Постанова

від 07.11.2024 по справі 760/13678/21

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 листопада 2024 року м. Київ

Унікальний номер справи № 760/13678/21

Апеляційне провадження № 22-ц/824/12894/2024

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Левенця Б.Б.,

суддів - Борисової О.В., Ратнікової В.М.,

за участю секретаря судового засідання - Дячук І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Солом`янського районного суду міста Києва від 03 жовтня 2023 року, постановлену під головуванням судді Коробенко С.В., у справі за позовом ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства «Транспортні системи», Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-будівельна компанія Обрій», ОСОБА_1 про визнання майнових прав на об`єкт інвестування, треті особи: Комунальне підприємство «Фінансова компанія «Житло-Інвест» Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Комунальне підприємство з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення «Спецжитлофонд», ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , -

в с т а н о в и в :

У травні 2021 року ОСОБА_2 звернулась до суду із позовом до ПрАТ «Транспортні системи», ТОВ «Інвестиційно-будівельна компанія Обрій», в якому просила визнати за ОСОБА_2 майнові права на об`єкт інвестування (незавершеного будівництва), а саме на квартиру з номером об`єкта інвестування № 170 в житловому багатоквартирному будинку АДРЕСА_1 , загальна площа 86,25 кв.м., проектна житлова площа - 49,15 кв.м., поверх 5, секція 1.2, кількість кімнат - 3 (три) (т. 1 а.с. 1-12).

03 жовтня 2023 року представник ОСОБА_2 - адвокат Осадча Н.О. звернулась до суду із заявою про забезпечення позову, в якій просила вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони органам та суб`єктам, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації прав відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», здійснювати будь-які реєстраційні дії, в тому числі, але не виключно, державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, державну реєстрацію обтяжень речових прав на нерухоме майно, скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, внесення будь-яких змін до записів Державного реєстру речових прав щодо нерухомого майна, накладення арешту на спірне майно, зареєстроване на праві спільної часткової власності на ім`я ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , а саме: квартири АДРЕСА_2 (т. 1 а.с. 15-21).

На обґрунтування заяви зазначала, що в квітні 2023 року у відповідь на адвокатський запит про надання інформації про те, чи було введено в експлуатацію житловий багатоквартирний будинок АДРЕСА_3 від Комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення «Спецжитлофонд» надійшов лист від 17 квітня 2023 року № 056/24-456, в якому зазначено, що Державна інспекція архітектури та містобудування України підтвердила готовність до експлуатації багатоквартирного будинку по АДРЕСА_3 .

Наприкінці вересня 2023 року позивач дізналася, що будинку надано нову адресу: АДРЕСА_4 , а також те, що 01 вересня 2023 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Верповською О.В. внесено запис щодо об`єкту нерухомого майна щодо державної реєстрації прав та їх обтяжень, а саме права спільної часткової власності на спірну квартиру за ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу серія та номер: 3054 від 01 вересня 2023 року. Підстава внесення запису: Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 69117126 від 01.09.2023 12:45:47, приватний нотаріус Верповська Олена Володимирівна, Київський міський нотаріальний округ, м. Київ. Документи, подані для державної реєстрації: договір купівлі-продажу, серія та номер: 3054, виданий 01.09.2023, видавник: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Верповська О.В., квартири (примірник Покупця-1 - НСК855378, НСК855379) Вид спільної власності: спільна часткова Розмір частки: 1/2 Власники: ОСОБА_3 . Підстава внесення запису: Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 69117126 від 01.09.2023 12:45:47, приватний нотаріус Верповська Олена Володимирівна, Київський міський нотаріальний округ, м. Київ Документи, подані для державної реєстрації: договір купівлі-продажу, серія та номер: 3054, виданий 01.09.2023, видавник: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Верповська О.В., квартири (примірник Покупця-2 - НСК855380, НСК855381) Вид спільної власності: спільна часткова Розмір частки: 1/2 Власники: ОСОБА_4 .

Таким чином, позивачу стало відомо, що спірне майно було відчужено на користь інших осіб, не зважаючи на ухвалу Солом`янського суду міста Києва від 31 травня 2021 року про вжиття заходів забезпечення позову у даній справі.

Відтак, вважала, що наявні всі підстави вважати, що можуть бути здійснені спроби подальшого відчуження майна третім особам. Враховуючи вказане, вважала, що в даному випадку вжиття заходів щодо забезпечення позову усуне можливість порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також забезпечить можливість реального виконання рішення суду у випадку задоволення позову.

Вказувала, що в разі не забезпечення позову та подальше не вжиття таких заходів може істотно ускладнити та унеможливити виконання рішення суду, а також поновлення порушених прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду (т. 1 а.с. 15-21).

Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 03 жовтня 2023 року заяву задоволено. Заборонено органам та суб`єктам, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації прав відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», здійснювати будь-які реєстраційні дії, в тому числі, але не виключно, державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, державну реєстрацію обтяжень речових прав на нерухоме майно, скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, внесення будь-яких змін до записів Державного реєстру речових прав щодо спірного нерухомого майна, а саме: квартири АДРЕСА_2 і зареєстрована в рівних частках на праві власності за ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (т. 1 а.с. 37-40).

Не погодившись з вказаною ухвалою, 03 червня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати оскаржувану ухвалу та ухвалити нове рішення, яким відмовити ОСОБА_2 в задоволенні заяви про забезпечення позову (т. 2 а.с. 19-25, 65-69).

На обґрунтування апеляційної скарги зазначав, що оскаржувана ухвала є незаконною і необґрунтованою, винесеною без повного з`ясування обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права, непропорційним втручанням в права законного власника майна - ОСОБА_1 .

Так, у свої позовній заяві позивач просила суд визнати за собою право власності в порядку ст. 392 ЦК України на майнові (речові) права на об`єкт інвестування (незавершеного будівництва), а саме квартиру з номером об`єкта інвестування № 170 в житловому багатоквартирному будинку АДРЕСА_1 , загальна проектна площа 86,25 кв.м., проектна житлова площа - 49,15 кв.м., поверх секція 1.2, кількість кімнат - 3 (три). Проте, судом застосовано заходи забезпечення позову щодо нерухомого майна, яке не є предметом позову, а саме: квартири АДРЕСА_2 і зареєстрована в рівних частках на праві власності за ОСОБА_3 та ОСОБА_5 .

В оскаржуваній ухвалі не обґрунтовано, яким чином та з якою метою при забезпеченні позову суд вийшов за межі заявлених позивачем позовних вимог. Ухвала про прийняття зміни предмету позовних вимог судом не приймалась. Забезпечення позову є явно неспівмірним заявленим позовним вимогам. Таким чином, суд першої інстанції протиправно, неспівмірно застосував заходи забезпечення позову щодо об`єкту нерухомого майна, який не є предметом позову.

Позивач не довела наявність процесуальних ризиків для забезпечення позову. Заява про забезпечення позову не містить жодного мотивування, доказу на підтвердження обставин можливого ухилення від виконання рішення суду. Рішення суду по справі за позовом про визнання права власності на майнові права не передбачає заходів примусового виконання, відповідно, не існує ризиків його невиконання. Так як відсутні ризики можливого невиконання рішення суду у майбутньому, заходи забезпечення позову не підлягають застосуванню. У заяві про забезпечення позову відсутні докази того, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду. За наведених обставин, забезпечення позову є протиправним.

У заяві про забезпечення позову не міститься пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення. Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 151 ЦПК України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення. Натомість у поданій Позивачем заяві про забезпечення позову не зазначено пропозицію з приводу зустрічного забезпечення, що є порушенням п. 6 ч. 1 ст. 151 ЦПК України. Таким чином, забезпечення позову у даній справі є необґрунтованим.

Крім того, вказував, що позивач неналежним чином оформила заяву про забезпечення позову. За змістом п. 5 ч. 1 ст. 151 ЦПК України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити: ціну позову, про забезпечення якого просить заявник. Суд першої інстанції не звернув увагу, що подана заява про забезпечення позову не містить ціни позову. За відсутності ціни позову подана заява про забезпечення позову не могла бути розглянута. Недотримання вимог ч.1 ст. 151 ЦПК України щодо не зазначення ціни позову в заяві про забезпечення позову є однозначною підставою для повернення поданої заяви згідно з усталеною практикою Верховного суду (постанова КЦС ВС по справі 362/7191/19 від 04.03.2021).

Звертав увагу, що суд наклав арешт на майно ОСОБА_1 , добросовісного власника майна за оплатним правочином, який не є учасником справи. Постановляючи ухвалу про забезпечення позову, суд першої інстанції не врахував, що майно належить сторонній особі, що свідчить про явну неспівмірність заходів забезпечення позову заявленим позовним вимогам. З наявної в матеріалах справи заяви про вжиття заходів забезпечення позову вбачається, що вжиті судом заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру стосуються прав сторонньої особи, яка не є відповідачем та стороною у справі. При цьому, забезпеченням позову захищаються законні права (інтереси) позивача у разі, коли відповідач діє недобросовісно. Відтак, суд неправильно застосував норми ЦПК України, оскільки арешт може бути накладено на майно відповідача, а не сторонньої особи, і суд повинен виходити із наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову та предметом позовної вимоги.

ОСОБА_1 є належним, добросовісним набувачем майна на підставі оплатного правочину - договору купівлі-продажу квартири від 16.10.2023, зареєстрованого в реєстрі за № 3494, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Верповською О.В. Відомості про нього, як власника майна, внесені до Державного реєстру речових прав на нерухомого майна, номер відомостей про речове право: 52139049, дата реєстрації - 16.10.2023, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 69764737. Правочин - договір купівлі-продажу нерухомого майна не оскаржений в судовому порядку, державна реєстрація не оскаржена в адміністративному чи судовому порядку. Суд при накладенні обтяження на нерухоме майно не перевірив, хто є його власником, та на якій підставі. Застосовані заходи забезпечення позову грубо порушують права законного власника на мирне володіння майном (ст. 1 Першого протоколу до Конвенції), втручання в право власності ОСОБА_1 є непропорційним, не переслідує жодної законної мети та є протиправним. Суд не мотивував, в чому необхідність накладення обтяження на майно сторонньої особи. Так як суд наклав обмеження на майно особи, яка не є учасником справи, застосовані заходи забезпечення позову є незаконними, протиправними, свавільними.

Суд першої інстанції незаконно застосував нові заходи забезпечення позову замість заміни існуючих. Статтею 156 ЦПК України передбачений особливий порядок заміни одного заходу забезпечення іншим, згідно з чч.1 - 3 за клопотанням учасника справи суд може допустити заміну одного заходу забезпечення позову іншим. Питання про заміну одного заходу забезпечення позову іншим вирішується судом у судовому засіданні не пізніше наступного дня після надходження до суду відповідного клопотання учасника справи. За наслідками розгляду клопотання про заміну одного заходу забезпечення позову іншим постановляється ухвала. Копії ухвали про заміну одного заходу забезпечення позову іншим направляються учасникам справи не пізніше наступного дня після її постановлення. В межах цивільної справи 760/13678/21 ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 31.05.2021 вже застосовані заходи забезпечення позову шляхом заборони органам та суб`єктам, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації прав відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», здійснювати будь-які реєстраційні дії, в тому числі, але не виключно, державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, державну реєстрацію обтяжень речових прав на нерухоме майно, скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, внесення будь-яких змін до записів Державного реєстру речових прав щодо спірного нерухомого майна, а саме: АДРЕСА_3 . Відтак, суд першої інстанції повинен був замінювати застосовані заходи забезпечення позову в порядку ст. 156 ЦПК України, а не виносити нові заходи забезпечення позову (т. 2 а.с. 19-25, 65-69).

17 жовтня 2024 року до апеляційного суду надійшов відзив представника позивача ОСОБА_2 - адвоката Осадчої Н.О., в якому просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу без змін (т. 2 а.с. 158-183).

06 листопада 2024 року представником ТОВ «Інвестиційно-будівельна компанія Обрій» - адвоката Сінчук С.В. був надісланий і надійшов до суду відзив з проханням задовольнити апеляційну скаргу, скасувати оскаржувану ухвалу. Проте вказаний відзив поданий з пропуском строку встановленого судом, заяв про поновлення строку заявлено не було, тому судом апеляційної інстанції вказаний відзив залишений без розгляду.

В судовому засіданні представник Комунального підприємства «Фінансова компанія «Житло-Інвест» Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) - адвокат Русаков О.О. підтримав скаргу і просив її задовольнити. Представник позивачки ОСОБА_2 - адвокат Осадча Н.О. заперечувала проти скарги і просила її відхилити.

Інші особи, які беруть участь у справі до суду не прибули, про час та місце розгляду справи були сповіщені повідомленнями на зазначені ними адреси, про що у справі є докази. Апелянт ОСОБА_1 про розгляд справи апеляційним судом 07 листопада 2024 року був сповіщений 03 жовтня 2024 року повідомленням до Електронного кабінету в ЄСІТС із забезпеченням технічної фіксації такого повідомлення. Відповідач ТОВ «Інвестиційно-будівельна компанія Обрій», третя особа: Комунальне підприємство з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення «Спецжитлофонд» були сповіщені повідомленням до Електронного кабінету в ЄСІТС із забезпеченням технічної фіксації таких повідомлень.

Третя особа Комунальне підприємство «Фінансова компанія «Житло-Інвест» Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) було сповіщено повідомленням його представника адвокат Русакова О.О.

Повідомлення відповідача ПрАТ «Транспортні системи», третіх осіб ОСОБА_3 і ОСОБА_4 , повернулось із відмітками працівників пошти про відсутність адресата за зазначеною ним адресою, заяви про зміну адреси місця проживання (перебування) від вказаної особи до суду не надходили. Факт належного повідомлення позивачки ОСОБА_2 підтвердила в суді її представник - адвокат Осадча Н.О., про що свідчить протокол та звукозапис судового засідання (т. 2 а.с. 110-125, 184-190, 233-234).

Виходячи з положень ст. 13 ЦПК України кожна сторона розпоряджається своїми правами на власний розсуд, у т.ч. правом визначити свою участь в тому чи іншому судовому засіданні. При цьому, участь сторін та їх представників в судовому засіданні суду апеляційної інстанції не є обов`язковою (частина 2 ст. 372 ЦПК України).

Відповідно до частини 1 ст. 131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.

Європейський суд з прав людини неодноразово вказував, що на зацікавлену сторону покладається обов`язок проявляти належну увагу в захисті своїх інтересів та вживати необхідних заходів, щоб ознайомитись із подіями процесу (див. серед іншого «Гуржій проти України», заява № 326/3, 01 квітня 2008 року, «Олександр Шевченко проти України», № 8771/02, § 27, 26 квітня 2007 року). Вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов`язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі. Так, в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії» зазначено, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Поряд з цим, Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово наголошував, що національні суди мають організовувати судові провадження таким чином, щоб забезпечити їх ефективність та відсутність затримок (див. рішення ЄСПЛ від 02.12.2010 у справі "Шульга проти України", № 16652/04).

Зважаючи на вищезазначене та положення п. 2 ч. 8 ст. 128, ч. 5 ст. 130, ст. 131, ч. 2 ст. 372 ЦПК України, суд визнав повідомлення належним, а неявку такою, що не перешкоджає розглядові справи.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доповідача, обговоривши доводи скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, у тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів заявника від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов`язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини.

Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч. 3 ст. 150 ЦПК України).

Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Як вбачається з роз`яснень, викладених у п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

В постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року в справі № 753/22860/17 (провадження № 14-88цс20) вказано, що умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

У постанові від 24 квітня 2024 року у справі № 754/5683/22 Велика Палата Верховного Суду визначила, що «як характер спору (майновий або немайновий), так і те, чи підлягає судове рішення у конкретній справі примусовому виконанню, не мають вирішального значення при дослідженні судом питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову. Ключовим є встановлення судом: 1) наявності спору між сторонами; 2) ризику незабезпечення ефективного захисту порушених прав позивача, який може проявлятися як через вплив на виконуваність рішення суду у конкретній справі, так і шляхом перешкоджання поновленню порушених чи оспорюваних прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду; 3) співмірності обраного позивачем виду забезпечення позову з пред`явленими позовними вимогами та 4) дійсної мети звернення особи до суду з заявою про забезпечення позову, зокрема, чи не є таке звернення спрямованим на зловживання учасником справи своїми правами. Наявність або відсутність підстав для забезпечення позову суд вирішує в кожній конкретній справі з урахуванням установлених фактичних обставин такої справи та загальних передумов для вчинення відповідної процесуальної дії.»

Як вбачається з матеріалів справи, позивач 26 травня 2021 року звернулась до районного суду з вищевказаним позовом, просила визнати за ОСОБА_2 майнові права на об`єкт інвестування (незавершеного будівництва), а саме на квартиру з номером об`єкта інвестування № 170 в житловому багатоквартирному будинку АДРЕСА_1 , загальна площа 86,25 кв.м., проектна житлова площа - 49,15 кв.м., поверх 5, секція 1.2, кількість кімнат - 3 (три) (т. 1 а.с. 1-12).

Разом з позовною заявою позивач ОСОБА_2 подала заяву про забезпечення позову шляхом накладення заборони органам та суб`єктам, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації прав відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», здійснювати будь-які реєстраційні дії, в тому числі, але не виключно, державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, державну реєстрацію обтяжень речових прав на нерухоме майно, скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, внесення будь-яких змін до записів Державного реєстру речових прав щодо спірного нерухомого майна, а саме: квартири АДРЕСА_5 .

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 31 травня 2021 року відкрито провадження у цій справі і з того часу справа розглядається судом.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 31 травня 2021 року, залишеною без змін постановою Київського апеляційного суду від 23 листопада 2021 року, заяву позивачки ОСОБА_2 про забезпечення позову задоволено, заборонено органам та суб`єктам, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації прав відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», здійснювати будь-які реєстраційні дії, в тому числі, але не виключно, державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, державну реєстрацію обтяжень речових прав на нерухоме майно, скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, внесення будь-яких змін до записів Державного реєстру речових прав щодо спірного нерухомого майна, а саме: квартири АДРЕСА_5 .

25 червня 2021 року ухвалу надіслано до оприлюднена і 26 червня 2021 року зареєстровано із забезпеченням надання загального доступу в ЄДРСР 29 червня 2021 року, що підтверджується загальнодоступними відомостями з Єдиного державного реєстру судових рішень по цій справі № 760/13678/21.

Порушуючи питання про забезпечення позову, представник позивача вказувала на те, що невжиття заходів забезпечення позову у випадку задоволення позовних вимог може утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення.

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 29 вересня 2023 року вбачається, що 01 вересня 2023 року приватним нотаріусом Верповською Оленою Володимирівною, Київський міський нотаріальний округ, м. Київ внесено запис щодо об`єкту нерухомого майна: 2729020180000, об`єкт речових прав: закінчений будівництвом об`єкт Тип об`єкта: квартира, об`єкт житлової нерухомості. Опис об`єкта: Загальна площа (кв.м): 87.6, житлова площа (кв.м): 48.7, Опис: трикімнатна. Адреса: АДРЕСА_6 .

Підстава внесення запису: Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 69117126 від 01.09.2023 12:45:47, приватний нотаріус Верповська Олена Володимирівна, Київський міський нотаріальний округ, м. Київ. Документи, подані для державної реєстрації: договір купівлі-продажу, серія та номер: 3054, виданий 01.09.2023, видавник: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Верповська О.В., квартири (примірник Покупця-1 - НСК855378, НСК855379) Вид спільної власності: спільна часткова Розмір частки: 1/2 Власники: ОСОБА_3 .

Підстава внесення запису: Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 69117126 від 01.09.2023 12:45:47, приватний нотаріус Верповська Олена Володимирівна, Київський міський нотаріальний округ, м. Київ Документи, подані для державної реєстрації: договір купівлі-продажу, серія та номер: 3054, виданий 01.09.2023, видавник: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Верповська О.В., квартири (примірник Покупця-2 - НСК855380, НСК855381) Вид спільної власності: спільна часткова Розмір частки: 1/2 Власники: ОСОБА_4 (т. 1 а.с.27-28).

З долучених до матеріалів справи документів вбачається, що спірний об`єкт знаходиться за адресою: АДРЕСА_6 (будівельна адреса: квартира АДРЕСА_5 ) (т.1 а.с.29).

Крім того, згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 17 жовтня 2023 року вбачається, що 16 жовтня 2023 року приватним нотаріусом Верповською Оленою Володимирівною, Київський міський нотаріальний округ, м. Київ внесено запис щодо об`єкту нерухомого майна: 2729020180000, об`єкт речових прав: закінчений будівництвом об`єкт Тип об`єкта: квартира, об`єкт житлової нерухомості. Опис об`єкта: Загальна площа (кв.м): 87.6, житлова площа (кв.м): 48.7, Опис: трикімнатна. Адреса: АДРЕСА_6 .

Підстава внесення запису: Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 69764737 від 16.10.2023 17:44:59, приватний нотаріус Верповська Олена Володимирівна, Київський міський нотаріальний округ, м. Київ. Документи, подані для державної реєстрації: договір купівлі-продажу, серія та номер: 3494, виданий 16.10.2023, видавник: Верповська О.В., приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу. Власник: ОСОБА_1 , розмір частки - 1 (т. 1 а.с. 55-56).

Задовольняючи заяву про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що предметом спору є майнові права на об`єкт нерухомого майна з будівельною адресою: квартира АДРЕСА_7 , житловий багатоквартирний будинок №1 . З урахуванням зміни будівельної адреси вказаного об`єкту нерухомого майна на нову поштову адресу, попередня ухвала суду від 31.05.2021, постановлена у даній справі, якою вже було забезпечено позов шляхом заборони органам та суб`єктам, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації прав відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», здійснювати будь-які реєстраційні дії, в тому числі, але не виключно, державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, державну реєстрацію обтяжень речових прав на нерухоме майно, скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, внесення будь-яких змін до записів Державного реєстру речових прав щодо спірного нерухомого майна, а саме: квартири АДРЕСА_5 , на сьогодні є неефективною і не виконує своєї забезпечувальної ролі. Відтак, новоподана заява про забезпечення позову підлягає задоволенню, оскільки у разі вчинення будь-яких подальших реєстраційних дій щодо спірної квартири за адресою: АДРЕСА_6 , яка є предметом спору, можуть бути порушені права позивача на ефективний захист.

Колегія суддів погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції, оскільки такий вид забезпечення позову, як заборона органам та суб`єктам, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації прав відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», здійснювати будь-які реєстраційні дії, в тому числі, але не виключно, державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, державну реєстрацію обтяжень речових прав на нерухоме майно, скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, внесення будь-яких змін до записів Державного реєстру речових прав щодо нерухомого майна, накладення арешту на спірне майно, зареєстроване на праві спільної часткової власності на ім`я ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , а саме: квартири АДРЕСА_2 , є співмірним з позовними вимогами, оскільки у разі вчинення будь-яких подальших реєстраційних дій щодо спірної квартири за адресою: АДРЕСА_6 , яка є предметом спору, можуть бути порушені права позивача на ефективний захист.

При цьому, невжиття вказаного заходу забезпечення позову може у майбутньому призвести до утруднення чи зробить неможливим виконання можливого рішення суду у випадку задоволення позову.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що матеріалами справи підтверджено факт відчуження спірного нерухомого майна двічі після звернення позивача до суду із позовом.

При цьому, суд апеляційної інстанції зауважив, що відчуження спірної квартири за договором купівлі-продажу від 01 вересня 2023 року ОСОБА_3 і ОСОБА_4 , тобто через більш ніж два роки після постановлення та всупереч набравшої законної сили ухвали Шевченківського районного суду м. Києва від 31 травня 2021 року про забезпечення позову шляхом заборони вчинення реєстраційних дій відносно вказаної квартири.

При цьому, на момент постановлення оскаржуваної ухвали, 03 жовтня 2023 року, власниками спірного об`єкту нерухомого майна були ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 29 вересня 2023 року (т. 1 а.с. 27-28).

Апелянт ОСОБА_1 набув право власності на спірну квартиру 16.10.2023 року, що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 17 жовтня 2023 року (т. 1 а.с. 55-56).

Крім того, апеляційний суд відхиляє доводи апелянта, що судом застосовано заходи забезпечення позову щодо нерухомого майна, яке не є предметом позову, а саме: квартири АДРЕСА_2 , оскільки як встановлено судом, позивачем при подачі позовної заяви було зазначено будівельну адресу спірного нерухомого майна, а адреса: квартира АДРЕСА_2 є юридичною адресою вказаного спірного майна й не впливає не правильність висновків суду першої інстанції, оскільки вказане стосується одного й того ж самого предмета спору.

Судом встановлено, що ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 07 травня 2024 року ОСОБА_1 залучений до участі у справі як відповідач. З огляду на вищевказане, суд апеляційної інстанції відхилив відповідні доводи апелянта.

Крім того, колегія суддів враховує, що підтвердити за допомогою реально існуючих доказів подію, яка ймовірно настане або може настати в майбутньому, фактично неможливо, а тому наявність чи відсутність підстав для забезпечення позову оцінюються судом в залежності від кожного конкретного випадку, з урахуванням фактичних обставин справи і змісту позовних вимог.

Вказаний захід забезпечення позову є обґрунтованим, адекватним і співмірним із заявленими позовними вимогами, та дає змогу досягти збалансованості інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи або осіб, які не є учасниками цього судового процесу.

Також, слід зазначити, що забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли інші сторона буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення.

Отже, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно вирішено питання про забезпечення позову у цій справі.

Інші доводи апеляційної скарги цих висновків не спростовують, тому колегія суддів їх відхилила.

Згідно вимог ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 367, ст. 374, ст. 375, ст.ст. 381-384 ЦПК України,-

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Ухвалу Солом`янського районного суду міста Києва від 03 жовтня 2023 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили негайно з моменту прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Дата складання повного судового рішення: 08 листопада 2024 року.

Судді Київського апеляційного суду: Б.Б. Левенець

О.В. Борисова

В.М. Ратнікова