Рішення

від 07.11.2024 по справі 334/5199/24

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

Дата документу 07.11.2024

Справа № 334/5199/24

Провадження № 2-о/334/258/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 листопада 2024 рокуЛенінськийрайонний суд м. Запоріжжя в складі:

головуючогосуддіКозлової Н.Ю.,

за участю секретаря Александрової А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , зацікавлені особи: Запорізький міський центр соціальних служб, Приазовська селищна рада, служба у справах дітей відділ по Дніпровському району Запорізької міської ради, Центральний об» єднаний районний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, ОСОБА_2 про встановлення факту самостійного виховання та здійснення догляду за неповнолітніми дітьми батьком

ВСТАНОВИВ:

До Ленінського районного суду м. Запоріжжя надійшла заява ОСОБА_1 про встановлення факту самостійного виховання та здійснення догляду за неповнолітніми дітьми батьком.

Дана заява вмотивована тим, що 14 вересня 2013 року заявник уклав шлюб з ОСОБА_2 , який був зареєстрований Міським відділом ДРАЦС реєстраційної служби Запорізького МУЮ, про що в книзі реєстрації актів про укладення шлюбу зроблено запис № 931.

Від шлюбу вони мають двох неповнолітніх дітей: доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

З початку 2024 року ОСОБА_2 виїхала в Івано-Франківську область та з вказаного часу постійно проживає у с. Вовчинець Івано-Франківської області. У зв`язку з цим, а також внаслідок відсутності ведення спільного господарства та фактичних шлюбних відносин, заявник у 2024 році звернувся до суду з вимогою розірвати шлюб.

17 червня 2024 року рішенням Вільнянського районного суду Запорізької області № 314/2269/24 шлюб було розірвано.

У зв`язку з тим, що ОСОБА_2 спілкується з дітьми лише інтернетом, ОСОБА_1 до суду з вимогою про позбавлення матері батьківських прав не звертався. Однак, іншої участі в житті дітей, крім наведеного вище, ОСОБА_2 , не бере. Заявник самостійно здійснює виховання та догляд за дітьми, без будь-чиєї сторонньої допомоги.

На теперішній час, встановлення у судовому порядку факту самостійного виховання та утримання дітей батьком необхідно заявнику для подальшого отримання документів про відстрочку від мобілізації.

Ухвалою суду від 26.06.2024 року відкрито провадження по даній справі. Справу призначено до розгляду в порядку окремого провадження.

У судовому засіданні ОСОБА_1 підтвердив обставини, викладені у заяві. Просив суд ухвалити відповідне рішення, яким встановити факт здійснення самостійного виховання та догляду за неповнолітніми дітьми ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , їхнім батьком ОСОБА_1 .

Представник заявника підтримав його позицію. Просив суд задовольнити заяву ОСОБА_1 у повному обсязі.

Від ОСОБА_2 надійшла заява про розгляд справи за її відсутністю. Проти задоволення заяви вона не заперечує.

Представник служби у справах дітей відділу по Дніпровському району Запорізької міської ради у судове засідання не з`явився. Надав суду заяву про розгляд справи за відсутності представника зацікавленої особи.

При цьому суду надані письмові пояснення відповідно до яких, служба у справах дітей вважають, що відповідні заяви не підлягають розгляду в порядку окремого провадження. За наявності у дітей дієздатних батьків, один з яких не виконує батьківських обов`язків і не має наміру іх виконувати, факт самостійного виховання дитини батьком, відсутності участі іншого з батьків у вихованні дитини може бути встановлений у рішенні суду при вирішенні спору щодо позбавлення особи батьківських прав у порядку позовного провадження.

Просили суд ухвалити рішення з урахуванням норм чинного законодавства з урахуванням інтересів дітей.

Представник Приазовської селищної ради у судовому засідані пояснив, що обставини не виконання ОСОБА_2 своїх батьківських обов`язків не зрозумілі. Родина проживала на території Приазовської громади, за адресою АДРЕСА_1 . Під час проживання в громаді, родина не проявляла себе з негативного боку. На обліку СЖО не перебувала, повідомлень про невиконання батьківських обов`язків не поступало.

Проте, для запобігання порушення прав та інтересів неповнолітніх дітей, вважають, що для запобігання виникнення обставин, які можуть привести до того, що неповнолітні діти можуть залишаться без належного батьківського піклування, доречно визнати факт здійснення самостійного виховання та догляду за неповнолітніми дітьми.

Представник Запорізького міського центру соціальних служб у судовому засіданні пояснили, що під час звернення ОСОБА_1 з відповідною заявою, фахівцями центру був здійснений вихід на адресу проживання батька. За результатами виходу, був складений акт, з якого вбачається, що батько ОСОБА_1 проживає за адресою: АДРЕСА_2 зі своїми неповнолітніми дітьми - ОСОБА_3 2015 року народження та ОСОБА_4 2020 року народження. Присутності матері не було виявлено. Звідси було зроблений висновок, що ОСОБА_1 самостійно виховує та утримує двох неповнолітніх дітей.

Представник ІНФОРМАЦІЯ_3 у судовезасідання нез`явився, про місце, дату та час судового розгляду повідомлені належним чином. Будь яких заяв, клопотань, письмових пояснень до суду не надходило.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши надані до суду письмові докази, які долучені до заяви, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.

У судовому засіданні доведено, що 14 вересня 2013 року заявник ОСОБА_1 уклав шлюб з ОСОБА_2 , який був зареєстрований Міським відділом ДРАЦС реєстраційної служби Запорізького МУЮ, про що в книзі реєстрації актів про укладення шлюбу зроблено запис № 931.

Від шлюбу вони мають двох неповнолітніх дітей: доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

З початку 2024 року ОСОБА_2 виїхала в Івано-Франківську область та з вказаного часу постійно проживає у с. Вовчинець Івано-Франківської області.

З вищенаведених підстав, а також внаслідок відсутності ведення спільного господарства та фактичних шлюбних відносин, заявник у 2024 році звернувся до суду з вимогою розірвати шлюб.

17 червня 2024 року рішенням Вільнянського районного суду Запорізької області № 314/2269/24 шлюб було розірвано.

Заявник звернувся до суду з відповідною заявою для подальшого отримання документів про відстрочку від мобілізації.

Перелік юридичних фактів, що підлягають встановленню в судовому порядку, зазначений у статті 315 ЦПК України, не є вичерпним. Зокрема, частиною другою цієї статті визначено, що в судовому порядку можуть бути встановлені такожінші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, розглядаються у цивільному процесі в порядку окремого провадження.

Щодо встановлення факту самостійного виховання дитини без участі іншого з батьків (інших осіб) у вихованні та утриманні дитини для отримання відстрочки від мобілізації, суд зазначає наступне:

За висновком ВП ВС, факт самостійного виховання дитини батьком не підлягає з`ясуванню у порядку окремого провадження, оскільки з поданої заяви вбачається спір про право між батьками дитини, який за загальним правилом може вирішуватися у позовному провадженні.

Разом з тим суд вважає, що в умовах дії режиму воєнного стану факт самостійного виховання батьком (або іншою особою) дитини може існувати і без наявного спору про право через існування (настання) обставин,в силу яких обсяг прав матері (батька) обмежується або припиняється, наприклад: особа, яка розлучена та самостійно здійснює обов`язки по вихованню та утриманню дитини, в той час коли інший з батьків позбавлений фактичної змоги виконувати свої обов`язки; батько або матір не беруть участі у вихованні та утриманні дитини або зникли, проте не визнані судом безвісно відсутніми або такими, що позбавлені батьківських прав; якщо один з батьків перебуває на окупованій території, в полоні і не може фактично виховувати та утримувати дитину тощо.

Законодавець, враховуючи наявні життєві ситуації в умовах війни, розширив перелік підстав, за яких особа, яка самостійно виховує та утримує дитину, може отримати відстрочку від призову навійськову службу під час мобілізації та/або звільнитися з військової служби без позбавлення іншого батьківських прав з урахуванням неможливості реалізації ним своїх батьківських прав та обов`язків в умовах війни чи/або надання такій особі соціального статусу одинокого батька (матері) у разі відсутності іншого з батьків та ін.

Отже, удосконалюючи законодавство в умовах режиму воєнного стану, законодавець передбачив установлення факту самостійного виховання та утримання дитини як підставу для отримання відстрочки від мобілізації та/або звільнення з військової служби та чітко визначив порядок його встановлення виключно в судовому порядку, що унеможливлює встановлення такого юридичного факту в позасудовому порядку будь-яким іншим органом влади.

У такий спосіб законодавцем установлено судовий контроль задля дотримання балансу між інтересами особи та народу України в особі держави.

Такий порядок встановлення факту самостійного виховання та утримання дитини визначений тому, що саме в порядку окремого провадження суд встановлює обставини та перевіряє (підтверджує) їх доказами незалежно від наданих сторонами доказів та зазначених доводів на їх спростування.

Тобто встановлення юридичного факту як підстава для отримання відстрочки від мобілізації та/або звільнення з військової служби здійснюється безпосередньо судом.

Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та «Про військовий обов`язок і військову службу» в частині отримання особами, які самостійно виховують та утримують дітей, відстрочки від призову навійськову службу під час мобілізації та/або звільнення з військової служби, а такожПорядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, затвердженого постановою КМУ від 16 травня 2024 року № 560 передбачений вичерпний перелік документів, які підтверджують наявність підстав для відстрочки, зокрема рішення суду про встановлення факту самостійного виховання та утримання дитини.

Так, факт самостійного виховання неповнолітньої дитини є умовою для отримання відстрочки від призову під час мобілізації на підставі п. 4 ч. 1 статті 23 Закону «Про мобілізацію та мобілізаційну підготовку».

Разом з тим, з огляду на встановленийстаттею 65 Конституції України конституційний обов`язок захищати Вітчизну, незалежність та територіальну цілісність України,надаючи оцінку доводам і доказам у вказаній категорії справ стосовно самостійного виховання і утримання одним з батьків дитини, суд застосовує таку процедуру, намагаючись не допустити ситуацію, за яких виникав би сумнів у пред`явленні позовів військовозобов`язаних/ військовослужбовців з метою штучного створення умов та обставин, які могли б бути підставою для отримання відстрочки відпризову на військову службу під час мобілізації на підставіпункту 4 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізацію та мобілізаційну підготовку»та / або звільнення з військової служби на підставі частини четвертої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Тому, оцінюючи доводи та докази, які підтверджують факт самостійного виховання особою дитини, суд дослідив обставини, які є виключними (непереборними / винятковими / неординарними / особливими).

В ході судового розгляду доведено, що заявник ОСОБА_1 розлучений та самостійно здійснює обов`язки по вихованню та утриманню дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Проте, не було доведнено, що інший з батьків, а саме ОСОБА_2 позбавлена фактичної змоги виконувати свої обов`язки. Вона не бере участі у вихованні та утриманні дітей, не визнана зниклою, не визнана судом безвісно відсутньою або такою, що позбавлена батьківських прав, або такою, що перебуває на окупованій території, в полоні і не може фактично виховувати та утримувати своїх дітей.

Для підтвердження самостійного виховання дитини батьком необхідне існування (настання) обставин, у силу яких обсяг прав матері обмежується або припиняється.

Оскільки в СК України чітко встановлено, що сімейні права та обов`язки є такими, що тісно пов`язані з особою, а тому не можуть бути передані іншій особі, можна констатувати, що в силу настання певних юридичних фактів (дій чи подій), які мають бути підтверджені виключно актами цивільного стану (свідоцтво про смерть) чи рішенням суду (про позбавлення батьківських прав, визнання недієздатним, померлим, безвісно відсутнім) та позбавляють особу користуватися батьківською правосуб`єктністю.

Статтею 141 СК України встановлено рівність прав та обов`язків батьків щодо дитини. Зокрема, визначено, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною пятою статті 157 цього Кодексу.

Невиконання або ухилення від виконання сімейного обов`язку може бути підставою для застосування наслідків, установлених цим Кодексом.

На переконання суду, в умовах особливого періоду (воєнного стану) не можна допускати зловживання процесуальними правами шляхом застосування способів захисту сімейних прав, інтересів дітей тощо, з метою звільнення від виконання військового обов`язку (проходження військової служби).

Враховуючи вищевикладене, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні кожен доказ, зокрема належність, допустимість та достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що заява ОСОБА_1 не ґрунтується на отриманих у справі доказах та вимогах закону, а звідси приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви.

На підставівикладеного та керуючись ст. ст.10,13,18,81,259,263-265, ст.ст.315,319 ЦПК України, ст. ст.160,161 Сімейного кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Заяву ОСОБА_1 , зацікавлені особи: Запорізький міський центр соціальних служб, Приазовська селищна рада, служба у справах дітей відділ по Дніпровському району Запорізької міської ради, Центральний об» єднаний районний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, ОСОБА_2 про встановлення факту самостійного виховання та здійснення догляду за неповнолітніми дітьми батьком залишити без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцятиднів з дня його проголошення безпосередньо до Запорізького апеляційного суду.

Суддя: Козлова Н. Ю.