Рішення

від 12.11.2024 по справі 216/7915/24

ЦЕНТРАЛЬНО-МІСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

Справа № 216/7915/24

провадження №2-а/216/71/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2024 року м. Кривий Ріг

Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Бутенко М.В.

за участю:секретаря судового засідання Клименко О.В.

представника позивача Реутової І.Л.,

відповідача громадянки Казахстану ОСОБА_1 яка приймає участь у справі в режимі відео конференції

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 1 Кривому Розі адміністративну справу за позовною заявою Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області до громадянки Казахстану ОСОБА_1 , про продовження строку затримання та перебування іноземця в пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, з метою забезпечення видворення за межі території України, громадянки Казахстану ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , -

В С Т А Н О В И В:

08.11.2024 року, Головне управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області, звернулися до Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області з адміністративним позовом про продовження строку затримання громадянки Казахстану ОСОБА_1 в пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України, строком на шість місяців.

Просять суд винести рішення, яким продовжити строк затримання та перебування в пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, громадянки Казахстану ОСОБА_1 ,терміном на шість місяців, з 15.11.2024 року по 15.05.2025 року.

Представник позивача Реутова І.Л. у судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила задовольнити.

Відповідачка ОСОБА_1 у судовому засіданні позов визнала, підтвердивши викладені в ньому обставини.

Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.

Громадянка Казахстану ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження с. Комаричі Брянської області Росія, паспортний документ громадянина Казахстану втрачено, довідка про звільнення серії ДНП № 05479 видана 16.12.2019 Державною установою «Кам`янська виправна колонія № 34», останній раз здійснила в`їзд в Україну 20.07.2012 року потягом через КПП «Козача Лопань», та з того часу з України не виїжджала, що підтверджується витягом з Інформаційно-телекомунікаційної системи «Аркан-ДМС» та копією сторінки втраченого паспорта громадянина НОМЕР_1 виданого 13.04.1998 МВС Казахстану терміном дії до 28.08.2013.

14.05.2024 року під час проведення практичного етапу профілактичних заходів з нагляду та контролю за виконанням законодавства в міграційній сфері під умовною назвою «Мігрант» на території Центрально Міського району міста Кривого Рогу, відповідно до наказу ДМС України від 26.04.2024 № 105 «Про проведення цільових профілактичних заходів з нагляду та контролю за виконанням законодавства в міграційній сфері під умовною назвою «Мігрант», за адресою: по вул. Маріупольська, будинок 33, працівниками Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області виявлено громадянку Казахстану ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка ухиляється від виїзду за межі України після закінчення терміну перебування з 18.10.2012, яку працівниками Відділу № 8 у м. Кривому Розі ГУ ДМС у Дніпропетровській області за порушення Правил перебування іноземців та осіб без громадянства, притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 203 КУпАП.

Перевіркою встановлено, що Відповідач прибула на територію України останній раз автомобілем через КПП «Козача Лопань» 20.07.2012 по паспортному документу громадянина Казахстану № 1520543 виданому 13.04.1998 МВС Казахстану терміном дії до 28.08.2013. Згідно інформації, наданої Відповідачем, вона проживає в Україні без реєстрації, без паспорту, який втрачено, та відповідних дозвільних документів на право проживання в Україні за адресою: АДРЕСА_1 .

Протоколом серії ПР МДН № 006229 від 14.05.2024 було зафіксовано факт порушення міграційного законодавства України, за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення винесена постанова про накладання адміністративного стягнення серії ПН МДН № 006220 від 14.05.2024, відповідно до якої на громадянку Казахстану ОСОБА_1 , накладено адміністративне стягнення у розмірі 3400,00 грн. Адміністративний штраф станом на 14.05.2024 не сплачено, постанова не оскаржена.

Відповідно до статті 1 Угоди між Кабінетом Міністрів України і Урядом Республіки Казахстан про взаємні поїздки громадян затверджену постановою КМ № 10 від 10.01.2002 року, громадяни держави однієї Сторони, в тому числі ті, які постійно проживають або тимчасово перебувають у третіх державах, можуть на підставі документів, дійсних для виїзду за кордон, в`їжджати, прямувати транзитом, виїжджати та перебувати на території держави іншої Сторони без віз строком до дев`яноста днів з дня перетину державного кордону держави в`їзду.

Як вбачається із пояснень Відповідача, наданих при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, до територіальних органів та територіальних підрозділів ДМС з питання оформлення та отримання посвідки на постійне/ тимчасове проживання/перебування в Україні, статусу біженця в Україні не зверталася, від своєчасного виїзду, а саме в термін до 17.10.2012, за межі України ухилилася, кошти на виїзд до Казахстану відсутні, з питання втрати паспорта та отримання свідоцтва на повернення до Казахстану до посольства Казахстану в Україні не зверталася.

Крім того, відповідно до листа ГУ ДМС України в Дніпропетровській області від 14.05.2024 № 1201.3.3/17052-24 відповідач із заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту не звертався.

Відповідач офіційно ніде не працює, так як не має документів на право проживання в Україні, паспортний документ громадянина Казахстану втрачено (термін дії якого закінчився 28.08.2013); не має власного житла.

Центрально-Міським РВ у м. Кривому Розі ГУ ДМС України в Дніпропетровській області 22.11.2017 вже приймалось рішення про примусове повернення № 9, яке Відповідач не виконала.

23.05.2017 Центрально-Міським районним судом м. Кривого Рогу Відповідач була засуджена вперше. Згідно вироку Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 08.05.2018 Відповідач засуджена терміном на 1 рік 2 місяці до позбавлення волі за статтею 358 ч.1, 358 ч.4, 70, 71 ч.1 ККУ.

Після звільнення 16.12.2019 з Державної установи «Кам`янська виправна колонія № 34» Відповідач до посольства Республіки Казахстан з питання отримання свідоцтва на повернення в Казахстан не зверталась, територію України не залишила.

Таким чином, Відповідач територію України не покинула, ухилилася від виїзду з України, чим порушила правила перебування іноземців на території України, перейшла на нелегальне становище, правова характеристика якого визначена у п. 14 ст.1 ЗУ «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», «нелегальний мігрант» - іноземець або особа без громадянства, які перетнули державний кордон поза пунктами пропуску або в пунктах пропуску, але з уникненням прикордонного контролю і невідкладно не звернулися із заявою про надання статусу біженця чи отримання притулку в Україні, а також іноземець або особа без громадянства, які законно прибули в Україну, але після закінчення визначеного їм терміну перебування втратили підстави для подальшого перебування та ухиляються від виїзду з України.

Відповідач перебуває на території України, без законних підстав;

- дії Відповідача порушують законодавство про правовий статус іноземців та осіб без громадянства (ухилення від виїзду з України після втрати підстав для перебування в Україні передбачених ст. 4 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства»; невиконання в установлений строк без поважних причин рішення про примусове повернення прийнятого відносно нього);

- відповідач добровільно не виконала рішення № 9 від 22.11.2017 Центрально-Міського РВ у м. Кривому Розі ГУ ДМС України в Дніпропетровській області про примусове повернення до країни походження або третьої країни;

- статус біженця у Відповідача відсутній;

- у Відповідача відсутні дозвільні документи для перебування на території України.

Отже, громадянка Казахстану ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 18 жовтня 2012 року ухиляється від виїзду за межі території України, ігноруючи як вимоги чинного законодавства України, так і законні вимоги покинути територію Держави Україна з боку органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції ДМС, при цьому, перебуваючи у статусі нелегального мігранта, з 18 жовтня 2012 року.

Враховуючи наявність обґрунтованих підстав, що Відповідач ухилятиметься від виконання рішення про його примусове видворення, перешкоджатиме проведенню процедури видворення, існує ризик його втечі, а також, зважаючи на відсутність у Відповідача документа, що дає право на виїзд з України,що згідно до положень абзаців першого та другого ч. 1 ст. 289 КАС України, ч.3 та ч. 4 ст. 30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», та підпунктів «b» та «f» пункту 1 статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, ратифікованої Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР, Відділ № 8 у м. Кривому Розі ГУ ДМС у Дніпропетровській області 14.05.2024 прийняв рішення про примусове видворення, а також звернувся до суду з позовом про затримання іноземця або особи без громадянства з метою ідентифікації та (або) забезпечення видворення за межі території України 14.05.2024 за вих. 1231/8.

15.05.2024 рішенням Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області задоволено вимоги позовної заяви стосовно громадянки Казахстану ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , у повному обсязі (справа № 216/3355/24, провадження № 2-а/216/50/24), на підставі якого правопорушник 15.05.2024 поміщений до Миколаївського пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, де перебуває по теперішній час.

Згідно до вимог пункту 2 статті 92 Конституції України, виключно законами України визначаються громадянство, правосуб`єктність громадян, статус іноземців та осіб без громадянства.

Згідно діючого законодавства України, правовий статус іноземців та осіб без громадянства, які перебувають в Україні, порядок їх в`їзду в Україну та виїзду з України визначено Законом України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» від 22 вересня 2011 року №3773-VI.

Положеннями частини 1 статті 9 вищезазначеного Законом 3773-VI, встановлено що іноземці та особи без громадянства в`їжджають в Україну за наявності визначеного цим Законом чи міжнародним договором України паспортного документа та одержаної у встановленому порядку візи, якщо інше не передбачено законодавством чи міжнародними договорами України.

Згідно до частини 1 статті 16 Закону 3773-VI, реєстрація іноземців та осіб без громадянства, які в`їжджають в Україну, здійснюється в пунктах пропуску через державний кордон України органами охорони державного кордону.

Відповідно до частини 2 статті 16 Закону, відмітка про реєстрацію іноземця або особи без громадянства в паспортному документі та/або імміграційній картці або інших передбачених законодавством України документах дійсна на всій території України незалежно від місця перебування чи проживання іноземця або особи без громадянства на території України.

Положеннями частини 3 статті 9 Закону 3773-VI, передбачено, що строк перебування іноземців та осіб без громадянства в Україні встановлюється візою, законодавством України чи міжнародним договором України.

Звертаємо увагу суду на те, що виключний перелік підстав для перебування іноземців та осіб без громадянства на території України визначений в статті 4 Закону 3773-VI.

Частиною 4 статті 4 Закону 3773-VI, іноземці та особи без громадянства, які відповідно до закону прибули в Україну для працевлаштування або укладення гіг - контракту або під час перебування на законних підставах на території України у випадку, передбаченому частиною тринадцятою цієї статті, отримали дозвіл на застосування праці іноземців та осіб без громадянства в Україні та посвідку на тимчасове проживання, вважаються такими, які на законних підставах перебувають на території України на період роботи в Україні.

Згідно до частини 16 статті 4 Закону 3773-VI, іноземці та особи без громадянства, які в`їхали в Україну на інших законних підставах, вважаються такими, які тимчасово перебувають на території України на законних підставах на період наданого візою дозволу на в`їзд або на період, встановлений законодавством чи міжнародним договором України.

Відповідно до Порядку продовження строку перебування та тимчасового проживання, продовження та скорочення строку тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, затвердженого постановою КМУ від 15 лютого 2012 р. № 150, а саме підпункту 2 пункту 2 встановлено, що іноземці та особи без громадянства, які на законній підставі прибули в Україну, можуть тимчасово перебувати на її території: не більш як 90 днів протягом 180 днів у разі в`їзду іноземців, які є громадянами держав з безвізовим порядком в`їзду, якщо інший строк не визначено міжнародними договорами України. Порядок обчислення зазначеного строку встановлюється МВС.

Згідно до вимог частини 3 статті 3 Закону №3773-VI, іноземці та особи без громадянства зобов`язані неухильно додержуватися Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей, інтереси суспільства та держави.

Пунктом 14 частини першої статті 1 Закону №3773-VI визначено термін нелегальний мігрант це іноземець або особа без громадянства, які перетнули державний кордон поза пунктами пропуску або в пунктах пропуску, але з уникненням прикордонного контролю і невідкладно не звернулися із заявою про надання статусу біженця чи отримання притулку в Україні, а також іноземець або особа без громадянства, які законно прибули в Україну, але після закінчення визначеного їм терміну перебування втратили підстави для подальшого перебування та ухиляються від виїзду з України.

Положеннями частини 1 статті 26 Закону №3773-VI, передбачено, що іноземець або особа без громадянства можуть бути примусово повернуті в країну походження або третю країну, якщо їх дії порушують законодавство України з прикордонних питань про правовий статус іноземців та осіб без громадянства або суперечать інтересам забезпечення національної безпеки України чи охорони громадського порядку, або якщо це необхідно для охорони здоров`я, захисту прав і законних інтересів громадян України за рішенням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, органу Служби безпеки України або органу охорони державного кордону. У рішенні про примусове повернення зазначається строк, протягом якого іноземець або особа без громадянства повинні виїхати з України. Зазначений строк не повинен перевищувати 30 днів з дня прийняття рішення.

Частина 5 статті 26 Закону №3773-VI - іноземець або особа без громадянства зобов`язані самостійно залишити територію України у строк, зазначений у рішенні про примусове повернення.

Звертаємо увагу суду на те, що відповідно до абзацу першого частини 1 статті 30 Закону №3773-VI, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, його територіальні органи та територіальні підрозділи, органи охорони державного кордону або органи Служби безпеки України можуть приймати рішення про примусове видворення з України іноземців та осіб без громадянства, якщо такі особи затримані за незаконне перетинання (спробу незаконного перетинання) державного кордону України або є обґрунтовані підстави вважати, що іноземець або особа без громадянства ухилятиметься від виконання рішення про примусове повернення, або якщо така особа не виконала у встановлений строк без поважних причин рішення про примусове повернення, а також в інших передбачених законом випадках.

Положеннями частини 1 статті 288 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що позовні заяви іноземців та осіб без громадянства щодо оскарження рішень про їх примусове повернення в країну походження або третю країну чи їх примусове видворення за межі України подаються до місцевого загального суду як адміністративного суду за місцезнаходженням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, його територіальних органів чи підрозділів, органу охорони державного кордону, органу Служби безпеки України або за місцезнаходженням пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні.

Відповідно до положень частини 3 статті 30 Закону №3773-VI, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, або орган охорони державного кордону на підставі відповідного рішення суду має право розміщувати іноземців та осіб без громадянства, зазначених у частині першій цієї статті, у пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України.

Положеннями абзацу першого частини 4 статті 30 Закону № 3773-VI, передбачено, що іноземці та особи без громадянства, які не мають законних підстав для перебування на території України, затримані в установленому порядку та підлягають примусовому видворенню за межі України, у тому числі прийняті відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію, розміщуються в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, протягом строку, необхідного для їх ідентифікації та забезпечення примусового видворення (реадмісії) за межі України, але не більш як на вісімнадцять місяців.

Відповідно до частини 8 статті 30 Закону № 3773-VI, положення цієї статті не застосовуються до іноземців та осіб без громадянства, на яких поширюється дія Закону України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту».

Згідно з положеннями абзаців першого та другого частини 1 статті 289 КАС України, за наявності обґрунтованих підстав вважати, що іноземець або особа без громадянства, стосовно якого (якої) прийнято рішення про примусове видворення або реадмісію, ухилятиметься від виконання рішення про його (її) примусове видворення, перешкоджатиме проведенню процедури видворення чи реадмісії відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію або якщо існує ризик його (її) втечі, а так само у разі відсутності в іноземця або особи без громадянства, стосовно якого (якої) прийнято рішення про примусове видворення, документа, що дає право на виїзд з України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, його територіальний орган чи підрозділ, орган охорони державного кордону, орган Служби безпеки України подає до місцевого загального суду як адміністративного суду за місцезнаходженням зазначених органів (підрозділів) або за місцезнаходженням пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, позовну заяву про застосування судом до іноземця або особи без громадянства одного з таких заходів:

затримання з метою ідентифікації та/або забезпечення примусового видворення за межі території України;

затримання з метою забезпечення передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію;

взяття на поруки підприємством, установою чи організацією;

зобов`язання внести заставу.

Відповідно до частини 11 статті 289 КАС України, строк затримання іноземців та осіб без громадянства у пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, становить шість місяців. За наявності умов, за яких неможливо ідентифікувати іноземця або особу без громадянства, забезпечити примусове видворення чи реадмісію особи у зазначений строк або прийняти рішення за заявою про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, або особою без громадянства, такий строк може бути продовжено, але не більш як на вісімнадцять місяців.

Відповідно до підпунктів «b» та «f» пункту 1 статті 5 Європейської конвенції з прав людини від 04.11.1950 року (в чинній редакції Конвенції від 01.08.2021), ратифікованої Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 до Конвенції» від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР (в чинній редакції Закону від 13.03.2006), кожен має право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом: законний арешт або затримання особи за невиконання законного припису суду або для забезпечення виконання будь-якого обов`язку, встановленого законом; законний арешт або затримання особи з метою запобігання її недозволеному в`їзду в країну чи особи, щодо якої провадиться процедура депортації або екстрадиції.

Вищевикладені обставини були встановлені рішенням Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 15.05.2024 року у справі № 216/3355/24, (провадження № 2-а/216/50/24), яке набрало законної сили, та відповідно до положень ст.78 Кодексу адміністративного судочинства України, та не підлягають повторному доказуванню.

15.05.2024 року Відділом № 8 у м. Кривому Розі ГУ ДМС у Дніпропетровській області на адресу Посольства Республіки Казахстан в Україні направлено листа за вих. 1231-1300/1231-24 стосовно видачі свідоцтва на повернення на батьківщину для перетину кордону з метою реалізації примусового видворення з території України та повернення до країни походження.

20.05.2024 року ГУ ДМС у Дніпропетровській області на адресу Миколаївського пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, ДМС, направлено лист за вих. № 1201.17.2/17714-24 щодо заповнення та надання заяв-анкет ОСОБА_1 для подальшого здійснення заходів щодо примусового видворення.

27.05.2024 року на адресу Посольства Республіки Казахстан в Україні ГУ ДМС у Дніпропетровській області направлено листа за вих. № 120.17.2-7336/1201.17-24 стосовно видачі свідоцтва на повернення на батьківщину для перетину кордону з метою реалізації примусового видворення з території України та повернення до країни походження;

24.07.2024 року на адресу Посольства Республіки Казахстан в Україні ГУ ДМС у Дніпропетровській області направлено повторного листа за вих. 120.17.2-10039/12.3-24 стосовно видачі свідоцтва на повернення на батьківщину для перетину кордону з метою реалізації примусового видворення з території України та повернення до країни походження;

07.08.2024 року Посольств Республіки Казахстан в Україні надало відповідь ГУ ДМС у Дніпропетровській області за вих.. № 30-1-349, яким підтверджено належність Відповідача до громадянства Республіки Казахстан та надана інформація про місце проживання у Республіці Казахстан та які документи громадянина Республіки Казахстан отримувала Відповідач.

07.08.2024 року Відділом № 8 у м. Кривому Розі ГУ ДМС у Дніпропетровській області на адресу Миколаївського пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні ДМС, направлено лист за вих. № 1231/6162-24 щодо направлення листа Посольства Республіки Казахстан в Україні від 07.08.2024 року за вих. №30-1-349.

Структурними підрозділами ГУ ДМС у Дніпропетровській області здійснювались перевірки за наявними обліками (службові листи від 12.08.2024 за вих. № 1201.3/27523-24, від 09.08.2024 за вих. № 1201.4/27424-24 додаються).

З метою виконання рішення про примусове видворення за межі України Відповідача, 19.08.2024 року ГУ ДМС у Дніпропетровській області направлявся лист за вих. № 1201.17.2-11194/12.3-24 до Департаменту у справах іноземців та осіб без громадянства щодо сприяння в отримання свідоцтва на повернення у Посольстві Республіки Казахстан Відповідачу.

З метою отримання свідоцтва на повернення на батьківщину для перетину кордону з метою реалізації примусового видворення за межі території України на ім`я Відповідача ГУ ДМС у Дніпропетровській області 02.09.2024 направлено до Посольства Республіки Казахстан листа за вих. №1201.17.2-11791/12.3-24.

З метою документування Відповідача свідоцтвом на повернення на батьківщину для перетину кордону з метою реалізації примусового видворення з території України ГУ ДМС у Дніпропетровській області 03.09.2024 направлено лист до Миколаївського пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні листа за вих. № 1201.17.2/30228-24;

09.09.2024 року Посольство Республіки Казахстан на адресу ГУ ДМС у Дніпропетровській направило листа за вих. № 30-1-415 з вимогами про надання оригіналів документів, які згодом направлено рекомендованим листом разом з новою заявою анкетою, направленою на адресу ГУ ДМС у Дніпропетровській області 11.09.2024 за вих. № 4877.5/1092-24.

Заслухавши учасників справи, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, та зважаючи на те, що строк затримання громадянки Казахстану ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , в пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні закінчується 15.11.2024 року, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 2, 3, 8, 9, 72-77,79,90,241-246,268,271,272,288, ст. 6, п. 11 ч. 6 ст. 12, п. 3 ч. 1 ст. 20, ст. 44, п.3 ч. 5 ст. 46, ст. 47,ст. 160, п. 11 ч. 2 ст. 245,ч. 1, ч. 11, ч. 19 ст. 289, ч.1, ч. 5 ст. 288, п. 3 ч. 2 ст. 371 Кодексу адміністративного судочинства України, норм Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області до громадянки Казахстану ОСОБА_1 , про продовження строку затримання та перебування іноземця в пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, з метою забезпечення видворення за межі території України, громадянки Казахстану ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 задовольнити.

Продовжити строк затримання та перебування в пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, громадянки Казахстану ОСОБА_1 ,терміном на шість місяців, з 15.11.2024 року по 15.05.2025 року.

Рішення звернути до негайного виконання.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі апеляційного оскарженняз моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення до Третього апеляційного адміністративного суду через Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області.

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 246 КАС України:

- позивач: Головне управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області, код ЄДРПОУ: 37806243, місцезнаходження: 49000, м. Дніпро, вул. В`ячеслава Липинського, буд. 7;

- відповідач: громадянка Казахстану ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває в Державній установі «Миколаївський пункт тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконного перебувають в Україні, ДМС ".

Суддя М.В. БУТЕНКО