Ухвала

від 11.11.2024 по справі 367/9182/24

ІРПІНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 367/9182/24

Провадження №2-з/367/232/2024

УХВАЛА

Іменем України

11листопада 2024року Суддя Ірпінського міського суду Київської області Горбачова Ю.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову,

ВСТАНОВИЛА:

До Ірпінського міського суду Київської області надійшла позовна заява ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «РОКСАН», директора ТОВ «РОКСАН» ОСОБА_3 про стягнення нарахованої, але невиплаченої заробітної плати.

21 жовтня 2024 року ухвалою Ірпінського міського суду Київської області позовну заяву було залишено без руху з зазначенням недоліків та наданням позивачу строку для їх усунення.

Після подання позовної заяви від позивача надійшла заява про забезпечення позову, в якій просить: винести ухвалу про забезпечення позову, шляхом накладання арешту на нерухоме майно відповідача ОСОБА_3 , а саме квартиру АДРЕСА_1 , та приватного будинку у АДРЕСА_2 , накласти арешт на всі його рахунки в банках: ПРИВАТБАНК, Ощадбанк, АВАЛЬ, ПУМБ, АЛЬФАБАНК, OTPBank, Universal Bank та Глобус Банк.

Також позивач просила врахувати її матеріальний стан після тяжкої хвороби, те, що вона останній рік не працює, проходить реабілітацію та має трьох дітей, та відстрочити сплату судового збору за цією заявою до винесення рішення по суті позовних вимог.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову зазначається, що відповідач ОСОБА_3 (директор ТОВ «РОКСАН») вчиняє дії, спрямовані на приховування прибутків від діяльності ТОВ «РОКСАН», свідомо здійснює заходи для припинення діяльності ТОВ, продажу великої кількості обладнання та майна, а також тривалий час не виплачує позивачу значну заборгованість по заробітній платні.

Дослідивши матеріали заяви про забезпечення позову, суд дійшов наступних висновків.

При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 р. та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини).

У рішенні від 31.07.2003 року у справі Дорани проти Ірландії Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття ефективний засіб передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішеннях Європейського суду з прав людини, ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Тобто забезпечення позову - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача. Метою забезпечення позову, є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Суд зазначає, що обрання належного й такого, що відповідає предмету спору, заходу забезпечення позову гарантує дотримання принципу співмірності виду заходу забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, що зрештою дає змогу досягти балансу інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, сприяє фактичному виконанню судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, забезпечує ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, які не є учасниками цього судового процесу.

При цьому сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність забезпечення позову, що полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову.

Відповідно до статті 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. ст. 153 ЦПК України.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 150 ЦК України, позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Відповідно до п. 3, 7 ч. 1 ст. 151 ЦПК України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити: предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Разом зтим,з наведенихзаявником обґрунтуваньщодо підставподачі заявипро забезпеченняпозову шляхомнакладення арештуна майнота рахункивідповідача ОСОБА_3 та доданихдо неїдокументів невбачається наявність достатніх ризиків утруднення виконання можливого рішення суду або неможливості його виконання, без вжиття заходів забезпечення позову.

Так, матеріали заяви не містять належних і допустимих доказів на підтвердження необхідності вжиття заходів забезпечення позову у спосіб, про який просить заявник, а посилання у заяві лише на приховування прибутків від діяльності ТОВ «РОКСАН», здійснення ОСОБА_3 продажу майна, без наведення належного обґрунтування та відповідних доказів, не є достатньою підставою для задоволення заяви про забезпечення позову.

До того ж, до поданої заяви про забезпечення позову не надано доказів на підтвердження належності ОСОБА_3 квартири АДРЕСА_1 , та приватного будинку у АДРЕСА_2 . Також не надано доказів на підтвердження належності відповідачу ОСОБА_3 рахунків в банках: ПРИВАТБАНК, Ощадбанк, АВАЛЬ, ПУМБ, АЛЬФАБАНК, OTPBank, Universal Bank та Глобус Банк.

Крім того, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 151 ЦПК України, не зазначено відомості про наявність або відсутність електронного кабінету сторін.

Також, відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 151 ЦПК України, відсутні пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення.

Відповідно до ч. 6 ст. 151 ЦПК України до заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Проте до заяви про забезпечення позову не додано документ на підтвердження сплати судового збору. Також не додано клопотання про розстрочення або звільнення від слати судового збору з доказами на підтвердження складного матеріального стану заявника, відповідно до вимог законодавства.

Вирішуючи питанняпро забезпеченняпозову,суд маєбрати доуваги інтересине тільки заявника, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

За таких обставин, враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Керуючись ст.ст.149-153, 157, 260, 261, 352, 353 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИЛА:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення шляхом подачі апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - https://court.gov.ua/sud1013/ та в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням - http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя: Ю.В. Горбачова