, площею 3,0 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої в адміністративних межах Ржищівської ОТГ (раніше - Гребенівської сільської ради Кагарлицького району Київської області) терміном на 10 років (копія договору оренди від 01.01.2012 та акт приймання-передачі земельної ділянки додалися).

На сьогоднішній день зазначена вище земельна ділянка відчужена на користь третьої особи, проте, це не позбавляє відповідача обов`язку виконання взятих на себе договірних зобов`язань за минулий період.

На виконання вимог пунктів 8-11 Договору відповідач, починаючи з 2009 року, був зобов`язаний в термін не пізніше 30 грудня кожного року сплачувати їй орендну плату у грошовій, натуральній та відробітковій формі на суму 1180,00 грн., але не менше 3% від вартості орендованої земельної ділянки з урахуванням індексів інфляції. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції. Передача продукції та надання послуг в рахунок орендної плати оформляється відповідними документами.

За умовами пункту 12 Договору розмір орендної плати переглядається щорічно у разі:

?зміни умов господарювання, передбачених договором;

?зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів у тому числі внаслідок інфляції.

В порушення умов Договору, відповідач не розрахувався з нею за зазначеним вище договором оренди за 2020 - 2022 роки ні в грошовій, ні в натуральній формах, а всі її прохання з даного приводу, останнім були проігноровані (копія її заяви від 24.08.2023 з повідомленням її вручення відповідачеві додалися).

Разом з тим, згідно відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору станом на 05.12.2023, відповідачем до органів ДПІ надана наступна інформація про її доходи від надання земельної ділянки в оренду ПОСП «Дніпро» за 2020-2022 роки:

за 2020 рік - нараховано та виплачено: 6 274,00 грн.;

за 2021 рік - нараховано та виплачено: 11 800,00 грн.;

за 2022 рік - нараховано та виплачено: 21 000,00 грн.

Аналогічна інформація про ніби то проведені відповідачем мені грошові виплати за договором оренди землі міститься у виданих директором ПОСП «Дніпро» довідках для пред`явлення в відділ субсидії.

Таким чином, основна заборгованість відповідача за договором оренди земельної ділянки розраховується складає: 6 274,00 грн. (за 2020 рік) + 11 800,00 грн. (за 2021 рік) + 21 000,00 грн. (за 2022 рік) = 39 074,00 грн.

Відповідно до пункту 13 Договору, у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі 0,3% від суми заборгованості за кожний день прострочки.

Таким чином, заборгованість відповідача по орендній платі за договором оренди земельної ділянки складає:

за 2020 рік:

6 274,00 (сума основного боргу) + 2 845,04 (інфляційне збільшення) + 558,99 (3% річних) = 9 678,03 грн. (розрахунок заборгованості додається у вигляді окремого додатку до позовної заяви);

за 2021 рік:

11 800,00 (сума основного боргу) + 3 789,53 (інфляційне збільшення) + 697,33 (3% річних) = 16 286,86 грн. (розрахунок заборгованості додається у вигляді окремого додатку до позовної заяви);

за 2022 рік:

21000,00 (сума основного боргу) + 914,20 (інфляційне збільшення) + 611,01 (3% річних) = 22 525,21 грн.

Загальна сума заборгованості зі сплати орендної плати за період з 2020 по 2022 роки складає: 9 678,03 грн. (за 2020 рік) + 16 286,86 грн. (за 2021 рік) + 22 525,21 грн. (за 2022 рік) = 48 490,10 гри., з них: сума основного боргу в розмірі 39 074,00 грн.; втрати від інфляції в розмірі 7 548,77 грн.; 3% річних у розмірі 1 867,33 грн.

Згідно з положеннями ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

В силу положення ч. 2 ст. 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, зокрема ЗК України, Законом України «Про оренду землі».

Статтею 93 Земельного кодексу України передбачено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються законом.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно ст. 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Статтею 21 ЗУ «Про оренду землі» орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Відповідно до ст. 2 ЗУ «Про плату за землю» використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, визначеному цим Законом.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковий до виконання сторонами.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлено строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушення зобов`язання є його невиконання або його невиконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору, зміна умов зобов`язання, сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з позиціями Великої Палати Верховного Суду, висловленими у:

-постанові від 22.09.2020 р. у справі № 918/631/19, - у разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов`язання у нього в силу закону (частини другої статті 625 ЦК України) виникає обов`язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму інфляційних втрат як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов`язанням внаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати та 3% річних від простроченої суми (пункт 62 мотивувальної частини), а у кредитора згідно з частиною другою статті 625 ЦК України є право вимоги до боржника щодо сплати інфляційних втрат та 3% річних за період прострочення в оплаті основного боргу (пункт 63 мотивувальної частини);

-постанові від 07.04.2020 р. у справі № 910/4590/19, - зобов`язання зі сплати інфляційних втрат та 3 % річних є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного зобов`язання і поділяє його долю;

-постанові від 16.05.2018 р. у справі № 686/21962/15-ц та у постанові від 23.06.2020 р. у справі № 536/1841/15-ц, - інфляційні втрати не є штрафними санкціями, а входять до складу грошового зобов`язання щодо застосування статей 526, 530, 625 Цивільного кодексу України.

Оскільки відповідач, в порушення умов договору, відмовляється сплатити йому грошові кошти за договором оренди землі, вона вимушена відстоювати свої майнові права у судовому порядку.

Крім завданих їй відповідачем матеріальних збитків, їй також завдана і моральна шкода.

Відповідно до ч. 1 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди внаслідок порушення її прав.

Положеннями ч. 4 ст. 23 ЦК України передбачено, що моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Згідно роз`яснень Верховного Суду України, що містяться в п. п. З постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до п. 9 цієї Постанови, розмір відшкодування моральної(немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану.

Завдана їй моральна шкода полягає у нервовому стресі та негативних емоціях, пов`язаних з відмовою відповідача на її пропозицію добровільно відшкодувати безпідставно не виплачену їй вказану вище суму коштів, які є дуже необхідними для неї, так як вона є пенсіонеркою і не має інших джерел доходу і що призвело до необхідності додаткових витрат сил та часу для захисту своїх інтересів.

Їй потрібно було наймати адвоката для попереднього звернення до ПОСП «Дніпро» та складення позовної заяви, витрачати на це власні кошти та особистий час на збір необхідних документів.

Внаслідок протиправних дій відповідача вона вже декілька місяців не може спокійно спати, має пригнічений стан, в результаті чого почала до усього нервово відноситися.

Отриманий нею внаслідок цього стрес суттєво вплинув на відносини у сім`ї саме - її роздратованість при спілкуванні з дітьми, що часто призводило до сварок та інших негативних наслідків.

Зважаючи на викладене, завдану їй моральну шкоду вона оцінює у розмірі 20 000 гривень.

Представник відповідача в особі - Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства «Дніпро» в судові засідання не з`являвся, будучи належним чином повідомлений про час та місце судових засідань, подавши до суду відзив на позов, де просить суд в задоволенні позовних вимог гр. ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів та моральної шкоди відмовити повністю, обґрунтовуючи наступним. В провадженні Кагарлицького районного суду Київської області знаходиться справа № 368/11880/23 за позовом ОСОБА_1 до приватно-орендного сільськогосподарського підприємства "Дніпро" про стягнення грошових коштів та моральної шкоди. Відповідно до ст. 178 ЦПК, відповідач має право після одержання ухвали про порушення справи надіслати відзив на позовну заяву, користуючись зазначеним правом приватно-орендне сільськогосподарське підприємство "Дніпро", вважаючи позовні вимоги необгрунтованими та безпідставними, такими, що суперечать нормам матеріального права, а позовну заяву такою, що не підлягає задоволенню. В позовній заяві позивачем зазначено, що 01.01.2012 року між позивачем та ПОСП "Дніпро" було укладено договір земельної ділянки терміном на 10 років. До позовної заяви позивачем долучено копію вказаного договору, дійсно укладеного 01.01.2012 року на 10 років (п. 7 Договору), водночас згідно з п. 32 Договору, його дія припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено, тобто 01.01.2022 року. При цьому позивач просить стягнути з відповідача "заборгованість" (на його думку) за повний 2022-й рік в сумі 22525,21 грн. що безумовно є безпідставною вимогою. Відповідно до ст. 21 ЗУ "Про оренду землі"» орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі, а згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання мас виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Як видно з п. 9 Договору оренди земельної ділянки відповідач укладаючи договір прийняв на себе зобов`язання зі сплати орендної плати позивачу в розмірі 1180,00 грн., але не менше 3% від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки. Нормативно-грошова оцінка земельних ділянок розраховується Держгеокадастром - структурною одиницею Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру та враховує індекси споживчих цін (який характеризує інфляційні процеси). За відомостями витягу з Державного земельного кадастру № НВ-9929741152024 від 20.02.2024 року на земельну ділянку під кадастровим номером 3222282800:03:003:0006, а саме експлікації земельних угідь - повна площа ділянки становить 2,9997 га - рілля. Як видно з довідок Управління Держгеокадастру у Кагарлицькому районі Київської області № 27-1011-99.3-318/2-16 від 09.02.2016 року та № № 27-1011-99.1-168/2-17 від 07.02.2017 року, вартість 1 га сільськогосподарських угідь - ріллі на території Гребенівської сільської ради станом на 01.07.1995 року становила 3473,0 грн. Коефіцієнти індексації визначено в листі Держгеокадастру № 6-28-0.222-275/2-22 від 11.01.2022 року, згідно з яким індекс споживчих цін, що використовується для визначення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, за 2017-2022 роки для сільськогосподарських угідь (ріллі) застосовується із значенням 100 відсотків, відповідно значення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель за цей період становить 1.0. Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель (сільськогосподарських угідь) у розрізі років становить: 1996 рік - 1,703; 1997-й - 1,059; 1998-й - 1,006; 1999-й - 1,127; 2000-й -1.182; 2001-й- 1,02; 2005-й- 1.035; 2007-й - 1,028; 2008-й - 1.152; 2009-й - 1,059; 2010-й - 1,0; 2011-й- 1,0; 2012 рік - 1.0; 2013 рік - 1,0; 2014 рік - 1,249; 2015 рік -1,2; 2016 рік - 1,0. Оскільки позовні вимоги стосуються спору із виплати орендної плати за 2020-2022 роки, а з урахуванням того, що строк дії Договору припинився 01.01.2022року - фактично за 2020-2021 роки та за 1 день 2022 року, розрахуємо зобов`язання відповідача в цьому періоді з розрахунку орендної плати не менше 3 % вартості земельної ділянки площею 3,0 га: вартість 1 га ріллі на 2020-й рік становила 16656,38 грн. (3473,0 грн. х 1,703 х 1,059 х 1,006 х 1,127 х 1,182 х 1,02 х 1,035 х 1,028 х 1,152 х 1,059 х 1,0 х 1,0 х 1,0 х 1,0 х 1,249 х 1,2 х 1,0 х 1,0 х 1,0 х 1,0), тобто, враховуючи той факт, що орендна плата згідно п. 9 Договору повинна була нараховуватись в сумі 1180,00 грн. на рік, але не менше 3 % вартості ділянки площею 3 га, що становить 1499,07 грн. (16656,38 грн. х 3 га х 3 %) фактична сума, орендної плати, яку відповідач зобов`язаний був сплатити в 2020 році становить 1499,07 грн.; вартість 1 га ріллі на 2021-й рік становила 16656,38 грн. (3473,0 грн. х 1,703 х 1,059 х 1,006 х 1,127 х 1,182 х 1,02 х 1,035 х 1,028 х 1,152 х 1,059 х 1,0 х 1,0 х 1,0 х 1,0 х 1,249 х 1,2 х 1,0 х 1,0 х 1,0 х 1,0 х 1,0), тобто, враховуючи той факт, що орендна плата згідно п. 9 Договору повинна була нараховуватись в сумі 1180,00 грн. на рік. але не менше 3 % вартості ділянки площею 3 га, що становить 1499,07 грн. (16656,38 грн. х 3 га х 3 %) фактична сума, орендної плати, яку відповідач зобов`язаний був сплатити в 2021 році становить 1499,07 грн.; вартість 1 га ріллі на 2022-й рік становила 16656,38 грн. (3473,0 грн. х 1,703 х 1,059 х 1,006 х 1,127 х 1,182 х 1,02 х 1,035 х 1,028 х 1,152 х 1,059 х 1,0 х 1,0 х 1,0 х 1,0 х 1,249 х 1,2 х 1,0 х 1,0 х 1,0 х 1,0 х 1,0 х 1,0), тобто, враховуючи той факт, що орендна плата згідно п. 9 Договору повинна була нараховуватись в сумі 1180,00 грн. на рік, але не менше 3 % вартості ділянки площею 3 га, що становить 1499,07 грн. (16656,38 грн. х 3 га х 3 %). за один день орендна плата була нарахована в сумі 4,10 грн. (1499,07 / 365 х 1) фактична сума, орендної плати, яку відповідач зобов`язаний був сплати в 2022 році становить 4,10 грн. Таким чином сумарне зобов`язання позивача із сплати орендної плати, за 2020-2022 роки, згідно Договору становить 30 1012,24 грн. На підтвердження позовних вимог про стягнення заборгованості із сплати орендної плати, до позовної заяви позивачем долучено видані ПОСП "Дніпро" довідки від 23.06.2023 року № 169, № 170 та № 171, що взагалі суперечить здоровому глузду - вказані довідки містять відомості про отримання виплат позивачем, і ніяк не можуть бути підтвердженням заборгованості із виплати орендної плати. Окремо інформують суд, що відповідачем було виявлено, що вказані довідки містять недостовірні відомості, оскільки були сформовані на підставі даних пошкодженого вірусом програмного забезпечення із обліку орендних відносин. При подачі позовної заяви позивачем було приховано той факт, що платіжним дорученням № 1850 від 30.11.2021 року ПОСП "Дніпро" перерахувало на рахунок ОСОБА_1 кошти в рахунок орендної плати в сумі 5050,00 грн. - вже ця сума на 2047,76 грн., більша за сумарне зобов`язання відповідача із сплати орендної плати за 2020-2022 роки згідно Договору. Також відповідач не повідомив суду про той факт, що згідно п. 11 Договору позивачем отримано продукцію зі сторони відповідача: 25л. олії соняшникової на суму 750 грн., 700 кг пшениці на суму 3500 грн., 500 кг кукурудзи на суму 2500 грн. - всього на суму 6750,00 грн. в 2020-му році та 25л. олії соняшникової на суму 750 грн. в 2021-му році.

Суд, вислухавши представника позивача, свідка та дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.

Згідно зі ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частина 3 ст. 3 ЦПК України передбачає, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Предметом даного спору є стягнення заборгованості по орендній платі та моральної шкоди.

Правовідносини сторін за договором оренди землі регулюються спеціальним Законом України «Про оренду землі», ЗК України та загальними нормами ЦК України.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 була власником земельної ділянки площею 3,0 гектари, кадастровий номер 3222282800:05:003:0006, для ведення особистого селянського господарства, розташованої в межах території Гребенівської сільської ради Кагарлицького району Київської області (нині Обухівського району Київської області).

01 січня 2012 року між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ПОСП «Дніпро» було укладено договір оренди земельної ділянки, за умовами якого позивач передав відповідачу в оренду вищевказану земельну ділянку, площею 3,0 гектари, строком на 10 років.

Згідно п. 39 Договору вказано, що цей договір набирає чинності після підписання та його державної реєстрації.

Вищезазначений Договір був зареєстрований в Управлінні Держкомзему у Кагарлицькому районі, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 12.12.2012 за № 322220004006520.

Згідно акту приймання - передачі орендованої земельної ділянки (до договору оренди) від 01.01.2012 р. орендодавець передав, а орендар прийняв у користування орендовану за договором оренди між сторонами від 01.01.2012 р. земельну ділянку площею 3,0 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Відповідно до пункту 9 цього Договору орендна плата вноситься в грошовій, натуральній та відробітковій формі на суму 1180,00 грн., що становить не менше 3 % від вартості орендованої земельної ділянки.

Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції ( пункт 10 Договору).

Орендна плата вноситься щорічно не пізніше 30 грудня кожного року, починаючи з 2009 року (пункт 8).

Розмір орендної плати переглядається щорічно у разі:

-зміни умов господарювання, передбачених договором;

-зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів у тому числі внаслідок інфляції;

-погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини «Орендаря», що підтверджується відповідними документами.

Згідно витягу з державного реєстру речових прав 22.02.2023 року був укладений договір купівлі-продажу між позивачем ОСОБА_1 та ОСОБА_2 щодо земельної ділянку площею 2,9997 га кадастровий номер 3222282800:05:003:0006, про що 22.02.2023 р. було зроблено запис приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області.

Частиною 1 статті 2 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України , ЦК України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

У частині 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За приписами статті 1 Закону України "Про оренду землі", яка кореспондується з положеннями частини першої статті 93 ЗК України, орендою землі є засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до статті 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

До загальних засад цивільного законодавства належить свобода договору (пункт 3 частини1 статті 3 ЦК України)

Тлумачення пункту 3 частини 1 статті 3 та статті 627 ЦК України свідчить, що свобода договору має декілька складових, зокрема, свобода укладання договору, вибору контрагента, виду договору, визначення умов договору.

Згідно із частиною 1 статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Відповідно до статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання, або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За приписами статті 531 ЦК України боржник має право виконати свій обов`язок достроково, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства або не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина 1 статті 12 ЦПК України).

Відповідно до положень частини 3 статті 12, частини 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із частиною 6 статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Частиною 1 статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина 1 статті 77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина 1 статті 80 ЦПК України).

У частині 1 статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Що стосується орендної плати, то слід зазначити наступне.

Як встановлено з наданих сторонами доказів вбачається, що позивачу ОСОБА_1 відповідачем ПОСП «Дніпро»:

за 2020 р. було нараховано 6 274,00 грн. та отримано без урахування прибуткового податку 5 144,68 грн.

за 2021 р. було нараховано 11 800,00 грн. та отримано без урахування прибуткового податку 9 676,00 грн.

за 2022 р. було нараховано 21 000,00 грн. та отримано без урахування прибуткового податку 17 220,00 грн.

Дані відомості містяться в довідках, які видані ПОСП «Дніпро» позивачу ОСОБА_1 .

Окрім того дані містяться у відомостях з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору станом на 05.12.2023 р., станом на 05.08.2024 р. та станом на 16.09.2024 р., а саме:

за 2020 р. було нараховано і сплачено 6 274,00 грн., сума податку нараховано і сплачено 1129,32 грн.

за 2021 р. було нараховано і сплачено 11 800,00 грн., сума податку нараховано і сплачено 2124,00 грн. та сума військового збору - нараховано і сплачено 177,00 грн.

за 2022 р. було нараховано 21004,10 грн., сума податку нараховано 3780,74 грн. та сума військового збору - нараховано 315,06 грн.

У зв`язку з вищевикладеним, суд відхиляє твердження представника відповідача у листі від 23.04.2024 р., що відповідачем проведено коригування відомостей про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору та таким чином виправлено помилкові відомості про нарахований та виплачений дохід позивачу за 2022-й рік, оскільки договір оренди діяв до кінця 2022 р. та інформація, що міститься у відомостях з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору станом на 05.12.2023 р., станом на 05.08.2024 р. та станом на 16.09.2024 р. не змінювалась.

Суд вважає, що згідно договору оренди відповідачем ПОСП «Дніпро» позивачу було правильно нараховано орендну плату у такому розмірі:

за 2020 р. було нараховано 6 274,00 грн.

за 2021 р. було нараховано 11 800,00 грн.

за 2022 р. було нараховано 21004,10 грн.

Орендна плата ОСОБА_1 була частково виплачена в натуральній (не грошовій) формі, а саме: надання сільгосппродукції. Така форма виплати орендної плати передбачена статтею 22 Закону «Про оренду землі» та пунктом 9 договорів укладених між сторонами.

Свідок ОСОБА_3 пояснила, що вона являється дочкою позивача. З мамою вона проживає постійно з 2019 року та по договору оренди земельної ділянки знає все. На протязі 2020 - 2023 роки за договором оренди було видано лише 50 літрів олії. ПОСП «Дніпро» не видавали позивачу ні коштів, ні будь - якої іншої продукції.

На підтвердження такої виплати відповідачем ПОСП «Дніпро» стосовно ОСОБА_1 , які судом приймаються до уваги, надано відомість за 2020 рік про видачу їй олії 25 літрів на загальну суму 750,00 грн. та відомість за 2021 рік про видачу йому олії 25 літрів на загальну суму 750,00 грн., оскільки маються підписи напроти прізвища позивача та також підтвердив свідок у судовому засіданні.

Що стосується відомості за 2020 рік про видачу їй кукурудзи 500,00 кг, відомості за 2020 рік про видачу їй кукурудзи 500,00 кг, відомості за 2020 рік про видачу їй пшениці 350,00 кг, то судом не приймаються до уваги, оскільки підпис напроти вказаної особи не міститься, а також свідок заперечувала проти отримання зазначеної продукції.

Що стосується платіжної інструкції № 1850 від 30.07.2021 на суму 5050,00 грн. по картковий рахунок № НОМЕР_1 , то суд її не приймає до уваги, оскільки представником позивача надано виписки по картковому рахунку № НОМЕР_1 за період з 01.01.2019 р. по 31.12.2022 року станом на 10.09.2024 р. від ПОСП «Дніпро» дана сума не надходила, а також будь - яка сума не надходила, а також за період з 01.01.2023 р. по 31.12.2023 року станом на 16.09.2024 р. від ПОСП «Дніпро» будь - яка сума не надходила.

Належними доказами сплати коштів за оренду є: видатковий касовий ордер, виписаний орендарем та підписаний орендодавцем; відомість на видачу грошових коштів, підписана сторонами; довідка, видана податковою інспекцією, про наявність сплати коштів із земельного податку та оренди землі.

На переконання суду під час розгляду справи відповідач не довів належними і допустимими доказами належне виконання ним умов договору оренди земельної ділянки, укладеного між відповідачем та позивачем ОСОБА_1 щодо нарахування за 2020-2022 роки орендної плати в повному розмірі за договором у будь-який спосіб, передбачений договором.

Твердження позивача, що коштів за оренду належної їй земельної ділянки за зазначені нею роки від відповідача не отримувала знайшли своє підтвердження.

Отже з відповідача на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню недоплачена орендна плата за 2020-2022 рік за договором оренди землі від 01.01.2012 року у розмірі 30 051,98 грн., що складається з наступного розрахунку:

за 2020 р. недоплачена орендна пласта становить в розмірі 4394,68 грн.

за 2021 р. недоплачена орендна пласта становить в розмірі 8749,00 грн.

за 2022 р. недоплачена орендна пласта становить в розмірі 16908,30 грн.

Щодо стягнення інфляційних втрат та 3 % річних суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відтак, враховуючи положення ч. 2 ст. 625 ЦК України, нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Вимагати сплати суми боргу з урахуванням індексу інфляції, а також 3 % річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу.

В порушення умов Договору оренди земельної ділянки № б/н від 01.01.2012, орендар систематично не сплачував (недоплачував) позивачу орендну плату, яка була істотна для нього, внаслідок чого позивач був позбавлений того, на що розраховував при укладенні Договору оренди земельної ділянки № б/н від 01.01.2012 р., а саме грошових коштів, які були необхідні для забезпечення соціальних цінностей, передбачених ст. 3 Конституції України, чим позивачу була завдана матеріальна та моральна шкода.

Нарахування інфляційних втрат здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.

Інфляційні втрати розраховуються шляхом множення суми заборгованості на сукупний індекс інфляції за період прострочення, починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому до розрахунку мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Розрахунок інфляційних втрат здійснюється за такою формою:

ІІС = ( ІІ1 : 100 ) x ( ІІ2 : 100 ) x ( ІІ3 : 100 ) x ... ( ІІZ : 100 )

ІІ1 - індекс інфляції за перший місяць прострочення,

......

ІІZ - індекс інфляції за останній місяць прострочення.

Розрахунок 3 % річних здійснюється за такою формою: Сума санкції = С x 3 x Д : 365 : 100, де С - сума заборгованості, Д - кількість днів прострочення.

Відповідальність ПОСП «Дніпро» за порушення грошового зобов`язання, відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, за 2020 рік розраховується за період з 31.12.2020 р. (наступний день за днем останнім для сплати орендної плати) по 19.12.2023 р.:

Інфляційні втрати: IIc (101,30 : 100) x (101,00 : 100) x (101,70 : 100) x (100,70 : 100) x (101,30 : 100) x (100,20 : 100) x (100,10 : 100) x (99,80 : 100) x (101,20 : 100) x (100,90 : 100) x (100,80 : 100) x (100,60 : 100) x (101,30 : 100) x (101,60 : 100) x (104,50 : 100) x (103,10 : 100) x (102,70 : 100) x (103,10 : 100) x (100,70 : 100) x (101,10 : 100) x (101,90 : 100) x (102,50 : 100) x (100,70 : 100) x (100,70 : 100) x (100,80 : 100) x (100,70 : 100) x (101,50 : 100) х (100,2:100) x (100,50 : 100) x (100,80 : 100) x (99,40 : 100) x (98,60 : 100) x (100,50 : 100) x (100,80 : 100) x (100,50 : 100) = 1,45346430

Таким чином інфляційне збільшення складає: 4394,68 x 1,45346430- 4394,68 =1992,83 грн.

3 % річних: 4394,68 x 3 % x 1083 : 365 : 100 = 391,55 грн.

Відповідальність ПОСП «Дніпро» за порушення грошового зобов`язання, відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України,за 2021 рік розраховується за період з 31.12.2021 (наступний день за днем останнім для сплати орендної плати) по 19.12.2023 р.:

Інфляційні втрати: IIc (101,30 : 100) x (101,60 : 100) x (104,50 : 100) x (103,10 : 100) x (102,70 : 100) x (103,10 : 100) x (100,70 : 100) x (101,10 : 100) x (101,90 : 100) x (102,50 : 100) x (100,70 : 100) x (100,70 : 100) x (100,80 : 100) x (100,70 : 100) x (101,50 : 100) х (100,2:100) x (100,50 : 100) x (100,80 : 100) x (99,40 : 100) x (98,60 : 100) x (100,50 : 100) x (100,80 : 100) x (100,50 : 100) = 1,32114702

Таким чином інфляційне збільшення складає: 8749,00 x 1,32114702 - 8749,00 = 2809,72 грн.

3 % річних: 8749,00 x 3 % x 719 : 365 : 100 =517,07 грн.

Відповідальність ПОСП «Дніпро» за порушення грошового зобов`язання, відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України,за 2022 рік розраховується за період з 31.12.2021 (наступний день за днем останнім для сплати орендної плати) по 19.12.2023 р.:

Інфляційні втрати: IIc (100,80 : 100) x (100,70 : 100) x (101,50 : 100) x (100,20 : 100) x (100,50 : 100) x (100,80 : 100) x (99,40 : 100) x (98,60 : 100) x (100,50 : 100) x (100,80 : 100) x (100,50 : 100) = 1,04353331

Таким чином інфляційне збільшення складає: 16 908,30 грн. x 1,04353331 - 16 908,30 = 736,07 грн.

3 % річних: 16 098,30 x 3 % x 354 : 365 : 100 =491,96 грн.

Таким чином, з відповідача на користь позивача слід стягнути інфляційні втрати в загальному розмірі 5538,62 грн. та три проценти річних в загальному розмірі 1400,58 грн.

Щодо стягнення моральної шкоди суд зазначає таке.

За змістом п. 9 ч. 2 ст. 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування моральної шкоди.

Відповідно до статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає:

1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я;

2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів;

3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна;

4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Згідно ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У відповідності до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Неповне здійснення відповідачем розрахунку орендної плати, не може слугувати безумовною підставою для відшкодування моральної шкоди, оскільки відсутні докази розладу здоров`я позивача внаслідок моральних переживань, які виникли в результаті зазначених подій.

Суд вважає, що не всі негативні емоції досягають рівня страждання, які заподіюють моральну шкоду. Оцінка цього рівня залежить від усіх обставин справи, які свідчать про мотиви протиправних дій, їх інтенсивність, тривалість, повторюваність, фізичні або психологічні наслідки та, у деяких випадках, стать, вік та стан здоров`я потерпілого.

Суд вважає, що стягнення на користь позивача заборгованості по орендній платі, інфляційних втрат, 3 % річних є достатнім для відшкодування шкоди, завданої позивачу діями відповідача з порушення умов договору.

З огляду на встановлені судом обставини справи, суд вважає, що підстав для відшкодування ОСОБА_1 моральної шкоди немає, та останньою не доведено таких вимог належними доказами.

Щодо стягнення судових витрат у виді судового збору суд зазначає таке.

Частиною 1 статті 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду з позовом ОСОБА_1 сплатила 2147 гривень 20 копійок судового збору.

Сума позовних вимог складає 68 490 гривень 10 копійок. За результатом розгляду справи позов задоволено на суму 36 991 гривень 18 копійок, тобто становить 54 % від задоволеної суми.

Відтак з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення 1159 грн. 49 коп. судового збору сплаченого при поданні позову пропорційно до задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ЦК України, ЗК України, ст. ст. 4, 76-89, 141, 258, 263-265, 268, 273, 352, 354, 355 ЦПК України суд, -

вирішив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства «Дніпро» про стягнення грошових коштів та моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства «Дніпро» (код ЄДРПОУ 03754863) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) заборгованість по

орендній платі за договором оренди земельної ділянки кадастровий номер 3222282800:03:003:0006, площею 3,0 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої в адміністративних межах

Ржищівської ОТГ від 01 січня 2012 року в розмірі 36 991 (тридцять шість тисяч дев`ятсот дев`яносто одну) грн. 18 коп., з них: сума основного боргу в розмірі 30 051,98 грн.; втрати від інфляції в розмірі 5538,62 грн.; 3% річних у розмірі 1400,58 грн.

У задоволенні решти вимог ОСОБА_1 відмовити.

Стягнути з Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства «Дніпро» (код ЄДРПОУ 03754863) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) витрати по сплаті судового збору в сумі 1159 (одну тисячу сто п`ятдесят дев`ять) грн. 49 коп.

Ознайомитись з повним текстом судового рішенням, в електронній формі, сторони можуть за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua/.

Апеляційні скарги на рішення можуть бути подані протягом 30 днів з дня його складення подавши безпосередньо до Київського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 11.11.2024 р.

Суддя І.І. Шевченко